- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •0 Вступ
- •1 Однофазні та багатофазні випрямлячі
- •1.1 Функціональна схема пристрою випрямлення
- •1.2 Діоди випрямлення та їх характеристики
- •1.2.1 Статична характеристика діода
- •1.2.2 Інерційність діодів
- •1.2.3 Енергетичні характеристики діодів
- •1.2.4 Паралельне та послідовне з'єднання діодів
- •1.3 Схеми випрямлення та їх класифікація
- •1.4 Аналіз схем випрямляння при активному навантаженні
- •1.4.1 Однофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.2 Однофазний двопівперіодний випрямляч
- •1.4.3 Багатофазний однопівперіодний випрямляч
- •1.4.4 Пульсації напруги випрямлячів
- •1.4.5 Мостовий однофазний випрямляч
- •1.4.6 Мостовий випрямляч для отримання різнополярних напруг
- •1.4.7 Багатофазний мостовий випрямляч
- •1.4.8 Основні характеристики випрямлячів
- •1.4.9 Характеристика навантаження випрямляча
- •1.5 Робота випрямляча на навантаження з ємнісною реакцією
- •1.6 Робота випрямляча на індуктивне навантаження
- •1.7 Помножувачі напруги
- •1.7.1 Необхідність множення напруги
- •1.7.2 Пристрій подвоєння напруги
- •1.7.3 Множення напруги у довільне число разів
- •1.7.4 Несиметричний помножувач напруги першого роду
- •1.7.5 Несиметричний помножувач напруги другого роду
- •1.8 Запитання тестового контролю
- •2 Згладжуючі фільтри
- •2.1 Загальні відомості про фільтри
- •2.2 Ємнісний фільтр
- •2.3 Індуктивний фільтр
- •2.4 Г-подібні індуктивно-ємнісний (lc) та активно-ємнісний (rc) фільтри
- •2.5 П-подібний фільтр
- •2.6 Загальні положення про фільтри
- •2.7 Транзисторні фільтри
- •2.8 Запитання тестового контролю
- •3 Безперервні стабілізатори постійної напруги та струму
- •3.1 Класифікація стабілізаторів
- •3.2 Основні характеристики стабілізаторів
- •3.3 Використання стабілітронів у стабілізаторах напруги
- •3.4 Однокаскадний стабілізатор на стабілітроні
- •3.4.1 Схема стабілізатора
- •3.4.2 Рівняння для вихідної напруги
- •3.4.3 Вихідний опір стабілізатора
- •3.4.4 Коефіцієнт стабілізації
- •3.4.5 Вплив нестабільності ерс стабілітрона на вихідну напругу псн
- •3.5 Графічний розрахунок режиму роботи псн
- •3.6 Стабілізатори напруги на стабілітронах
- •3.6.1 Параметричний каскадний стабілізатор напруги
- •3.6.2 Температурна компенсація у псн
- •3.6.3 Мостова схема псн
- •3.6.4 Параметричні стабілізатори з активними елементами
- •3.6.5 Порівняння схем псн
- •3.6.6 Порядок розрахунку псн
- •3.7 Компенсаційні стабілізатори постійної напруги з неперервним регулюванням
- •3.7.1 Загальні відомості про компенсаційні стабілізатори
- •3.7.2 Послідовний та паралельний компенсаційні стабілізатори
- •3.8 Однотранзисторний послідовний стабілізатор
- •3.9 Ксн з підсилювачем у колі зворотного зв'язку
- •3.10 Складені транзистори в компенсаційних стабілізаторах
- •3.11 Прямі зв’язки в компенсаційних стабілізаторах
- •3.12 Елементи захисту у стабілізаторах
- •3.13 Низьковольтні компенсаційні стабілізатори
- •3.14 Інтегральні стабілізатори напруги
- •3.14.1 Причини використання мікросхем у стабілізаторах
- •3.14.2 Інтегральна мікросхема к142ен1
- •3.14.3 Інтегральні мікросхеми 142ен3 – 142ен9
- •3.14.4 Увімкнення імс стабілізаторів фіксованої напруги
- •3.15 Загальні зауваження щодо компенсаційних стабілізаторів
- •3.16 Імс безпосереднього перетворення змінної напруги у постійну
- •3.17 Напрямки розвитку компенсаційних стабілізаторів напруги
- •3.18 Запитання тестового контролю
- •4 Імпульсні стабілізатори постійної напруги
- •4.1 Принцип роботи імпульсного стабілізатора
- •4.2 Системи імпульсної стабілізації напруги
- •4.3 Функціональні схеми імпульсних стабілізаторів постійної напруги
- •4.3.1 Імпульсний послідовний стабілізатор
- •4.3.2 Імпульсний інвертуючий стабілізатор
- •4.3.3 Імпульсний паралельний стабілізатор
- •4.4 Особливості силових ланцюгів імпульсних стабілізаторів
- •4.5 Структурна схема ланцюга керування стабілізатора з шім
- •4.6 Імпульсний стабілізатор з шім
- •4.7 Релейний імпульсний стабілізатор
- •4.8 Стабілізатор з шім на імс к142еп1
- •4.9 Запитання тестового контролю
- •5 Інвертори та перетворювачі
- •5.1 Терміни, визначення, класифікація
- •5.2 Двотактні перетворювачі
- •5.2.1 Двотактний перетворювач напруги (дпн) з середньою точкою
- •5.2.2 Мостовий та напівмостовий дпн
- •5.2.3 Аналіз двотактних перетворювачів напруги
- •5.3 Двотактний перетворювач напруги з самозбудженням
- •5.4 Однотактні перетворювачі напруги
- •5.4.1 Однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода випрямлення (опнп)
- •5.4.2 Однотактний перетворювач напруги зі зворотним увімкненням діода випрямлення (опнз)
- •5.5 Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
- •5.6 Резонансні перетворювачі
- •5.6.1 Причини розробки резонансних перетворювачів
- •5.6.2 Мостовий резонансний перетворювач з послідовним контуром
- •5.6.3 Резонансні перетворювачі з односпрямованою передачею енергії
- •5.6.4 Резонансний однотактний перетворювач напруги з прямим увімкненням діода
- •5.7 Перетворювачі з п’єзотрансформаторами
- •5.8 Високочастотні перетворювачі модульної структури
- •5.9 Функціональна схема імпульсного джерела електроживлення
- •5.10 Безперебійні джерела живлення
- •5.11 Узагальнення правил побудови джерел вторинного живлення
- •5.12 Запитання тестового контролю
- •6 Трансформатори і дроселі
- •6.1 Основні відомості
- •6.2 Гістерезис у магнітних ланцюгах
- •6.3 Втрати в магнітопроводах
- •6.4 Дроселі з однорідним феромагнітним осердям
- •6.5 Дроселі з неоднорідними магнітопроводами
- •6.6 Трансформатори
- •6.6.1 Будова трансформаторів
- •6.6.2 Робота трансформатора
- •6.6.3 Проектування трансформатора
- •6.7 Автотрансформатори
- •6.8 Магнітні підсилювачі
- •6.9 Параметричні стабілізатори змінної напруги
- •6.9.1 Дросельний стабілізатор напруги
- •6.9.2 Параметричний стабілізатор з коливальним контуром
- •7 Електромеханічні пристрої та джерела первинної електроенергії
- •7.1 Електромеханічні пристрої
- •7.2 Первинні джерела електричної енергії
- •Глосарій
- •Перелік посилань
2.5 П-подібний фільтр
П-подібний фільтр можна подати послідовним увімкненням С-фільтра і Г-подібного LC-фільтра, як це показано на рисунку 2.5. Коефіцієнт згладжування такого ланцюга фільтрів можна записати у вигляді добутку їх коефіцієнтів згладжування [4]:
. (2.17)
Рисунок 2.5 – Схема П-подібного фільтра
Похибка виразу (2.17) невелика і зменшується при зменшенні активного опору дроселя, а також збільшенні реактивного опору дроселя відносно опору конденсатора. Для отримання мінімальних габаритів, маси та вартості фільтра приймають С1 = С2.
2.6 Загальні положення про фільтри
Якщо коефіцієнт згладжування одного фільтра менший відносно потрібного значення, то використовують фільтри, які складаються з двох і більше ланок [4, 5, 7].
Вираз для коефіцієнта згладжування такого фільтра узагальнює результат (2.17):
, (2.18)
де – коефіцієнти згладжування першої (ємнісної), ..., m-ої ланок. Зазвичай коефіцієнтиГ-подібних ланок приймають однаковими. Для прикладу на рисунку 2.6 наведена схема 3-ланкового фільтра.
Рисунок 2.6 – Схема фільтра з Г-подібними LC ланками
При малій потужності навантаження використовують фільтри, першою ланкою яких є конденсатор, а наступними – Г-подібні LC-фільтри.
В потужних випрямлячах використовують фільтри, які складаються з декількох Г-подібних LC-ланок, тобто фільтр починається з дроселя, а закінчується конденсатором. Приймають .
Необхідну напругу для живлення різних каскадів радіоелектронного пристрою часто отримують від одного загального випрямляча. При цьому, як правило, каскади з малим рівнем сигналу живлять малою напругою з малими пульсаціями, а каскади з великим рівнем сигналу – більш високою напругою і більшими пульсаціями. Наприклад, для живлення вхідних ланок приймача необхідна напруга у декілька вольт при коефіцієнті пульсацій , а вихідні каскади живлять напругою в десятки вольт при коефіцієнті пульсацій у одиниці процентів. Для отримання таких напруг доцільно використовувати багатоланковий фільтр, приклад електричної схеми якого наведено на рисунку 2.7 [7].
Рисунок 2.7 – Схема принципова багатоланкового фільтра
На виході фільтра, схема якого наведена на рисунку 2.7, маємо:
, а. (2.19)
У радіопристроях для усунення небажаних взаємозв’язків між окремими вузлами при живленні їх від одного джерела у склад ланцюгів живлення вузлів уводять розв’язуючі кола. Це можуть бути LC- чи RC-фільтри. Приклад схеми живлення транзисторного підсилювача з використанням RC-фільтра (елементи Rф , Cф) наведений на рисунку 2.8 [7].
Опір вибирають виходячи з допустимих втрат напруги (), а ємність конденсатораприймають такою, щоб для самої низької частоти підсилювача, що має періодТ, виконувалась умова .
Рисунок 2.8 – Живлення транзистора через RC-фільтр
Резонансні фільтри використовують тоді, коли необхідно забезпечити високий коефіцієнт згладжування для однієї із частот напруги пульсацій.
Послаблення інших гармонік у таких фільтрах може бути гіршим, ніж при використанні П- та Г-подібних фільтрів.
2.7 Транзисторні фільтри
Фільтри на реактивних елементах, які складаються з дроселів і конденсаторів, повністю задовольняють вимогам щодо фільтрації випрямленої напруги. Проте об'єм і маса дроселя зрівнюється з відповідними параметрами трансформатора випрямляча; магнітопровід дроселя має зазор, що призводить до виникнення поля розсіювання, і він стає джерелом електромагнітних завад [4]. Транзисторні фільтри, які будуть розглянуті у цьому підрозділі, не мають цих недоліків.
Принцип дії транзисторного фільтра базується на використанні особливостей вихідної характеристики транзистора і пояснюється графіками рисунка 2.9.
Якщо робоча точка транзистора знаходиться на середині лінійної ділянки вихідної характеристики (точка А), що забезпечується незмінністю струму бази, то, як видно з рисунка, статичний опір переходу емітер-колектор транзистора постійному струму буде значно меншим від динамічного опору змінному струму. Тобто
.
Порівнюючи це відношення з опорами дроселя постійній та змінній складовим струму бачимо, що опори ідентичні. Тому транзистор можна використати як елемент фільтра.
Між випрямлячем та транзисторним фільтром для приведення рівня пульсацій до величини потрібно увімкнути конденсатор.
Транзисторні фільтри у залежності від способу увімкнення навантаження ділять на фільтри з навантаженням в ланцюзі колектора або емітера.
Рисунок 2.9 – Вихідні характеристики транзистора електронного фільтра
Схема транзисторного фільтра з навантаженням в колі колектора наведена на рисунку 2.10 [4].
Рисунок 2.10 – Схеми транзисторних фільтрів
з навантаженням в колі колектора
Зміщення напруги на базі транзистора схеми рисунка 2.10,а є фіксованим, а схеми рисунка 2.10,б – автоматичним. В схемі з фіксованим зміщенням вихідна напруга більше залежить від змін температури та струму навантаження. При автоматичному зміщенні зміни частково компенсуються.
Конденсатор є ємнісним фільтром, який додатково зменшує пульсації.
Транзисторні фільтри з навантаженням в колі емітера (рисунок 2.11) мають переваги над фільтрами з навантаження в колі колектора, а саме [4]:
– малий вихідний опір;
– менший вплив на вихідну напругу змін температури;
– відсутність резистора в колі емітера, що збільшує ККД фільтра.
Рисунок 2.11 – Схеми транзисторних фільтрів
з навантаженням в колі емітера:
а) з одноланковим RC-фільтром; б) з дволанковим RC-фільтром