54. Політико-правові погляди с.Десницького

Семен Юхимович Десницький (1740-1789) походив з міщан м. Ніжина. Він закінчив семінарію Троїце-Сергієвої лаври, потім навчався в Московському університеті і в Петербурзькій академії наук і в числі інших учнів був направлений для продовження освіти до Великобританії в Університет Глазго. Тут він захистив дисертацію з римським правом, отримавши вчений ступінь доктора права. Держава, на думку Десницький, виникає тільки в комерційному стані. Ранні «первовознікающіе держави», що відповідали «хлебопашественному стану», державами у власному розумінні не були, оскільки вони не мали ні права, ні коштів для його реалізації. Однак Десницький висловив припущення, що влада в суспільстві з самого початку його утворення зосередилася в руках тих, хто володів багатством. Мета держави Мислитель вбачав у досягненні найбільшої кількості благ найбільшим числом людей. Кращою формою правління Десницький вважав конституційну монархію з поділом влади. Головними є три влади: законодавча, виконавча і судова. Від діяльності цих властей залежить «все майже чиноположенню і все головне правління в державах». Співвідношення цих влади необхідно побудувати так, «щоб одна влада не виходила з своєї межі в іншу», і за цим стежитимуть засновані в кожної влади «наглядачі». Законодавча влада, За його проектом, здійснюється монархом спільно з однопалатним органом - Сенатом, що складається з 600-800 депутатів. У пропозиціях по установі Судової влади Десницький розробив ряд положень конституційного характеру. Він вважав за необхідне повне відділення судочинства від адміністрації, введення рівного для всіх станів суду присяжних, встановлення гласності та безперервності процесу, надання обвинуваченому права на захист. Виконавча влада у нього здійснюється монархом, що володіє правом відкладального вето, і вищими органами управління - колегіями, що мають подвійне підпорядкування: монарху і Сенату. У Десницького є ще й по каральна влада, яка вручена воєводам в губерніях і провінціях. Вони призначаються безпосередньо монархом, але у своїй діяльності підзвітні губернському суду, який приймає скарги на дії воєвод і публічно їх розглядає.Застосовувати по каральні владу він радив з обережністю, «щоб строгість за межа не виходила». Компетенція всіх п'яти влади повинна бути строго визначена законом. Від діяльності цих влади «все блаженство підданих полягає».Десницький вимагав найсуворішого дотримання законності в практиці державного життя. У питаннях зовнішньої політики він дотримувався Мирної орієнтації, Вважаючи, що всі держави зобов'язані розвивати між собою дружні торговельні відносини, які будуть перешкоджати війнам. Однак необхідність армії як засобу «захищені від ворожих нападів» Десницький визнавав і вважав священним обов'язком кожного підданого захист своєї батьківщини. Одночасно він попереджав про те, що зміст великої армії дорого і небезпечно. Десницький виступав за Рівне ставлення до всіх народів, що населяють Росію. Загалом просвітницька діяльність Десницький була спрямована не на твердження «освіченого абсолютизму», а на створення конституційного варіанту монархічного правління в Росії.