§ 5. Договір найму (оренди) транспортного засобу

Поняття та загальна характеристика договору найму транспорт­ного засобу. Різні технічні засоби, у тому числі транспортні, відігра­ють важливу роль у здійсненні професійної, підприємницької, гос­подарської діяльності людини, розвитку суспільства в цілому. Як відомо, Україна належить до таких держав, де активно функціонує не лише автомобільний, а й морський, річковий, повітряний трьлс-порт. Транспортні засоби в сучасних умовах все частіше стають пред­метом цивільних правовідносин найму.

Особливості цього предмета дозволяють законодавчо вид¹ чити найм транспортних засобів в окремий різновид договору найму (ст. 798—805 ЦК України). Важливе значення при регулюванні договір­них правовідносин найму транспортних засобів мають положення Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), Повітряного кодексу України (далі — ПК України), законів України "Про транспорт" від 10 листопада 1994 р., "Про страхування" від 7 березня 1996 p., оскільки вони встановлюють певні особливості найму (оренди) окремих видів транспортних засобів.

Договір найму (оренди) транспортного засобу — це правочин, за яким наймодавець (орендодавець) передає наймачу (орендарю) за плату транспортний засіб (з наданням послуг для забезпечення нор-мального його використання або без надання таких послуг) у тим часове володіння та користування.

Договір найму (оренди) транспортного засобу є двостороннім, відплатним і консенсуальним.

Сторонами договору найму (оренди) транспортного зпечйіу ии-ступають наймодавець (орендодавець) і наймач (орендар).

Наймодавець - це особа, яка за договором передає транспортний засіб в оплатне, тимчасове володіння та користування наймачу.

Наймодавцем може бути будь-яка особа, яка є власником транс­портного засобу або особа, уповноважена передавати транспортний засіб у найм. Найчастіше ними виступають спеціалізовані транс­портні організації, у володінні яких перебувають транспортні засоби.

Наймачем за договором найму (оренди) транспортного засобу також може бути будь-яка особа. Чинне законодавство не встанов­лює будь-яких обмежень щодо наймачів транспортних засобів. До­сить поширеними є випадки оренди транспортних засобів фізич­ними особами-підприємцями, з метою заняття підприємницькою діяльністю.

Предметом договору, що розглядається, можуть бути повіт­ряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби.

ЦК України не дає вичерпного переліку транспортних засобів і не закріплює їх понять. Відповідно до ст. 15 ПК України, повітряне судно — це літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відби­тим від земної поверхні, і здатний маневрувати у тривимірному про­сторі.

Морським (а також річковим) судном, як випливає з КТМ України, визнається самохідна або несамохідна плавуча споруда, яка використовується в цілях, передбачених ст. 15 КТМ України (для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних ко­палин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, букси­рування інших суден та плавучих об'єктів тощо).

Предметом договору найму (оренди) транспортного засобу є рухо­мі речі. Однак, відповідно до ст. 181 ЦК України, режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Наземні самохідні транспортні засоби також можуть бути пред­метом договору найму (оренди) транспортного засобу. Поняття "на­земні самохідні транспортні засоби" на законодавчому рівні у ци­вільно-правових нормах не закріплено.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, транспортним засобом є пристрій, призначений для переие зення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спе­ціального обладнання чи механізмів.

Усі транспортні засоби можна поділити на самохідні та несамо­хідні. Самохідними слід вважати такі транспортні засоби, що не потребують для пересування залучення інших транспортних за­собів (автомобілі, у тому числі тролейбуси, мопеди, мотоцикли, ве­лосипеди, трактори, рейкові транспортні засоби, окрім метрополі­тену (наприклад, трамваї) та ін.

До несамохідних належать транспортні засоби, що призначені для буксирування самохідними транспортними засобами чи іншим способом (причепи, напівпричепи, сани тощо).

Усі самохідні транспортні засоби є наземними. До останніх нале­жать також залізничні транспортні засоби.

Усі наземні самохідні транспортні засоби, як предмет договору, що передається наймачу, повинні відповідати мінімальним вимо­гам, встановленим ст. 10 Закону України "Про транспорт", а саме: безпеки, охорони праці та екології, державним стандартам, мати відповідний сертифікат (при його наявності у наймодавця).

ЦК України закріплює розширений предмет договору найму (оренди) транспортного засобу. Сторони за договором вправі встано­вити, що повітряне, морське, річкове судно чи наземний самохід­ний транспортний засіб (предмет договору) передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Крім того, сторони можуть домо­витися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу. Ук­ладення додаткового договору для цього не вимагається.

Незалежно від того, споживачем чого виступає наймач (лише транспортного засобу чи разом з ним і комплексу послуг із забезпе­чення його технічної експлуатації), він сплачує лише орендну плату за користування транспортним засобом. Витрати на утримання екі­пажу несе наймодавець.

Договір найму транспортного засобу з екіпажем поєднує в собі риси найму та надання послуг. Положення ч. 2-3 ст. 798 ЦК Укра­їни, на наш погляд, не лише розраховані на відносини за участю на

стороні наймодавця спеціалізованої транспортної організації, яка здатна надавати наймачеві додаткові послуги (зберігання, технічне обслуговування, ремонт транспортного засобу тощо), а й сприяють забезпеченню безпечного, ефективного його використання. Необ­хідність найму транспортного засобу з екіпажем найчастіше вини­кає у зв'язку з потребою висококваліфікованого управління ним, забезпечення належної технічної експлуатації предмета договору, здійснення яких, як правило, потребує спеціальних знань. Відпо­відно до ч. 2 ст. 805 ЦК України, екіпаж транспортного засобу зобо­в'язаний відмовитися від виконання розпоряджень наймача, якщо вони суперечать умовам договору найму, умовам використання транспортного засобу, а також якщо вони можуть бути небезпечни­ми для екіпажу, транспортного засобу, прав інших осіб.

Особливості договору найму (оренди) транспортного засобу по­в'язані із специфікою предмета договору, можливістю його розши­реного складу, що опосередковує обов'язковість закріплення у змісті договору окремих положень, які є істотними, а саме: щодо витрат, пов'язаних із використанням транспортного засобу, його страху­ванням, відшкодуванням шкоди, завданої іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу.

Стаття 799 ЦК України встановлює правила щодо форми дого­вору найму (оренди) транспортного засобу. Незалежно від строку, вартості майна такий договір завжди має бути укладений у письмо­вій формі.

Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає також нотаріальному посвідченню.

Права та обов'язки сторін договору найму (оренди) транспорт­ного засобу мають свої особливості в порівнянні із загальними пра­вилами про найм (оренду). Передусім це прослідковується в норма­тивно-правовому закріпленні додаткових прав та обов'язків наймача.

Відповідно до ст. 800 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності та має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезен­ня, а також інші договори відповідно до призначення транспортно­го засобу. Зазначена та інші норми § 5 гл. 58 ЦК України не нада­ють права наймачу передавати самостійно предмет договору в

ніднайм. Наймач вправі зробити це лише за наявності згоди орен­додавця.

На вимогу загальних норм наймодавець повинен передати об'єкт найму наймачеві у стані, що відповідає умовам договору або призначенню майна. Це означає, що за договором найму транспорт» його засобу наймодавець також зобов'язаний передати транспорт­ний засіб у належному технічному стані, відповідно до вимог транс­портних характеристик.

У свою чергу, наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані (ч. 1 ст. 801 ЦК України), тобто проводити його технічне обслуговування та ремонт (як капіталь­ний, так і поточний, якщо інше не зазначено в договорі). Наймач має проводити технічне обслуговування та ремонт як транспортного засобу, так і його складових частин з метою підтримання їх у на­лежному робочому стані та забезпечення встановлених виробником технічних характеристик.

Протягом дії договору найму наймодавець повністю позбавлений обов'язку утримувати транспортний засіб. Наймач несе всі вит­рати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів. Щодо автомобільних транс­портних засобів, прикладом витрат, пов'язаних з їх використан­ням, є витрати на паливно-мастильні матеріали, паркування, вит­рати, пов'язані з проведенням технічного огляду та ремонту, страхуванням цивільної відповідальності володільців транспортних засобів та ін. Чинне законодавство не звільняє наймача від обов'яз­ку сплачувати податки з володільців транспортних засобів, а також збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Обов'язком наймача є також відшкодування збитків наймо-давцеві, завданих у зв'язку із втратою або пошкодженням транс­портного засобу. Наймач не буде проводити відшкодування лише в тому випадку, якщо доведе, що це сталося не з його вини (ст. 803 ЦК України). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо до­говором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі. Стаття 786 ЦК України встановлює, що до вимог про відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана в користування наймачеві, застосовується позовна давність в один рік. У разі заподіяння шкоди іншій особі у

зв'язку з використанням транспортного засобу, наймач зобов'яза­ний відшкодовувати шкоду за загальними правилами гл. 82 ЦК України.

Мають особливості й обов'язки сторін щодо страхування за договором найму (оренди) транспортних засобів. Чинне законодав­ство виділяє два види страхування, що стосуються відносин, по­в'язаних із використанням транспортних засобів: 1) страхування транспортного засобу; 2) страхування цивільно-правової відпові­дальності власників транспортних засобів. Останнє у правовідно­синах за договором найму (оренди) транспортного засобу здійсню­ється наймачем. Водночас на вимогу ч. 1 ст. 802 ЦК України страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем.

Список рекомендованої літератури

1. Вавилин Е.В. Аренда транспортных средств. - Саратов, 2001. -115с.

2. Вакулович Е.В. Договір оренди транспортних засобів: Авто-реф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. -X., 2002.-19 с.

3. Левенсон Д.С. Договор аренды транспортных средств. - М., 1969.-119 с.