Глава 17. Кредитний договір

Поняття та загальна характеристика кредитного договору.

Кредитний договір є самостійним різновидом договору позики. Ця обставина дає можливість, що прямо зазначено в законі (ч. 2 ст. 1054 ЦК України), застосовувати до кредитного договору правила про договір позики, якщо інше не передбачено правилами про кре­дит і не випливає із суті кредитного договору.

Більшість учасників цивільного обороту, суб'єктів підприєм­ницької діяльності, мають постійну потребу в грошовому кредиті, яку не завжди можливо задовольнити за допомогою договору пози­ки. Оскільки договір позики має реальний характер, він не може створити у позичальника певності в отриманні грошей у потрібний йому час, оскільки неможливо примусити позикодавця надати по­зику. А тому фінансовий ринок має потребу в договорі, який має консенсуальний характер і таким договором є кредитний договір.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) по­зичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а по­зичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

За своєю юридичною природою, на відміну від договору позики, кредитний договір є консенсуальним (вступає в силу з моменту досяг­нення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов), двостороннім (на банк (фінансову установу) покладається обов'язок надати гро­шові кошти позичальникові, а на позичальника — повернути кредит та сплатити проценти) та завжди відплатним (плата за кредит вира­жається у процентах, які встановлюються в договорі).

Сторони кредитного договору чітко визначені в законі і ними є кредитодавець і позичальник.

Кредитодавець - банк або інша фінансова установа (кредитні спілки), що мають ліцензію Національного банку України на всі або окремі банківські операції (надання кредиту), передбачені Законом України "Про банки та банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р.

Позичальником є фізична чи юридична особа, яка отримує гро­шові кошти для зайняття підприємницькою діяльністю або для за­доволення побутових потреб.

Істотними умовами кредитного договору є умови про: предмет кредиту, строк повернення кредиту, проценти за кредит, вартість інших банківських послуг, майнову відповідальність сторін за пору­шення договору, порядок його розірвання та інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит).

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть отримати такі ви­ди кредитів: банківський, комерційний, лізинговий, іпотечний, бланковий, консорціумний; а фізичні особи - споживчий кредит.

Крім того, залежно від тривалості й мети, кредити прийнято поділяти на короткострокові (до одного року) і довгострокові (понад один рік).

Строк кредитного договору встановлюється за домовленістю сторін. За згодою кредитодавця кредит може бути достроково повер­нений.

Розмір і порядок сплати процентів встановлюється"банком і визначається в кредитному договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, що склалися на кре­дитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів. У разі зміни облікової ставки умови договору мо­жуть переглядатися і змінюватися тільки на підставі взаємної згоди кредитодавця та позичальника. У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати процентів банк має право на застосу­вання штрафних санкцій у розмірах, передбачених договором.

Кредитний договір укладається обов'язково в письмовій формі, як шляхом складання одного документа, підписаного кредитодав-цем та позичальником, так і шляхом обміну листами, телеграмами тощо, підписаними стороною, що їх надіслала. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2 ст. 1055 ЦК України).

Права та обов'язки сторін кредитного договору в цілому співпа­дають з правами та обов'язками за договором позики, але особли­вістю кредитного договору є те, що кредитодавець і позичальник мають можливість в односторонньому порядку відмовитися від на­дання або одержання кредиту (ст. 1056 ЦК України).

Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб'єктам неза­лежно від їх статусу, форм власності та правових форм забезпечення

своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користу­вання кредитом. Разом з тим, кредитодавець має право відмо­витися від надання позичальникові передбаченого договором кре­диту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обста­вин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Крім того, кредитодавець здійснює контроль за виконанням по­зичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк (фінансова установа) має право відмовитися від подальшого креди­тування позичальника за договором та достроково розірвати кре­дитний договір.

У свою чергу, і позичальник має право відмовитися від одер­жання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання без будь-якої аргументації, якщо інше не встановлено договором або за­коном.

Комерційний кредит. За комерційним кредитом у договір вклю­чається умова, за якою одна сторона надає іншій стороні відстро­чення або розстрочення виконання певного обов'язку — оплати това­рів, передання майна, виконання робіт або надання послуг. Надання такого кредиту пов'язане з тим договором, умовою якого воно є. Комерційним кредитуванням взагалі вважається будь-який незбіг у часі зустрічних обов'язків за укладеним договором, коли товари поставляються (роботи виконуються, послуги надаються) раніше їх оплати або платіж здійснюється раніше передання товарів (виконання робіт, надання послуг). А тому комерційним кредиту­ванням буде не тільки відстрочення або розстрочення оплати майна, що передається у власність другій стороні, а й будь-який аванс, по­передня оплата (ст. 1057 ЦК України).

Здебільшого комерційне кредитування здійснюється без спеці­ального юридичного оформлення, у зв'язку з однією з умов основ­ного договору. Проценти, що стягуються за користування комер­ційним кредитом, є платою за користування грошовими коштами. За відсутності в законі або договорі умов про розмір та порядок

сплати процентів за користування комерційним кредитом засто­совуються правила ст. 1048 ЦК України.

До комерційного кредиту застосовуються положення ст. 1054-1056 ЦК України, якщо інше не встановлено договором, з якого ви­никло відповідне зобов'язання, і не суперечить суті такого зобов'я­зання.

Список рекомендованої літератури

1. Жугов АЛ. Проблемы гражданско-правового регулирования отношений по кредитному договору: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. - М., 2004. - 22 с.

2. Лепех СМ. Кредитний договір: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. -Л., 2004.-19 с.

3. Олъшаный А.И. Банковское кредитование (российский и зару­бежный опыт). — М.: Рус. деловая литература, 1997. — 352 с.

4. Оплачко Л. Способи забезпечення кредитного договору // Пра­во України. - 2002. - № 11. - С. 49-53.