§ 2. Договір про охорону об'єктів

Загальна характеристика договору про охорону об'єктів. За договором про охорону об'єктів охоронець зобов'язується забез­печити збереження товарно-матеріальних цінностей замовника і здійснювати пропускний режим на об'єктах, а замовник зобов'я­зується створити необхідні умови для несення служби і провадити оплату за охорону відповідно до встановленого тарифу.

Оскільки це цивільно-правовий договір, на нього поширюються положення ЦК України та нормативних актів, що встановлюють загальні положення про такі договори.

Предметом договору про охорону об'єктів є організація і забез­печення охорони матеріальних цінностей замовника від розкрадан­ня, а також здійснення на об'єктах пропускного режиму.

Об'єктами охорони можуть бути будинки, приміщення, тери­торія, де знаходяться товарно-матеріальні цінності (універмаги, склади, м'ясокомбінати, банки, навчальні заклади тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. № 615 затверджений "Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ за договорами", а саме до таких об'єктів нале­жать:

- будинки, в яких розміщуються центральні органи виконавчої

влади (крім центральних органів виконавчої влади, що здійс­нюють керівництво військовими формуваннями, Державної податкової адміністрації та Державної митної служби);

- Укртелерадіокомпанія, телевізійні центри, будинки радіомов-

лення та звукозапису;

- державні архіви та їх сховища;

- державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповід-

ники, інші важливі об'єкти культури, де зберігаються істо­ричні та культурні цінності загальнодержавного значення;

- Українська фондова біржа та її філії;

- державні підприємства ювелірної промисловості;

- інспекції пробірного нагляду;

- бази, склади благородних металів, дорогоцінного каміння та

виробів із нього;

- підприємства, що виробляють цінні державні папери;

- об'єкти водопостачання населених пунктів з резервуарами пит-

ної води;

- центральні й обласні аптечні склади;

- склади мобілізаційного резерву;

- підприємства, спеціалізовані цехи і дільниці, що виробляють

вогнепальну спортивно-мисливську зброю, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії, засоби активної оборони, вибухові речовини та об'єкти їх зберіган­ня;

- пункти поховання радіоактивних відходів;

- об'єкти, розташовані в зоні безумовного відселення та відчу-

ження;

- психіатричні лікарні з посиленим наглядом;

- спеціальні відділення лікарень, призначені для проведення су-

дово-психіатричної експертизи осіб, які перебувають під вар­тою;

- особливо важливі мости на залізничних магістралях і авто-

магістралях державного значення;

- Національний виставочний центр при Кабінеті Міністрів Ук-

раїни (м. Київ);

- Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (м.

Київ) тощо.

Об'єкти, які передаються під охорону, повинні відповідати та­ким вимогам:

1) територія по периметру об'єктів (наприклад, підприємств, виробничих цехів, складів, баз, будівельних майданчиків) і підступи до них, а також інші приміщення, що охороняють­ся, з настанням темряви повинні освітлюватися так, щоб во­ни були доступні спостереженню охоронця;

2) стіни, покрівля, стеля, горищні та слухові вікна, люки і две­рі приміщень, в яких зберігаються товарно-матеріальні цін­ності, мають бути в полагодженому стані;

3) на вікнах приміщень нижніх поверхів повинні бути встанов­лені металеві ґрати або віконниці із замками;

4) об'єкт повинен бути обладнаний засобами охорони (зв'язок, сигналізація, прилади охоронно-пожежної сигналізації, освітлення, огорожі, замки, засуви, турнікети, механізовані ворота, оглядові майданчики, кімнати особистого огляду працівників і службовців та зберігання їх особистих речей та ін.) тощо.

Одночасно з укладенням договору складається план (схема) об'єкту і дислокація, де вказується перелік об'єктів, що підлягають охороні, час і вид охорони, розрахунки вартості по кожному виду охорони і поста, витрат на утримання бюро перепусток і службових собак, обслуговування сигналізації та ін.

Розмір оплати за послуги по охороні визначається сторонами на основі розрахунку, що додається до договору і залежить від

категорії об'єкту (наприклад, склад будівельних матеріалів, пункт обміну валюти, ювелірний магазин), характеру охорони, строку договору. У разі зміни норм витрат охоронця, в тому числі прове­дення державою індексації доходів населення, інших засобів, що викликають зростання витрат на забезпечення охорони, сума опла­ти може збільшуватися на підставі наданого охоронцем розрахунку без переоформлення договору.

Обов'язки сторін за договором про охорону об'єктів. Охоронець зобов'язаний:

1) забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей, гро­шових коштів замовника і не допускати проникнення сторон­ніх осіб на об'єкт, що охороняється;

2) здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати ввіз та вивіз товарно-матеріальних цінностей на територію;

3) після закінчення робочого дня пересвідчуватися у тому, що всі відвідувачі, пропущені через контрольно-пропускний пункт, залишили територію об'єкта, що охороняється;

4) здійснювати експлуатаційне обслуговування приладів охо­ронної сигналізації та усувати її несправності за заявкою за­мовника в технічно можливий строк тощо.

На охоронця за договором можуть бути покладені й інші обов'яз­ки, наприклад:

- включати сигналізацію на об'єкті;

- охороняти спеціальні товари, продукцію чи готівку при пере­везеннях;

- виставляти додаткові пости при надходженні на об'єкт вели­ких партій матеріальних цінностей, появі нових місць їх збе­рігання, при порушенні цілісності огорожі тощо.

Відповідні обов'язки покладені і на замовника:

1) своєчасно сплачувати за послуги охоронця;

2) зберігати грошові кошти, вироби з дорогоцінного каменю і дорогоцінного металу в сейфах;

3) перевіряти перед здаванням об'єкта під охорону, щоб в примі­щеннях, які охороняються, у неробочий час не залишалися сторонні особи;

4) замикати замки та пломбувати (опечатувати) зовнішні двері виробничих і службових приміщень (складів, баз, виробни-

чих цехів, магазинів, ательє, павільйонів тощо); пломбувати (опечатувати), за наявності, тамбура, внутрішні двері; зами­кати зовнішні навісні замки, крім внутрішніх засувів, і оплом­бовувати (опечатувати) двері запасних виходів і т. ін.;

5) вмикати на об'єкті охоронну сигналізацію після закінчення робочого дня та пересвідчуватися, що об'єкт прийнятий під охорону;

6)у разі несправності охоронної сигналізації негайно повідом­ляти про це охоронця і не залишати об'єкт до усунення не­справності або передачі об'єкта під охорону у встановленому порядку;

7) при охороні торгівельних приміщень повідомляти про розмі­щення товарів підвищеного криміногенного інтересу;

8) не розголошувати особливості організації охорони;

9) не допускати сторонніх осіб до сигналізації;

10) повідомляти про проведення капітального ремонту об'єкту, зміну режиму, профілю роботи на ньому, появу чи зміну місць зберігання цінностей, а також проведення заходів, внаслідок яких може виявитися необхідною зміна характеру охорони тощо.

Відповідальність сторін за договором про охорону об'єктів. Охоронець несе матеріальну відповідальність за збитки, запо­діяні:

- розкраданням під час знаходження об'єкту під охороною, внас-

лідок незабезпечення належної охорони або внаслідок невико­нання охоронцем встановленого на об'єкті порядку вивозу (ввозу) товарно-матеріальних цінностей;

- знищенням або псуванням майна сторонніми особами, які про-

никли на об'єкт внаслідок неналежного виконання охорон­цем своїх обов'язків;

- пожежами або внаслідок інших причин з вини працівників, які

здійснюють охорону об'єкту.

До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вар­тість викраденого або знищеного майна, розмір зниження в ціні по­шкоджених товарно-матеріальних цінностей, витрати, що понесені на відновлення пошкодженого майна, а також сума викрадених грошових коштів, тобто охоронець відшкодовує лише прямі

збитки, а неотримані замовником доходи відшкодуванню не підля­гають.

Розмір збитків визначається при безпосередній участі охоронця шляхом зіставлення вартості залишків матеріальних цінностей з бухгалтерськими документами.

У разі встановлення осіб, винних у розкраданні чи пошкодженні майна, збитки стягуються з них охоронцем у порядку регресу.

Охоронець звільняється від відповідальності за шкоду, яка заподіяна внаслідок розкрадання чи знищення майна, якщо він до­веде відсутність своєї вини, а також у разі:

1) грошові кошти чи вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігалися на об'єкті понад встановленого ліміту;

2) грошові кошти, вироби з дорогоцінних металів чи каменю зберігались не в сейфі або металевій шафі (ящику), прикріп­лених до підлоги;

3) збитки завдані зловмисником у середині приміщення, що охороняється, якщо він проник у це приміщення до його за­криття і залишив його в період, коли воно не охоронялось;

4) майно викрадено з вітрин магазинів, ательє за відсутності ого­рожі, пломб та опису цих товарів та виробів;

5) замовник не виконав вимог щодо технічного зміцнення об'єк­та, зазначених у двосторонньому акті обстеження, якщо це стало умовою здійснення крадіжки;

6) викрадено особисте майно працівників замовника;

7) якщо розкрадання допущене у зв'язку з тим, що замовник не ввімкнув охоронну сигналізацію, не здав об'єкт під охорону або не повідомив охоронця про несправності сигналізації;

8) приміщення, з якого сталася крадіжка, не внесено до дисло­кації;

9) збитки завдані стихійним лихом, масовими заворушеннями тощо.

Залежно від суб'єктного складу договору про охорону об'єктів, у ньому можуть бути зазначені й інші обставини, які будуть звіль­няти охоронця від відповідальності. Так, приватні фірми серед об­ставин, які звільняють охоронця від відповідальності, зазначають доказану причетність працівників замовника до крадіжки, грабежу чи розбою (наприклад, касир повідомив зловмисників про дні, коли

на об'єкті зберігаються найбільша сума готівки, про порядок і умо­ви охорони); визначення розміру збитків в односторонньому поряд­ку замовником; проведення на об'єкті спеціальних заходів органа­ми внутрішніх справ, внаслідок чого охоронець не може належним чином виконувати свої обов'язки тощо.

Відповідальність за договором несе і замовник, який, наприк­лад, зобов'язаний відшкодувати охоронцю витрати, пов'язані з перезакриттям об'єкту після спрацювання сигналізації з його вини.

Список рекомендованої літератури

1. Васин В.Н., Розанцева ДЛ. Договор об охране объектов подра­зделениями "Охраны" органов внутренних дел: Лекция. — М.: МВШМ МВД СССР, 1989. - 44 с.

2. Кириченко Ю. Договір охорони об'єктів як засіб забезпечення збереження майна власника // Підприємництво, господарство і пра­во. - 2002. - № 1. - С 50-53.

3. Космин Ю.П. Договор об охране объектов подразделениями вневедомственной "Охраны" МВД СССР: Учеб. пособие. - К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1982. - 52 с.