- •Глава 1. Договір купівлі-продажу................................ 10
- •Глава 1. Договір купівлі-продажу
- •§ 1. Загальні положення про договір купівлі-продажу
- •§ 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •§ 3. Договір поставки
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 6. Договір міни
- •Глава 2. Договір дарування
- •§ 1. Загальні положення про договір дарування
- •§ 2. Характеристика окремих видів договору дарування
- •2.2. Договір дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи
- •Глава 3. Договір ренти
- •Глава 4. Договір довічного утримання (догляду)
- •Глава 5. Договір найму (оренди)
- •§ 1. Загальні положення про договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату
- •§ 3. Договір найму (оренди) земельної ділянки
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Договір найму (оренди) транспортного засобу
- •§ 6. Договір лізингу
- •§ 7. Договір найму (оренди) житла
- •Глава 6. Договір позички
- •Глава 7. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про договір підряду
- •§ 2. Договір побутового підряду
- •§ 3. Договір будівельного підряду
- •§ 4. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •§ 5. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Глава 8. Договір про надання послуг
- •Глава 9. Транспортні договори
- •§ 1. Загальні положення про транспортні договори
- •§ 2. Договір перевезення вантажу
- •§ 3. Договір перевезення пасажира та багажу
- •§ 4. Договір чартеру (фрахтування)
- •§ 5. Договір транспортного експедирування
- •Глава 10. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про договір зберігання
- •§ 2. Спеціальні види зберігання
- •1) Складська квитанція;
- •2) Просте складське свідоцтво;
- •3) Подвійне складське свідоцтво.
- •2.3. Зберігання у банку
- •2.4. Зберігання у камерах схову організацій, підприємств транспорту
- •2.6. Зберігання речей пасажира під час його
- •Глава 11. Договір охорони
- •§ 1. Загальні положення про договір охорони
- •§ 2. Договір про охорону об'єктів
- •§ 3. Договір охорони квартир
- •Глава 12. Договір страхування
- •Глава 13. Договір доручення
- •Глава 14. Договір комісії
- •Глава 15. Договір управління майном
- •Глава 16. Договір позики
- •Глава 17. Кредитний договір
- •Глава 18. Договір банківського вкладу
- •Глава 19. Договір банківського рахунка
- •Глава 20. Договір факторингу
- •Глава 21. Договори щодо розпорядження
- •§ 1. Загальна характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Окремі види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2.2. Ліцензійний договір
- •2.3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 22. Договір комерційної концесії
- •Глава 23. Договір про спільну діяльність
- •§ 1. Загальна характеристика договору про спільну діяльність
- •§ 2. Договір простого товариства
- •Глава 24. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Загальна характеристика публічної обіцянки винагороди
- •§ 2. Зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 3. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •Глава 25. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Глава 26. Рятування здоров'я та життя
- •Глава 27. Створення загрози життю,
- •Глава 28. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •Глава 29. Зобов'язання з відшкодування
- •§ 1. Загальні положення про зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 2. Відшкодування моральної шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданоїїх працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовими особами
- •§ 6. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •§ 7. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •8.2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •8.4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
- •8.5. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •8.6. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •§ 9. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 10. Відшкодування ядерної шкоди
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
8.4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
Позбавлення батьківських прав на підставі ст. 164 Сімейного кодексу України тягне за собою надзвичайні наслідки - повністю скасовуються права фізичної особи як батька (матері). Особи, позбавлені батьківських прав, втрачають права батьків: як особисті немайнові (наприклад, право на особисте виховання дитини, на визначення місця проживання дитини), так і майнові (наприклад, право на утримання від дитини, право на спадкування).
Разом з тим, за такими особами зберігаються деякі обов'язки. Зокрема, відповідно до ст. 166 Сімейного кодексу України, вони повинні надавати дитині матеріального утримання; відповідно до ст. 1183 ЦК України - зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану їх неповнолітніми дітьми.
Здебільшого цивільне правопорушення, скоєне неповнолітньою особою, є наслідком неналежного сімейного виховання, коли батьки взагалі не займалися вихованням дитини або не здійснювали за нею належного нагляду, тобто вина батьків полягає в неналежному вихованні, результатом якого стало протиправне заподіяння шкоди іншим особам.
Зміст відповідальності батьків, позбавлених батьківських прав за шкоду, завдану їх неповнолітньою дитиною, визначається анало-гічно до змісту відповідальності батьків, які не втратили свого батьківського статусу.
Для притягнення батьків, позбавлених батьківських прав, немає значення, чи дитина малолітня або неповнолітня, перебуває під опікою або піклуванням, передана в іншу сім'ю на виховання або ні.
Однак особи, позбавлені батьківських прав, не нестимуть відповідальності, якщо доведуть, що нанесена шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов'язків (ст. 1183 ЦК України).
Отже, вирішуючи питання про притягнення батьків, позбавлених батьківських прав, до відповідальності за шкоду, завдану їх неповнолітніми дітьми, потрібно встановити наявність вини батьків та причинний зв'язок між завданою шкодою та протиправною поведінкою.
Відповідальність за шкоду, завдану дитиною, покладається на батьків протягом трьох років після позбавлення батьківських прав від дня набрання законної сили рішення суду про позбавлення батьківських прав.
Особи, які позбавлені батьківських прав, притягуються до відповідальності за власну вину, тому при виконанні ними обов'язку з відшкодування шкоди вони не набувають права регресної вимоги до своєї дитини як до безпосереднього заподіювача шкоди.
8.5. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
Наявність у фізичної особи стійкого психічного розладу тягне за собою нездатність усвідомлювати нею значення своїх дій та (або) керувати ними, оскільки в неї відсутні такі психічні якості, як воля та вина. Тому фізична особа, яка визнана судом недієздатною на підставі ст. 39 ЦК України, втрачає деліктоздатність, тобто здатність відповідати за завдану шкоду. У такому випадку обов'язковою умовою є застосування ст. 1184 ЦК України, за якою обов'язок відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою, покладається на опікуна або заклад, який зобов'язаний здійснювати нагляд за недієздатною особою, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їх вини.
Отже, недієздатна особа не буде суб'єктом відповідальності за будь-яких умов. Відповідати будуть особи, на яких покладено обов'язок здійснювати нагляд за ними, оскільки вони не виконали цього обов'язку належним чином, у чому власне і виражається вина опікуна (чи закладу, де перебуває недієздатна особа).
Особи, які відшкодували шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не мають права звернутися з регресною вимогою до безпосереднього заподіювача шкоди.
Здебільшого зобов'язання з відшкодування шкоди мають тривалий характер. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи не буде підставою для заміни боржника в даному деліктному зобов'язанні, оскільки шкоду було завдано, коли ця особа вважалася недієздатною.
Водночас законом встановлено, що з метою захисту інтересів потерпілого, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди частково або в повному обсязі за рахунок майна безпосереднього заподіювача шкоди — недієздатної фізичної особи за наявності таких обставин у сукупності (ч. 2 ст. 1184 ЦК України):
1) смерть опікуна або відсутність у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди;
2) наявність такого майна в недієздатної особи;
3) відшкодування шкоди за рахунок недієздатного заподіювача шкоди не погіршує його майнового становища;
4) відшкодування за рахунок недієздатної особи може мати місце лише в тих випадках, коли шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого.