Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
bichkova_s_s_civilne_pravo_ukraini_dogovirni_ta_nedogovirni.doc
Скачиваний:
75
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
2.32 Mб
Скачать

8.4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав

Позбавлення батьківських прав на підставі ст. 164 Сімейного кодексу України тягне за собою надзвичайні наслідки - повністю скасовуються права фізичної особи як батька (матері). Особи, по­збавлені батьківських прав, втрачають права батьків: як особисті немайнові (наприклад, право на особисте виховання дитини, на визначення місця проживання дитини), так і майнові (наприклад, право на утримання від дитини, право на спадкування).

Разом з тим, за такими особами зберігаються деякі обов'язки. Зокрема, відповідно до ст. 166 Сімейного кодексу України, вони повинні надавати дитині матеріального утримання; відповідно до ст. 1183 ЦК України - зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану їх неповнолітніми дітьми.

Здебільшого цивільне правопорушення, скоєне неповнолітньою особою, є наслідком неналежного сімейного виховання, коли бать­ки взагалі не займалися вихованням дитини або не здійснювали за нею належного нагляду, тобто вина батьків полягає в неналежному вихованні, результатом якого стало протиправне заподіяння шкоди іншим особам.

Зміст відповідальності батьків, позбавлених батьківських прав за шкоду, завдану їх неповнолітньою дитиною, визначається анало-гічно до змісту відповідальності батьків, які не втратили свого бать­ківського статусу.

Для притягнення батьків, позбавлених батьківських прав, не­має значення, чи дитина малолітня або неповнолітня, перебуває під опікою або піклуванням, передана в іншу сім'ю на виховання або ні.

Однак особи, позбавлені батьківських прав, не нестимуть відпо­відальності, якщо доведуть, що нанесена шкода не є наслідком неви­конання ними своїх батьківських обов'язків (ст. 1183 ЦК України).

Отже, вирішуючи питання про притягнення батьків, позбавле­них батьківських прав, до відповідальності за шкоду, завдану їх не­повнолітніми дітьми, потрібно встановити наявність вини батьків та причинний зв'язок між завданою шкодою та протиправною пове­дінкою.

Відповідальність за шкоду, завдану дитиною, покладається на батьків протягом трьох років після позбавлення батьківських прав від дня набрання законної сили рішення суду про позбавлення бать­ківських прав.

Особи, які позбавлені батьківських прав, притягуються до відпо­відальності за власну вину, тому при виконанні ними обов'язку з відшкодування шкоди вони не набувають права регресної вимоги до своєї дитини як до безпосереднього заподіювача шкоди.

8.5. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою

Наявність у фізичної особи стійкого психічного розладу тягне за собою нездатність усвідомлювати нею значення своїх дій та (або) керу­вати ними, оскільки в неї відсутні такі психічні якості, як воля та вина. Тому фізична особа, яка визнана судом недієздатною на підставі ст. 39 ЦК України, втрачає деліктоздатність, тобто здатність відпо­відати за завдану шкоду. У такому випадку обов'язковою умовою є застосування ст. 1184 ЦК України, за якою обов'язок відшкодування шкоди, завданої недієздатною особою, покладається на опікуна або заклад, який зобов'язаний здійснювати нагляд за недієздатною осо­бою, якщо вони не доведуть, що шкода була завдана не з їх вини.

Отже, недієздатна особа не буде суб'єктом відповідальності за будь-яких умов. Відповідати будуть особи, на яких покладено обо­в'язок здійснювати нагляд за ними, оскільки вони не виконали цього обов'язку належним чином, у чому власне і виражається вина опікуна (чи закладу, де перебуває недієздатна особа).

Особи, які відшкодували шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, не мають права звернутися з регресною вимогою до безпо­середнього заподіювача шкоди.

Здебільшого зобов'язання з відшкодування шкоди мають трива­лий характер. Поновлення цивільної дієздатності фізичної особи не буде підставою для заміни боржника в даному деліктному зобов'я­занні, оскільки шкоду було завдано, коли ця особа вважалася не­дієздатною.

Водночас законом встановлено, що з метою захисту інтересів по­терпілого, суд може постановити рішення про відшкодування шко­ди частково або в повному обсязі за рахунок майна безпосереднього заподіювача шкоди — недієздатної фізичної особи за наявності таких обставин у сукупності (ч. 2 ст. 1184 ЦК України):

1) смерть опікуна або відсутність у нього майна, достатнього для відшкодування шкоди;

2) наявність такого майна в недієздатної особи;

3) відшкодування шкоди за рахунок недієздатного заподіювача шкоди не погіршує його майнового становища;

4) відшкодування за рахунок недієздатної особи може мати міс­це лише в тих випадках, коли шкода завдана каліцтвом, ін­шим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]