§ 3. Договір охорони квартир

Загальна характеристика договору охорони квартири. За дого­вором охорони квартир одна сторона (охоронець) зобов'язується за допомогою технічних засобів і спеціальних нарядів організувати і забезпечити охорону квартири в цілому та збереження майна, що в ній знаходиться, а друга сторона (замовник) зобов'язується опла­тити надані послуги по охороні та виконати всі необхідні дії, які сприятимуть належному здійсненню охоронцем своїх обов'язків.

Особливості цього договору полягають у наступному:

- замовник в односторонньому порядку оцінює вартість свого

майна і визначає ціну договору, яка безпосередньо впливає на розмір щомісячної оплати послуг;

- розмір оплати послуг не залежить від їх фактичного обсягу,

тобто незалежно від того, чи буде квартира перебувати під охороною цілодобово, чи клієнт взагалі жодного разу

протягом місяця не скористається послугами охоронця, на суму оплати це не вплине;

- періодом охорони вважається час з моменту приймання квар-

тири під охорону і до зняття її з охорони замовником;

- замовник може визначити довірену особу, яка має право входу

в квартиру за його відсутності (як правило, довіреними осо­бами виступають члени сім'ї та близькі родичі замовника). Права та обов'язки сторін за договором охорони квартир. Охоронець зобов'язаний:

1) здійснювати охорону квартири за допомогою технічних засо­бів і спеціальних нарядів охорони;

2) ознайомити замовника з правилами користування сигналі­зацією та порядком здачі квартири під охорону і зняття з охо­рони;

3) забезпечити негайний виїзд нарядів охорони на квартиру у випадку спрацювання сигналізації;

4) при виявлені нарядом охорони ознак проникнення в кварти­ру сторонніх осіб вжити заходів по їх затриманню, викли­кати на квартиру замовника або його довірених осіб;

5) виконувати за рахунок замовника за діючими розцінками ре­монт засобів сигналізації, що вийшли з ладу з його вини, а також за необхідності їх капітальний ремонт;

6) усувати за заявою замовника несправності сигналізації в тех­нічно можливий строк.

З метою належного здійснення покладених обов'язків охоронцю надається ціла низка прав, які випливають із специфіки дого­вору, зокрема:

- при надходженні сигналу "тривога" охоронець має право від-

кривати квартиру наданими йому замовником дублікатами ключів і оглядати квартиру, про що складається відповідний акт;

- у випадках, встановлених договором, тимчасово не приймати

квартиру під охорону (наприклад, якщо виникли технічні неполадки засобів сигналізації, а замовник відмовляється від їх ремонту; після заміни замків або їх додаткового встанов­лення дублікати ключів не здані охоронцю).

Обов'язки замовника:

1) своєчасно вносити плату за послуги охоронця;

2) підтримувати в належному стані двері, вікна, замки тощо;

3) виконувати правила користування сигналізацією та дотри­муватись встановленого порядку здавання квартири під охо­рону і зняття з охорони;

4) здавати охоронцю дублікати ключів від дверей, що забезпе­чують доступ до квартири та своєчасно замінювати їх;

5) негайно повідомляти охоронця про виявлення слідів проник­нення сторонніх осіб в квартиру;

6) оплачувати вартість капітального ремонту технічних засобів сигналізації та вартість робіт по поточному ремонту у разі ви­ходу їх з ладу з його вини;

7) сповіщати охоронця про здачу квартири під охорону на три­валий період;

8) після припинення договору повернути охоронцю належні йо­му технічні засоби.

Відповідальність сторін за договором охорони квартир. Охоро­нець несе майнову відповідальність перед замовником за збитки, завдані сторонніми особами, які проникли в квартиру в період охо­рони шляхом зламування, відкривання або руйнування заблоко­ваних технічними засобами сигналізації вікон, дверей та інших конструкцій, та вчинили крадіжку, грабіж, розбій, умисне зни­щення або пошкодження майна, що знаходилося в квартирі.

Охоронець несе перед замовником матеріальну відповідальність за збитки в межах вартості майна, оціненого замовником при укладанні договору. При цьому розмір збитків повинен бути під­тверджений відповідними документами, складеними за участю охо­ронця.

Вартість вкраденого майна визначається виходячи з діючих роздрібних цін з урахуванням зносу та амортизації.

При визначенні розміру збитків враховується вартість викраде­ного майна, а також викрадені грошові кошти та ювелірні вироби. Водночас, відповідальність охоронця за викрадену готівку та юве­лірні вироби з дорогоцінного металу чи каменю, як правило, обме­жується 10-ти та відповідно 20-ти кратним розміром мінімальної заробітної плати, що повинно стимулювати замовника зберігати

цінності в спеціально пристосованих для цього місцях (наприклад, в банківських чи домашніх сейфах).

Охоронець відповідає і за вкрадений антикваріат, але за умови, що при укладанні договору замовник передав йому нотаріально заві­рений, складений компетентними спеціалістами опис та оцінку вартості антикварних речей.

Охоронець звільняється від матеріальної відповідальності, якщо:

1) крадіжка, грабіж, розбій, умисне пошкодження або знищення майна здійснені у зв'язку з невключениям замовником охо­ронної сигналізації або нездаванням квартири під охорону;

2) збитки завдані пожежею, стихійним лихом, протиправними діями при масових порушеннях громадського порядку;

3) особа, яка протиправно проникла в квартиру, затримана на місці події;

4) збитки спричинені замовнику крадіжкою, грабежем, розбоєм, умисним знищенням або пошкодженням майна, що здійснені внаслідок проникнення в квартиру через місця, від обладнан­ня яких технічними засобами охорони і безпеки замовник відмовився (наприклад, клієнт, який проживає на 10 поверсі, відмовився від блокування балконних дверей і саме через них зловмисник проник у квартиру);

5) крадіжка здійснена у період, коли охорона тимчасово не мог­ла здійснюватися з технічних причин, про що замовник або його довірена особа були сповіщені охоронцем;

6) замовник не здав дублікати ключів від вхідних дверей квар­тири, під'їзду, холу, сходової клітки, що перешкодило своє­часному виявленню причин спрацювання сигналізації та за­триманню злочинців на місці події;

7) замовник розголосив стороннім особам правила користуван­ня технічними засобами охорони або присвоєний кодовий номер квартири;

8) замовник вніс зміни в схему сигналізації, внаслідок чого вона не спрацювала;

9) шкода заподіяна без проникнення в квартиру (наприклад, у вікно квартири кинули цеглину чи гранату, сусіди "зато­пили").

У встановлених договором випадках відповідальність покла­дається і на замовника. Так, при неналежному виконанні правил користування сигналізацією та порядку здавання квартири під охо­рону і зняття з охорони, що стало причиною надходження сигналу "тривога" і виїзду нарядів охорони, замовник попереджається, а при повторних порушеннях — відшкодовує охоронцю матеріальні витрати у встановленому договором розмірі за кожний такий виїзд нарядів охорони з його вини.

Розірвання договору охорони квартир. Договір охорони квартир може бути розірваний сторонами на загальних підставах, передба­чених цивільним законодавством. Крім того, охоронець може розір­вати договір в односторонньому порядку, якщо:

1) технічні засоби охорони вийшли з ладу з вини замовника і вимагають капітального ремонту, а замовник відмовляється оплатити ці витрати;

2) замовник (члени його сім'ї або довірена особа) допускають систематичні порушення правил користування сигналізацією та порядку здавання квартири під охорону і зняття з охорони, що обумовлює неодноразові виїзди нарядів охорони по сиг­налу "тривога";

3) замовник не згоден оплачувати послуги охоронця у зв'язку з підвищенням тарифів.

Список рекомендованої літератури

1. Кириченко Ю.І. Договір охорони квартир // Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання: Навч. посіб. / За заг. ред. С.С. Бичкової. - К.: НАВСУ, 2005. - С. 234-240.

2. Розанцева Д.Н., Чантурия Э.Х. Договор об охране квартир и других помещений с личным имуществом граждан подразделени­ями "Охраны" органов внутренних дел: Лекция. - М.: МВШМ МВД СССР, 1990. - 49 с.

3. Чуб Г.П. Договор об охране квартир вневедомственной охра­ной: Лекция. — М.: Научно-исследовательский и редакционно-издательский отдел, 1973. - 20 с.