- •Глава 1. Договір купівлі-продажу................................ 10
- •Глава 1. Договір купівлі-продажу
- •§ 1. Загальні положення про договір купівлі-продажу
- •§ 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •§ 3. Договір поставки
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 6. Договір міни
- •Глава 2. Договір дарування
- •§ 1. Загальні положення про договір дарування
- •§ 2. Характеристика окремих видів договору дарування
- •2.2. Договір дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи
- •Глава 3. Договір ренти
- •Глава 4. Договір довічного утримання (догляду)
- •Глава 5. Договір найму (оренди)
- •§ 1. Загальні положення про договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату
- •§ 3. Договір найму (оренди) земельної ділянки
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Договір найму (оренди) транспортного засобу
- •§ 6. Договір лізингу
- •§ 7. Договір найму (оренди) житла
- •Глава 6. Договір позички
- •Глава 7. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про договір підряду
- •§ 2. Договір побутового підряду
- •§ 3. Договір будівельного підряду
- •§ 4. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •§ 5. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Глава 8. Договір про надання послуг
- •Глава 9. Транспортні договори
- •§ 1. Загальні положення про транспортні договори
- •§ 2. Договір перевезення вантажу
- •§ 3. Договір перевезення пасажира та багажу
- •§ 4. Договір чартеру (фрахтування)
- •§ 5. Договір транспортного експедирування
- •Глава 10. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про договір зберігання
- •§ 2. Спеціальні види зберігання
- •1) Складська квитанція;
- •2) Просте складське свідоцтво;
- •3) Подвійне складське свідоцтво.
- •2.3. Зберігання у банку
- •2.4. Зберігання у камерах схову організацій, підприємств транспорту
- •2.6. Зберігання речей пасажира під час його
- •Глава 11. Договір охорони
- •§ 1. Загальні положення про договір охорони
- •§ 2. Договір про охорону об'єктів
- •§ 3. Договір охорони квартир
- •Глава 12. Договір страхування
- •Глава 13. Договір доручення
- •Глава 14. Договір комісії
- •Глава 15. Договір управління майном
- •Глава 16. Договір позики
- •Глава 17. Кредитний договір
- •Глава 18. Договір банківського вкладу
- •Глава 19. Договір банківського рахунка
- •Глава 20. Договір факторингу
- •Глава 21. Договори щодо розпорядження
- •§ 1. Загальна характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Окремі види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2.2. Ліцензійний договір
- •2.3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 22. Договір комерційної концесії
- •Глава 23. Договір про спільну діяльність
- •§ 1. Загальна характеристика договору про спільну діяльність
- •§ 2. Договір простого товариства
- •Глава 24. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Загальна характеристика публічної обіцянки винагороди
- •§ 2. Зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 3. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •Глава 25. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Глава 26. Рятування здоров'я та життя
- •Глава 27. Створення загрози життю,
- •Глава 28. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •Глава 29. Зобов'язання з відшкодування
- •§ 1. Загальні положення про зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 2. Відшкодування моральної шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданоїїх працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовими особами
- •§ 6. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •§ 7. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •8.2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •8.4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
- •8.5. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •8.6. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •§ 9. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 10. Відшкодування ядерної шкоди
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
2.3. Зберігання у банку
Одним із видів послуг, що надаються банками, є послуги щодо зберігання. Вони опосередковуються такими договорами:
1) договором зберігання цінностей у банку;
2) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
3) договором про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком.
Договори банківського зберігання є двосторонніми, реальними (окрім договору про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, який є консенсуальним) і відплатними.
Усі вказані договори характеризуються тим, що зберігачем виступає банк, тобто юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Можливість банку укладати договори зберігання, крім ЦК України, передбачається і п. 8 ч. 2 ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в якому вказується, що банк має право
здійснювати послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей і документів.
У договорах зберігання банки виступають як професійні збері-гачі, отже на них поширюються відповідні правила, передбачені загальними положеннями про зберігання.
Поклажодавцем, зазвичай, виступають фізичні особи, хоча ними можуть бути також юридичні особи.
Особливості договору зберігання цінностей у банку:
1) предметом зберігання є цінності, під якими законодавець розуміє документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності. Поняття дорогоцінних металів і каміння, а також їх перелік дається в Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 p.;
2) при передачі на зберігання цінних паперів поклажодавець (клієнт) може уповноважити банк на вчинення з ними правочинів (щодо їх продажу, міни, управління цими паперами тощо). У такому разі банк може за дорученням клієнта здійснювати операції на ринку цінних паперів. Вчинення банком правочинів з цінними паперами клієнтів здійснюється відповідно до Положення щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 травня 1999 р. № 104 і постановою Правління Національного банку України від 18 травня 1999 р. № 239;
3) оформлення договору здійснюється шляхом видачі банком поклажодавцю іменного документу, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей (ч. З ст. 969 ЦК України).
Особливості договору про надання індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком:
1) за цим договором банк надає поклажодавцю індивідуальний банківський сейф (його частину або спеціальне приміщення) для зберігання у ньому цінностей та роботи з ними (ч. 1 ст. 970 ЦК України);
2) предметом зберігання є цінності. Банк може визначити конкретний перелік речей, які можуть або не можуть бути предметом зберігання;
3) банк приймає цінності безпосередньо від поклажодавця, контролює їх поміщення у сейф та одержання їх із сейфа;
4) банк видає поклажодавцеві ключ від сейфа, картку, що ідентифікує поклажодавця, інший знак або документ, що посвідчує право його пред'явника на доступ до сейфа та одержання з нього цінностей;
5) у договорі необхідно передбачити, хто має право отримати передані на зберігання у банк цінності: тільки поклажодавець, його представники, спадкоємці або ж пред'явник ключа, картки, іншого знака чи документа, який посвідчує право доступу особи до сейфа або його вмісту.
Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, по своїй суті є договором найму (оренди), тому до нього застосовуються положення про найм (ст. 971 ЦК України).
За цим договором одна сторона (банк) надає у тимчасове використання клієнту (наймачу) банківський сейф, який при цьому не виходить з-під володіння банку.
Внаслідок укладання такого договору наймач має право без контролю з боку банку поміщати у сейф та вилучати з нього будь-які речі, габарити яких дозволяють помістити їх у сейф, окрім заборонених законом та договором (зброю, наркотичні речовини тощо).
Банк не здійснює охорону речей. їх схоронність забезпечується тим, що сейфи знаходяться у сховищі банку, яке в цілому взято під охорону.
Договором може бути передбачено спільний режим користування сейфом кількома особами або доступ до сейфа інших осіб.
Договір про надання індивідуального банківського сейфа, що не охороняється банком, укладається у простій письмовій формі.
Основними обов'язками наймача є:
1) оплата послуг банку відповідно до умов договору;
2) дотримання умов і заборон, встановлених законом та договором;
3) дотримання вимог банку щодо забезпечення безпеки при доступі до сховища банку, в якому розташований сейф, та правил перебування у ньому;
4) дотримання правил поводження із ключем від банківського сейфа.
Основними обов'язками банку є:
1) надання у користування наймача справного сейфа, розташованого у сховищі банку, та можливості доступу до нього;
2) надання наймачу у володіння і користування ключа від сейфа;
3) створення умов для роботи наймача з речами, які знаходяться у сейфі, якщо це передбачено умовами договору.
Оскільки умови про відповідальність сторін за таким договором законом не визначені, вони мають бути передбачені у договорі. У іншому разі вони визначаються на загальних підставах.