- •Глава 1. Договір купівлі-продажу................................ 10
- •Глава 1. Договір купівлі-продажу
- •§ 1. Загальні положення про договір купівлі-продажу
- •§ 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •§ 3. Договір поставки
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 6. Договір міни
- •Глава 2. Договір дарування
- •§ 1. Загальні положення про договір дарування
- •§ 2. Характеристика окремих видів договору дарування
- •2.2. Договір дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи
- •Глава 3. Договір ренти
- •Глава 4. Договір довічного утримання (догляду)
- •Глава 5. Договір найму (оренди)
- •§ 1. Загальні положення про договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату
- •§ 3. Договір найму (оренди) земельної ділянки
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Договір найму (оренди) транспортного засобу
- •§ 6. Договір лізингу
- •§ 7. Договір найму (оренди) житла
- •Глава 6. Договір позички
- •Глава 7. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про договір підряду
- •§ 2. Договір побутового підряду
- •§ 3. Договір будівельного підряду
- •§ 4. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •§ 5. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Глава 8. Договір про надання послуг
- •Глава 9. Транспортні договори
- •§ 1. Загальні положення про транспортні договори
- •§ 2. Договір перевезення вантажу
- •§ 3. Договір перевезення пасажира та багажу
- •§ 4. Договір чартеру (фрахтування)
- •§ 5. Договір транспортного експедирування
- •Глава 10. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про договір зберігання
- •§ 2. Спеціальні види зберігання
- •1) Складська квитанція;
- •2) Просте складське свідоцтво;
- •3) Подвійне складське свідоцтво.
- •2.3. Зберігання у банку
- •2.4. Зберігання у камерах схову організацій, підприємств транспорту
- •2.6. Зберігання речей пасажира під час його
- •Глава 11. Договір охорони
- •§ 1. Загальні положення про договір охорони
- •§ 2. Договір про охорону об'єктів
- •§ 3. Договір охорони квартир
- •Глава 12. Договір страхування
- •Глава 13. Договір доручення
- •Глава 14. Договір комісії
- •Глава 15. Договір управління майном
- •Глава 16. Договір позики
- •Глава 17. Кредитний договір
- •Глава 18. Договір банківського вкладу
- •Глава 19. Договір банківського рахунка
- •Глава 20. Договір факторингу
- •Глава 21. Договори щодо розпорядження
- •§ 1. Загальна характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Окремі види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2.2. Ліцензійний договір
- •2.3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 22. Договір комерційної концесії
- •Глава 23. Договір про спільну діяльність
- •§ 1. Загальна характеристика договору про спільну діяльність
- •§ 2. Договір простого товариства
- •Глава 24. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Загальна характеристика публічної обіцянки винагороди
- •§ 2. Зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 3. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •Глава 25. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Глава 26. Рятування здоров'я та життя
- •Глава 27. Створення загрози життю,
- •Глава 28. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •Глава 29. Зобов'язання з відшкодування
- •§ 1. Загальні положення про зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 2. Відшкодування моральної шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданоїїх працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовими особами
- •§ 6. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •§ 7. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •8.2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •8.4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
- •8.5. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •8.6. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •§ 9. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 10. Відшкодування ядерної шкоди
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
§ 2. Договір прокату
Поняття та характеристика договору прокату. Досить поширеними є випадки, коли особа з тих чи інших обставин чи міркувань не в змозі придбати для користування певну необхідну річ побутового призначення. Так, наприклад, для святкування весілля необхідно придбати весільний одяг та значну кількість різноманітного посуду. Все це буде використовуватися і стане в нагоді лише протягом одного дня, тому купувати його немає сенсу. Зазначене майно можна отримати в прокат, уклавши відповідний договір.
Договір прокату є різновидом договору найму (оренди). Йому присвячені ст. 787-791 ЦК України. Але, крім цього, правовідносини прокату врегульовуються законами України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р., "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р., "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 р., "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11 лютого 1998 p., Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313, Порядком надання у тимчасове користування громадянам предметів культурно-побутового призначення та громадського вжитку, затвердженим наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 р. № 46 (далі — Порядок) тощо. Зазначені нормативні акти визначають єдиний механізм і єдині на території України умови та вимоги видачі, користування і повернення предметів культурно-побутового призначення та господарського вжитку, які є власністю суб'єктів підприємницької діяльності й перебувають на території України.
Договір прокату - це правочин, за яким одна особа (наймода-вець), яка здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ іншій особі (наймачеві) у користування за плату на певний строк.
Прокат є короткостроковим наймом майна. Як і інші види договорів найму, договір прокату є відплатним, консенсуальним або реальним, двостороннім.
Крім того, ч. 2 ст. 787 ЦК України визначає договір прокату як договір приєднання. Це означає, що умови договору встановлюються однією стороною (наймодавцем) і він може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони (наймача) до запропонованого договору в цілому. Водночас визначені наймодавцем типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. '
Договір прокату є публічним договором (ч. З ст. 787 ЦК України), тобто наймодавець зобов'язаний укладати договір прокату з
кожним, хто до нього звернеться з метою задоволення власних потреб.
Сторонами в договорі прокату виступають наймодавець і наймач.
Наймодавець — особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, що пов'язана з передачею речей у найм. Підприємницькою слід вважати таку діяльність суб'єкта, яка здійснюється систематично. Разовий правочин про передачу в найм рухомого майна не буде регулюватися нормами про прокат. Це можуть бути відносини позички чи найму (оренди).
За цивільним законодавством наймодавцями можуть виступати як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи. Найчастіше підприємницьку діяльність з передачі рухомих речей у тимчасове користування здійснюють спеціальні організації, на які покладено широке коло обов'язків з обслуговування споживачів. Нині на території України сформована мережа підрозділів для здійснення прокатної діяльності: пунктів (підприємств, організацій) прокату, будинків побутових послуг, комплексних приймальних пунктів тощо.
Наймач - сторона (фізична або юридична особа) за договором прокату, яка отримує рухому річ у користування за плату на певний строк.
Оскільки метою даного договору є задоволення споживчих потреб наймачів, шляхом передачі їм рухомих речей у тимчасове оп-латне користування, їх правове становище характеризується суттєвими особливостями. Так, наймач не вправі здавати отримані в користування за договором прокату речі у піднайм. Він не набуває у зв'язку з цим переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем, а також не має права надавати ці речі в безоплатне користування, заставу тощо.
Вимоги до предмета даного договору встановлені ст. 788 ЦК України. Це може бути лише рухома річ, що використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Здебільшого це речі, які використовуються у споживчих цілях: холодильники, пральні машини, радіо- і телеапаратура, спортивне знаряддя, музичні інструменти тощо. Водночас предметом прокату можуть бути й інші речі, які використовуються для виробничих потреб, якщо про це
домовилися сторони. Наприклад, прилади і деякі види устаткування, що використовуються, зокрема науково-дослідними організаціями, невеликими підприємствами, будівельними й іншими організаціями. Як правило, це дорога техніка, купувати яку не вигідно, тому що потреба в ній може виникати у різних організацій чи фізичних осіб-підприємців на порівняно нетривалий строк.
Предмет прокату багаторазово використовується різними наймачами.
Предметом договору прокату не можуть бути хоч і рухомі речі, але ті, відносно яких ЦК України містить окремі правила передачі їх у користування (наприклад, транспортні засоби (ст. 798-805)).
Крім того, предметом договору прокату можуть бути тільки індивідуально-визначені, неспоживні речі, оскільки отримане наймачем у прокат майно підлягає поверненню. За цією ознакою даний договір відрізняється від договору позики, за яким позичальник набуває майно у власність і зобов'язаний повернути позичкодавцю таку ж кількість речей того ж роду.
При видачі предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлуатації, ознайомлює наймача з встановленим порядком користування річчю (майном), попереджає його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням визначеного строку і не в комплекті.
За договором прокату наймач одержує майно в тимчасове користування за плату. Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця (ст. 789 ЦК України). Платежі можуть вноситися періодично чи одноразово, що обумовлюється договором. За встановленими правилами, при оформленні предметів прокату на термін до ЗО діб наймач вносить оплату повністю за весь час користування предметом прокату відповідно до діючих тарифів. За прокат предметів, виданих на тривалий строк (понад місяць), оплата вноситься щомісяця: за перший місяць — при видачі предмета прокату, а за кожний наступний — не пізніше 7 днів після дня закінчення терміну платежу, зазначеного в договорі прокату (замовленні-зобо-в'язанні) (п. 3.1 Порядку).
Права та обов'язки сторін за договором прокату. Наймач і наймодавець за договором прокату за певними винятками мають
такі ж права та обов'язки, як і сторони інших договорів найму (оренди). Особливості даного договору щодо прав та обов'язків сторін закріплені в окремій нормі (ст. 791 ЦК України).
По-перше, наймач не має права на укладення договору піднайму. Метою договору прокату, як уже зазначалося, є задоволення споживчих потреб безпосередньо наймача. Будь-яка передача предмета прокату іншій особі допускається лише шляхом припинення відносин прокату щодо цього предмета з даним наймачем і укладення нового договору прокату з іншою особою.
По-друге, наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем. Останній не зобов'язаний враховувати факт користування річчю конкретним наймачем і вправі продати її будь-кому на загальних підставах, тобто на даний вид правовідносин не поширюється норма ч. 2 ст. 777 ЦК України. Водночас наймодавець має право за заявою наймача передати йому у власність предмет прокату, який був у цього наймача весь строк його експлуатації, передбачений нормативно-технічною документацією на цей предмет прокату, а в разі відсутності такого строку — згідно з чинним законодавством (п. 4.3 Порядку).
По-третє, за загальним правилом, поточний ремонт речі, переданої у найм, проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. У правовідносинах прокату як капітальний, так і поточний ремонт речі здійснюється наймодавцем за його рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
У разі виходу з ладу предмета прокату, наймодавець зобов'язаний усунути недоліки на місці протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонарної майстерні, термін ремонту продовжується до десяти днів. За згодою наймача, наймодавець може замінити несправний предмет іншим аналогічним предметом без додаткової оплати наймачем витрат, пов'язаних із цією заміною, або предметом іншої моделі (марки, типу). За час перебування предмета прокату в ремонті оплата за прокат не проводиться, за винятком випадків, коли наймачу предмет прокату було замінено на рівноцінний (п. 4.2 Порядку).
Особливістю договору прокату є також те, що наймач має право відмовитися від нього та повернути річ наймодавцеві в будь-який
час. При цьому плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю (ст. 790 ЦК України).
Список рекомендованої літератури
1. Баранов НЛ. Договор бытового проката. — Саратов, 1980. — 150 с.
2. Кабалкин А., Санникова Л. Договор проката // Рос. юстиция. -2000.-№6. -С. 16-18.
3. Первушина А.П. Договор бытового проката по советскому праву. - М., 1964. - 70 с.
4. Соколова ЭД. Правовое регулирование бытового проката: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. - М., 1963. - 16 с.