§ 2. Договір прокату

Поняття та характеристика договору прокату. Досить поши­реними є випадки, коли особа з тих чи інших обставин чи мірку­вань не в змозі придбати для користування певну необхідну річ побу­тового призначення. Так, наприклад, для святкування весілля необхідно придбати весільний одяг та значну кількість різноманіт­ного посуду. Все це буде використовуватися і стане в нагоді лише протягом одного дня, тому купувати його немає сенсу. Зазначене майно можна отримати в прокат, уклавши відповідний договір.

Договір прокату є різновидом договору найму (оренди). Йому присвячені ст. 787-791 ЦК України. Але, крім цього, правовідно­сини прокату врегульовуються законами України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р., "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 р., "Про застос­ування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, гро­мадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 р., "Про метро­логію та метрологічну діяльність" від 11 лютого 1998 p., Правилами побутового обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313, Порядком надання у тимчасове користування громадянам предметів культур­но-побутового призначення та громадського вжитку, затвердженим наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення від 16 грудня 1999 р. № 46 (далі — Порядок) тощо. Зазначені нормативні акти визначають єди­ний механізм і єдині на території України умови та вимоги видачі, користування і повернення предметів культурно-побутового при­значення та господарського вжитку, які є власністю суб'єктів під­приємницької діяльності й перебувають на території України.

Договір прокату - це правочин, за яким одна особа (наймода-вець), яка здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ іншій особі (наймачеві) у користування за плату на певний строк.

Прокат є короткостроковим наймом майна. Як і інші види дого­ворів найму, договір прокату є відплатним, консенсуальним або реальним, двостороннім.

Крім того, ч. 2 ст. 787 ЦК України визначає договір прокату як договір приєднання. Це означає, що умови договору встановлюються однією стороною (наймодавцем) і він може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони (наймача) до запропонованого договору в цілому. Водночас визначені наймодавцем типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встанов­лених законом. Умови договору прокату, які погіршують станови­ще наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними. '

Договір прокату є публічним договором (ч. З ст. 787 ЦК Укра­їни), тобто наймодавець зобов'язаний укладати договір прокату з

кожним, хто до нього звернеться з метою задоволення власних по­треб.

Сторонами в договорі прокату виступають наймодавець і най­мач.

Наймодавець — особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, що пов'язана з передачею речей у найм. Підприємницькою слід вва­жати таку діяльність суб'єкта, яка здійснюється систематично. Разовий правочин про передачу в найм рухомого майна не буде регу­люватися нормами про прокат. Це можуть бути відносини позички чи найму (оренди).

За цивільним законодавством наймодавцями можуть виступати як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи. Найчастіше під­приємницьку діяльність з передачі рухомих речей у тимчасове кори­стування здійснюють спеціальні організації, на які покладено ши­роке коло обов'язків з обслуговування споживачів. Нині на території України сформована мережа підрозділів для здійснення прокатної діяльності: пунктів (підприємств, організацій) прокату, будинків побутових послуг, комплексних приймальних пунктів тощо.

Наймач - сторона (фізична або юридична особа) за договором прокату, яка отримує рухому річ у користування за плату на певний строк.

Оскільки метою даного договору є задоволення споживчих по­треб наймачів, шляхом передачі їм рухомих речей у тимчасове оп-латне користування, їх правове становище характеризується сут­тєвими особливостями. Так, наймач не вправі здавати отримані в користування за договором прокату речі у піднайм. Він не набуває у зв'язку з цим переважного права на купівлю речі в разі її продажу наймодавцем, а також не має права надавати ці речі в безоплатне користування, заставу тощо.

Вимоги до предмета даного договору встановлені ст. 788 ЦК України. Це може бути лише рухома річ, що використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Здебільшого це речі, які використовуються у споживчих цілях: холодильники, пральні машини, радіо- і телеапаратура, спортивне знаряддя, музичні ін­струменти тощо. Водночас предметом прокату можуть бути й інші речі, які використовуються для виробничих потреб, якщо про це

домовилися сторони. Наприклад, прилади і деякі види устатку­вання, що використовуються, зокрема науково-дослідними орга­нізаціями, невеликими підприємствами, будівельними й іншими організаціями. Як правило, це дорога техніка, купувати яку не ви­гідно, тому що потреба в ній може виникати у різних організацій чи фізичних осіб-підприємців на порівняно нетривалий строк.

Предмет прокату багаторазово використовується різними най­мачами.

Предметом договору прокату не можуть бути хоч і рухомі речі, але ті, відносно яких ЦК України містить окремі правила передачі їх у користування (наприклад, транспортні засоби (ст. 798-805)).

Крім того, предметом договору прокату можуть бути тільки інди­відуально-визначені, неспоживні речі, оскільки отримане наймачем у прокат майно підлягає поверненню. За цією ознакою даний до­говір відрізняється від договору позики, за яким позичальник набу­ває майно у власність і зобов'язаний повернути позичкодавцю таку ж кількість речей того ж роду.

При видачі предметів прокату наймодавець ознайомлює наймача з правилами їх експлуатації або видає йому керівництво з експлу­атації, ознайомлює наймача з встановленим порядком користуван­ня річчю (майном), попереджає його про відшкодування збитків за псування, втрату предметів або повернення предметів з порушенням визначеного строку і не в комплекті.

За договором прокату наймач одержує майно в тимчасове кори­стування за плату. Плата за прокат речі встановлюється за тари­фами наймодавця (ст. 789 ЦК України). Платежі можуть вноситися періодично чи одноразово, що обумовлюється договором. За вста­новленими правилами, при оформленні предметів прокату на тер­мін до ЗО діб наймач вносить оплату повністю за весь час користу­вання предметом прокату відповідно до діючих тарифів. За прокат предметів, виданих на тривалий строк (понад місяць), оплата вно­ситься щомісяця: за перший місяць — при видачі предмета прокату, а за кожний наступний — не пізніше 7 днів після дня закінчення терміну платежу, зазначеного в договорі прокату (замовленні-зобо-в'язанні) (п. 3.1 Порядку).

Права та обов'язки сторін за договором прокату. Наймач і наймодавець за договором прокату за певними винятками мають

такі ж права та обов'язки, як і сторони інших договорів найму (оренди). Особливості даного договору щодо прав та обов'язків сто­рін закріплені в окремій нормі (ст. 791 ЦК України).

По-перше, наймач не має права на укладення договору піднай­му. Метою договору прокату, як уже зазначалося, є задоволення споживчих потреб безпосередньо наймача. Будь-яка передача пред­мета прокату іншій особі допускається лише шляхом припинення відносин прокату щодо цього предмета з даним наймачем і укладен­ня нового договору прокату з іншою особою.

По-друге, наймач не має переважного права на купівлю речі у разі її продажу наймодавцем. Останній не зобов'язаний врахову­вати факт користування річчю конкретним наймачем і вправі про­дати її будь-кому на загальних підставах, тобто на даний вид право­відносин не поширюється норма ч. 2 ст. 777 ЦК України. Водночас наймодавець має право за заявою наймача передати йому у влас­ність предмет прокату, який був у цього наймача весь строк його експлуатації, передбачений нормативно-технічною документацією на цей предмет прокату, а в разі відсутності такого строку — згідно з чинним законодавством (п. 4.3 Порядку).

По-третє, за загальним правилом, поточний ремонт речі, переда­ної у найм, проводиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. У правовідносинах прокату як капітальний, так і поточний ремонт речі здійснюється наймодав­цем за його рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.

У разі виходу з ладу предмета прокату, наймодавець зобов'язаний усунути недоліки на місці протягом трьох робочих днів з дня одержання заяви від наймача, а в разі потреби виконання робіт в умовах стаціонар­ної майстерні, термін ремонту продовжується до десяти днів. За згодою наймача, наймодавець може замінити несправний предмет іншим ана­логічним предметом без додаткової оплати наймачем витрат, пов'яза­них із цією заміною, або предметом іншої моделі (марки, типу). За час перебування предмета прокату в ремонті оплата за прокат не проводить­ся, за винятком випадків, коли наймачу предмет прокату було замінено на рівноцінний (п. 4.2 Порядку).

Особливістю договору прокату є також те, що наймач має право відмовитися від нього та повернути річ наймодавцеві в будь-який

час. При цьому плата за прокат речі, що сплачена наймачем за весь строк договору, зменшується відповідно до тривалості фактичного користування річчю (ст. 790 ЦК України).

Список рекомендованої літератури

1. Баранов НЛ. Договор бытового проката. — Саратов, 1980. — 150 с.

2. Кабалкин А., Санникова Л. Договор проката // Рос. юстиция. -2000.-№6. -С. 16-18.

3. Первушина А.П. Договор бытового проката по советскому пра­ву. - М., 1964. - 70 с.

4. Соколова ЭД. Правовое регулирование бытового проката: Автореф. дис.... канд. юрид. наук / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломо­носова. - М., 1963. - 16 с.