- •Глава 1. Договір купівлі-продажу................................ 10
- •Глава 1. Договір купівлі-продажу
- •§ 1. Загальні положення про договір купівлі-продажу
- •§ 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
- •§ 3. Договір поставки
- •§ 4. Договір контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 6. Договір міни
- •Глава 2. Договір дарування
- •§ 1. Загальні положення про договір дарування
- •§ 2. Характеристика окремих видів договору дарування
- •2.2. Договір дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи
- •Глава 3. Договір ренти
- •Глава 4. Договір довічного утримання (догляду)
- •Глава 5. Договір найму (оренди)
- •§ 1. Загальні положення про договір найму (оренди)
- •§ 2. Договір прокату
- •§ 3. Договір найму (оренди) земельної ділянки
- •§ 4. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди
- •§ 5. Договір найму (оренди) транспортного засобу
- •§ 6. Договір лізингу
- •§ 7. Договір найму (оренди) житла
- •Глава 6. Договір позички
- •Глава 7. Договір підряду
- •§ 1. Загальні положення про договір підряду
- •§ 2. Договір побутового підряду
- •§ 3. Договір будівельного підряду
- •§ 4. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт
- •§ 5. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт
- •Глава 8. Договір про надання послуг
- •Глава 9. Транспортні договори
- •§ 1. Загальні положення про транспортні договори
- •§ 2. Договір перевезення вантажу
- •§ 3. Договір перевезення пасажира та багажу
- •§ 4. Договір чартеру (фрахтування)
- •§ 5. Договір транспортного експедирування
- •Глава 10. Договір зберігання
- •§ 1. Загальні положення про договір зберігання
- •§ 2. Спеціальні види зберігання
- •1) Складська квитанція;
- •2) Просте складське свідоцтво;
- •3) Подвійне складське свідоцтво.
- •2.3. Зберігання у банку
- •2.4. Зберігання у камерах схову організацій, підприємств транспорту
- •2.6. Зберігання речей пасажира під час його
- •Глава 11. Договір охорони
- •§ 1. Загальні положення про договір охорони
- •§ 2. Договір про охорону об'єктів
- •§ 3. Договір охорони квартир
- •Глава 12. Договір страхування
- •Глава 13. Договір доручення
- •Глава 14. Договір комісії
- •Глава 15. Договір управління майном
- •Глава 16. Договір позики
- •Глава 17. Кредитний договір
- •Глава 18. Договір банківського вкладу
- •Глава 19. Договір банківського рахунка
- •Глава 20. Договір факторингу
- •Глава 21. Договори щодо розпорядження
- •§ 1. Загальна характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •§ 2. Окремі види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2.2. Ліцензійний договір
- •2.3. Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності
- •Глава 22. Договір комерційної концесії
- •Глава 23. Договір про спільну діяльність
- •§ 1. Загальна характеристика договору про спільну діяльність
- •§ 2. Договір простого товариства
- •Глава 24. Публічна обіцянка винагороди
- •§ 1. Загальна характеристика публічної обіцянки винагороди
- •§ 2. Зобов'язання, які виникають із публічної обіцянки винагороди без оголошення конкурсу
- •§ 3. Публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу
- •Глава 25. Вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Глава 26. Рятування здоров'я та життя
- •Глава 27. Створення загрози життю,
- •Глава 28. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •Глава 29. Зобов'язання з відшкодування
- •§ 1. Загальні положення про зобов'язання з відшкодування шкоди
- •§ 2. Відшкодування моральної шкоди
- •§ 3. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно
- •§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданоїїх працівником чи іншою особою
- •§ 5. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування або їх посадовими особами
- •§ 6. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду
- •§ 7. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину
- •8.2. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою
- •8.4. Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав
- •8.5. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
- •8.6. Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена
- •§ 9. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
- •§ 10. Відшкодування ядерної шкоди
- •§ 11. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю
- •§ 12. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)
§ 3. Відшкодування шкоди, завданої прийняттям закону про припинення права власності на певне майно
ЦК України у ст. 1170 визначає, що у разі прийняття закону, що припиняє право власності на певне майно, шкода, завдана власникові такого майна, відшкодовується державою в повному обсязі.
Заподіяння такої шкоди є правомірним і не є наслідком протиправних винних дій ні з боку держави, ні з боку власника майна. Саме тому даний вид зобов'язань ґрунтується не на загальних засадах цивільно-правової відповідальності, а на принципах про абсолютність права власності й можливість його порушення у виняткових випадках з підстав, що мають правомірний характер.
Припинення права власності, перш за все, стосується випадків вилучення майна для державних та суспільних потреб, наприклад, для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі виникнення стихійного лиха, аварії, епідемії, епізоотії та інших надзвичайних обставин.
Рішення про припинення права власності є одностороннім адміністративним актом, який не вимагає згоди власника на вилучення у нього майна. Проте в таких випадках обов'язковим є попереднє та повне відшкодування вартості вилученого майна. У разі ж введення воєнного або надзвичайного стану примусове відчуження майна може відбуватися з наступним повним відшкодуванням його вартості (ч. 1, 2 ст. 353 ЦК України).
Оскільки суб'єктом відповідальності в даному виді зобов'язань виступає держава, то і збитки відшкодовуються з державного бюджету.
У разі незгоди власника щодо розміру відшкодування питання розглядається в судовому порядку. Право на відшкодування державою моральної шкоди у власника не виникає, оскільки дії суб'єктів даних правовідносин мають правомірний характер.
Список рекомендованої літератури
1. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К.: Юрін-ком Інтер, 2005. - Т. 2. - С 877-878.
2. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004. - Ч. 2. - С. 711.
§ 4. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданоїїх працівником чи іншою особою
Правовою підставою недоговірної відповідальності за шкоду, заподіяну працівником юридичної чи фізичної особи, є ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їх працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Стаття 1172 ЦК України стосується кола осіб, протиправні й винні вчинки яких розглядаються як дії не лише організації, а й будь-якої юридичної чи фізичної особи, які є їх роботодавцями. Працівник при здійсненні своїх трудових обов'язків не розглядається як окремий суб'єкт права, оскільки сукупність дій працівників становить діяльність юридичної чи фізичної особи.
Установлюючи підстави відповідальності за шкоду, заподіяну працівником юридичної або фізичної особи, законодавець передбачає такі особливості складу даного цивільного правопорушення:
1) наявність трудових правовідносин між суб'єктом, зобов'язаним відшкодувати шкоду, та безпосереднім її заподіювачем;
2) заподіяння шкоди працівником під час виконання ним трудових (службових) обов'язків.
Правовий зв'язок між юридичною чи фізичною особою та працівником втілюється в трудових відносинах незалежно від їх характеру — постійні, тимчасові, сезонні або виконання іншої роботи за трудовим договором (контрактом), у цивільно-правових підрядних відносинах, у відносинах участі (членства) у підприємницьких товариствах чи кооперативах та в службових правовідносинах, що є характерними для різних видів службовців.
Під виконанням трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання працівником роботи, обумовленої трудовим договором (контрактом), розпорядчим актом разово чи тимчасово на території юридичної чи фізичної особи або поза нею протягом робочого часу. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного й іншого характеру, вчинення яких безпосередньо належить до службових обов'язків працівника.
Якщо діяння виникає з підрядних правовідносин, для настання відповідальності замовника за шкоду, завдану іншій особі
підрядником, визначальним фактом виступає те, що підрядник має діяти за завданням замовника (ч. 2 ст. 1172 ЦК України).
Шкода, завдана учасником (членом) підприємницького товариства чи кооперативу, підлягає відшкодуванню зазначеними юридичними особами лише у випадку, коли він здійснював підприємницьку або іншу діяльність від імені даного товариства чи кооперативу. Перелік діянь, які вправі вчиняти учасник від імені підприємницького товариства чи член кооперативу від імені останнього, встановлюються законами України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р., "Про кооперацію" від 10 липня 2003 p., іншими нормативно-правовими актами, засновницькими документами чи індивідуальними актами, наприклад довіреністю.
Дії працівника, що за своїм змістом не мають відношення до виконання ним своїх службових обов'язків, хоч і будуть вчинені протягом робочого часу, не тягнуть за собою відповідальності юридичної чи фізичної особи, з якою він перебуває в трудових відносинах. Відшкодування здійснюється самим працівником на загальних засадах недоговірної відповідальності.
У цьому делікті слід розмежовувати особу, яка безпосередньо заподіяла шкоду, та особу, яка має нести відповідальність. Так, безпосереднім заподіювачем шкоди ЦК України називає працівника (службовця), підрядника та учасника (члена) підприємницького товариства чи кооперативу. А відповідальність за дії таких осіб покладається відповідно на юридичну чи фізичну особу, з якою заподіювач шкоди перебуває в трудових (службових) відносинах, замовника за договором підряду та підприємницькі товариства, кооперативи, учасником (членом) яких він є.
Але такий підхід до відшкодування шкоди не означає повне звільнення працівника, підрядника чи учасника підприємницького товариства чи кооперативу від відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦКУкраїни, відшкодувавши шкоду, юридична чи фізична особа мають право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Список рекомендованої літератури
1. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник. У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. — Т. 2: Особлива частина. — К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2003. - С. 335-338.
2. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. P.O. Стефан-чука. - К.: Наук, думка, Прецедент, 2004. - С 379-380.
3. Цивільне право України: Підручник. У 2 т. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - Кн. 2. - К.: Юрінком Інтер, 2002. -С 520-522.
4. Цивільне право України: Підручник. У 2 т. / За заг. ред. B.I. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С 504-507.