14 Захист волоконно-оптичних ліній зв'язку від небезпечних впливів

Для ОК з металевими елементами в конструкції захист від небезпечних впливів у більшості випадків такий самий, як для металевих кабелів. Тому в цьому розділі розгляда­ються тільки особливості такого захисту оптичних кабелів. У повному обсязі при вирішенні питань захисту ВОЛЗ від небезпечних впливів належить керуватись відповідними розділа­ми Руководства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи, Общей инструкции по строительству линейных сооружений ГТС та Руководства по защите подземных кабелей связи от ударов молний.

До небезпечних впливів для ВОЛЗ, у конструкції оптичних кабелів яких є металеві елементи (далі в цьому розділі про наявність металевих елементів у оптичному кабелі не згадується), належать удари блискавки та наведення електрорушійної сили (ЕРС) в мета­левих елементах кабелю під дією зовнішніх електромагнітних впливів ліній електропередачі високої напруги.

Необхідність і заходи захисту ВОЛЗ від небезпечних впливів визначаються про­ектом.

На ділянках траси ВОЛЗ, де ймовірність небезпечних ударів блискавки перевищує допустиме значення, а також у місцях паралельного зближення ОК з високовольтними лініями електропередачі проектом мають передбачатися заходи захисту оптичного кабелю від їх впливу.

Найпоширенішим способом захисту кабельних ліній зв'язку (у тому числі ВОЛЗ) від ударів блискавки є прокладання вздовж кабелю (оптичного кабелю) грозозахисних дротів (тросів).

Грозозахисні дроти мають прокладатися механізованим способом приблизно на половині глибині прокладання оптичного кабелю, але не менш ніж на 0,4 м від поверхні землі (за винятком скелястого грунту), а при прокладанні по ріллі – на 0,2 м нижче глибини оранки. При ручному прокладанні і в скелястому грунті грозозахисні дроти (троси) мають прокладатися на одній глибині з оптичним кабелем.

При прокладанні оптичного кабелю вздовж лісу грозозахисний дріт (трос) має прокладатися на глибину залягання коріння дерев чи на глибину прокладання ОК. У разі прокладання грозозахисного дроту (троса) вздовж лінії зв'язку чи електропередачі глибини його прокладання має становити 0,8 глибини прокладання оптичного кабелю.

При прокладанні двох грозозахисних дротів (тросів) вони мають розташовуватися симетрично над оптичним кабелем. Відстань між дротами має становити від 0,4 до 2,0 м і визначатись проектом.

Допустимі відхилення відстаней між грозозахисними дротами (тросами) від прий­нятих у проекті мають становити ±15%. У разі прокладання одного дроту над оптичним кабелем допускається відхилення в межах ±0,25 м від вертикальної площини, яка прохо­дить по осі кабельної лінії.

На кінцях ділянки прокладання грозозахисних дротів (тросів) вони мають відводи­тися в бік від оптичного кабелю під прямим кутом на відстань 25 м, а потім прокладатися паралельно ОК у вигляді променя довжиною не менш ніж:

- 15 м при питомому опорі грунту менш як 100 Ом·м;

- 50 м при питомому опорі грунту від 100 до 500 Ом·м;

- 75 м при питомому опорі грунту понад 500 Ом·м.

Якщо відвід у бік з якихось причин неможливий, на кінці грозозахисного дроту (троса) має розташовуватися заземлення з вертикальних електродів з опором не більш ніж:

- 10 Ом при питомому опорі грунту менш як 100 Ом·м;

- 20 Ом при питомому опорі грунту від 100 до 500 Ом·м;

- 30 Ом при питомому опорі грунту понад 500 Ом·м

та на відстані не меншій за 25 м, від оптичного кабелю.

Незалежно від значення питомого опору грунту не захищаються від ударів блискавки оптичні кабелі:

- які не мають металевих елементів у своїй конструкції;

- прокладені в населеній місцевості з густою мережею підземних комунікацій чи повітряних ліній зв'язку або проводового мовлення (за винятком захисту від заземлених стояків повітряних ліній електропередачі напругою 35 кВ та більше);

- прокладанні вздовж залізниці або підземного трубопроводу на відстані не більш як 10 м від них (за винятком захисту від стояків ліній електропередачі, повітряних ліній зв'язку та автоблокування).

Грозозахисний дріт (трос) має закінчуватися на відстані не менш ніж 25 м від НРП (ОРП).

Продовження грозозахисного дроту (тросу) повз НРП на сусідню регенераційну ділянку забороняється.

Грозозахисні дроти належить з'єднувати між собою біля з'єднувальних муфт на оптичному кабелі через одну будівельну довжину ОК таким самим дротом, який використовується для захисту ОК.

За наявності вздовж траси ОК окремих дерев чи опор (підпор, відтяжок) ПЛЗ або ЛЕП висотою h>6 м на відстані від оптичного кабелю а<1,5h між ОК і деревами чи опорою має прокладатися грозозахисний дріт (трос чи шина) так, як описано в розділі 19. Руковод­ства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи.

Металевий трос для підвішування оптичного кабелю, який міститься в його конструкції, має заземлюватися:

- при вводі у НРП;

- на опорах з муфтами, які віддалені від НРП на відстань 1 та 2 км у кожний бік;

- на опорі з муфтою посередині ділянки НРП-НРП.

Металевий трос, який використовується для підвішування оптичного кабелю, має заземлюватися на початку і в кінці лінії, а також через кожні 250 м. Якщо ділянка підвісного оптичного кабелю не перевищує за довжиною 2 км, то заземлення має влаштовуватися лише на кінцях ділянки.

Заземлення несучого металевого троса (дроту) повітряних ВОЛЗ виконується на всіх кінцевих та кутових опорах, а на проміжних – у населених пунктах через кожні 250 м та поза межами населених пунктів через кожні 2 км. Для дроту заземлення використовують сталевий оцинкований дріт діаметром від 4 до 5 мм, який прокладають по опорі на відстані не менш як 100 мм від ОК та закріплюють металевими скобами через кожні 300 мм. Поряд з опорою обладнують заземлення, опір якого залежно від питомого опору грунту має бути від 20 до 45 Ом.

Металеве броньове покриття ОК (за його наявності в конструкції оптичного кабелю) має заземлюватися на початку та в кінці лінії.

На ВОЛЗ корпуси НРП мають підмикатися до спеціально влаштованих захисних пристроїв з метою заземлення опором 10 Ом для грунтів з питомим опором до 100 Ом·м і не більш як 30 Ом для грунтів з питомим опором понад 100 Ом·м.

Зі способів захисту від небезпечних впливів ЛЕП високої напруги чи електрифі­кованих залізниць (застосування спеціальних кабелів з підвищеною екрануючою дією мета­левих покривів, розрядників для захисту від короткочасних впливів тощо) найбільш прий­нятним є спосіб заземлення металевої захисної оболонки ОК на ділянках зближення ВОЛЗ з ЛЕП та електрифікованими залізницями.

Цим досягається безпека обслуговуючого персоналу ВОЛЗ при виконанні ремонтних і аварійних робіт, а також захист від пробою ізоляції ОК.

При паралельному зближенні оптичного кабелю з високовольтними лініями електропередачі рекомендується для захисту ОК від електромагнітних впливів заземлювати його металеву оболонку на кінцях будівельних довжин з гальванічним розв'язуванням із суміж­ними будівельними довжинами оптичного кабелю.

На ділянках ВОЛЗ, на яких можливі прямі удари блискавки в оптичний кабель, рекомендується прокладати його в захисних пластикових трубах, так як описано в 10.2.8.

Виконання заземлення металевих елементів ОК має розглядатися комплексно з питанням захисту ВОЛЗ від ударів блискавки та наведеної ЕРС і в кожному конкретному випадку регламентуватися окремим проектним рішенням.

Оптичний кабель, прокладений по антенному полі радіостанцій, має обов'язково захищатися від ударів блискавок незалежно від питомого опору грунту та тривалості гроз за допомогою прокладених симетрично (у горизонтальній площині) оптичному кабелю на глибині 0,4м двох тросів (наприклад, ПС-70) чи двох біметалевих дротів (діаметром 4 мм). Відстань між тросами (дротами) має становити 0.8 м.

Заземлення металевих елементів оптичного кабелю слід також улаштовувати для полегшення контролю стану захисного пластмасового шлангового покриву ОК і підімкнення генератора при відстежуванні траси прокладання ВОЛЗ у процесі й експлуатації.

З огляду на значну протяжність регенераційної ділянки на міжміських ВОЛЗ кабельну трасу рекомендується розбивати на ділянки контролю довжиною від 8 до 10 км.

Заземлення металевих елементів ОК має здійснюватися через контрольно-вимірювальні пункти в проміжних муфтах на регенераційних ділянках чи в розгалужувальній муфті, установленій у технологічному приміщенні або безпосередньо на лінійному ОК у шахті.

У місцях установлення КВП має виконуватися гальванічний розрив металевих елементів оптичного кабелю з виводом їх на контрольно-вимірювальний пункт та заземленням нa лінійно-захисному заземленні. При цьому у приміщеннях вводу ОК в НРП, МТС металеві елементи мають заземлюватися з лінійного боку.

Якщо у приміщенні вводу оптичного кабелю встановлюється з'єднувальна муфта для переходу лінійного ОК на станційний ОК в оболонці, що не поширює горіння, у муфті має здійснюватися гальванічний розрив металевих елементів оптичних кабелів згідно з інструкцією щодо монтажу муфти, яка використовується.

Якщо у приміщенні вводу оптичного кабелю не виконується перехід лінійного ОК на станційний ОК в оболонці, що не поширює горіння, має здійснюватися гальванічний розрив металевих елементів оптичного кабелю з їх заземленням з лінійного боку на лінійно-захисне заземлення через КВП.

КВП має обладнуватися одночасно з монтажем проміжних чи розгалужувальних муфт. Безпосередньо монтаж КВП має виконуватися так, як описано в розділі 18 Руковод­ства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи.

Гальванічний розрив металевих елементів оптичних кабелів та їх вивід на КВП має здійснюватися згідно з Временной инструкцией по выводу на КИП металлических элементов ВОК фирм «PIRELLI», «ERICSSON», «LG» (Gold Star) и ОАО «Одескабель» на действующих и строящихся ВОЛС, а также разрыв металлических элементов ВОК в поме­щениях ввода кабелей в НРП, МТС.

Для з’єднання оболонки і броні оптичних кабелів із клемним щитком КВП має використовуватися кабель, наприклад, ПРППМ-2х1,2 довжиною не більш як 6 м. Перепаю­вання контактного проводу та броньового покриву чи оболонки всередині муфти й на оптичному кабелі має виконуватися за допомогою паяльної пасти, наприклад ПБК-26, або струмопровідного клею, наприклад ТПК-10. Відводи мають виконуватися чи з муфт, чи на оптичному кабелі в місці зробленого розриву пластмасового шлангового захисного покриву (після виконання відводу місце розриву має герметизуватися, як це рекомендується в розділі 12 Руководства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи.

На ділянці контролю у проміжних муфтах повинно виконуватися перепаювання металевого броньового покриву чи оболонки ОК.

КВП доцільно встановлювати безпосередньо на трасі прокладання ОК у місцях, зручних для під'їзду, у місцях зближення траси прокладання ВОЛЗ і автомобільних доріг та біля переходів через них.

КВП має встановлюватися на відстані 0,1 м від осі траси волоконно-оптичної лінії зв'язку в бік поля. При цьому ніша, в якій розташований клемний щиток, мaє повертатися до оптичного кабелю.

У місцях улаштування КВП фіксаційний замірний стовпчик не встановлюється (номер муфти вноситься на стовпчик КВП).