Динаміка валових страхових премії та виплат за договорами добро­вільного особистого страхування на страховому ринку України за

2005-2011 роки*

*Розраховано авторами за даними джерела [63]

Види	Страхові премії, млн. грн.								Темпи приросту страхових премій, %
страху­вання	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	06/ 05		07/ 06	08/ 07	09/ 08	10/ 09	11/ 10
Страху­вання життя	321,3	450,8	783,9	1095,5	827,3	906,5	1346,4	40,3		73,9	39,8	-24,5	9,6	48,5
Добро­вільне
осо­бисте	520,1	723,4	1021,2	1451,3	1442,3	1679,1	2329,1	39,1		41,2	42,1	-0,6	16,4	38,7
страху­вання
	Страхові виплати, млн. грн.								Темпи приросту страхових виплат, %
Страху­вання життя	9,7	16,0	23,9	37,7	62,7	52,6	70,6	64,9		49,4	57,9	66,3	16,1	34,2
Добро­вільне
осо­бисте	269,3	309,4	422,9	586,4	703,4	797,0	928,1	36,7		38,7	20,0	13,3	16,4	36,7
страху­вання
Рівень страхових виплат по відношенню до страхових премій, %									Відхилення, в/п, +/-
Страху­вання життя	3,0	3,5	3,04	3,4	7,5	5,8	5,2	+0,5		-0,46	+0,36	+4,1	-1,7	-0,6
Добро­вільне
осо­бисте	51,7	42,7	41,4	40,4	48,8	47,5	39,8	-9,0		-1,3	-1,0	+8,4	-1,3	-7,7
страху­вання

5.1.2.Страхування життя та його основні види

Основу особистого страхування складає добровільне страхування життя, види якого передбачають виплату страхової суми страхувальником або іншим особами, у зв'язку: з дожиттям до обумовленого в договорі терміну або події; з настанням смерті застрахованої особи.

• Страхування життя - різновид особистого страхування, за якого стра­хова організація зобов'язується виплатити тверду суму у разі дожиття страхувальника до певного віку чи його смерті упродовж дії договору стра­хування і має ряд деяких особливостей не властивих видам загального стра­хування [50].

Страхування життя є універсальним інструментом для вирішення багатьох со­ціальних завдань. Насамперед, це матеріальне забезпечення особи після досягнення пенсійного віку чи у випадку втрати дієздатності через нещасний випадок. На Заході виплати за довгостроковими договорами страхування складають основу доходу гро­мадян пенсійного віку.

Для допитливих. Страхування життя в усьому світі розглядається як один з наймогутніших резервів внутрішніх інвестицій. Так, у Франції в 1999 р. із загальних інвестицій страховиків у розмірі 701 млрд. євро 610 млрд., або 87%, ішло на страху­вання життя. У середньому в Європі ця цифра коливається в межах 80-85%. У світі протягом останніх років спостерігається тенденція збільшення частки страхуван­ня життя у структурі всіх страхових платежів. З 1990 року вона збільшилась на 10%. У структурі ВВП частка страхування в середньому складає 6 - 10%, у Швей­царії - 12%, а в Південній Африці - 16%. У таких країнах, як США, Великобританія, Канада розмір страхових платежів на одиницю населення перевищує 3000 дол., а в Швейцарії та Японії - 4000 дол. Це лише кілька прикладів, що характеризують по­тенціал галузі у розвинутих країнах світу. У Східній Європі найбільших успіхів до­сягла Словенія, де платежі зі страхування складають майже 500 дол. на одиницю населення, або 5% ВВП. У Польщі цей показник становить 124 дол. та понад 3% ВВП і в Росії - 42 дол. на одиницю населення або 2,5 % ВВП. В Україні цей механізм не діє.

У сучасних умовах страхування життя являє собою обов'язки страховика по стра­хових виплатах у випадках:

354. дожиття до обумовленого в договорі терміну;

355. забезпечення людини в старості або при втраті працездатності;

356. смерті;

357. забезпечення кредиту перш за все іпотечного;

358. накопичення коштів для оплати освіти дітей або для надання їм фінансової підтримки при досягненні ними повноліття.

• Страховий ризик при страхуванні життя - це тривалість людського життя. Ризиком не є сама смерть, а час її настання, бо страховий ризик має два аспекти: померти в молодому віці або раніше середньої тривалості життя; жити в старості, маючи велику тривалість життя, що потребує отримання регулярних доходів без продовження трудової діяльності.

Звернемо увагу на особливості страхування життя, що притаманні всім страховим програмам, де предметом страхового захисту є життя фізичної особи:

359. Довгостроковість договору страхування.

Для допитливих. Згідно з Податковим кодексом (стаття 14.1.52.) договір дов­гострокового страхування життя - договір страхування життя строком на п 'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п 'яти років його дії, крім тих, що здійснюються у разі настання страхових випадків, пов 'язаних із смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності I або II групи чи встановлення інва­лідності особі, яка не досягла вісімнадцятирічного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя [72].

360. Договір страхування життя вважається вигідним вкладенням грошей, тому що накопичення страхової суми здійснюється з урахуванням норми доходності (стано­вить зараз 4% річних);

Норма дохідності - процент, що нараховується страховиком до резерву внесків на страхування життя.

361. У разі дострокового припинення договору страхування життя страховик випла­чує страхувальникові викупну суму.

Викупна сума - сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового при­пинення дії договору страхування життя та розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка проходить експертизу в Упо­вноваженому органі, здійснена актуарієм і є невід' ємною частиною правил страху­вання життя

У межах викупних сум за діючими договорами страхування життя страхувальник має право взяти довгостроковий кредит на будівництво житла. Кредит видається на умовах цільового використання та платності, а викупна сума є заставою (докладніше про це дивись Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових по­слуг «Про затвердження Положення про порядок та умови видачі та розміри кре­дитів страхувальникам, які уклали договори страхування життя» від 03.12.2004 р. № 2883).

362. У договорах страхування життя завжди вказуються вигодонабувачі. Вигодонабувач - особа, визначена страхувальником для отримання належних

сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними самостійно.

363. При формуванні ціни страхового ризику використовують таблиці смертності.

Для допитливих. Основи теорії актуарних розрахунків були закладені у сімнад­цятому столітті в роботах учених Д. Граунта, Яна де Вітта, Е. Галлея. В 1662році Д. Граунт публікує роботу «Природні та політичні спостереження над бюлетенем смертності». Він уперше обробив дані про смертність людей та побудував таблиці

смертності. Подальший розвиток теорія актуарних розрахунків отримала в робо­тах англійського астронома та математика Е. Галлея, який сформулював визначен­ня основних таблиць смертності. Форма таблиці смертності, яка була запропонова­на Галлеєм, використовується по сьогоднішній день.

Таблиця смертності - статистична таблиця, в якій містяться розрахункові по­казники, що характеризують смертність населення в різному віці і дожиття при переході від однієї вікової групи до іншої.

Таблиця смертності (гіпотетичні дані)

Показники таблиці смертності побудовані як опис процесу дожиття та вимирання

X	Ьх	ах	qx	Рх
0	100000	1782	0,00178	0,99822
1	96218	1850	0,00192	0,99808
18	94368	1210	0,00128	0,99872
20	93158	912	0,00978	0,99022
40	92246	374	0,00408	0,99592
41	91872	399	0,00434	0,99566
42	91473	427	0.00467	0,99533
43	91046	458	0,00503	0,99497
44	90588	492	0.00543	0,99457
45	90096	528	0,00586	0,99414

деякого покоління з фіксованою початковою чисельністю народжених Підмет таблиці смертності складають: Х - однорічні вікові групи населення; Ь_х - число осіб, що доживає до кожного наступного віку; <і_х - число осіб, що помирає у віці х;

Я_х - ймовірність смерті при переході від віку х до віку х+1; р_х - ймовірність дожиття віку х+1.

Математично ймовірності дожиття і смерті розраховуються у такий спосіб:

= ^1 ^{: (5.1);}

^рх = ^Ьх +1 ^: Ь_х ^(5.2);_Чх + ^рх = ¹ _ _> Проаналізуємо дані таблиці смертності. Припустимо, що в певному році з'явилось 100 000 новонароджених. За таблицею смертності можна визначити, скільки з них до­живе до того чи іншого віку, а також помре кожного року. Важливими інформативним показниками таблиці є ймовірність смерті ^ _х) та ймовірність дожиття відповідно (р_х).

Використовуючи показники смертності, страхова компанія з високим ступенем імовірності може припустити, що вподовж найближчого року з 1000 застрахованих у віці 40 років може померти 4 особи, 50 років - 8 осіб, 60 років - 17 осіб. Звичайно, в окремі роки ці цифри можуть бути дещо іншими, але ризик відхилення незначний.

Таким чином, страховій компанії стає відомою кількість виплат при страхуванні на випадок смерті. Показники смертності мають варіативний характер для міської та сільської місцевості, для окремих регіонів і особливо для чоловіків та жінок. Усі ці моменти враховуються в більш детальних таблицях смертності та знаходять своє ві­дображення при побудові тарифних ставок.

В аналогічному порядку за даними таблиці смертності можна визначити на 1000 застрахованих кількість осіб, які доживуть до кожного наступного віку. Ця величина буде кількістю виплат у разі страхування на випадок дожиття.

Таким чином, таблиці смертності дають можливість страховій компанії визначити кількість виплат як за випадками смерті, так і за випадками дожиття застрахованих до певного віку.

Найбільш популярні види страхування життя, які мають ощадну функцію:

змішане страхування життя, страхування дітей, страхування до одруження, довічне страхування, страхування добровільної пенсії.

364. Змішане страхування життя - різновид страхування життя, що об'єднує в од­ному договорі кілька самостійних договорів страхування, зокрема: на випадок до­життя до закінчення терміну страхування; смерті застрахованого; втрати здоров' я від нещасних випадків. Страхувальниками є дієздатні фізичні особи віком від 18 до 72 років Договір страхування може бути укладений на 3, 5, 10, 15, або 20 років. По закін­ченню терміну страхування страхувальникові має бути не більше 75 років. З огляду на добровільну форму змішаного страхування життя вимоги до віку страхувальника в правилах страхування можуть бути іншими.

365. Страхування дітей - у договорі страхування поєднуються умови дожиття за­страхованої дитини до 18 років, смерті в період дії договору, а також втрата життя, здоров' я внаслідок нещасного випадку.

Страхувальниками можуть бути батьки, родичі, опікуни дитини, а також підпри­ємства, які турбуються про страховий захист життя дітей своїх працівників.

Застрахованою є дитина у віці від 0 до 18 років. Мінімальний термін страхування становить 3 роки, якщо договір укладається на користь дитини, яка досягла 15 років, максимальний - 18 років. Установлюється у випадку страхування дитини віком від 0 до 6 місяців.

366. Весільне страхування - один із різновидів страхування життя, що передбачає дожиття застрахованою особою до особливої події на дату повноліття. За сукупністю ризиків схоже на змішане страхування, за категорією застрахованих - із страхуванням дітей, але передбачається поруч із дожиттям до 18 років особлива подія (весілля). Проте умови весільного страхування дещо відрізняються від традиційного змішаного страхування життя.

Першою особливістю весільного страхування є гарантована виплата страхового забезпечення застрахованій особі до весілля, в тому числі у випадку, коли в період дії договору страхування оплата страхових внесків буде припинена у зв'язку зі смертю страхувальника. Тому найбільш зацікавлені в цьому виді страхування бабусі та ді­дусі, яких особливо влаштовує виплата страхового забезпечення онукам і онучкам при реєстрації шлюбу, навіть коли страхувальник не доживе до закінчення терміну страхування і не оплатить всі внески за договором у повному обсязі.

Іншою особливістю є та, що страхове забезпечення виплачується застрахованій особі після закінчення терміну страхування у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Відпові­дальність страховика закінчується по досягненні дитиною повноліття, однак виплата здійснюється лише через визначений проміжок часу. Від моменту закінчення терміну дії договору і до моменту виплати страхового забезпечення з нагоди реєстрації шлюбу застрахованої особи (або по досягненню нею 21 року) договір діє в повному обсязі в частині інших ризиків, включених до обсягу відповідальності страховика. Крім того, за зазначений вичікувальний період (від 18 до 21 року) розмір страхової суми, на­лежної до оплати, збільшується на додатковий відсотковий дохід, який врахований у структурі тарифної ставки.

4. При довічному страхуванні життя - страховик приймає на себе зобов'язання по виплаті страхової суми, встановленої у договорі страхування, вигодонабувачам (спадкоємцям) застрахованого після його смерті.

Таким чином страховим випадком визнається смерть застрахованої особи в пері­од дії договору з будь-якої причини, за винятком смерті, що є наслідком: самогубства застрахованого, якщо договір страхування діяв на той час менше двох років; захво­рювання СНІДом; алкогольного, токсичного, наркотичного сп'яніння. У випадку до­строкового припинення договору у зв' язку зі смертю застрахованої особи з перера­хованих причин, спадкоємцям повертається сума сплаченої страхувальником премії.

Поліс довічного страхування на випадок смерті забезпечує додатковий дохід. На страховий резерв, сформований зі страхових внесків, щорічно нараховуються відсо­тки, що додаються до страхової суми. Чим довше буде діяти договір, тим більшою буде страхова сума.

Страхування добровільної пенсії - вид особистого страхування, за яким стра­хова компанія зобов' язується оплачувати застрахованій особі у встановлені терміни регулярний дохід. Пов' язане з попереднім накопиченням капіталів і здійсненням за їх рахунок періодичних виплат при дожитті до більш похилого віку, що називаються ануїтетами (рентами).

Рента страхова (annuity) регулярний (щомісячний) дохід страхувальника, пов' язаний з одержанням довічної або тимчасової пенсії (ренти) за рахунок попере­дньо внесених у страховий фонд коштів.

Якщо розрахунки за рентою виконуються на початку кожного періоду, то рента нази-

вається пренумеандо, якщо в кінці періоду - то постнумерандо. Для цього застосовують формули (5.3) і (5.4).

Для розрахунку ренти пренумерандо:

R_pre_n = A x(l + /)хі-де R _геп- вартість ренти пренумерандо;

pren

А - рента, що виплачується на початку кожного періоду; і - норма росту; і - період років.

( 5.3)

Для розрахунку ренти постнумерандо:

R_post - вартість ренти постнумерандо.

(5.4)