- •Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій
- •Видавництво «Магнолія 2006» Львів 2014
- •Isbn «Магнолія 2006»
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування 8
- •Модуль 1. Сутність та організаційні засади страхової діяльності
- •Тема 1.
- •Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •1.1.1.Зародження та розвиток страхових відносин
- •1.1.2.Сутність страхового захисту і сукупного страхового фонду суспільного виробництва
- •1.1.3. Страхування як самостійна економічна категорія. Функції та роль розвитку страхування в економіці країни
- •Трактування сутності страхування вітчизняними вченими
- •Характеристика теорій, що розкривають сутність та особливості страхової діяльності
- •1.1.4. Принципи страхування
- •1.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •1.2.1. План основних питань практичного заняття
- •1.2.2. Питання для обговорення
- •1.2.3. Основні терміни та поняття
- •1.2.4.Тести
- •1.2.5. Практичні завдання
- •1.3. Теми рефератів
- •2.1.1.Класифікація страхування за історичними і економічними ознаками
- •2.1.2.Класифікація страхування за предметом договору
- •2.1.3.Підходи до класифікації страхування з правової точки зору
- •2) Форма страхування
- •Чинний перелік видів добровільного і обов'язкового страхування в правовому полі страхування
- •2.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •2.2.1. План основних питань практичного заняття
- •2.2.2. Питання для обговорення
- •2.2.3. Основні терміни та поняття
- •2.2.4. Тести
- •Тест 10. В основі якого страхування перебуває мета отримання прибутку?
- •2.2.5. Практичні завдання
- •2.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •2.3. Теми рефератів
- •3.1.1.Сутність ризику як теоретичної категорії. Класифікація ризиків
- •3.1.2.Сутність і основні завдання актуарних розрахунків у страхуванні
- •3.1.3.Страховий тариф: сутність, структура, методи розрахунку
- •3.1.4. Показники страхової статистики
- •3.1.5.Сутність та різновиди страхових премій
- •3.2.Навчальні завдання для практичного заняття
- •3.2.1. План основних питань практичного заняття
- •3.2.2. Питання для обговорення
- •3.2.3.Основні терміни та поняття
- •3.2.4. Тестові завдання
- •3.2.5. Практичні завдання
- •3.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •3.3. Теми рефератів
- •3.4. Програмні питання для самостійного поглибленого вивчення теми
- •4.1.Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •4.1.1.Загальна характеристика страхового ринку і його структури
- •4.1.2.Зародження і розвиток страхового ринку в Україні.
- •4.1.3.Страхова компанія як суб'єкт страхового ринку
- •4.1.4. Державне регулювання страхової діяльності в Україні
- •4.2.Навчалыч1 завдання для практичного заняття
- •4.2.1. План основних питань практичного заняття
- •4.2.2.Питання для обговорення
- •4.2.3. Основні терміни та поняття.
- •4.2.4. Тести
- •4.2.5. Практичні завдання
- •4.2.6.Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •4.3.Теми рефератів
- •4.4. Програмні питання для самостійного поглибленого вивчення теми
- •Тема 5
- •5.1.Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •5.1.1. Сутність та особливості особистого страхування
- •Динаміка валових страхових премії та виплат за договорами добровільного особистого страхування на страховому ринку України за
- •5.1.2.Страхування життя та його основні види
- •5.1.3. Страхування від нещасних випадків
- •5.1.4. Медичне страхування
- •5.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •5.2.1. План основних питань практичного заняття
- •5.2.2. Питання для обговорення
- •5.2.3.Основні терміни та поняття
- •5.2.4. Тести
- •5.2.5. Практичні завдання
- •5.3. Теми рефератів
- •5.4. Програмні питання для самостійного поглибленого вивчення теми
- •6.1.Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •6.1.1. Сутність та особливості майнового страхування
- •6.1.2.Основні умови добровільного страхування майна юридичних осіб
- •6.1.3. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •6.1.4.Страхування транспортних засобів і вантажів
- •Різновиди умов страхування каско суден
- •3. «Без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастроф»
- •6.1.5.Страхування майна фізичних осіб Страхування будівель
- •Страхування домашніх тварин.
- •Страхування домашнього майна
- •Порівняльна характеристика традиційного страхування та мікрострахування
- •Виплата страхового відшкодування
- •6.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •6.2.1. План основних питань практичного заняття
- •6.2.2. Питання для обговорення
- •6.2.3.Основні терміни та поняття
- •6.2.4. Тести
- •6.2.5. Практичні завдання
- •6.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •6.4.Програмні питання для самостійного
- •7.1.Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •7.1.1. Характеристика страхування відповідальності
- •7.1.2. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного автомобільного транспорту
- •7.1.3. Обов'язкове страхування відповідальності у сфері цивільної авіації
- •Залежність страхової суми від злітної маси судна
- •7.1.4. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак та громадян, що мають у власності зброю
- •7.1.5.Добровільне страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції
- •7.1.6.Страхування професійної відповідальності
- •7.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •7.2.1. План основних питань практичного заняття
- •7.2.2. Питання для обговорення
- •7.2.3.Основні терміни та поняття
- •7.2.4. Тести
- •7.2.5. Практичні завдання
- •7.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •7.3.Теми рефератів
- •8.1.1.Сутність перестрахування, його функції та призначення
- •8.1.2.Методи перестрахування
- •8.1.3.Форми перестрахування
- •Ексцедента збитку
- •8.1.5. Співстрахування та механізм його дії
- •8.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •8.2.1. План основних питань практичного заняття
- •8.2.2. Питання для обговорення
- •8.2.3. Основні терміни і поняття
- •8.2.4.Тести
- •8.2.5. Практичні завдання
- •8.2.6. Правильно/ неправильно Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •8.3.Теми рефератів
- •9.1.1. Склад доходів страхових компаній
- •9.1.2. Витрати страхових компаній
- •Витрати страхових компаній
- •1.Страхові виплати, страхові відшкодування і викупні суми (витрати основної діяльності)
- •2. Операційні витрати
- •З.Витрати, що пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю
- •9.1.3.Фінансові результати діяльності страхових компаній та порядок їх обчислення
- •9.1.4. Основні положення реформи оподаткування страхового підприємництва в Україні
- •9.1.5.Оподаткування нерезидентів-перестраховиків та нерезидентів-страхувальників
- •9.2.Навчальні завдання для практичного заняття 9.2.1 План основних питань практичного заняття
- •9.2.2. Питання для обговорення
- •9.2.3. Основні терміни і поняття
- •9.2.4. Тести
- •9.2.5. Практичні завдання
- •9.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •9.3. Теми рефератів
- •10.1.1.Загальні відомості про фінансову надійність страхових компаній та фактори, що на неї впливають
- •10.1.2.Порядок формування страхових резервів страховиків
- •10.1.3. Інвестиційна політика страхових компаній
- •10.1.4. Оцінка платоспроможності страхової компанії
- •10.2.Навчалыч! завдання для практичного заняття
- •10.2.1 План основних питань практичного заняття
- •10.2.2. Питання для обговорення
- •10.2.3. Основні терміни і поняття
- •10.2.4.Тести
- •10.2.5.Практичні завдання
- •10.2.6.Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •10.3. Теми рефератів
- •Основні формули, які необхідно використовувати у розв'язанні задач, і приклади їх використання
- •2. На визначення страхового платежу.
- •9. На визначення страхового внеску виробничого підприємства за договором колективного страхування від нещасних випадків.
- •11. На визначення дійсної вартості застрахованого автомобіля, збитків, за-вданих дорожньо-транспортною пригодою і відшкодування за системою дійсноївартості.
- •12.На розподіл відповідальності між перестрахувальником і перестраховиком за квотним договором.
- •Ексцедента збитку
- •15. На визначення квоти цедента.Рекомендації до розв'язування.
- •16. На визначення часток участі сторін у страховій відповідальності за дого-ворами облігаторного і факультативного перестрахування.
- •17. На визначення частки участі перестраховика у покритті поточної збитковості згідно укладеного договору ексцедента збитковості.
- •Завдання для проведення модульних контрольних робіт з дисципліни «страхування» модуль 1. «сутність та організаційні засади страхової діяльності»
- •Модуль 2. «основи галузевого страхування і теорії фінансової надійності страхової компанії»
- •Варіанти завдань комплексної контрольної роботи з дисципліни «страхування»
- •1. Який характер мали перші форми 2. Основна перевага факультативного перестрахування? страхування:
- •2. Що означає договір з 70 %-вою квотою?
- •1. Економічний зміст страхової премії по- 2. Серед нижченаведених суб'єктів страхово-
- •1. Які специфічні риси властиві економічній 2. Основним джерелом доходів від стра-
- •1. Страховий інтерес - це: 2.Які з перелічених нижче видів
- •1. Страхування відповідальності захищає 2.За системою першого ризику збитки від-інтереси: шкодовуються:
- •5. Правильно/неправильно.
- •4. Задача.
- •1. Страхування до вступу 2. Спеціальним державним органом, який регулює страхову
- •4. Задача.
- •1. Страховий агент є уповноваженою 2. Сума власного утримання страховика становитьособою: 50 тис. Ум. Од. Сума ексцедента - 200 тис. Ум. Од. Виз-
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Який характер мали перші форми 2. Мінімальний розмір статутного фонду страхо-страхування? вих компаній, що надають послуги у сфері стра-
- •2. Власне утримання цедента - це:
- •1. Головним призначенням ліцензування страхової діяльності в Україні є:
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Структуру брутто-тарифу формують: 2. Основною статтею витрат страховика є:
- •1. При створенні страховика або збільшенні заре- 2.Таблиця смертності складається єстрованого статутного фонду статутний фонд по- з метою:
- •1. За родом небезпек страхуван- 2. Основним джерелом доходів від страхової діяль-ня поділяється на: ності є:
- •5. Правильно/неправильно.
- •2. Доходи від участі у прибутку перестраховиків - це:
- •1 При проведенні операцій зі страхування життя мінімальний термін дії договору страхування | визначається:
- •4.Задача.
- •1.Страхування від нещасних випадків обслуговує майнові інтереси:
- •4. Задача.
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. З метою сплати податку страхові компанії обчислюють:
- •4. Задача.
- •2. Що означає франшиза в непропорційному перестрахуванні?
- •4. Задача.
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Доходи страховика формуються від таких видів діяльності:
- •2. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності визначається на основі:
- •4. Задача.
- •2. Договір ексцедента суми складається з 5 ліній (часток), а розмір власно-го утримання страхової компанії дорівнює 200 тис грн. Визначити місткість ексцедентного договору:
- •1. Які з наведених нижче завдань є завданнями актуарних розрахунків?
- •5. Правильно/неправильно.
- •2. З якою метою визначається процент перестрахування в ексцедентному перестрахуванні?
- •2. В основі якого страхування перебуває мета отримання прибутку?
- •1. Фактичний запас платоспроможності страхової компанії показує:
- •1. Резерв незароблених премій в Україні визначається на основі:
- •1. Які з наведених нижче видів страхування є 2. Якою базою по відношенню додобровільними? страхової премії виступає страховий
- •4. Задача.
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Економічний зміст страхової премії поля- 2. Хто є головними суб'єктами страхово-гає в тому, що вона є: го ринку?
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Дивіденди за акціями відносять 2. Які специфічні риси властиві економічній кате-до доходів від: горії страхового захисту?
- •1. Централізований страховий (резервний) фонд 2. За формами проведення страхуван-
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Принципами страхування є: 2.Договір облігаторного перестраху-
- •5. Правильно/неправильно.
- •Перелік питань для складання іспиту (заліку)
- •Закони України
- •Постанови Кабінету Міністрів України
- •Укази Президента України
- •Підручники:
- •Навчальні посібники
- •Практикуми
- •Монографії
- •Закон україни
- •Розділ I загальні положення
- •1. Для цілей цього Закону наведені нижче терміни використовуються в такому значенні:
- •Розділ II
- •Розділ III умови і порядок страхування сільськогосподарсько)'продукції з державною підтримкою
- •Розділ IV
- •Розділ V договір страхування
- •Розділ VI державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції
- •Розділ VII
- •Розділ VIII прикінцеві положення
Розділ II
СУБ'ЄКТИ І ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ З ДЕРЖАВНОЮ ПІДТРИМКОЮ
Стаття 4. Суб'єкти страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою
Суб'єктами відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є страхувальники і страховики.
Страховиками є юридичні особи, що отримали відповідну ліцензію та відповідають вимогам, встановленим статтею 15 цього Закону.
Державне регулювання у сфері страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою здійснюють Кабінет Міністрів України, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Стаття 5. Предмет договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою
Предметом договору страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з його страховими ризиками щодо вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної, виготовленої первинної (без вторинної обробки та переробки) сільськогосподарської продукції (товарів), зазначеної у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», а саме щодо:
урожаю сільськогосподарських культур; урожаю багаторічних насаджень;
сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції.
Перелік сільськогосподарської продукції, страхових ризиків, щодо яких здій
снюється страхування з державною підтримкою на відповідний фінансовий рік, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Право страхувати сільськогосподарську продукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що здійснюють свою діяльність на території України та відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України критеріям (крім нерезидентів).
У разі передачі сільськогосподарських земель в оренду право страхувати сільськогосподарську продукцію, у тому числі посіви та урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, належить орендареві, крім нерезидентів. Страхові внески, що вносяться орендарем, не можуть включатися у залік орендної плати.
Не підлягають страхуванню з державною підтримкою:
урожай сільськогосподарських культур, які впродовж трьох або більше років не давали урожаю при їх культивуванні;
урожай багаторічних насаджень плодоносного віку, які не давали урожаю протягом останніх п'яти років;
хворі сільськогосподарські тварини, птиця, кролі, хутрові звірі, бджолосім'ї, риба та інші водні живі ресурси і тваринницька продукція, а також ті, що перебувають у зоні карантину або в зоні виникнення надзвичайних епізоотичних обставин.
Розділ III умови і порядок страхування сільськогосподарсько)'продукції з державною підтримкою
Стаття 6. Страховий випадок
Страховим випадком є настання певної події, передбаченої договором страхування відповідно до положень цього Закону, внаслідок якої відбулася загибель (втрата, пошкодження) застрахованих посівів (посадок), загибель (недобір, недоотримання) застрахованого урожаю, продукції бджільництва, загибель (втрата, вимушений забій, травматичне пошкодження або захворювання) застрахованих сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції та з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику.
Не вважається страховим випадком втрата сільськогосподарської продукції внаслідок:
подій, не передбачених договором страхування; навмисних дій страхувальника;
грубих порушень страхувальником агротехнічних, санітарних, ветеринарних або інших вимог, що виявляється в невиконанні страхувальником умов договору страхування щодо строків (термінів) проведення належних заходів згідно з узгодженою при страхуванні технологічною картою, якою обумовлено дотримання визначених агротехнічних правил та вимог агротехніки стосовно застрахованої культури, санітарних, ветеринарних або інших вимог, щодо здійснення сільськогосподарських робіт, передбачених договором страхування, визначених у стандартних страхових продуктах.
Спори про відмову у визнанні страхового випадку розглядаються у судовому порядку.
Стаття 7. Страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень
Страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок заподіяння збитку внаслідок настання подій (страхових ризиків), передбачених стандартним страховим продуктом.
При страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень страхова вартість урожаю розраховується шляхом множення площі посіву сільськогосподарських культур і посадок багаторічних насаджень на середню врожайність за останні п' ять років, що передують року страхування, та множення на ціну одиниці вирощеної продукції, встановлену для цілей страхування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику.
Середня врожайність розраховується за даними про фактичний збір вирощеної продукції з одного гектара у центнерах за останні п'ять років, що надаються сільськогосподарським товаровиробником. У разі якщо сільськогосподарський товаровиробник здійснює свою діяльність менше п' яти років, рівень врожайності для розрахунку страхової вартості визначається відповідно до середніх даних по району, в якому розташовані посіви сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що підлягають страхуванню.
Ціна одиниці вирощеної продукції розраховується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику. Ціна одиниці вирощеної продукції може бути диференційована за видами продукції, областями або природно-економічними зонами. Дані про рівень цін на продукцію доводяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику, до відома страхувальників і страховиків.
Стаття 8. Страхування сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції
Страхування сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції здійснюється на випадок завдання збитку внаслідок настання подій (страхових ризиків), передбачених стандартним страховим продуктом.
Страхова вартість сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції визначається виходячи з ціни одиниці продукції, розрахованої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику. Вказані ціни можуть бути диференційовані за видами продукції, областями або природно-економічними зонами. Дані про рівень цін на продукцію доводяться до відома страхувальників і страховиків.
Сільськогосподарські тварини можуть прийматися на страхування за описом або без опису - за загальною кількістю голів у групах.
При страхуванні сільськогосподарських тварин за описом загальна страхова вартість тварин визначається шляхом складання страхової вартості усіх застрахованих сільськогосподарських тварин. При страхуванні сільськогосподарських тварин
без опису загальна страхова вартість тварин визначається шляхом складання вартості тварин у кожній групі. При цьому вартість тварин у групі визначається шляхом множення середньої вартості однієї тварини у групі на загальну кількість голів у групі. Стаття 9. Визначення страхової суми
Страхова сума при страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень встановлюється у договорі страхування на підставі страхової вартості майбутнього урожаю і рівня страхового покриття.
Страхова сума при страхуванні сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції встановлюється в договорі страхування на підставі їх страхової вартості.
Стаття 10. Визначення страхового платежу (страхової премії) за договорами страхування та порядок його сплати
Страховий платіж (страхова премія) встановлюється у договорі страхування між страхувальником і страховиком як добуток страхової суми і страхового тарифу, визначеного для кожного виду сільськогосподарського майна з дотриманням положень цього Закону.
Граничні розміри, структура, порядок застосування страхових тарифів за видами майна, що підлягає страхуванню, та за регіонами України встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику, на підставі актуарних розрахунків спільно з Аграрним страховим пулом (далі - Пул).
Стаття 11. Визначення збитку у разі настання страхового випадку при страхуванні урожаю
При страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень збитком є втрати страхувальника від недобору (недоотримання) урожаю в результаті повної або часткової загибелі (втрати, пошкодження) посівів (посадок) та/або урожаю внаслідок настання страхового випадку. Недобір (недоотримання) урожаю визначається як різниця між страховою вартістю урожаю, вказаною в договорі страхування, і вартістю фактично отриманого після настання страхового випадку урожаю.
Обсяг отриманого урожаю визначається за документами його зберігання та/ або реалізації страхувальником. Обсяг отриманого урожаю може бути визначений на підставі оцінки, здійсненої на полі страхувальником і страховиком перед збиранням урожаю (біологічна врожайність). Така оцінка здійснюється в обов'язковому порядку на вимогу будь-якої із сторін договору страхування. У разі залучення до оцінки третьої сторони оплата здійснюється стороною, яка вимагала оцінки.
У разі пересівання або підсіву, здійснених з попереднім повідомленням страховика, витрати на ці роботи включаються в розрахунок збитку. Страховик зобов' язаний відповідно до умов договору страхування виплатити страхове відшкодування в обсязі витрат на пересівання або підсів, але не більше страхової суми, до виконання вказаних робіт. Із суми страхового відшкодування, на яку має право страхувальник, вираховуються виплати, здійснені страховиком за пересівання або підсів, і виплачені раніше суми страхового відшкодування.
Розрахунок збитку проводиться страховиком на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування і
зазначається страховиком у страховому акті. У разі розбіжностей при визначенні причин і розміру збитку страхувальник і страховик мають право провести незалежну експертизу. Така експертиза проводиться за рахунок сторони, яка вимагала її проведення.
Стаття 12. Визначення збитку у разі настання страхового випадку при страхуванні сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції
При страхуванні сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції збитком є втрати страхувальника від загибелі або вимушеного забою (знищення), травматичного пошкодження або захворювання сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції, а також втрати від недобору (недоотримання) продукції бджільництва внаслідок настання страхового випадку. Збиток при страхуванні сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції визначається виходячи з їх страхової вартості. При цьому збиток зменшується на вартість придатної до використання або реалізації продукції (м' ясо, шкура, шерсть, субпродукти тощо).
Якщо страхування тварин здійснювалося без опису і на дату страхової події загальна кількість тварин даного виду і віку у групі виявилася більшою, ніж було застраховано, розмір збитку визначається пропорційно до загальної кількості застрахованих тварин у групі та фактичної кількості тварин даного виду і віку на дату страхової події.
Обсяг втрат у разі загибелі або вимушеного забою тварин, що вирощуються на м' ясо, розраховується як різниця між вартістю застрахованої продукції і вартістю допущеного до реалізації м'яса.
Стаття 13. Порядок повідомлення про страховий випадок та оформлення страхового акта
При настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний не пізніше 72 годин з дня його настання повідомити про нього у письмовій формі страховика. У повідомленні про страховий випадок зазначаються: реквізити договору страхування, предмет страхування, причина збитків (втрат), дата їх реєстрації, розмір пошкоджених площ, орієнтовні розміри збитку (втрат) та страхового відшкодування.
У разі загибелі або вимушеного забою (знищення), травматичного пошкодження або захворювання застрахованих сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції страхувальник зобов'язаний протягом 48 годин з моменту виявлення цієї події повідомити про неї у письмовій формі страховика і зареєструвати факт загибелі, вимушеного забою (знищення), травматичного пошкодження або захворювання сільськогосподарських тварин, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолосімей, риби та інших водних живих ресурсів і тваринницької продукції в центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини (центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання
та відтворення водних живих ресурсів). У повідомленні зазначаються: обсяг втрат, орієнтовні причини втрат, їх приблизна вартість, дата настання страхового випадку. При вимушеному забої тварин повідомлення про страховий випадок підписується і представником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини.
Страховик зобов' язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати та скласти страховий акт, в якому зазначаються: оцінка впливу на урожай застрахованих і незастрахованих ризиків; метод розрахунку і уточнені дані про суму втрат; розмір пошкоджених площ; розмір втрат, понесених внаслідок настання страхового випадку; додаткові витрати страхувальника; розрахунок страхового відшкодування; заперечення сторін щодо розміру встановленого збитку. Страховий акт складається у двох примірниках і підписується страховиком та страхувальником. Страхувальник може залучити до визначення розміру збитку та складення страхового акта представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та/або центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини. Один примірник страхового акта залишається у страховика, другий - у страхувальника.
Якщо при настанні страхового випадку сільськогосподарська продукція була використана у цілях, відмінних від визначених у договорі страхування, у такому разі оцінюється вартість даної продукції і на цю суму зменшується розмір збитку. Страхувальник зобов' язаний попередньо повідомити страховика про використання сільськогосподарської продукції в інших цілях.
При частковому пошкодженні сільськогосподарської продукції здійснюється попередня оцінка збитку, що виник внаслідок настання страхового випадку. Після закінчення виробничого циклу (сільськогосподарського року) проводиться остаточна оцінка збитку і виплачується страхове відшкодування.
При оформленні страхового акта страхувальник і страховик мають право проводити додаткову експертизу, апелювати до будь-яких доказових документів для встановлення причин і розміру збитку. Вартість експертизи оплачується стороною, яка вимагає її проведення, і не включається до суми страхового відшкодування.
Стаття 14. Виплата страхового відшкодування
Страховик протягом 14 днів з дня підписання страхового акта здійснює виплату страхувальникові страхового відшкодування.
За кожен день прострочення терміну виплати страхового відшкодування, зазначеного у частині першій цієї статті, страховик виплачує страхувальникові пеню у розмірі, встановленому законом.
Якщо страхове відшкодування встановлюється на підставі судового рішення, страховик виплачує відшкодування на підставі судового рішення, що набуло законної сили.
Сума страхового відшкодування встановлюється у розмірі збитку, але не може перевищувати страхової суми.