4.1.3.Страхова компанія як суб'єкт страхового ринку

* Страховик - це організація, котра згідно з отриманою ліцензією бере на себе за певну плату зобов 'язання у разі настання страхового випадку від­шкодувати страхувальникові чи особам, яких він назвав, завданий збиток або виплатити страхову суму.

Законом України «Про страхування» встановлено, що страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних това­риств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених Законом Укра­їні «Про страхування», а також ті, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика має бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками резидентами України. Закон «Про страхування» передбачає також можливість утворення держав­них страхових організацій.

За формою власності страховики можуть бути державними і приватними.

За характером роботи страховим поділяються на три групи: 1) такі, що страхують життя; 2) здійснюють інші види страхування; 3) надають виключно перестрахувальні послуги.

Державні (публічні) страховики створюються, як правило, від імені уряду, який ними й керує.

Серед приватних страховиків у світовій практиці є індивідуальні особи, акціонер­ні та інші страхові товариства. Співвідношення між державними і приватними фор­мами страховиків залежить від суспільного устрою країни та економічної політики держави.

У переліку дозволених в Україні форм страхових організацій відсутні товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Поширенням міжнародної ринкової термінології у нашій країні пояснюється те, що страховика часто називають компанією, а не страховою організацією.

В Україні, як і в багатьох інших державах, основу страхової системи становлять компанії у вигляді акціонерних товариств.

Порядок створення нових або реорганізації існуючих страхових компаній регу­люється як загальними законами, так і законодавством, що стосується особливостей страхової діяльності.

Процес створення страхової компанії можна поділити на два етапи: формування юридичної особи (1 етап) і надання їй статусу страховика (2 етап). Безперечно, ці етапи тісно взаємозв'язані, що відбивається в установчих документах, розмірі статут­ного капіталу, визначенні сфер діяльності тощо.

На першому етапі формується підприємство як звичайна юридична особа, але по­трібно врахувати вимоги до статутного капіталу страховиків.

Відбувається реєстрація новоствореної юридичної особи в державному реєстра­ційному органі, що підтверджується відповідним свідоцтвом. В подальшому необ­хідно стати на облік в управлінні статистики, державній податковій адміністрації, у фондах соціального страхування, отримати дозвіл на отримання печатки і штампу та

виготовити їх, відкрити банківській рахунок, зареєструватись у Національній комісії, що здійснює державнене регулювання у сфері ринків фінансових послуг і отримати ліцензію.

Новостворена юридична особа статусу страховика набуде тільки після включення до Єдиного державного реєстру страхових (перестрахових) організацій України. По­рядок реєстрації страховиків визначений «Положенням про єдиний реєстр фінансо­вих установ» [22].

Єдиний державний реєстр страховиків України — це система збору, обліку, нагромадження та зняття з реєстру даних, що стосуються ліцензування страхової ді­яльності та нагляду за страховою діяльністю страховиків. У реєстр заносяться дані про страховиків, які одержали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Ліцензія є обов'язковою. Головним призначенням ліцензування страхової діяльності в Україні є перевірка підготовленості страхової компанії до страхової діяльності.

Порядок ліцензування та контролю за діяльністю страховиків визначений у Законі України «Про страхування» та в іншій нормативно законодавчій базі зі страхування.

Ліцензія на страхування - документ державного зразка, який засвідчує право фі­нансової установи здійснювати страхову діяльність з конкретного виду страхування протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Після отримання відповідної ліцензії в Національній комісії, що здійснює держав­не регулювання у сфері ринків фінансових послуг, страховик має право здійснювати страхову діяльність на всій території України.

Для отримання ліцензії на право здійснення страхової діяльності необхідно підготувати наступні документи:

• заяву про видачу ліцензії;

• копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльнос­ті або копію довідки про внесення до ЄДРПОУ), засвідчену нотаріально або органом, який видав оригінал документа;

• копії установчих документів, засвідчені в установленому законодавством по­рядку;

• довідки банків, що підтверджують розмір сплаченого статутного капіталу, або аудиторський висновок аудитора, внесеного до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, щодо підтвердження формування та розміру сплаченого статутного капіталу, а також, щодо підтвер­дження перевищення вартості нетто-активів (чистих активів) над розміром статутного фонду на останню звітну дату, що передує поданню документів на отримання ліцензії. Для новостворених страхових компаній - довідки банків, що підтверджують розмір сплаченого статутного капіталу, або аудиторський висновок аудитора;

• довідку про фінансовий стан засновників страховика, підтверджену аудитором (аудиторською фірмою);

• правила (умови) страхування;

• економічне обґрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) діяль­ності;

• інформацію про учасників страховика;

• інформацію про голову виконавчого органу та його заступників, головного бухгалтера, копії їх документів про освіту;

• затверджені в установленому порядку правила проведення внутрішнього фі­нансового моніторингу;

• завірену заявником копію документа про призначення працівника, відпові­дального за проведення внутрішнього фінансового моніторингу.

Ліцензії на здійснення страхової діяльності є безстроковими.