- •Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій
- •Видавництво «Магнолія 2006» Львів 2014
- •Isbn «Магнолія 2006»
- •Тема 1. Сутність, принципи і роль страхування 8
- •Модуль 1. Сутність та організаційні засади страхової діяльності
- •Тема 1.
- •Сутність, принципи і роль страхування
- •1.1. Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •1.1.1.Зародження та розвиток страхових відносин
- •1.1.2.Сутність страхового захисту і сукупного страхового фонду суспільного виробництва
- •1.1.3. Страхування як самостійна економічна категорія. Функції та роль розвитку страхування в економіці країни
- •Трактування сутності страхування вітчизняними вченими
- •Характеристика теорій, що розкривають сутність та особливості страхової діяльності
- •1.1.4. Принципи страхування
- •1.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •1.2.1. План основних питань практичного заняття
- •1.2.2. Питання для обговорення
- •1.2.3. Основні терміни та поняття
- •1.2.4.Тести
- •1.2.5. Практичні завдання
- •1.3. Теми рефератів
- •2.1.1.Класифікація страхування за історичними і економічними ознаками
- •2.1.2.Класифікація страхування за предметом договору
- •2.1.3.Підходи до класифікації страхування з правової точки зору
- •2) Форма страхування
- •Чинний перелік видів добровільного і обов'язкового страхування в правовому полі страхування
- •2.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •2.2.1. План основних питань практичного заняття
- •2.2.2. Питання для обговорення
- •2.2.3. Основні терміни та поняття
- •2.2.4. Тести
- •Тест 10. В основі якого страхування перебуває мета отримання прибутку?
- •2.2.5. Практичні завдання
- •2.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •2.3. Теми рефератів
- •3.1.1.Сутність ризику як теоретичної категорії. Класифікація ризиків
- •3.1.2.Сутність і основні завдання актуарних розрахунків у страхуванні
- •3.1.3.Страховий тариф: сутність, структура, методи розрахунку
- •3.1.4. Показники страхової статистики
- •3.1.5.Сутність та різновиди страхових премій
- •3.2.Навчальні завдання для практичного заняття
- •3.2.1. План основних питань практичного заняття
- •3.2.2. Питання для обговорення
- •3.2.3.Основні терміни та поняття
- •3.2.4. Тестові завдання
- •3.2.5. Практичні завдання
- •3.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •3.3. Теми рефератів
- •3.4. Програмні питання для самостійного поглибленого вивчення теми
- •4.1.Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •4.1.1.Загальна характеристика страхового ринку і його структури
- •4.1.2.Зародження і розвиток страхового ринку в Україні.
- •4.1.3.Страхова компанія як суб'єкт страхового ринку
- •4.1.4. Державне регулювання страхової діяльності в Україні
- •4.2.Навчалыч1 завдання для практичного заняття
- •4.2.1. План основних питань практичного заняття
- •4.2.2.Питання для обговорення
- •4.2.3. Основні терміни та поняття.
- •4.2.4. Тести
- •4.2.5. Практичні завдання
- •4.2.6.Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •4.3.Теми рефератів
- •4.4. Програмні питання для самостійного поглибленого вивчення теми
- •Тема 5
- •5.1.Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •5.1.1. Сутність та особливості особистого страхування
- •Динаміка валових страхових премії та виплат за договорами добровільного особистого страхування на страховому ринку України за
- •5.1.2.Страхування життя та його основні види
- •5.1.3. Страхування від нещасних випадків
- •5.1.4. Медичне страхування
- •5.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •5.2.1. План основних питань практичного заняття
- •5.2.2. Питання для обговорення
- •5.2.3.Основні терміни та поняття
- •5.2.4. Тести
- •5.2.5. Практичні завдання
- •5.3. Теми рефератів
- •5.4. Програмні питання для самостійного поглибленого вивчення теми
- •6.1.Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •6.1.1. Сутність та особливості майнового страхування
- •6.1.2.Основні умови добровільного страхування майна юридичних осіб
- •6.1.3. Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств
- •6.1.4.Страхування транспортних засобів і вантажів
- •Різновиди умов страхування каско суден
- •3. «Без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастроф»
- •6.1.5.Страхування майна фізичних осіб Страхування будівель
- •Страхування домашніх тварин.
- •Страхування домашнього майна
- •Порівняльна характеристика традиційного страхування та мікрострахування
- •Виплата страхового відшкодування
- •6.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •6.2.1. План основних питань практичного заняття
- •6.2.2. Питання для обговорення
- •6.2.3.Основні терміни та поняття
- •6.2.4. Тести
- •6.2.5. Практичні завдання
- •6.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •6.4.Програмні питання для самостійного
- •7.1.Методичні вказівки до вивчення теми План основних питань теми:
- •7.1.1. Характеристика страхування відповідальності
- •7.1.2. Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного автомобільного транспорту
- •7.1.3. Обов'язкове страхування відповідальності у сфері цивільної авіації
- •Залежність страхової суми від злітної маси судна
- •7.1.4. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак та громадян, що мають у власності зброю
- •7.1.5.Добровільне страхування відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності перед третіми особами за заподіяну їм шкоду внаслідок реалізації продукції
- •7.1.6.Страхування професійної відповідальності
- •7.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •7.2.1. План основних питань практичного заняття
- •7.2.2. Питання для обговорення
- •7.2.3.Основні терміни та поняття
- •7.2.4. Тести
- •7.2.5. Практичні завдання
- •7.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •7.3.Теми рефератів
- •8.1.1.Сутність перестрахування, його функції та призначення
- •8.1.2.Методи перестрахування
- •8.1.3.Форми перестрахування
- •Ексцедента збитку
- •8.1.5. Співстрахування та механізм його дії
- •8.2. Навчальні завдання для практичного заняття
- •8.2.1. План основних питань практичного заняття
- •8.2.2. Питання для обговорення
- •8.2.3. Основні терміни і поняття
- •8.2.4.Тести
- •8.2.5. Практичні завдання
- •8.2.6. Правильно/ неправильно Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •8.3.Теми рефератів
- •9.1.1. Склад доходів страхових компаній
- •9.1.2. Витрати страхових компаній
- •Витрати страхових компаній
- •1.Страхові виплати, страхові відшкодування і викупні суми (витрати основної діяльності)
- •2. Операційні витрати
- •З.Витрати, що пов'язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю
- •9.1.3.Фінансові результати діяльності страхових компаній та порядок їх обчислення
- •9.1.4. Основні положення реформи оподаткування страхового підприємництва в Україні
- •9.1.5.Оподаткування нерезидентів-перестраховиків та нерезидентів-страхувальників
- •9.2.Навчальні завдання для практичного заняття 9.2.1 План основних питань практичного заняття
- •9.2.2. Питання для обговорення
- •9.2.3. Основні терміни і поняття
- •9.2.4. Тести
- •9.2.5. Практичні завдання
- •9.2.6. Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •9.3. Теми рефератів
- •10.1.1.Загальні відомості про фінансову надійність страхових компаній та фактори, що на неї впливають
- •10.1.2.Порядок формування страхових резервів страховиків
- •10.1.3. Інвестиційна політика страхових компаній
- •10.1.4. Оцінка платоспроможності страхової компанії
- •10.2.Навчалыч! завдання для практичного заняття
- •10.2.1 План основних питань практичного заняття
- •10.2.2. Питання для обговорення
- •10.2.3. Основні терміни і поняття
- •10.2.4.Тести
- •10.2.5.Практичні завдання
- •10.2.6.Визначити правильні (п) чи неправильні (н) є твердження
- •10.3. Теми рефератів
- •Основні формули, які необхідно використовувати у розв'язанні задач, і приклади їх використання
- •2. На визначення страхового платежу.
- •9. На визначення страхового внеску виробничого підприємства за договором колективного страхування від нещасних випадків.
- •11. На визначення дійсної вартості застрахованого автомобіля, збитків, за-вданих дорожньо-транспортною пригодою і відшкодування за системою дійсноївартості.
- •12.На розподіл відповідальності між перестрахувальником і перестраховиком за квотним договором.
- •Ексцедента збитку
- •15. На визначення квоти цедента.Рекомендації до розв'язування.
- •16. На визначення часток участі сторін у страховій відповідальності за дого-ворами облігаторного і факультативного перестрахування.
- •17. На визначення частки участі перестраховика у покритті поточної збитковості згідно укладеного договору ексцедента збитковості.
- •Завдання для проведення модульних контрольних робіт з дисципліни «страхування» модуль 1. «сутність та організаційні засади страхової діяльності»
- •Модуль 2. «основи галузевого страхування і теорії фінансової надійності страхової компанії»
- •Варіанти завдань комплексної контрольної роботи з дисципліни «страхування»
- •1. Який характер мали перші форми 2. Основна перевага факультативного перестрахування? страхування:
- •2. Що означає договір з 70 %-вою квотою?
- •1. Економічний зміст страхової премії по- 2. Серед нижченаведених суб'єктів страхово-
- •1. Які специфічні риси властиві економічній 2. Основним джерелом доходів від стра-
- •1. Страховий інтерес - це: 2.Які з перелічених нижче видів
- •1. Страхування відповідальності захищає 2.За системою першого ризику збитки від-інтереси: шкодовуються:
- •5. Правильно/неправильно.
- •4. Задача.
- •1. Страхування до вступу 2. Спеціальним державним органом, який регулює страхову
- •4. Задача.
- •1. Страховий агент є уповноваженою 2. Сума власного утримання страховика становитьособою: 50 тис. Ум. Од. Сума ексцедента - 200 тис. Ум. Од. Виз-
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Який характер мали перші форми 2. Мінімальний розмір статутного фонду страхо-страхування? вих компаній, що надають послуги у сфері стра-
- •2. Власне утримання цедента - це:
- •1. Головним призначенням ліцензування страхової діяльності в Україні є:
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Структуру брутто-тарифу формують: 2. Основною статтею витрат страховика є:
- •1. При створенні страховика або збільшенні заре- 2.Таблиця смертності складається єстрованого статутного фонду статутний фонд по- з метою:
- •1. За родом небезпек страхуван- 2. Основним джерелом доходів від страхової діяль-ня поділяється на: ності є:
- •5. Правильно/неправильно.
- •2. Доходи від участі у прибутку перестраховиків - це:
- •1 При проведенні операцій зі страхування життя мінімальний термін дії договору страхування | визначається:
- •4.Задача.
- •1.Страхування від нещасних випадків обслуговує майнові інтереси:
- •4. Задача.
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. З метою сплати податку страхові компанії обчислюють:
- •4. Задача.
- •2. Що означає франшиза в непропорційному перестрахуванні?
- •4. Задача.
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Доходи страховика формуються від таких видів діяльності:
- •2. Розрахунковий нормативний запас платоспроможності визначається на основі:
- •4. Задача.
- •2. Договір ексцедента суми складається з 5 ліній (часток), а розмір власно-го утримання страхової компанії дорівнює 200 тис грн. Визначити місткість ексцедентного договору:
- •1. Які з наведених нижче завдань є завданнями актуарних розрахунків?
- •5. Правильно/неправильно.
- •2. З якою метою визначається процент перестрахування в ексцедентному перестрахуванні?
- •2. В основі якого страхування перебуває мета отримання прибутку?
- •1. Фактичний запас платоспроможності страхової компанії показує:
- •1. Резерв незароблених премій в Україні визначається на основі:
- •1. Які з наведених нижче видів страхування є 2. Якою базою по відношенню додобровільними? страхової премії виступає страховий
- •4. Задача.
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Економічний зміст страхової премії поля- 2. Хто є головними суб'єктами страхово-гає в тому, що вона є: го ринку?
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Дивіденди за акціями відносять 2. Які специфічні риси властиві економічній кате-до доходів від: горії страхового захисту?
- •1. Централізований страховий (резервний) фонд 2. За формами проведення страхуван-
- •5. Правильно/неправильно.
- •1. Принципами страхування є: 2.Договір облігаторного перестраху-
- •5. Правильно/неправильно.
- •Перелік питань для складання іспиту (заліку)
- •Закони України
- •Постанови Кабінету Міністрів України
- •Укази Президента України
- •Підручники:
- •Навчальні посібники
- •Практикуми
- •Монографії
- •Закон україни
- •Розділ I загальні положення
- •1. Для цілей цього Закону наведені нижче терміни використовуються в такому значенні:
- •Розділ II
- •Розділ III умови і порядок страхування сільськогосподарсько)'продукції з державною підтримкою
- •Розділ IV
- •Розділ V договір страхування
- •Розділ VI державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції
- •Розділ VII
- •Розділ VIII прикінцеві положення
3.1.3.Страховий тариф: сутність, структура, методи розрахунку
* Страховий тариф - це ставка внеску з одиниці страхової суми [4]. За економічним змістом - це ціна страхового ризику. Синонімами страхового тарифу є терміни брутто - ставка і брутто - тариф.
Рис.3.1. Структура брутто - ставки
Тариф |
|
Ризикова |
|
Витрати на |
|
Прибуток |
основний |
|
надбавка |
|
ведення справи |
|
|
Собівартість страхової послуги - це нетто - ставка + витрати на ведення справи.
Витрати на ведення справи охоплюють аквізиційні, інкасаційні, ліквідаційні, організаційні та управлінські витрати.
Аквізиційні витрати - виробничі витрати страхової організації, пов'язані із залученням нових страхувальників та укладанням нових договорів страхування за посередництвом страхових агентів.
Інкасаційні витрати - витрати, пов'язані з обслуговуванням готівкового обороту надходження страхових платежів. Це витрати на виготовлення бланків квитанцій про прийом страхових платежів та облікових реєстрів (відомостей, довідок тощо).
Ліквідаційні витрати - витрати з ліквідації збитків, нанесених страховою подією (заробітна плата осіб, які займаються ліквідацією збитків, судові витрати, поштово-телеграфні витрати і витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування).
Організаційні витрати пов'язані із заснуванням страхового товариства. їх відносять до активів страховика, бо вони є інвестиціями.
Поняття «постійні витрати на ведення справи» та «змінні витрати на ведення справи» застосовують в актуарних розрахунках за договорами страхування терміном дії понад один рік.
Управлінські витрати поділяють на загальні витрати управління та витрати управління майном.
Страхові тарифи встановлюються у відсотках від страхової суми або в твердих ставках з одиниці страхової суми ( зі 100 грн.). Для розрахунку страхових тарифів на добровільні види страхування страховики використовують послуги актуаріїв.
Актуарій - спеціаліст з оцінки ризиків, фінансовий аналітик і консультант у сфері страхування. Офіційно вповноважена особа, яка має відповідну фахову підготовку та обчислює страхові тарифи. На актуарія покладається відповідальність за те, щоб страхові фонди були достатніми на той момент, коли страховику доведеться виконувати свої зобов'язання за договорами страхування.
Актуарії - це багатосторонні стратеги-аналітики, добре вишколені в теорії і застосуванні таких галузей науки як математика, статистика, економіка, теорія ймовірностей і фінанси. їх називають фінансовими архітекторами і соціальними математиками, тому що виняткове поєднання їх аналітичних і бізнесових навичок використовується у цілому світі для розв' язання зростаючих фінансових і соціальних проблем.
Слово «актуарій» походить від латинського слова «actuarius». Особа, яка обіймала дану посаду виконувала обов'язки бізнес-менеджера Сенату в Стародавньому Римі. Вперше це слово було застосоване у 1775 році до математика страхової компанії в Equitable Life Assurance Society (Лондон, Великобританія). До середини 19 століття, актуарії активно працювали у сфері страхування життя, страхових товариствах і пенсійних проектах. З плином часу важливість актуаріїв зросла і в сфері загального (майнового) страхування, інвестицій, охорони здоров'я, соціального забезпечення, а також у банківській сфері, корпоративних фінансах і фінансовій інженерії.
Застосовуючи свої аналітичні здібності, актуарії впевнено прогнозують фінансову суть як близького, так і далекого майбутнього шляхом визначення, проектування і управління спектром фінансових ризиків. Таким чином, актуарії надають цінну інформацію керівникам вищих ланок управління про те, як приймати довготермінові стратегічні рішення. Вони також забезпечують практичні розв'язання проблем, що містять можливі наслідки майбутніх непередбачуваних подій.
Роль актуарія в сучасному бізнесі це:
аналіз та управління ризиком, побудова фінансових моделей, які відповідають конкретним умовам, подання комплексного аналізу вищій ланці керівників у зрозумілій формі, виконання розрахунків, беручи до уваги зміни в економіці та інші фактори, і надання фінансових консультацій .
Актуарії залучені до роботи в індустрії фінансового обслуговування, конкурентоз-датність якої постійно зростає, особливо в таких сферах:
ціноутворення, метою якого є прибуткова сегментація ринку,
порад щодо важливості резервів, які найчастіше є найважливішим пунктом балансового звіту страховика,
аналізу програми перестрахування, управління капіталом та інвестиційні стратегії , управління інформаційними системами ,
бізнес прогнозування, оцінка компаній і надання порад щодо придбання і злиття компаній .
Актуарії несуть юридичну відповідальність за платоспроможність компаній по страхуванню життя у багатьох країнах світу. Участь актуаріїв у фінансовому управлінні компаній по страхуванню майна і страхуванню життя все більше зростає.
Актуарії можуть також відігравати важливу роль в:
пенсійній сфері, де математичне і статистичне моделювання використовується для визначення фінансових аспектів пенсійних планів, таких як розробка рекомендацій про розмір внесків і оцінка адекватності рівня капіталу,
управління фондами, де актуарії надають поради щодо інвестиційної політики фонду, розміщення активів, а також кількісного моделювання,
біржових брокерських фірмах, де актуарії можуть працювати як аналітики, особливо з питань страхування та гри на біржі,
банківській сфері, де актуарії можуть здійснювати аналіз застави для визначення рівнів дефолту, рівнів виплат застав, майбутніх витрат і придатних рівнів страхування гарантування застави.
Актуарії вирішують проблеми, пов'язані з фінансовим ризиком майбутніх непе-редбачуваних умов. Це робить їх професію однією з найвпливовіших у фінансовому світі.
Наприклад, у США професія актуарія є в числі найкращих. Професії оцінюються на основі шести ключових критеріїв: навколишнє оточення, рівень доходу, перспектива зайнятості, фізичні потреби, безпека, наявність стресових ситуацій. Рівень професії актуарія ніколи не опускався нижче 4-го міжфондами.
Актуарії вирішують проблеми, щоб допомогти нам забезпечити наше майбутнє. Вони поєднують свою управлінську роль бізнес-менеджера з відповідальністю за захист фінансових інтересів суспільства.
Успіх у вирішенні проблем завжди приносить задоволення. Саме цим і займаються актуарії - вони використовують свої інтелектуальні здібності для вирішення практичних проблем бізнесу. Ви також дізнаєтеся, що чим складніша проблема, тим більше задоволення і гордості Ви відчуваєте, знаходячи ефективні рішення.
Світ бізнесу і фінансів постійно змінюється. Вплив норм, законодавства, та глобалізації створили середовище, яке постійно ускладнюється. Тільки актуарії володіють достатньою кваліфікацією, щоб розібратися в цьому. Актуарії постійно використовують статистику, теорію ймовірностей, фінансову математику і теорію інвестицій для вирішення проблем бізнесу.
Насправді, робота актуарія - це наука, яка є варта академічного вивчення, і деякі актуарії працюють в університетах і займаються дослідженнями.
На даний час в Україні існують актуарії з правом підпису і без права підпису.
Актуарій з правом підпису або дипломований актуарій - людина, яка має право завіряти власним підписом правила страхування (документ, що містить загальні умови страхування і страхові тарифи з певного виду страхування передбаченого законодавством).
Актуарій без права підпису - людина, яка працює на посаді актуарія в страховій компанії чи іншій організації і робота якої пов' язана з оцінкою ризиків, розрахунком страхових тарифів, збитковості, оцінки страхових резервів тощо.
Щоб отримати диплом актуарія, необхідно скласти відповідні екзамени за однією з міжнародних систем підготовки актуаріїв, як правило, британською чи американською.
Зараз в Україні поступово розвивається власна система підготовки актуаріїв, що
дозволить готувати фахівців, диплом яких буде визнаватися на міжнародному рівні. Основні установи, які беруть участь у розвитку системи підготовки актуаріїв на даний час - це Нацфінпослуг (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг), ТАУ (Товариство Актуаріїв України, рік заснування 1999 ) і механіко-математичний факультет Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка.
В 2000 році відповідні сертифікати на право здійснення актуарної діяльності отримали 42 особи. Вони є випускниками дворічної післядипломної програми підготовки актуаріїв, яка була організована Британським інститутом актуаріїв за фінансової підтримки Фонду «Ноу-хау» і проводилась на базі Києво-Могилянської Академії у Києві. Протягом останніх років коло десяти вітчизняних актуаріїв пройшли стажування у Британському інституті актуаріїв в Napier House (Оксфорд) та Staple Inn (Лондон) та отримали відповідні сертифікати.
Слід також відзначити, що у Львівському Національному Університеті ім. І. Франка викладання актуарної справи проводилось ще у першій половині 20-го сторіччя до 1939 року і нещодавно було відновлене.
Варто знати, що в світі існують дві основні системи професійної освіти актуаріїв, а саме: освітня система Society of Actuaries/ Casualty Actuarial Society (яка використовується у Північній Америці) та освітня система Британського Інституту Актуаріїв (використовується у більшій частині країн світу). Обидві вони складають основу міжнародних стандартів професійної актуарної освіти.
Для допитливих. Про професійні актуарні організації світу.
Перша професійна асоціація актуаріїв була заснована у 1848 в Лондоні, а в кінці століття уже існувало 10 асоціацій.
Міжнародна Актуарна Асоціація (МАА) була заснована у 1895 році і є світовою організацією професійних актуарних асоціацій та окремих актуаріїв.
МАА покликана сприяти розвитку всесвітньо відомої професії, яка визнана як технічно компетентна і професійно надійна, і яка контролюватиме задоволення суспільних потреб.
Основними цілями організації є:
розвиток ролі та репутації професії;
сприяння підвищення стандартів професіоналізму для здійснення контролю над задоволенням суспільних потреб;
поширення великого об 'єму знань про актуарну науку;
продовження особистого професійного розвитку актуаріїв;
сприяння розвитку взаємоповаги між актуаріями;
організація дискусійних форумів для актуаріїв та актуарних асоціацій;
представлення професії в міжнародних організаціях.
МАА включає 49 Дійсних і 25 Асоційованих членів з 67 країн світу, що становить біля 29 000 осіб, які є дійсними членами цих асоціацій.
Ось список найбільш розвинених актуарних асоціацій, які є дійсними членами
МАА:
Faculty and Istitute of Actuaries (Великобританія) The Society of Actuaries (США)
The Casualty Actuarial Society (США) Groupe Consultatif Actuariel (ЄС) Canadian Institute ofActuaries (Канада) Institute of Actuaries of Australia (Австралія)
Індивідуальне членство в МАА є відкритим для інших кваліфікованих актуаріїв, які не стають автоматично членами МАА через членство в асоціації, яка є дійсним членом МАА.
МАА є неприбутковою, неполітичною і неурядовою організацією. Вона знаходиться в реєстрі Економічної та Соціальної Ради ООН та в особливому реєстрі Міжнародної Організації Праці.
Для розрахунку страхового тарифу актуарії використовують ряд методів:
На основі теорії ймовірності, математичної статистики та стійких часових рядів (найбільш поширений).
Метод, що заснований на експертних оцінках.
За аналогією до інших об ' єктів.
Розрахунок страхового тарифу за першим методом складається із декількох етапів:
Визначення тарифу основного (Т0): Т0= Р • К-100, (3.1)
де Р - ймовірність страхової події. Розраховується як співвідношення кількості страхових виплат (Кв), здійснених за тарифний період і кількості укладених договорів страхування (Кд);
К - коефіцієнт ймовірності збитку. Розраховується як співвідношення середньої страхової виплати (Св) на один пошкоджений (знищений об'єкт) і середньої страхової суми (Сс) на один застрахований об'єкт: 100 - одиниця страхової суми (100 грн) .
К С
Т0 = —^ х^- х 100;; (3.2) V с
кд сс
Добуток величин, наведених у числівнику, відображає загальну суму страхових виплат (СВ), що ймовірно можуть бути здійснені за рік. У знаменнику наведені величині дадуть добуток загальної страхової суми всіх застрахованих об' єктів (СС).
CB
Т0 = х 100 (3.3)
cc
Результатом ділення ймовірних страхових виплат на страхову суму всіх застрахованих об' єктів є показник збитковості страхової суми (Зсс). Він свідчить про те, скільки копійок страхової виплати припадає на 1 гривню страхової суми і є мінімальним внеском страхувальника, що йде на покриття ризику.
Т0= ЗСС-100. (3.4)
Визначення ризикової надбавки (Рн):
Рн = Т0 • а (у)-
2^
(3.5)
K
P x Кд ^ " Л Cb
де ТО - основна ставка страхового тарифу, %;
а (у) - коефіцієнт гарантії безпеки страхового фонду (визначається за математичними таблицями);
Р - ймовірність страхової події;
Кд - кількість укладених договорів страхування;
Rk - показник розсіювання страхових виплат від середнього рівня, грн.; Св - середній рівень страхових виплат, грн. За умови, що показник розсіювання страхових виплат відсутній, ризикову надбавку рекомендовано визначати у такий спосіб:
3. Визначення нетто - ставки (Нс)Нс= ТО + Рн
Визначення витрат на ведення справи. Відсоток витрат здебільшого відповідає емпіричній величині, що склалася за попередні періоди.
Обчислення брутто - ставки (Бс):
Бс=НсХ^ (3.7) 100 - H