- •Національна академія мвс Навчально-науковий інститут права і психології
- •К и ї в - 2011
- •41. Сучасні філософські концепції суспільства
- •42. Принцип географічного детермінізму та геополітика
- •43. Демографічний фактор суспільного розвитку
- •44. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
- •45. Поняття ноосфери
- •46. Поняття суспільного виробництва, його структура
- •47. Соціально-класова структура суспільства
- •48. Елітарні верстви та народні маси
- •49. Філософія історії: предмет і напрями
- •50. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства
- •51. Моністичні концепції розвитку людства
- •52. Концепції заперечення історії
- •53. Філософія політики: політична система суспільства
- •54. Суспільна свідомість: ідеологія та суспільна психологія
- •55. Феномен масової свідомості та масової людини
- •56. Філософія культури: предмет і напрями
- •57. Основні концепції походження та розвитку культури
- •58. Аксіологія: поняття цінностей і форми їх практичної реалізації
- •59. Тенденції розвитку ціннісного світу Заходу
- •60. Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства.
- •Філософія техніки
- •1. Сутність проблеми «філософія техніки»
- •2. Поняття техніки і розуміння технології
- •3. Діалектика розвитку техніки і суспільного розвитку
- •4. Проблеми оцінки значення історичного розвитку техніки
- •2 . Історичні типи суспільств
- •3) У сфері міжособистісних взаємин:
- •4) У сфері повсякденного життя:
- •1) У світоглядній сфері:
- •2) В економічній сфері:
- •3) У сфері міжособистісних взаємин:
- •4) У сфері культури:
- •3.Інформатизація (віртуалізація) постсучасного суспільства
- •4. Віртуалізація людини: постлюдина як науково-технічний проект
- •6. Японська концепція майбутнього
- •6. Синглізація як ознака постсучасності.
- •8. Екологічна криза сучасного суспільства
- •3. Зменшення біологічних видів.
42. Принцип географічного детермінізму та геополітика
Початок людської історії свідчить про величезну роль географічного середовища для розвитку культури. Давні цивілізації виникали в місцях сприятливого для життя людини клімату ,родючих ґрунтів, багатої флори та фауни .Високу оцінку значенню географічного середовища та його складових дали Демокріт , Гіппократ, Геродот, Полібій, мислителі Середньовіччя та Нового часу.
Із іменем французького просвітителя Шарля Монтеск'є пов’язують спробу абсолютизації ролі географічного середовища у житті суспільства, що отримала назву географічний детермінізм. Ідею географічного детермінізму розвивали А.Тюрго, Г. Боккель та ін .Так, у 1889 р. видано працю Іллі Мечникова "Цивілізація та великі історичні ріки", у якій прогресивний розвиток суспільства пов’язувався насамперед із гідроресурсами території. У цій праці також спростовувалися спроби окремих вчених обґрунтувати расизм, спроби поширення біологічних законів на суспільство й історію.
У межах географічного детермінізму були здійснені дослідження зв’язку між рельєфом, кліматом, ґрунтом тощо з конкретними суспільними процесами та явищами (розподіл і щільність населення на Землі, види господарської діяльності, політичний устрій, стиль і спосіб життя,
традиції, психологія та ін ).
До XIX ст. географічний детермінізм вважався прогресивною соціальною філософією оскільки стверджував матеріалістичний світогляд і спростовував ідеалістичні погляди на історію. З виникненням марксистського розуміння соціального розвитку географічний детермінізм втрачає актуальність, хоча його ідеї мають активне продовження в сучасних концепціях.
Сьогодні визнається поряд з впливом власне природних умов (скажімо, у порівнянні темпів історії народів Європи, тропічної Африки чи південних народів) уплив саме культурник чинників на розвиток суспільства - розвиток науки, техніки, демократі, освіти .Як приклад можна навести сучасний розвиток Японії, що є однією з найбагатших країн світу, притому, що її географічні ресурси доволі обмежені.
Геополітика – доктрина, що абсолютизує роль географічного середовища в житті держави. В історії геополітика виникає як спроба теоретично обґрунтувати загарбницькі амбіції агресивних держав: здобути вихід до моря, заволодіти нафто - ресурсами тощо.
Фрідріх Ратцель (1844-1904) розглядав народи та держави як живі організми й поширював на них біологічні закони - боротьбу за "життєвий простір". Сам Ратцель не був ані фашистом, ані шовіністом навпаки - цінував внесок кожного народу в розвиток світової культури. Ідеї Ратцеля було використано в політиці Гітлера.
У сучасних політичних контекстах вживання терміна "геополітика" вже не пов'язується з- агресивними намірами, загарбницькою політиком чи переглядом кордонів Сьогодні цим терміном позначають питання якомога доцільнішого сполучення територіальних і соціально економічних ресурсів. Наприклад, у сучасній політиці України бачимо обов'язкове врахуванні особливостей її геополітичного становища як у рамках зовнішньої політики, так і внутрішньої. Термін "геополітика" в сучасному його вживанні вже позбавлений негативного значення.