53. Філософія політики: політична система суспільства

До найважливіших компонентів життєдіяльності суспільства належить політика ,яка пронизує всі сфери суспільного життя.

Політика - сфера відносин значних груп людей, різних історично утворених спільностей, яка спрямована на завоювання, утриманий та використання державної влади.

Політика - одна з форм суспільної свідомості.

Політика - це діяльність органів державної влади, держав­ного управління, політичних партій, деревних об’єднань, націй, класів, соціальних груп

Філософія політики - це світоглядне, філософське дослід­ження держави та влади, прав і обов’язків людини як громадяни­на. Філософський аналіз політики показує, що вона реалізується через політичну систему.

Політична система - це сукупність політичних відносин, правових і політичних інститутів, норм, ідей, пов'язаних із фор­муванням і здійсненням влади та управління суспільством.

Особливості політичної системи суспільства

1 Інтеграція суспільства;

2. Розподіл матеріальних і духовних цінностей у суспільстві;

3. Монополія на державний примус у масштабах усього сус­пільства з використанням для цього спеціального апарату.

4. Монополія на здійснення влади.

Структура політичної системи суспільства

1. Політичні відносини - перший фундаментальний елемент системи. Вони здійснюються між індивідами, соціальними групами, націями, державами, державою та громадянами, громадянами і їх організаціями щодо влади, вироблення і здійснення політики. Формою функціонування політичних відносин виступає політична діяльність.

Політична діяльність - це усвідомлена, цілеспрямована діяльність соціальних суб'єктів щодо втілення своїх політичних інтересів, яка реалізується через дії громадян ,соціальних груп, громадсько-політичних об’єднань. Політична діяльність розпо­чинається з політичного інтересу та завершується практичним результатом, тобто втіленням цього інтересу в життя. Важливе місце в політичних відносинах і політичній діяльності належить політичним ролям.

2 .Стрижневим елементом політичної системи є політич­на організація суспільства , яка включає державу та її ус­танови, політичні партії, громадсько-політичні організації і рухи, трудові колективи зі своїми органами, самоврядування.

Держава як політична організація - це суспільний механізм, покликаний захищати інтереси людей певної території та регулювати за допомогою правових норм відносини між ними, використовуючи при необхідності спеціальні органи примусу.

3. Важливим елементом політичної системи є політична свідомість. Вона є відображенням політичного життя суспіль­ства в ідеях, поглядах, уявленнях, традиціях, соціально-політичних почуттях людини, соціальної групи нації народу.

4 .Велике значення в політичній системі має політична культура, що характеризує якісний стан політичних відно­син і діяльності в суспільстві, а також розкриває ступінь соціально-культурного розвитку людини та міру її активності.

5. Важливий регулювальний елемент політичної системи - політичні і правові норми - сукупність затверджених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил політичної та правової поведінки (норм) , дотримання котрих забезпечується певними заходами державного впливу (кримі­нальне, адміністративне, державне, громадянське право).

6. Визнаним елементом політичної системи суспільства є засоби масової інформації як засоби духовного спілку­вання великих мас людей.

Сучасні зміни політичної свідомості

Зміни політичної свідомості .Уінстон Черчіль в свій час говорив, що демократія дійсно має множину недоліків, але нічого кращого людство ще не придумало. Демократія забезпечує ефективне управління складними соціальними системами, тому що припускає різноманітні зворотні зв’язки, що корегують управлінське рішення. Але в умовах швидких соціальних змін загострюються проблеми демократії: в сучасності влада зорієнтована скоріш на тактичні програми, аніж на стратегічні( президент обирається на 4 роки, максимум – на два терміни, і він думає перш за все про те, які результати він отримає за цей час). Боротьба за голоси виборців не забезпечує стратегічного розвитку, відповідальності людини перед майбутніми поколіннями.

Нові технології програмування масової свідомості ініціюють різноманітні практики інформаційного насильства, які зовнішнє виглядають як цілком добровільний вибір особистості в демократичному суспільстві. Отже, проблематизується кардинальна ідея прав людини. Як показано в роботах Е.Ю. Соловйова декларацію прав людини враховувала негативний досвід свавілля монархії, релігійних війн та тоталітаризму ХХ ст. Сьогодні виникає нова проблема: захист особистості від інформаційного насильства.

Початок ХХ ст. показав, що пріоритетні цінності вільної суверенної особистості, гасла захисту прав людини можуть використовуватися як привід для війн, отже – гуманітарних катастроф. В сучасних процесах глобалізації все гостріше виникає проблема співвідношення ідеї прав людини та ідей прав народів.

Особливості держави як основи політичної системи суспільства

Наявність суверенітету держави .Тільки держава постає як універсальна всеохоплююча організація, поширює свої дії на всю територію країни й усіх громадян, має право видава­ти закони та здійснювати правосуддя.

Держава уособлює публічну владу й підпорядковує собі всі вияви інших суспільних влад. Вона застосовує владні ме­тоди, а при необхідності й примус.

Держава за допомогою права регулює суспільні відносини та надає їм загальнообов'язкового змісту.

Завдяки наявності спеціального професійного апарату ви­конує основний обсяг управління справами суспільства та роз­поряджається його людськими, матеріальними й природними ресурсами.

Функції держави

Внутрішні:

- господарсько-організаційна;

- управлінська;

- соціальна;

- національно – інтегративна;

- демографічна;

- освітянська;

- культурно-виховна;

- екологічна;

- правоохоронна тощо.

Зовнішні :

- дипломатична (встановлення широких економічних ,полі­тичних, культурних та інших зв'язків з іншими державами);

- оборонна та ін.

Функції політичної системи суспільства

1. Визначення цілей і завдань суспільства.

2 .Мобілізація ресурсів.

3. Владно-політична інтеграція суспільства.

4 .Регулювання режиму соціально-політичної діяльності.

5 .Легітимізація, під якою розуміється досягнення необхід­ного ступеня відповідності реального політичного життя офіцій­ним політичним і правовим нормам.

Виконуючи свої функції, політична система забезпечує цілісний керівний уплив на суспільство як єдиний органам, який ефективно управляється політичною владою.

Поп-культура виявляє свої ознаки і в політичній сфері суспільства: 1) система тиражування політичних поглядів; 2) спрощення політичного продукту, який пропонується загалу; 3) панування принципів участі та співучасті ; 4) форма шоу, в якому комунікативний аспект доведений до межі, стає карнавальним переворотом в політиці – політичним шоу.

Філософія політики традиційно досліджує питання здійснення влади. В сучасну епоху сформувалася нова площина аналізу влади – проблема біовлади в епоху біотехнологій. Істина, яка здобувається медичною наукою, шляхом політичної волі та правової легітимізації, стає чинником, що контролює саме життя – в трансплантології, клону ванні, генній терапії, евтаназії та інших прикладних питаннях. Те, що раніше було зоною гри стихійних сил природи, безкорисним даром (можливо, Божим) стає науково-комерційним, технологічним продуктом. Філософ (поряд з великою групою професіоналів – гуманітаріїв) перетворюється в співучасника лікаря в особливого роду біополітиці нормалізації морального та правового контролю самої біомедицини, страхування її ризиків, визначення меж медикалізованої влади.