3) У сфері міжособистісних взаємин:

• наростання конфліктів поколінь і руйнування єдності між ними;

• суттєве обмеження впливу дідусів та бабусь на виховання підростаючих поколінь;

• опосередкованість міжособистісної комунікації – телефонне та Інтернет спілкування;

• формування полярної свідомості Ми – свої, а всі інші – чужі.

4) У сфері повсякденного життя:

1 . Індивідуальне життя починає плануватися ради кар'єри.

2. Усвідомлюється висока цінність життя і земного світу.

З . Звільнення - від призначеної ролі в зв’язку з множинністю вибору, а вона лякає.

4.Індивідуація життя – людина не довіряє нікому автоматично.

5. Абстракція - виникнення безлічі абстрактних посередників між людьми (гроші, Інтернет, право), які безособово і байдуже оберігають приватне життя людини.

6. Існуючі соціальні інститути (родина, релігійні організації, клуби) перестають надійно структурувати людське життя.

Постіндустріальне (постмодерне, інформаційне) суспільство

Приблизно із середини минулого століття розпочався новий етап у розвитку сучасної культури, що отримав назву «постмодерн» (тобто «після модерну»).

Можна констатувати, що у другій половині XX століття європейська культура зазнала значних змін, пов'язаних із відмовою від європоцентризму, поширенням інформаційних технологій, розростанням масової культури, індивідуалізацією суспільства, фрагментацією досвіду тощо. Усі зазначені процеси зазвичай поєднують під назвою «постмодернізація культури», акцентуючи увагу на нових тенденціях в культурі, що суттєво відрізняються від модернізаційних.

Головні ознаки постмодерного (інформаційного) суспільства:

1) У світоглядній сфері:

• радикальний плюралізм як принципова орієнтація на множинність, що застерігає від влади авторитету та традиції;

• негативне ставлення до будь-яких ієрархій та центризму, а все отримує статус самоцілі та самоцінності;

• недовіра до будь-яких світоглядних концепцій, що претендують на універсальність (міфологічні, релігійні, політичні, історичні тощо);

• самопобудова власної картини світу, позбавлене будь-якого зовнішнього нав'язування, примусу;

• зменшення впливу розуму і реабілітація людської тілесності (у практичній сфері це вилилося у сексуальну революцію другої половини XX століття);

• віртуалізація суспільства (Інтернет);

2) В економічній сфері:

• зменшення впливу матеріального виробництва і збільшення сфери послуг;

• на передній план замість іманентних властивостей товару (притаманних йому ознак) висувається його історія, легенда (фірма);

• консумеризм — орієнтація сучасної людини на ідеальний тип життя, людина потрапляє у владу речей, брендів, іміджів;

3) У сфері міжособистісних взаємин:

• індивідуалізація, замкнутість на себе, егоцентризм індивіда;

• пермісивне суспільство – суспільство вседозволеності, заперечення загальних для всіх людей норм моралі, коли головним регулятором людської поведінки стає правило «А я так хочу!»;

• поява сингл-сімей – людей, що свідомо обирають самотність, заперечують цінність родини та відмовляється від шлюбних відносин;