- •Національна академія мвс Навчально-науковий інститут права і психології
- •К и ї в - 2011
- •41. Сучасні філософські концепції суспільства
- •42. Принцип географічного детермінізму та геополітика
- •43. Демографічний фактор суспільного розвитку
- •44. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
- •45. Поняття ноосфери
- •46. Поняття суспільного виробництва, його структура
- •47. Соціально-класова структура суспільства
- •48. Елітарні верстви та народні маси
- •49. Філософія історії: предмет і напрями
- •50. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства
- •51. Моністичні концепції розвитку людства
- •52. Концепції заперечення історії
- •53. Філософія політики: політична система суспільства
- •54. Суспільна свідомість: ідеологія та суспільна психологія
- •55. Феномен масової свідомості та масової людини
- •56. Філософія культури: предмет і напрями
- •57. Основні концепції походження та розвитку культури
- •58. Аксіологія: поняття цінностей і форми їх практичної реалізації
- •59. Тенденції розвитку ціннісного світу Заходу
- •60. Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства.
- •Філософія техніки
- •1. Сутність проблеми «філософія техніки»
- •2. Поняття техніки і розуміння технології
- •3. Діалектика розвитку техніки і суспільного розвитку
- •4. Проблеми оцінки значення історичного розвитку техніки
- •2 . Історичні типи суспільств
- •3) У сфері міжособистісних взаємин:
- •4) У сфері повсякденного життя:
- •1) У світоглядній сфері:
- •2) В економічній сфері:
- •3) У сфері міжособистісних взаємин:
- •4) У сфері культури:
- •3.Інформатизація (віртуалізація) постсучасного суспільства
- •4. Віртуалізація людини: постлюдина як науково-технічний проект
- •6. Японська концепція майбутнього
- •6. Синглізація як ознака постсучасності.
- •8. Екологічна криза сучасного суспільства
- •3. Зменшення біологічних видів.
55. Феномен масової свідомості та масової людини
В ХХ сторіччі, "сторіччі мас ", суспільство усвідомлює все більш швидке зростання населення, усвідомлює масову потребу в матеріальних і культурних цінностях, відповідному масовому споживанні. Такий історичний розвиток призводить до необхідності організовувати маси, створювати суспільство як завершену функціональну систему. Отже, маси утворюються під тиском економічної чи духовної необхідності.
Поняття "маса" відображує універсальні структури соціального буття людства, його минулого, теперішнього та майбутнього; ХХ сторіччя тільки трагічно виявило ці структури, що пов’язано зі зростанням технологічних можливостей людства.
Найвідоміші праці з даної теми: "Психологія народів та мас" Г. Лебона; "Повстання мас" Х. Ортега-і-Гасета (саме цей автор дав поняттю "маса" науковий статус); "Захід Європи" О.Шпенглера; "Масова психологія та аналіз Я" З. Фрейда; "Маса і влада" Е. Канеті; "Mein Kampf" А.Гітлера; роботи Ф. Ніцше, В.Парето, В. Вундта.
Поняття маса визначається як:
вихідне поняття – група людей, всередині якої індивіди до відомого ступеня втрачають свою індивідуальність та шляхом взаємного впливу набувають подібні почуття, спонукання, інстинкти, вольові рухи;
фізичне скупчення людей, що стоять близько один від одного, яке певним чином виникає та має специфічні риси;
спільноту, яка є структурована, розподілена в просторі, маніпульована владою.
Психологічною причиною, що породжує масу є індивідуальна незахищеність, страх перед фізичним торканням, загрозою, нападом. Самотня людина прагне приєднатися до групи. У натовпі страх перед торканням вже не бентежить, натовп стискає, торкання тут є дозволеним і прийнятим, дистанції та бар’єри між людьми подолані, індивідуальні розрізнення стають неважливими, людина маси позбавляється ідентифікації.
В концепціях масового суспільства людина маси протиставляється еліті. Ресурси людини маси оцінюється негативно: людина стає об’єктом, деградує, втрачає критичність, моральні та естетичні орієнтири. Натовп відрізняється легковір’ям, викривленням, мислить образами, не розрізняє реальне та міфічне, об’єктивне та суб’єктивне. Стани, що притаманні натовпу: однорідність, перебільшення, зараження, навіювання, які спонукають стихійні пориви, темні інстинкти.
Електронні засоби масової інформації, інтернет створюють сучасну масу – масу всесвітнього масштабу ,яка не обов’язково передбачає вулиці і майдани, але яка є поза історичною масою саме за характером свідомості – розмитістю самобутності, ствердженням шаблонів та стандартів. Сучасні бачення масової людини вміщують і нові акценти: якщо раніше індивід захищався від небезпеки, "розчиняючись в анонімній масі", то в сучасному світі з терористичною загрозою сама маса стає небезпечним середовищем.
Продуктивним є використання "масової людини" як описової категорії. Найважливіший процес всередині маси – розрядка, вивільнення від розрізнень та відчуття рівності. Зникають не тільки фізичні дистанції, але й соціальні. Залишається людина абстрактна, носій прав людини, антропологічний субстрат сучасного життя.
Ієрархічний устрій суспільства з обов’язковим почуттям дистанції ілюзорно долається перебуванням у масі, настає відчуття свободи, карнавалу, вільного спілкування, посилення рівності та солідарності, важливості творення її величності історії.
Масова свідомість - науково-практичне відображення дійсності, вона сполучає духовно-ідеологічне та побутово-психологічне відображення її. Масова свідомість містить компоненти раціонального та нелогічного, суперечливого, теоретичного та побутового.
Масова свідомість створює умову формування духовної культури людей, їй притаманне вибіркове засвоєння моментів наукового бачення світу, але вона не має змоги глибоко відображати суспільне буття, характеризується інерцією та непослідовністю.
Масова свідомість містить колективне несвідоме. Архетипи у Юнга є загальнолюдським досвідом ,прихованим наслідком давньої людської та долюдської історії. Через міфологію , народний епос, релігійні вірування виробляються форми , що становлять основу всіх уявлень людини (і сучасної).
Існує проблема маніпуляції масовою свідомістю, що пов'язана з технічними досягненнями людства. Особливе значення має вплив на колективне несвідоме . Так звані РR-технології, нейро-лінгвістичне програмування здатні конструювати в комунікації, бізнесі, освіті та терапії бажані стани масової свідомості – суспільну думку, настрій, масову істерію, паніку, чутки, моду, стереотипи. Та переоцінювати роль засобів масової інформації не варто - безпосередній характер утворення масової свідомості в самому життєвому процесі суспільства надає їй доволі високої правдивості, хоча й інколи суперечливої та поверхневої. Перспектива розвитку масової свідомості пов'язана з прогресом демократії та ствердженням цінностей культури.