- •Визначте долю західноукраїнських земель після поділу Польщі 1939 р.
- •Визначте особливості політичного і економічного розвитку Київської Русі.
- •Визначте посилення наступу царизму на державо-правові інститути Гетьманщини (1708-1722 рр.).
- •Визначте причини феодальної роздробленості Київської Русі. III період історії Київської Русі — кінець XI—XIII ст. — це період феодальної роздробленості.
- •Визначте роль входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського та їх подальший історичний розвиток.
- •Зазначте зміни і обмеження у правах Гетьманщини за Переяславськими статтями.
- •Назвіть вищі органи влади та їх діяльність на Лівобережній Україні у другій половині 17 ст.
- •Назвіть етапи діяльності упа.
- •Назвіть етапи колонізації в другій половині 17 ст.
- •Назвіть основні напрямки політичної діяльності і.Мазепи.Головною метою і. Мазепи було об’єднання земель України в єдину незалежну державу. Зовнішня політика:
- •Назвіть періодизації України та розкажіть про початок людського життя на її території.
- •Назвіть роки правління князів від Аскольда до Володимира Мономаха.
- •Охарактеризуйте боротьбу Речі Посполитої за Правобережну Україну.
- •Охарактеризуйте включення українських земель до складу Російської імперії наприкінці 18-19 ст.
- •Охарактеризуйте історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Охарактеризуйте Люблінську унію.
- •Охарактеризуйте наслідки десталінізації для України.
- •Охарактеризуйте наслідки конституційних реформ 60-х років 19 ст. В Австрійській імперії.
- •Охарактеризуйте період правління князя Ярослава Мудрого.
- •Охарактеризуйте розвиток культури в другій половині 17 – першій половині 18 ст.
- •Охарактеризуйте становище України після підписання Брестського мирного договору 1918 р.
- •Поясніть чому б.Хмельницький обрав союзником Московську державу?
- •Проаналізуйте воєнні дії 1650-1653 рр.
- •Проаналізуйте основні відмінності польського і литовського правління на українських землях.
- •Проаналізуйте причини козацько-селянських повстань в кінці 16-17 ст.
- •Проаналізуйте реформи Марії Терезії та Йосифа іі, та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •Проаналізуйте реформи, проведені князем Володимиром Великим.
- •Проаналізуйте роль і зміст «Березневих статей» для розвитку українських земель.
- •Проаналізуйте, як відбувався процес ліквідації автономії Гетьманщини.
- •Розкрийте суть національної політики більшовиків на українських землях в 20-30 рр. «Українізація»?
- •Яке значення «Руська трійця» мала для розгортання українського національно-визвольного руху?
- •Яке місце Наддніпрянської України в системі міжнародних відносин початку 19 ст.?
- •Які основні результати мав Всеукраїнський референдум 2000 р.?
- •1. Визначте долю західноукраїнських земель після поділу Польщі 1939 р.
-
Охарактеризуйте історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
Київська Русь, як називають цю державу історики, або Руська земля, як записано у літописах, – перша східнослов'янська держава. Вона існувала у IX – середині XIII століття. Русь була великою багатоетнічною середньовічною імперією. Вона відіграла значну роль в історії як східнослов'янських так і інших європейських народів.Історичне значення Київської Русі полягає у наступному:Русь стала першою великою східнослов'янською державою, що об'єднала майже всі східнослов'янські племена;Русь, що існувала близько 400 років, заклала традиції державотворення в Україні, на її досвід спиралися наступні державні діячі України;
Київська держава слугувала надійним захистом Європи від східних кочовиків, з її падінням татарські орди вторглися в Європу;державне життя дало могутній поштовх розвитку української народності та її культури;
прийняття християнства прискорило культурний розвиток слов'ян, включило їх до європейської спільноти цивілізованих народів, підняло авторитет держави на міжнародному рівні.Сучасники і історики відмічають високий міжнародний статус Русі – вона мала зносини з Візантією, Священною Римською імперією, Францією, Англією, Болгарією, Польщею, Скандинавськими та азіатськими країнами та народами. Особливого розмаху міжнародні відносини досягай за часів Ярослава Мудрого. Його донька Ярослава біла французькою королевою, Єлизавета – норвезькою, Анастасія – угорською. Русь відрізнялася від інших європейських народів розвитком міського життя, недаремно ж її називали «країною міст». Київ порівнювали за значенням і красою з тогочасною «столицею світу» Константинополем. Руська земля славилася своїми ремісниками, художниками, рхітекторами.
Після смерті Данила Галицького держава розпадається. Брат Данила правив на Волині, а в Галичині і Холмщині – три його сини Лев, Мстислав і Шварно. Син Лев правив Галичиною 40 років (1264-1301 pp.), він жив з татарами у злагоді, ходив разом, з ними проти Польщі, Литви, Угорщини. За його князювання було приєднано Закарпаття. На Волині правили Василько Романович та його син-філософ Володимир. Знову об'єднав князівство син Лева Юрій І. Столицею став Володимир-Волинський. Галицько-Волинська держава пережила короткочасне піднесення. 1303 р. було утворено Галицьку митрополію, що сприяло зміцненню незалежності князівства. Його сини Андрій та Лев, які правили разом у 1308-1323 pp., були останніми представниками роду Романовичів. Після їх загибелі у бою з татарами спадкоємця по чоловічій лінії не залишилося. Останній король Болеслав-Юрій II, син мазовецького князя, – егоїстичний і короткозорий політик, підписав угоду, за якою князівство після його смерті мало перейти до польського короля. Не бажаючи цього, бояри отруїли князя, але його загибель не змінила подій, і протягом 1340-1347 pp. Галичина та Холмщина переходять до Польщі та Угорщини, а Волинь – до Литви. Бояри на чолі з Дмитром Дядьком протягом 9 років намагалися відстояти незалежність Галицько-Волинської держави, однак їх боротьба закінчилася поразкою. Галицько-Волинська держава перестала існувати, а українські землі підпали під владу іноземних держав. Значення Галицько-Волинської держави полягає у тому, що вона продовжила державотворчі традиції Київської Русі, була наступним етапом розвитку української державності. Протягом ста років вона зберігала культурну і національну самобутність Русі. Саме Галицько-Волинська держава може вважатися першою повноцінною державою українського народу.