![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Визначте долю західноукраїнських земель після поділу Польщі 1939 р.
- •Визначте особливості політичного і економічного розвитку Київської Русі.
- •Визначте посилення наступу царизму на державо-правові інститути Гетьманщини (1708-1722 рр.).
- •Визначте причини феодальної роздробленості Київської Русі. III період історії Київської Русі — кінець XI—XIII ст. — це період феодальної роздробленості.
- •Визначте роль входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського та їх подальший історичний розвиток.
- •Зазначте зміни і обмеження у правах Гетьманщини за Переяславськими статтями.
- •Назвіть вищі органи влади та їх діяльність на Лівобережній Україні у другій половині 17 ст.
- •Назвіть етапи діяльності упа.
- •Назвіть етапи колонізації в другій половині 17 ст.
- •Назвіть основні напрямки політичної діяльності і.Мазепи.Головною метою і. Мазепи було об’єднання земель України в єдину незалежну державу. Зовнішня політика:
- •Назвіть періодизації України та розкажіть про початок людського життя на її території.
- •Назвіть роки правління князів від Аскольда до Володимира Мономаха.
- •Охарактеризуйте боротьбу Речі Посполитої за Правобережну Україну.
- •Охарактеризуйте включення українських земель до складу Російської імперії наприкінці 18-19 ст.
- •Охарактеризуйте історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Охарактеризуйте Люблінську унію.
- •Охарактеризуйте наслідки десталінізації для України.
- •Охарактеризуйте наслідки конституційних реформ 60-х років 19 ст. В Австрійській імперії.
- •Охарактеризуйте період правління князя Ярослава Мудрого.
- •Охарактеризуйте розвиток культури в другій половині 17 – першій половині 18 ст.
- •Охарактеризуйте становище України після підписання Брестського мирного договору 1918 р.
- •Поясніть чому б.Хмельницький обрав союзником Московську державу?
- •Проаналізуйте воєнні дії 1650-1653 рр.
- •Проаналізуйте основні відмінності польського і литовського правління на українських землях.
- •Проаналізуйте причини козацько-селянських повстань в кінці 16-17 ст.
- •Проаналізуйте реформи Марії Терезії та Йосифа іі, та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •Проаналізуйте реформи, проведені князем Володимиром Великим.
- •Проаналізуйте роль і зміст «Березневих статей» для розвитку українських земель.
- •Проаналізуйте, як відбувався процес ліквідації автономії Гетьманщини.
- •Розкрийте суть національної політики більшовиків на українських землях в 20-30 рр. «Українізація»?
- •Яке значення «Руська трійця» мала для розгортання українського національно-визвольного руху?
- •Яке місце Наддніпрянської України в системі міжнародних відносин початку 19 ст.?
- •Які основні результати мав Всеукраїнський референдум 2000 р.?
- •1. Визначте долю західноукраїнських земель після поділу Польщі 1939 р.
-
Проаналізуйте реформи Марії Терезії та Йосифа іі, та їх вплив на західноукраїнські землі.
Протягом майже 150 років від кінця XVIII до початку XX ст. українці перебували під владою двох імперій: 80% із них підлягали російським імператорам, решта населяли імперію Габсбургів. Так на світанку новітньої доби українці опинилися у складі політичної системи, що радикально відрізнялася від устрою, до якого вони звикли. Як усі імперії, Австрійська імперія Габсбургів являла собою величезний територіальний конгломерат, численне населення якого складалося із етнічно й культурно різноманітних народів. Надмірно централізована політична влада символізувалася в особі імператора, який не відчував потреби брати до уваги погляди й бажання своїх підданих. Імператори та їхні урядовці вимагали від останніх абсолютної покори й вірності, вважаючи це не лише політичним, а й моральним і релігійним обов'язком. За їхню покірливість імператори обіцяли підлеглим безпеку, стабільність і порядок. Це був устрій, який чимала частина населення імперії вважала не лише розумним, а й навіть привабливим. Габсбурзька монархія, що утворилася в XV-XVI ст. у басейні середнього Дунаю, являла собою багатонаціональну державу, що включала у свій склад німецькі, слов'янські й угорські землі Центральної Європи. У результаті першого розділу Речі Посполитої в 1772 р. до численних володінь Габсбургів додалися ще польські й українські землі. У підсумку всіх цих приєднань національний склад Австрійської держави став відрізнятися надзвичайною строкатістю. Принаймні до двох десятків різних народів входило до складу Австрійської монархії в XVIII ст.: німці, чехи, словаки, словени, карпатські й галицькі українці, поляки, серби, хорвати, угорці, румуни, італійці й інші, причому в загальній масі населення перше місце по чисельності займали слов'янські народи.Невдачі Австрії у двох великих війнах (війна за Селезію з Пруссією та Семилітня війна проти Пруссії (1756—1763)) зробили для правлячих кіл очевидною невідкладність реформ. Ці реформи, здійснені в правління Марії-Терезії (1740 - 1780) і її сина Йосифа II (1780 - 1790), досить характерні для політики «освіченого абсолютизму».Найбільш важливим із проведених заходів була військова реформа, необхідність якої відчувалася особливо гостро. Значно збільшувалася чисельність армії й вводилася однаковість у її комплектуванні.Уряд приділив також дуже велику увагу фінансовій реформі. Прагнучи збільшити податкові надходження, Марія-Терезія видала закон про загальний прибутковий податок, від якого не були звільнені дворянство й церква.Велике місце в заходах Марії-Терезії і Йосифа II займали судові реформи. Вони обмежили сеньйоральну сваволю відносно селян. Судові функції були оголошені винятковою прерогативою держави. Були розроблені нові карний і цивільний кодекси (1768 р.), скасовані судові катування (1776р.), обмежене застосування страти.Частково ще за правління Марії-Терезії, і особливо за правління Йосифа II, в імперії був проведений ряд заходів, що значно обмежили привілеї католицької церкви: закриті численні монастирі, проведена часткова секуляризація церковних земель, єзуїти вигнані з австрійських володінь.Реформи Марії-Терезії і Йосифа II анітрошки не послабили національних протиріч Габсбурзької монархії. Навпаки, вони ще більше загострили їх, погіршуючи правове положення не німецьких національностей.Хоча реформи Габсбургів кінця XVIII ст. проводилися в усій імперії, особливо великий вплив вони справили в Галичині, котра найгостріше потребувала змін. Йосиф II був особливо заінтересований у цій провінції, вбачаючи в ній щось на зразок лабораторії, де можна було б експериментувати з різними засобами перебудови суспільства, зокрема із засобами розширення його виробничих можливостей. Спочатку Відень ставив щодо Галичини подвійну мету: по-перше, демонтувати стару систему управління, в якій панувала шляхта, й замінити її дисциплінованим і підпорядкованим центру чиновництвом, а по-друге — покращити соціально-економічне становище посполитого люду.Питання впливу реформ Габсбургів на Західну Україну, зокрема Галичину, а також соціально-економічного становищу та культурному розвитку України, у післяреформні часи приділена незначна увага дослідників, зокрема питанні про вплив реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ на західноукраїнські землі ґрунтовно спеціально не розроблялося. В радянській, німецькій та українській історіографії покищо відсутні узагальнюючі, чи спеціальні праці із цієї проблематики. Не досліджено також всебічно австрійську колонізаторську політику кін. XVIII ст. – поч. ХХ ст. та її наслідки для Галичини як частини України, хоча вона постійно впливала на зміст громадсько-політичного і культурного життя населення Галичини, їх соціально-економічне і політичне становище.