- •Визначте долю західноукраїнських земель після поділу Польщі 1939 р.
- •Визначте особливості політичного і економічного розвитку Київської Русі.
- •Визначте посилення наступу царизму на державо-правові інститути Гетьманщини (1708-1722 рр.).
- •Визначте причини феодальної роздробленості Київської Русі. III період історії Київської Русі — кінець XI—XIII ст. — це період феодальної роздробленості.
- •Визначте роль входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського та їх подальший історичний розвиток.
- •Зазначте зміни і обмеження у правах Гетьманщини за Переяславськими статтями.
- •Назвіть вищі органи влади та їх діяльність на Лівобережній Україні у другій половині 17 ст.
- •Назвіть етапи діяльності упа.
- •Назвіть етапи колонізації в другій половині 17 ст.
- •Назвіть основні напрямки політичної діяльності і.Мазепи.Головною метою і. Мазепи було об’єднання земель України в єдину незалежну державу. Зовнішня політика:
- •Назвіть періодизації України та розкажіть про початок людського життя на її території.
- •Назвіть роки правління князів від Аскольда до Володимира Мономаха.
- •Охарактеризуйте боротьбу Речі Посполитої за Правобережну Україну.
- •Охарактеризуйте включення українських земель до складу Російської імперії наприкінці 18-19 ст.
- •Охарактеризуйте історичне значення Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.
- •Охарактеризуйте Люблінську унію.
- •Охарактеризуйте наслідки десталінізації для України.
- •Охарактеризуйте наслідки конституційних реформ 60-х років 19 ст. В Австрійській імперії.
- •Охарактеризуйте період правління князя Ярослава Мудрого.
- •Охарактеризуйте розвиток культури в другій половині 17 – першій половині 18 ст.
- •Охарактеризуйте становище України після підписання Брестського мирного договору 1918 р.
- •Поясніть чому б.Хмельницький обрав союзником Московську державу?
- •Проаналізуйте воєнні дії 1650-1653 рр.
- •Проаналізуйте основні відмінності польського і литовського правління на українських землях.
- •Проаналізуйте причини козацько-селянських повстань в кінці 16-17 ст.
- •Проаналізуйте реформи Марії Терезії та Йосифа іі, та їх вплив на західноукраїнські землі.
- •Проаналізуйте реформи, проведені князем Володимиром Великим.
- •Проаналізуйте роль і зміст «Березневих статей» для розвитку українських земель.
- •Проаналізуйте, як відбувався процес ліквідації автономії Гетьманщини.
- •Розкрийте суть національної політики більшовиків на українських землях в 20-30 рр. «Українізація»?
- •Яке значення «Руська трійця» мала для розгортання українського національно-визвольного руху?
- •Яке місце Наддніпрянської України в системі міжнародних відносин початку 19 ст.?
- •Які основні результати мав Всеукраїнський референдум 2000 р.?
- •1. Визначте долю західноукраїнських земель після поділу Польщі 1939 р.
-
Поясніть чому б.Хмельницький обрав союзником Московську державу?
До цього союзу Б. Хмельницького спонукали важкі обставини, в яких опинилась Україна. Погіршення геополітичного становища козацької України (про це йшлося в попередньому питанні) співпало з посиленням деструктивних тенденцій у її внутрішньому розвитку: 1. Вкрай негативно на становищі економіки позначилось страхітливе спустошення Правобережжя внаслідок воєнних дій (було знищено понад 100 міст і містечок).
2. Значне обезлюднення в результаті воєнних дій та епідемій чуми і холери в 1650–52 рр. 3. Розорення козацтва унеможливлювало виконання ним військової повинності, що підривало боєздатність армії. 4. Довготривалість і виснажливість боротьби породжувала в населення розчарування і зневіру в можливості досягти перемоги власними силами. Не можна не погодитися з думкою історика Я. Дашкевича про те, що трагедія України полягала якраз у тому, що в тодішніх несприятливих геополітичних умовах вона могла виникнути і зміцніти як соборна держава лише під протекторатом одного з прихильних сусідів. При виборі протектора (нагадаємо: протектор у техніці відіграє роль захисника основного механізму від пошкоджень – Авт.) з ймовірних варіантів перевагу віддали московському цареві. Чому? Це зумовлювалося дією кількох чинників: 1. Приналежністю до одного й того ж православного віросповідання. 2. Відсутністю в тодішній етнопсихології українців
антимосковських настроїв. 3. Близькістю мови і культури. 4. Відносною військово-політичною слабкістю Росії
порівняно з Османською імперією, що давало надію на збереження Україною свого державного статусу.
5. Врешті, Росія мала територіальні суперечки з Польщею, адже за Деулинським (1619 р.) і Поляновським (1634 р.) миром до Речі Посполитої відійшли значні території Росії (Смоленськ та інші) і об’єктивно це робило
Московську державу союзником в боротьбі з Польщею.
-
Проаналізуйте воєнні дії 1650-1653 рр.
Підписавши Зборівський договір, Б. Хмельницький розумів, що перемир'я триватиме недовго. Тому, розглядаючи залежність від Речі Посполитої як формальність, використав перепочинок для державного будівництва. Насамперед було реорганізовано адміністративно-територіальний устрій та зміцнене державні інституції. Українську державу поділено на 16 полків, полки — на сотні. Всі урядовці поряд із військовими обов'язками виконували цивільну службу в сферах адміністрації, фінансів, суду. Своєрідним парламентом була Старшинська рада, яка у воєнних умовах фактично замінила Генеральну раду. Гетьман очолював уряд і державну адміністрацію, скликав ради, був головнокомандувачем збройних сил, керував зовнішньою політикою, відав фінансами. Резиденцією гетьмана й фактичною столицею Української держави стало м. Чигирин.Відчуваючи неминучість нової війни з Польщею, Б. Хмельницький прагнув заручитися підтримкою іноземних держав, а тому активізував міжнародну політику. Зберігаючи союзницькі стосунки з Кримом, вів налагодив відносини з Венецією та Балахією, домовився з Трансільванією про координацію дій проти Польщі, намагався порозумітися зі Швецією, вів переговори з Туреччиною про прийняття її протекції, але, як показало майбутнє, так і не зважився на неї. У серпні 1650 р. на чолі українського війська і татар Б. Хмельницький вирушив у похід на Молдавію, яка підтримувала Польщу. Молдавський правитель В. Лупу змушений був укласти у вересні договір про надання Україні допомоги проти Польщі.Зміцнення Української держави насторожило Польщу. В середині лютого 1651 р. вона відновила воєнні дії. Вирішальні бої розгорнулися наприкін. червня — на поч. липня 1651 р. на Волині під Берестечком. їх початок був успішним для українців, але у вирішальний момент татарські загони на чолі з ханом втекли з поля бою, захопивши в полон Б. Хмельницького, що намагався їх затримати. Залишившись без гетьмана, українська армія потрапила в оточення, втративши, за різними даними, від 4 до 30 тис. вояків. До початку вересня польська литовська армія окупувала північні, центральні в західні райони Української держави.Завдяки організаторській діяльності Б. Хмельницького, відпущеного татарами на початку липня, вдалося відновити боєздатність армії, зупинити під Білою Церквою просування противника й змусити його до переговорів. 28 вересня 1651 р. було підписано Білоцерківську угоду, за якою значно обмежувалася автономія держави: 1) козацькою територією визнавалося лише Київське воєводство; 2) козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб; 3) гетьман підпорядковувався польському королю; 4) підтверджувалися права православної церкви та української шляхти.Народ з обуренням відгукнувся на Білоцерківську угоду. Тисячі людей втікали за московський кордон — на Слобожанщину. В Україні знову почалися повстання проти польської шляхти.Розглядаючи Білоцерківський договір як можливість для накопичення сил, Б. Хмельницький вже у квітні 1652 р. вирішив заручитися підтримкою Криму й відновити воєнні дії проти поляків. Це означало фактичне скасування Білоцерківського договору. 1—2 червня українсько-татарське військо під проводом гетьмана в бою неподалік гори Батіг на Брацлавщині цілком розгромило 30-тисячну польську армію. Ця блискуча перемога викликала величезне піднесення в українському суспільстві. Почалося повсюдне винищення шляхти. У результаті в травні — червні територія Брацлавського, Київського, Чернігівського та східних районів Подільського воєводств була визволена від ворожої окупації. Українська держава здобуває, нарешті, фактичну незалежність.Наприкінці серпня 1653 р. у похід на Україну вирушив польський король Ян Казимир. У жовтні під м. Жванець на Дністрі його армія потрапила в оточення українсько-татарського війська. Потерпаючи від холоду, хвороб та нестачі продовольства, поляки втратили померлими понад 10 тис. осіб і були готові капітулювати. Та їх знову врятували татари. 16 грудня кримський хан уклав з Польщею сепаратну угоду, здобувши для себе право забирати ясир у Галичині й Волині.Таке порозуміння між Польщею та Кримом за пасивності Туреччини ставило Україну в дуже тяжке становище. Було очевидно, що українське військо, незважаючи на низку гучних перемог над поляками, не може постійно протистояти невгамовним намаганням шляхти відвоювати Україну. Для забезпечення остаточної перемоги над поляками потрібна була надійна підтримка ззовні.