
- •3. Піраміда пм:
- •6. Види проектів, їх х-ка.
- •7. Учасники п
- •8. Фази жц.
- •Тема 2.
- •9.Ініціалізація п. (іп)
- •10.Структура проектного аналізу. (па)
- •11.Прогнозування ефективності п.
- •Тема 3.
- •12.Сутність, мета та завдання ініціалізації проекту.
- •14.Роль учасників розробки проектного завдання.
- •15.Мета і функції проектного планування.
- •16.Характеристика робіт з планування проекту.
- •17.Вимоги до послідовності виконання робіт з планування проекту.
- •18.Організація планування.
- •19.Методологічні підходи при плануванні проектів: традиційний підхід, схематичний, багатостадійне та багаторівневе планування.
- •20.Методологія «витрати-час-ресурси» (стr), проекти у контрольованому середовищі (рrіnсе).
- •21.Складові системи планування та контролю проекту: мета, характеристика робіт.
- •22.Сітьове планування.
- •23.Складання бюджету.
- •24.Моніторинг виконання у часі та по витратах.
- •25.Система інформування і прийняття рішень.
- •26.Компоненти структуризації проекту.
- •27.Методологія структуризації, її характеристика і значення.
- •28.Підсистеми робочої структури: кінцеві результати, субпроекти, робочі модулі, робочі елементи; їх характеристика.
- •29.Основні ознаки робочого пакета як найнижчого рівня робочої структури.
- •30.Переваги робочої структури проекту.
- •31.Створення двоспрямованої структури проекту на основі поєднання робочої та внутрішньої організаційної структури проекту.
- •32.Структуризація затрат.
- •33.Поєднання робочої, організаційної і затратної структур у трьоспрямованій структурі проекту.
- •34.Розробка матриці відповідальності.
- •35.Кодування робіт.
- •36.Стr – словник для середніх та великих проектів на підприємстві.
- •37.Планування послідовності робіт.
- •38.Методи календарного планування.
- •39.Сітьові графіки: основна мета та завдання розробки.
- •40.Основні принципи побудови та відмінності стрілчастих графіків (адм) та графіків передування (рдм).
- •41.Види логічних зв'язків у сітьових графіках.
- •42.Система реrт.
- •43.Методологія обчислення параметрів сітьового графіка: ранніх та пізніх строків початку і закінчення, визначення критичного шляху, критичних та некритичних робіт, запасу часу по некритичних роботах.
- •44.Оцінювання тривалості робіт (проекту).
- •45.Моделювання тривалості робіт.
- •46.Сутність, завдання та види календарних планів.
- •47.Методологія календарного планування проектів.
- •Тема 5. Планування ресурсного забезпечення проекту
- •48.Характеристика ресурсів проекту.
- •49.Особливості планування людських ресурсів.
- •50.Ресурсні гістограми: сутність, алгоритм побудови, згладжування ресурсних гістограм за умов нестачі ресурсів.
- •51.Визначення типу контракту. Адміністрування контрактів.
- •52.План залучення капіталу (джерела фінансування проекту).
- •53.Види витрат по проекту, методика їх обчислення. Особливості планування витрат у часі.
- •54. Планування бюджету у часі.
- •Тема 6. Контролювання виконання проекту
- •55.Основні елементи контрольного циклу.
- •56.Інструментарій контролювання проектів.
- •57.Контролювання виконання календарних планів та бюджетів підрозділів.
- •58.Звітність у системі контролю: завдання, принципи побудови, форма подання.
- •59.Вимірювання та аналіз показників виконання проекту.
- •60.Інформація, необхідна для звіту по виконанню проекту.
- •61.Обчислення скоригованого бюджету, коефіцієнтів по затратах та часу.
- •62.Види проектних змін та їх вплив на проект та проектну команду. Процедура внесення змін до проекту. Оцінювання результатів внесення змін.
- •63.Основні роботи на етапі завершення проекту.
- •64.Розпуск проектної команди.
- •Тема 7. Управління ризиками проектів
- •65.Сутність та види проектних ризиків. Причини виникнення та наслідки проектних ризиків. Фактори, що визначають рівень ризикованості проекту.
- •66.Якісний та кількісний аналіз ризиків проектів. Ранжування ризиків.
- •Тема 8. Управління якістю проекту
- •68.Якість проектного менеджменту як відповідність проектним цілям та вимогам споживачів. Сутність управління якістю проекту.
- •70.Описання змісту проекту.
- •71.Описання продукту.
- •72.Норми та правила забезпечення якості.
- •75.Проектування експериментів.
- •76.Витрати на забезпечення якості. Класифікація витрат на забезпечення якості проекту
- •77.Програма забезпечення якості проекту.
- •78.Заходи щодо поліпшення якості.
- •79.Основні сфери та напрямки управління персоналом у проектах. Вимоги щодо проектного менеджера. Ознаки ефективного проектного менеджера.
- •80.Лідерство і делегування повноважень. Стилі лідерства.
- •82.Стадії розвитку команди. Організація зворотного зв'язку в команді. Навчання членів команди. Удосконалення індивідуальних навичок членів команди. Навчання поведінки в команді.
- •83.Організаційна культура проекту. Організаційний стиль. Мотивація окремих виконавців та груп. Трансформування системи винагород та визнання. Мотивація функціональних менеджерів.
- •84.Управління конфліктами в проекті. Критичні сфери поведінки персоналу при виконанні проекту. Причини конфліктів. Джерела конфліктів. Стратегії запобігання конфліктів.
39.Сітьові графіки: основна мета та завдання розробки.
Сіткове планування полягає передусім у побудові сіткового графіка та обчисленні його параметрів.
Сіткові моделі використовуються на вітчизняних підприємствах при плануванні підготовки виробництва та освоєнні нових виробів. Сіткове планування дозволяє не тільки визначити потреби різних виробничих ресурсів у майбутньому, але й координувати їхнє раціональне використання на даний момент.
Сіткова модель – множина поєднаних між собою елементів для опису технологічної залежності окремих робіт і етапів майбутніх проектів. Основним плановим документом системи сіткового планування є сітковий графік, що являє собою інформаційно-динамічну модель, яка відображає всі логічні взаємозв’язки та результати робіт, необхідні для досягнення кінцевої мети планування.
Основною метою сіткового планування є визначення тривалості виконання окремих робіт чи сукупних процесів; визначення найоптимальнішого шляху.
Завдання:
»визначення загальної тривалості проекту і календарної дати його закінчення. Для виявлення командою
прийнятних результатів з точки зору цілей можливе проведення подальших досліджень за сценарієм «що, якщо»;
»визначення робіт, що лежать на критичному шляху. Будь-яка затримка таких робіт призведе до затримки дати завершення проекту. Всі критичні роботи мають резерв часу, в загальному випадку рівний нулю, що означає, що їх ранні та пізні терміни виконання збігаються;
» визначення ранніх та пізніх календарних дат початку та закінчення кожної роботи.
40.Основні принципи побудови та відмінності стрілчастих графіків (адм) та графіків передування (рдм).
Стрільчасті графіки почали застосовуватись у 50-х роках. Вони мали вигляд зображення роботи у вигляді стрілки, а зв’язки між роботами зображались у вигляді кіл та мали назву подій, які мали порядкові номери.
Графіки передування почали використовуватися у 60-х роках минулого століття. На відміну від стрільчатих, роботи подано у вигляді прямокутників, а стрілками позначають логічні зв’язки.
Графіки передування мають свої переваги, оскільки такі графіки легше створювати, спочатку зобразивши всі прямокутники роботи, а потім позначити логічні зв’язки між ними. Для графіків передування легше створювати комп’ютерні програми, які сьогодні використовують.
41.Види логічних зв'язків у сітьових графіках.
Зв'язок передування відображає в розкладі логічну залежність між роботами. Найбільш частою причиною таких залежностей є технологічні обмеження (початок одних робіт залежить від результатів інших), хоча можливі й обмеження, що диктуються іншими міркуваннями. Ці зв'язки утворюють структуру мережі. Сукупність взаємозв'язків між роботами визначає послідовність виконання робіт. Відповідно до встановлених зв'язками роботи поділяються на попередні і наступні. Попередня робота є забезпечуючою для подальшої; таким чином, для початку виконання наступної роботи потрібне виконання всіх попередніх. У сітьових графіках існує чотири типи залежностей (або відносин передування, зв’язків):
• Фініш-старт. Ініціація наступної операції залежить від завершення попередньої операції.
• Фініш-фініш. Завершення наступної операції залежить від завершення попередньої операції.
• Старт-старт. Ініціація наступної операції залежить від ініціації попередньої операції.
• Старт-фініш. Завершення наступної операції залежить від ініціації попередньої операції.
У методі передування найчастіше використовується відношення передування типу "фініш-старт". Відносини "старт-фініш" використовуються рідко.