
- •2. Поняття «етнос», «народ», «нація»
- •3. Поняття культури. Різноманітність підходів до визначення сутності культури.
- •4. Етнічна к-ра і національна к-ра, їх співвідношення в сучасну добу
- •5. Матеріальна та духовна к-ра
- •6. Суб к-ра та та контр к-ра
- •7. Різноманітність народів, мов і культур в сучасному світі
- •8. Роль мови в становленні розвитку
- •9. Цивілізація.Типи.
- •10. Основны концепції співвідношення культури і цивілізації
- •11.Особливості сучасної цивілізації.
- •12. Поняття «цивілізована людина» і «культурна людина». «Цивілізоване безкультур’я» в сучасну добу.
- •13. Європейці. Характери європейських народів (англійців, французів, німців, іспанців та італійців) за і. Кантом.
- •14. Сучасні теоретичні дослідження типових рис характеру європейських народів
- •15. Соціальний тип характеру.
- •16. Проблеми національного характеру
- •17. Етнокультурні особливості сша як «правильного тиглю народів»
- •18.Типові риси характеру американців
- •19. Американське кредо.
- •20. Роль протестантизму в становленні американців
- •21. Проблема національної свідомості і культурної ідентичності американського народу
- •22. Сучасні виклики американській національній ідентичності (за с. Гантінгтоном)
- •23. Провідні риси унікальної китайської культури.
- •24. Конфуціанство – ідейний стрижень китайської культури
- •25. К-ра Китаю.
- •27. Особливості процесу формування культури Японії
- •26. Гетеро стереотипи сучасного китайського народу
- •28. Основні принципи життя японців
- •29.Прекрасне в японській культурі. Літерат. Японські стилі танка і хайку.
- •30. Історичні особливості розвитку російської культури
- •31. Розрив між національною та етнічною культурою Росії
- •33. Гетеростереотипи сучасних росіян.
- •32. Суперечливість російського нац хар-ру. Основні життєві орієнтації росіян.
- •34. Етнокультурні особливості українського народу
- •35. Роль нац мови в становленні укр. Народу
- •36. Спільне та відмінне у розвитку кул процесів Укр та Зх.Європи
- •37. Автостереотип і гетеростереотип.
- •38. Особливості розвитку культури в суасній незалежній Україні
- •39.Соціокультурний світ.Типи.
- •40. Антична к-ра як колиска всієї євро.Культури
- •41. К-ра Середньовіччя, її внесок в духовну розбудову народів.
- •42. Гуманізм культури доби Відродження. Генії Відродження.
- •43. Європейська к-ра нового часу. Просвітництво.
- •44. К-ра модернізму й постмодернізму(ідейні принципи, основні напрямки, тенденції розвитку в умовах глобалізації)
- •45. К-ра і цивілізація
11.Особливості сучасної цивілізації.
За багатьма ознаками нашу епоху можна назвати переломною історичною епохою, коли особливо гостро постають питання пошуку джерел та нових суспільних форм соціально-політичного та економічного розвитку, його гармонізації із соціальними відносинами та навколишнім природнім середовищем. Особливості економічного та соціального розвитку наприкінці XX ст. – початку XXI ст. полягають у цивілізаційному характері проблем, що постають перед людством, у всеохоплюючих, планетарного масштабу завданнях, які зумовлюють необхідність об'єднання, кооперації зусиль світового співтовариства для забезпеченого врівноваженого, збалансованого господарського поступу, здатного вирішувати глобальні проблеми людства. Водночас залишаються суттєвими відмінності окремих країн і регіонів стосовно їх реальних можливостей щодо забезпечення сталого, самопідтримуючого економічного та культурного зростання. Термін „цивілізація" запроваджений у науковий вжиток з XVII ст. у процесі виокремлення соціогуманітарного знання із загальної системи знань, набуття ним власної ідентичності. Цим поняттям означували більш високий ступінь суспільного розвитку, пов'язаний із стрімкою ходою капіталістичних, ринкових відносин, насамперед у Європі. Одним із перших застосував поняття „цивілізація” француз маркіз де Мірабо у трактаті „Друг законів” (1757). Значного розвитку категорія „цивілізація” набула у працях шотландського вченого А.Фергюссона (1723–1816) та у французьких просвітників. Цивілізація являє собою культурну спільність високого рангу і визначається комплексом загальних рис об’єктивного характеру, таких як мова, історія, релігія, звичаї, інститути, а також суб'єктивною самоідентифікацією людей. Внаслідок цього нині дедалі виразніше проявляються обриси нової сучасної світової цивілізації, так званої постіндустріальної цивілізації. ЇЇ головними рисами, передусім, є широка інтелектуалізація виробництва, пріоритетний розвиток науки, складної розумової праці. Якісні особливості економіки періоду зародження і становлення сучасної цивілізації полягають, з одного боку, у вирішальній ролі людського розуму в формуванні та відтворенні засадних умов життя суспільства, з другого - в поступовому освоєнні космічного простору та простору Світового океану. Розкріпачення інтелектуального потенціалу суспільства, прийдешня психологічна революція визначатимуть інтенсивні шляхи становлення та зміцнення нової цивілізації. Однією з визначальних особливостей сучасної світової цивілізації є поступовий перехід від енергетичних до інформаційних джерел життєдіяльності людини. Інформаційно-технологічний спосіб виробництва супроводжується широкою його інформатизацією, переважанням високих технологій і науково-технічних розробок у системі виробничих чинників. Електронізація виробництва й побуту, їх широка комп'ютеризація, роботизація, з одного боку, вивільняють людину безпосередньо з виробничого процесу, ставлять її поруч з ним. З другого, на цій основі підвищуються вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня зайнятих, зростає інтелектомісткість виробництва, праці й продукту. Йдеться про формування досить гнучких і динамічних економічних систем, що визначають ходу соціального часу у XXІ ст. і вирішують основне завдання виробництва та обігу – ефективне використання ресурсів, гармонізацію відносин „людина-природа” та „людина-людина” на всіх рівнях мікро- і макроекономічного розвитку.