- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Письмові завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Завдання додому:
- •3. Які функції виконують слова: мустанг, кібець, любов, іконографія в різних контекстних ситуаціях?
- •4. Які функції виконують мовні звуки? Який зв'язок між звуками і словом?
- •5. З’ясуйте функції (перцептивну і дистинктивну) фонем на основі поданих слів.
- •8. Прочитайте уважно подані уривки з художніх творів. З’ясуйте, за допомогою яких засобів здійснюється в цих уривках імперативна, дейктична, експресивна функції мови?
- •Україні
- •9. Прочитайте тексти. З’ясуйте, що в кожному з них можна віднести до мовлення, а що до мови (манеру розповіді, будову речень, стиль письма, особливу будову поетичних рядків тощо).
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 3-4 Походження I розвиток мови план
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •Завдання додому:
- •1. Підготуйте реферат на тему: «Особливості утворення та історичного розвитку різних мов світу». Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 5
- •4. На основі типологічної класифікації мов установіть співвідношення між типами мов та їх ознаками. Проведіть лінії, що поєднають відповідні мови та ознаки.
- •5. З урахуванням типологічної класифікації мов установіть співвідношення конкретних мов з їх типами. Впишіть типи мов у стовпчику справа.
- •8. Розподіліть наведені нижче мови на сім’ї та групи відповідно до генеалогічної класифікації мов (випишіть їх колонками по сім’ях). Укажіть, які з них є державними мовами і де:
- •9. Розподіліть на групи такі індоєвропейські мови:
- •10. У яких країнах розповсюджені англійська та німецька мови? Де вони використовується як державні мови? Назвіть мови однієї з ними групи.
- •11. Вкажіть, у чому полягає суттєва різниця між ізолюючими та афіксуючими мовами. Порівняйте відповідні приклади.
- •12. Яка різниця між синтетичними та аналітичними мовами? Відомо, що російська мова — флективна мова синтетичної будови. Перекладіть наведений нижче текст мовою, яку вивчаєте.
- •13. Поясніть сутність процесів аглютинації в наведених прикладах.
- •Завдання додому:
- •Основна література
- •Методичні рекомендації
- •Завдання додому:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 8
- •Фонетичні транскрипції
- •Завдання додому:
- •10. Визначте приголосний звук за його характеристикою, вкажіть, у якій мові (або мовах) він уживається.
- •11. Визначте звук за описом його артикуляції і вкажіть, в якій мові він є.
- •12. Які слова записані фонетичною транскрипцією, а які фонематичною.
- •13. Запишіть текст спочатку фонетичною транскрипцією, а потім українською спрощеною транскрипцією. Визначте різницю між записами.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 9
- •Завдання додому:
- •2. Уважно прочитайте слова. Скажіть, якими мовними засобами розрізнюються значення кожної пари слів (а також форми окремих слів).
- •4. Поділіть подані слова на склади. Визначте, який з них закритий чи відкритий, прикритий, неприкритий, напівзакритий.
- •5. Визначте у поданих словах складотворчі і несклатворчі звуки.
- •6. Випишіть в окремі групи фонетичні і фонематичні дифтонги. Фонематичні дифтонги поділіть на спадні і висхідні. З'ясуйте, чим вони відрізняються один від одного.
- •7. Запишіть слова фонетичною транскрипцією: а) з неповною асиміляцією; б) повною асиміляцією звуків.
- •9. Знайдіть приклади асиміляції в англійських словах. Визначте, який вид асиміляції відбувається.
- •10. Поясніть, внаслідок яких фонетичних процесів відбулися зміни приголосних звуків у поданих словах?
- •11. Визначте характер фонетичних змін, які відбулися в українській мові.
- •12. Випишіть в окремі групи: слова з позиційними змінами, слова з історичними комбінаторними змінами, слова з історичними спонтанними змінами.
- •Завдання додому:
- •2. Визначте кількість фонем і звуків у поданих словах з різних мов.
- •5. Зробіть загальний фонетичний розбір поданих слів (з української мови і однієї з іноземних мов) за поданою схемою.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 11
- •Завдання додому:
- •1. Визначте, які з поданих слів не виражають поняття. Обґрунтуйте відповідь.
- •2. Запишіть слова двома колонками: а) означають мотивовану назву; б)означають немотивовану назву.
- •4. Визначте за допомогою словника різні значення наведених слів, що однаково (або подібно) звучать в українській і російській мовах.
- •5. Наведіть по п’ять прикладів синонімічних рядів з української мови і тієї іноземної мови, яку вививчаєте.
- •6. Випишіть з художньої літератури речення з словами, в яких переносні значення виникли за принципом: схожості (кольору, зовнішнього вигляду), суміжності, форми дій.
- •7. Визначте у наведених словосполученнях омоніми і багатозначні слова, з'ясуйте різницю між ними.
- •8. Запишіть слова за такими омонімічними групами: а) повні омоніми; б) омофони, в) омоформи, г) омографи.
- •9. Доберіть до кожного синонімічного ряду спільний антонім. Якщо не можна дібрати, з'ясуйте, чому саме не можна.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 12 Словниковий склад мови. Фразеологія. Лексикографія план
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •Завдання додому:
- •6. Поясніть значення поданих термінів, користуючись словником лінгвістичних термінів.
- •7. Доберіть до наведених тлумачень відповідні фразеологізми. З'ясуйте, в яких стилях вони функціонують.
- •8. Знайдіть у поданих реченнях фразеологізми і поясніть їх значення. З'ясуйте стилістичні функції цих мовних засобів у контексті.
- •10. Поділіть дані фразеологізми на такі типим: зрощення, єдності, сполучення, ідіоми. Доберіть синоніми до фразеологізми.
- •Основна література
- •Тема 13 Граматика. Граматичні значення, категорії, способи план
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •Завдання додому:
- •1. Розподіліть подані слова на такі структурно-семантичні групи: а) самостійні слова, б) службові, в) вигуки.
- •2. Визначте рід іменників. Укажіть мовні засоби, за допомогою яких визначається приналежність кожного слова до певного роду.
- •3. Визначте рід та число виділених слів. За допомогою яких мовних засобів граматичний рід та число позначається в різних мовах?
- •4. Визначте граматичне значення виділених слів.
- •4. Утворіть синтетичні й аналітичні форми:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 14
- •Завдання додому:
- •1. Підберіть однокореневі слова та вкажіть особливість їхніх значень.
- •2. Виділіть морфеми у наведених словах та визначте їхнє значення.
- •4. Утворіть усі можливі синтетичні і аналітичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння поданих прикметників.
- •5. Погрупуйте слова за спорідненістю коренів і окремо за частинами мови.
- •6. Визначте кореневі морфеми в наведених словах.
- •7. Розподіліть подані слова на дві групи: а) в яких є кореневі морфеми з вільним значенням, б) в яких є кореневі морфеми зі зв’язаним значенням.
- •8. Які афікси називають інфіксами? Визначте в поданих словах інфікси.
- •9. Визначте омонімічні та синонімічні афікси в запропонованих словах.
- •10. Випишіть з тексту виділені слова, визначте в них формотворчі та словотворчі морфеми.
- •11. Яку основу називають твірною? Визначте твірну основу в запропонованих словах.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 15
- •Завдання додому:
- •1. Укажіть, яке граматичне значення притаманне кожній групі слів, що наведені нижче:
- •2. Визначте, до якої частини мови належать виділені слова. Відповідь аргументуйте.
- •3. Випишіть з тексту всі дієслова та дієслівні форми, визначте їх граматичні ознаки. Обґрунтуйте свій вибір.
- •4. Випишіть з тексту займенники, визначте їх приналежність до значеннєвих розрядів.
- •5. Визначте в тексті прислівники, випишіть їх, указавши розряди за значенням.
- •6. Сформуйте парадигматичні ряди з поданих словоформ:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Завдання додому:
- •1. Розподіліть подані словосполучення: а) за структурними типами; б) за семантичними типами:
- •2. Вкажіть, за допомогою яких засобів пов’язані один з одним виділені слова, попередньо згрупувавши їх у двоскладові словосполучення.
- •3. На основі чого можна встановити граматичне значення виділених слів та визначити їхні синтаксичні зв’язки з іншими словами?
- •5. Подані словосполучення необхідно перетворити в речення, зберігаючи лексичну тотожність. Поясніть, яким чином Ви це зробили та різницю в зіставлюваних парах:
- •10. Чому при перекладі англійською/німецькою мовами не зберігається структура наведених речень.
- •11. Перекладіть англійською/німецькою мовами подані речення та порівняйте засоби вираження модальності в двох мовах.
- •12. Перекладіть наступні речення рідною мовою. Порівняйте структуру відповідних речень рідної та іноземної мов.
- •13. Дайте характеристику реченням за метою висловлювання.
- •14. Проаналізуйте приклади та випишіть окремо двоскладні та односкладні речення.
- •15. Визначте типи складних речень. З’ясуйте будову складних речень, передайте її графічно.
- •16. Беручи до уваги зміст питань та відповідей, установіть актуальний поділ речення.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Завдання для самостійної роботи Підготувати усні повідомлення на тему:
- •Виконати практичні завдання
- •Питання для підсумкового контролю якості знань
9. Доберіть до кожного синонімічного ряду спільний антонім. Якщо не можна дібрати, з'ясуйте, чому саме не можна.
Товстий, ситий, повний, огрядний.
Кепський, поганий, паршивий, благенький.
Відбитися від хати, відбитися від рук.
Тягти ноги, дибати, топати, лізти.
Чорннй, темний, пасмурний.
Білий, світлий, яскравий.
Глибока, вірна, віддана (любов).
Основна література
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник / Кочерган М.П. – К.: Академія, 2001. – С.181 – 202.
Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства / Карпенко Ю.О. – К.: Либідь, 1991. – С. 104– 142.
Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства / Дорошенко С.І., Дудик П.С. – К.: Вища школа, 1974. – С. 125 – 142.
Додаткова література
Лагутіна А.В. Синонімія слова і словосполучення / Лагутіна А.В. // Мовознавство. – 1973, № 3.
Марценківська О.Є. Переносне значення та образне вживання / Марценківська О.Є. // Мовознавство. – 1973, № 3.
Лисиченко А.А. Бесіди про рідне слово: Слово і його значення / Лисиченко А.А. – Харків, 1993.
Реформатский А.А. Введение в языкознание / Реформатский А.А. – М., 1996. – С. 81 – 104.
Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум / Мацько Л., Донець Л. – К., 1990.
Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання / Доленко М. – К., 1975.
Тема 12 Словниковий склад мови. Фразеологія. Лексикографія план
Системність лексики.
Активна лексика, її основні тематичні групи.
Пасивна лексика, її групи.
Стилістична класифікація лексики: нейтральна і стилістично забарвлена лексика.
Наукова лексика. Ознаки терміна.
Причини історичних змін у лексиці. Архаїзми, її підгрупи.
Лексичні і семантичні неологізми.
Запозичення. Чинники, що стимулюють обмін слів.
Поняття фразеології. Класифікація фразеологізмів.
Поняття лексикографії. Теоретична і практична лексикографія. Типи словників: енциклопедичні й лінгвістичні.
Запитання і завдання для самоконтролю:
Наукове етимологізування, його критерії.
Обґрунтуйте системність лексичної семантики.
Що таке лексико-семантичне поле?
Як членується лексика за походженням?
Назвіть причини історичних змін у лексиці.
Яка відмінність між власне архаїзмами й історизмами.
Що таке авторські неологізми? Який ще існує термін для їх позначення?
Опишіть шляхи та способи запозичень.
Назвіть слова, що входять до пасивної лексики.
Розкрийте зміст термінів “професіоналізм”, “діалектизм”, “екзотизм”, “жаргонізм”, “арготизм”. Наведіть приклади.
Дайте визначення терміна. Назвіть основні ознаки терміна.
Дайте визначення фразеології. Що зближує фразеологізм зі словом?
Які типи фразеологізмів ви знаєте?
Проблема класифікації фразеологізмів.
Методичні рекомендації
Парадигматичні та синтагматичні відношення пронизують усі рівні мови і є універсальними, тобто властивими всім мовам світу. Дехто вважає, що на відміну від усіх інших рівнів мови, яким притаманні тільки ці два аспекти, лексична система має ще третій вимір – епідигматику, без урахування якого неможливо ґрунтовно і вичерпно охарактеризувати семантику слова. Оскільки слово має форму і зміст, то й асоціативні його зв'язки є двосторонніми: з одного боку, існують асоціативні зв'язки з формально близькими словами, з іншого – з близькими значеннями.
У кожній мові є вільні словосполучення (які вільно творяться з окремих слів) і стійкі (які в мовленні не створюються, а лише відтворюються і за змістом та синтаксичною функцією рівнозначні слову). Хоча передумови фразеології було закладено ще в XIX ст. О.О. Потебнею, як окрема лінгвістична дисципліна вона виникла в 40-х роках XX ст. Її становлення пов'язане з ідеями французького мовознавця Ш. Баллі, а також із дослідженнями Є.Д. Поливанова, С.І. Абакумова, Л.А. Булаховського і В.В. Виноградова. Однак і нині чимало проблем фразеології залишаються нерозв'язаними. Це, зокрема, визначення фразеологізму і критеріїв його виділення; співвідношення між фразеологізмом і словом, словосполученням та реченням; принципи класифікації фразеологічних одиниць; семантичні та граматичні властивості фразеологізмів тощо.
Здебільшого поняття фразеологічної одиниці визначається на основі таких ознак, як структурно-семантична стійкість (постійне співвідношення значення сполучення слів з його лексико-граматичним способом вираження, що є наслідком переосмислення всього сполучення або окремих його компонентів) і відтворюваність. Однак не завжди ці критерії є самодостатніми, і нерідко при їх використанні поза фразеологією залишається чимало фраз, які інтуїтивно сприймаються як фразеологізми. Збільшення критеріїв також не розв'язує проблеми, бо залежно від того, які критерії приймає чи яким критеріям надає перевагу вчений, змінюється якісний і кількісний склад фразеологізмів.
Ключові слова: активна лексика, арготизми, архаїзми, архісема, діалектизми, евфемізми, екзотизми, етимологія, жаргонізми, інтернаціоналізми, історизми, історична лексикологія, калькування, лексико-семантичне поле, лексичне запозичення, неологізми (лексичні, семантичні, авторські), пасивна лексика, професіоналізми, сема, стилістично нейтральна і стилістично забарвлена лексика, табу, термін, фразеологізм, фразеологія, фразеологічні вирази, фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення, лексикографія.