- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Письмові завдання:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Завдання додому:
- •3. Які функції виконують слова: мустанг, кібець, любов, іконографія в різних контекстних ситуаціях?
- •4. Які функції виконують мовні звуки? Який зв'язок між звуками і словом?
- •5. З’ясуйте функції (перцептивну і дистинктивну) фонем на основі поданих слів.
- •8. Прочитайте уважно подані уривки з художніх творів. З’ясуйте, за допомогою яких засобів здійснюється в цих уривках імперативна, дейктична, експресивна функції мови?
- •Україні
- •9. Прочитайте тексти. З’ясуйте, що в кожному з них можна віднести до мовлення, а що до мови (манеру розповіді, будову речень, стиль письма, особливу будову поетичних рядків тощо).
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 3-4 Походження I розвиток мови план
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •Завдання додому:
- •1. Підготуйте реферат на тему: «Особливості утворення та історичного розвитку різних мов світу». Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 5
- •4. На основі типологічної класифікації мов установіть співвідношення між типами мов та їх ознаками. Проведіть лінії, що поєднають відповідні мови та ознаки.
- •5. З урахуванням типологічної класифікації мов установіть співвідношення конкретних мов з їх типами. Впишіть типи мов у стовпчику справа.
- •8. Розподіліть наведені нижче мови на сім’ї та групи відповідно до генеалогічної класифікації мов (випишіть їх колонками по сім’ях). Укажіть, які з них є державними мовами і де:
- •9. Розподіліть на групи такі індоєвропейські мови:
- •10. У яких країнах розповсюджені англійська та німецька мови? Де вони використовується як державні мови? Назвіть мови однієї з ними групи.
- •11. Вкажіть, у чому полягає суттєва різниця між ізолюючими та афіксуючими мовами. Порівняйте відповідні приклади.
- •12. Яка різниця між синтетичними та аналітичними мовами? Відомо, що російська мова — флективна мова синтетичної будови. Перекладіть наведений нижче текст мовою, яку вивчаєте.
- •13. Поясніть сутність процесів аглютинації в наведених прикладах.
- •Завдання додому:
- •Основна література
- •Методичні рекомендації
- •Завдання додому:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 8
- •Фонетичні транскрипції
- •Завдання додому:
- •10. Визначте приголосний звук за його характеристикою, вкажіть, у якій мові (або мовах) він уживається.
- •11. Визначте звук за описом його артикуляції і вкажіть, в якій мові він є.
- •12. Які слова записані фонетичною транскрипцією, а які фонематичною.
- •13. Запишіть текст спочатку фонетичною транскрипцією, а потім українською спрощеною транскрипцією. Визначте різницю між записами.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 9
- •Завдання додому:
- •2. Уважно прочитайте слова. Скажіть, якими мовними засобами розрізнюються значення кожної пари слів (а також форми окремих слів).
- •4. Поділіть подані слова на склади. Визначте, який з них закритий чи відкритий, прикритий, неприкритий, напівзакритий.
- •5. Визначте у поданих словах складотворчі і несклатворчі звуки.
- •6. Випишіть в окремі групи фонетичні і фонематичні дифтонги. Фонематичні дифтонги поділіть на спадні і висхідні. З'ясуйте, чим вони відрізняються один від одного.
- •7. Запишіть слова фонетичною транскрипцією: а) з неповною асиміляцією; б) повною асиміляцією звуків.
- •9. Знайдіть приклади асиміляції в англійських словах. Визначте, який вид асиміляції відбувається.
- •10. Поясніть, внаслідок яких фонетичних процесів відбулися зміни приголосних звуків у поданих словах?
- •11. Визначте характер фонетичних змін, які відбулися в українській мові.
- •12. Випишіть в окремі групи: слова з позиційними змінами, слова з історичними комбінаторними змінами, слова з історичними спонтанними змінами.
- •Завдання додому:
- •2. Визначте кількість фонем і звуків у поданих словах з різних мов.
- •5. Зробіть загальний фонетичний розбір поданих слів (з української мови і однієї з іноземних мов) за поданою схемою.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 11
- •Завдання додому:
- •1. Визначте, які з поданих слів не виражають поняття. Обґрунтуйте відповідь.
- •2. Запишіть слова двома колонками: а) означають мотивовану назву; б)означають немотивовану назву.
- •4. Визначте за допомогою словника різні значення наведених слів, що однаково (або подібно) звучать в українській і російській мовах.
- •5. Наведіть по п’ять прикладів синонімічних рядів з української мови і тієї іноземної мови, яку вививчаєте.
- •6. Випишіть з художньої літератури речення з словами, в яких переносні значення виникли за принципом: схожості (кольору, зовнішнього вигляду), суміжності, форми дій.
- •7. Визначте у наведених словосполученнях омоніми і багатозначні слова, з'ясуйте різницю між ними.
- •8. Запишіть слова за такими омонімічними групами: а) повні омоніми; б) омофони, в) омоформи, г) омографи.
- •9. Доберіть до кожного синонімічного ряду спільний антонім. Якщо не можна дібрати, з'ясуйте, чому саме не можна.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 12 Словниковий склад мови. Фразеологія. Лексикографія план
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •Завдання додому:
- •6. Поясніть значення поданих термінів, користуючись словником лінгвістичних термінів.
- •7. Доберіть до наведених тлумачень відповідні фразеологізми. З'ясуйте, в яких стилях вони функціонують.
- •8. Знайдіть у поданих реченнях фразеологізми і поясніть їх значення. З'ясуйте стилістичні функції цих мовних засобів у контексті.
- •10. Поділіть дані фразеологізми на такі типим: зрощення, єдності, сполучення, ідіоми. Доберіть синоніми до фразеологізми.
- •Основна література
- •Тема 13 Граматика. Граматичні значення, категорії, способи план
- •Запитання і завдання для самоконтролю:
- •Методичні рекомендації
- •Завдання додому:
- •1. Розподіліть подані слова на такі структурно-семантичні групи: а) самостійні слова, б) службові, в) вигуки.
- •2. Визначте рід іменників. Укажіть мовні засоби, за допомогою яких визначається приналежність кожного слова до певного роду.
- •3. Визначте рід та число виділених слів. За допомогою яких мовних засобів граматичний рід та число позначається в різних мовах?
- •4. Визначте граматичне значення виділених слів.
- •4. Утворіть синтетичні й аналітичні форми:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 14
- •Завдання додому:
- •1. Підберіть однокореневі слова та вкажіть особливість їхніх значень.
- •2. Виділіть морфеми у наведених словах та визначте їхнє значення.
- •4. Утворіть усі можливі синтетичні і аналітичні форми вищого і найвищого ступенів порівняння поданих прикметників.
- •5. Погрупуйте слова за спорідненістю коренів і окремо за частинами мови.
- •6. Визначте кореневі морфеми в наведених словах.
- •7. Розподіліть подані слова на дві групи: а) в яких є кореневі морфеми з вільним значенням, б) в яких є кореневі морфеми зі зв’язаним значенням.
- •8. Які афікси називають інфіксами? Визначте в поданих словах інфікси.
- •9. Визначте омонімічні та синонімічні афікси в запропонованих словах.
- •10. Випишіть з тексту виділені слова, визначте в них формотворчі та словотворчі морфеми.
- •11. Яку основу називають твірною? Визначте твірну основу в запропонованих словах.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 15
- •Завдання додому:
- •1. Укажіть, яке граматичне значення притаманне кожній групі слів, що наведені нижче:
- •2. Визначте, до якої частини мови належать виділені слова. Відповідь аргументуйте.
- •3. Випишіть з тексту всі дієслова та дієслівні форми, визначте їх граматичні ознаки. Обґрунтуйте свій вибір.
- •4. Випишіть з тексту займенники, визначте їх приналежність до значеннєвих розрядів.
- •5. Визначте в тексті прислівники, випишіть їх, указавши розряди за значенням.
- •6. Сформуйте парадигматичні ряди з поданих словоформ:
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Завдання додому:
- •1. Розподіліть подані словосполучення: а) за структурними типами; б) за семантичними типами:
- •2. Вкажіть, за допомогою яких засобів пов’язані один з одним виділені слова, попередньо згрупувавши їх у двоскладові словосполучення.
- •3. На основі чого можна встановити граматичне значення виділених слів та визначити їхні синтаксичні зв’язки з іншими словами?
- •5. Подані словосполучення необхідно перетворити в речення, зберігаючи лексичну тотожність. Поясніть, яким чином Ви це зробили та різницю в зіставлюваних парах:
- •10. Чому при перекладі англійською/німецькою мовами не зберігається структура наведених речень.
- •11. Перекладіть англійською/німецькою мовами подані речення та порівняйте засоби вираження модальності в двох мовах.
- •12. Перекладіть наступні речення рідною мовою. Порівняйте структуру відповідних речень рідної та іноземної мов.
- •13. Дайте характеристику реченням за метою висловлювання.
- •14. Проаналізуйте приклади та випишіть окремо двоскладні та односкладні речення.
- •15. Визначте типи складних речень. З’ясуйте будову складних речень, передайте її графічно.
- •16. Беручи до уваги зміст питань та відповідей, установіть актуальний поділ речення.
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Завдання для самостійної роботи Підготувати усні повідомлення на тему:
- •Виконати практичні завдання
- •Питання для підсумкового контролю якості знань
9. Знайдіть приклади асиміляції в англійських словах. Визначте, який вид асиміляції відбувається.
Newscheet ['nju:ssI:t] (листівка), nеws [nju:z] (новини), newspaper ['nju:speipэ] (газета), book – books [buk – buks] (книжка – книжки), girl – girls [gэ:lz] (дівчинка – дівчатка), рlасе – places [pleis – pleisiz] (місце – місця).
10. Поясніть, внаслідок яких фонетичних процесів відбулися зміни приголосних звуків у поданих словах?
Спільнослов’ян-ська форма
Метти
Ведти
Плетти
Чьтть
Ъдти
Сучасна українська форма
Мести
Вести
Плести
Честь
Їсти
Сучасна російська форма
Мести
Вести
Плести
Честь
Есть
Сучасна польська форма
mіеsс
[prowadzic]
Рlеsс
Czessc
Jesc
11. Визначте характер фонетичних змін, які відбулися в українській мові.
1. Oтчизна – вітчизна, огонь – вогон она – вона, oнъ – він; діалект.обід – гобід, Умань – Гумань, антена – гантена, Оля – Голя, індик – гіндик, огірок – гурок, Олесь – Лесь, Опанас – Панас, огород – город. 2. Давньоруськ. ръжавий, мъгла; укр. іржавий, імла. 3. Игра – гра, къде – где – де, мягъко – м'яко, нъкъде – ніде, полъвтора – піввтора – півтора, първший – перший, Грицько – Рицько, чего – чого – чоо – чо, нъчего – нічого – нічо, седмь – сім, яблоко – яблуко, только – тільки – тіки, щастя – щасливий, свист – свиснути, пойду – піду.
12. Випишіть в окремі групи: слова з позиційними змінами, слова з історичними комбінаторними змінами, слова з історичними спонтанними змінами.
1. Старослов. шлъмь, давньоруськ. шеломъ, нім. hеlum, укр. шолом. 2. Староукраїнське лъбъ, мъхъ, гърбъ, соль, жьньць; укр. лоб, мох, горб, сіль жнець, женця. 4. Беру – набір – брати – вибирати; pyка – ручка – руці; куожух – куожух – кужусі; виесна, сиджу, прошу; чотири – четвертий; з хати [сха|ти], повістю, розшити [росши|ти – рошши|ти].
Основна література
Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник / Кочерган М.П. – К.: Академія, 2001. – С.121 – 131, 152 – 162.
Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства / Карпенко Ю.О. – К.: Либідь, 1991. – С.79 – 87, 89 – 93.
Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства / Дорошенко С.І., Дудик П.С. – К.: Вища школа, 1974. – С.81 – 87.
Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум / Мацько Л., Донець Л – К., 1990.
Додаткова література
Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання / Доленко М. – К., 1975.
Реформатский А.А. Введение в языкознание / Реформатский А.А. – М., 1996. – С.195 – 210.
Жовтобрюх М.А. Слово мовлене: Українська літературна вимова / Жовтобрюх М.А. – К., 1969. – 48с.
ТЕМА 10
Лінгвістичний (функціональний) аспект у вивченні фонем
ПЛАН
Поняття фонеми.
Позиції фонем.
Варіанти і варіації фонем.
Запитання і завдання для самоконтролю:
Як визначити фонемний склад мови? Як встановити для певних двох звуків, чи це різні фонеми, чи різновиди однієї фонеми?
У чому виявляється системність фонемного складу мови?
Хто перший у вітчизняному мовознавстві увів поняття і термін “фонема” у світову науку про мову?
Що таке нейтралізація протиставлення фонем?
Методичні рекомендації
У сучасній світовій лінгвістиці немає єдиного погляду на природу фонеми. Більше того, існує проблема реальності фонеми. Якщо Д. Джоунз і Л. Блумфільд є прихильниками концепції фізичної реальності фонеми, І.О. Бодуен де Куртене і Е.Сепір – концепції психологічної реальності фонеми, а Л. Єльмслев – концепції семіотичної реальності (фонема – фігура, що служить для побудови знаків), то У.Ф. Тводдел оголошує фонему фікцією, яка існує лише в метамові лінгвіста, логічним конструктом, створеним з метою зручності опису. Однак і лінгвісти, які визнають реальність фонеми й об'єктивність відношень фонем, що ґрунтуються на відношеннях у звуках мови, але розкриваються лише у функціонуванні всієї системи мови, розходяться в розумінні деяких суттєвих питань (Санкт-Петербурзька і Московська школи).
Фонеми завжди є елементами певної фонологічної системи, тобто стверджувати, що певна звукова одиниця є фонемою, можна лише стосовно окремої мови. Для того щоб описати фонологічну систему, потрібно протиставити кожну фонему всім іншим. Зміст кожної фонеми визначається її положенням у системі. Не кожен звук у певній мові є фонемою. Усе залежить від того, чи перебуває звук в опозиції до інших, чи є в мові слова, які різняться семантично завдяки тому звукові.
Ключові слова: алофони, варіації фонем (індивідуальні, територіальні, позиційні), диференційні ознаки, дифтонг, інтегральні ознаки, інтенсивність, інтонація, мелодика мовлення, монофтонг, наголос, опозиції (релевантні і нерелевантні), орфоепія, пауза, склад, сильні й слабкі позиції фонем, такт, транскрипція (фонетична і фонематична), транслітерація, фонема, фонологія, фраза.