Завдання додому:

1. Встановіть фонемний склад слів березень, дзеркало, люди, щітка, юрба.

2. Визначте кількість фонем і звуків у поданих словах з різних мов.

Укр.: веселитися, весілля в'ється, віддати, гавань, гедзь, дзенькіт, зшити, історія, павутиння, п'ять.

Рос.: вожжи, гладь, нёс, судья, сшить, тело, твёрдость, эмульсия.

Чеськ.: deklarace (декларація), delikt (правопорушення), kot'atko (кошеня), kozich (кожух), naroubati (прищепити), nastrouhati (натерти).

Нім.: gehorchen (слухатись), gemein (загальний), heil (цілий, непошкоджений), Haufen (купа), hauchen (дути, дихати), heuer (в цьому році).

Франц.: esquisse (ескіз), eblouissant (сліпучий), juste (справедливий), lаbоuгег (орати), serviette (рушник).

Англ.: scientist (вчений), scissors (ножиці), shabby (зношений), weight (вага, груз), white (білий), mother (мати).

3. Чи вважаються в українській мові диференціюючими такі ознаки, як проривність звуків /г/ і /ґ/, напівпом'якшення звуків /м'/, /в'/, /к'/, /х'/ - м'ісmо, в'ідро, к'інь, mхір? Як краще назвати ці напівпом'якшення – інваріантами чи варіантами?

4. Доберіть з української мови та з однієї або двох іноземних мов, в яких протиставлялися б пари фонем (що розрізняють ці слова): за фонологічною кореляцією дзвінкості (глухі – дзвінкі), твердості і мякості (палатальні – велярні), за артикуляцією (носові – ротові, передньоязикові – задньоязикові, переднього ряду – заднього ряду і т. д.), за часокількісністю (довгі – короткі) тощо.

Зразок: 1. За дзвінкістю і глухістю:

Плід – пліт, сніг – сміх.

2. За твердістю і м'якістю:

Укр.: синь – син.

Рос.: шест – шесть.

3. За артикуляцією:

за рядами: віл – вал, гол – гул;

передньоязикові – задньоязикові: сила – хила, рід – хід.

4. За часокількісністю:

Aнгл.: lеаvе – livе

[lі:v] – [liv].

5. Зробіть загальний фонетичний розбір поданих слів (з української мови і однієї з іноземних мов) за поданою схемою.

1. Скільки у слові звуків, скільки букв? 2. Скільки голосних і приголосних фонем? 3. Схарактеризувати голосні фонеми: а) за рухом язика вперед і назад, угору і вниз; б) за участю губ; в) за резонатором; г) за часокількісністю.

Охарактеризувати приголосні: а) за місцем утворення; б) за способом утворення; в) за резонатором; г) за участю голосу; д) за твердістю і м'якістю; е) за часокількісністю.

Укр.: виїжджати, будується, щастя.

Англ.: not, schoоl, shrill.

Франц.: moissonner, bonjour, bіеn.

Нім.: feiertaglich, Schiefheit, auszahlen.

Основна література

1. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства / Дорошенко С.І., Дудик П.С. – К.: Вища школа, 1974. – С.52 – 60.

2. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства / Карпенко Ю.О. – К.: Либідь, 1991. – С.78 – 83.

3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник / Кочерган М.П. – К.: Академія, 2001. – С.102 – 120; 133 – 151.

Додаткова література

4. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів / Ганич Д.І., Олійник І.С. – К.: Вища школа, 1985.

5. Жовтобрюх М.А. Слово мовлене: Українська літературна вимова / Жовтобрюх М.А. – К., 1969. – 48с.

6. Мацько Л., Донець Л. Вступ до мовознавства: Практикум / Мацько Л., Донець Л. – К., 1990

7. Доленко М. Вступ до мовознавства: Практичні завдання / Доленко М. – К., 1975

8. Реформатский А.А. Введение в языкознание / Реформатский А.А. – М., 1996. – С.195 – 210

9. Сучасна українська літературна мова. Фонетика. За ред. акад. І. К. Білодіда. – К., 1969. – С. 418 – 431.