15. Принцип міцності знань

Згідно з ним потрібно організовувати запам'ятовування навчального матеріалу в поєднанні з вивченим раніше. Запам'ятовування залежить не тільки від змісту навчального матеріалу, а й від ставлення до нього. Необхідно запам'ятовувати не все підряд, а насамперед вихідні положення, провідні ідеї, логіку доведень. Закріплення доцільно здійснювати на основі повторного осмислення вивченого через урізноманітнення навчальних ситуацій, які вимагають використання сформованих знань, застосування їх на практиці.

Принцип міцності знань, умінь та навичок висуває до процесу навчання такі вимоги:

- запам'ятовувати навчальний матеріал у поєднанні з пройденим раніше;

- повторювати навчальний матеріал за розділами і структурними смисловими частинами;

- під час повторення виділяти основні, провідні ідеї;

- використовувати самостійну роботу учнів (творче застосування знань);

- використовувати асоціативні зв'язки нового матеріалу з уже відомим, добре засвоєним;

- постійно звертатися до раніше засвоєних знань з метою їх поглиблення.

16. Предмет психології. Задачі й принципи психології як науки

Слово «психологія» вперше заявило про себе наприкінці XVI ст. у працях відомого магдебурзького професора філософії Р. Гокленіуса і його учня О. Гасмана. Воно виникло шляхом поєднання двох грецьких слів: psyche (душа) і logos (слово, вчення). Поняття «психіка» позначало психічні явища в житті людей і тварин. Однак у той час поняття «психологія» не набуло визнання. Воно поширилося в науці лише у XVIII ст. після виходу книг німецького філософа Хрістіана Вольфа (1679—1754) «Емпірична психологія» (1732) і «Раціональна психологія» (1740).

Психологія(гр. psyche — душа і logos — слово, вчення) — наука про факти, закономірності та механізми психічного життя людей і тварин.

Предмет психології - це чітко визначений зміст, якість та закономірність, яка постає перед дослідником в реальності. Предмет сучасної психології окреслює в психіці (об'єкті) як найсуттєвіше ціннісно-цільове і діяльнісно-творче ставлення індивіда до власної психіки і до себе як до її суб'єкта. Але така орієнтація на власну психіку як на цінність має бути органічним додатком до орієнтації на все інше, що міститься у навколишньому світі.

Завдання психології:

• Якісне вивчення всіх психічних явищ.

• Аналіз формування і розвитку всіх психічних явищ.

• Вивчення психологічних механізмів психічних явищ.

• Сприяння планомірного впровадження психологічних знань у практику життя і діяльності людей.

Принципи психології:

• Принцип детермінізму. Психіка і її вища форма - свідомість розвиваються під впливом зовнішнього середовища, насамперед соціального; свідомість людини виникає тільки в людському суспільстві й існує доти, поки існують люди;

• Принцип єдності психіки, свідомості та діяльності. Трудова діяльність сприяла виникненню і розвитку свідомості людини. Свідомість визначає діяльність; завдяки свідомості людина складає план діяльності, підбирає засоби здійснення, мислить про передбачуване результаті; свідомість визначає цілеспрямованість діяльності. Свідомість визначається діяльністю цілеспрямовано;

• Принцип розвитку психіки, свідомості в діяльності. Людина народжується з природними задатками. Вони можуть залишитися в нерозвиненому стані, якщо дитину не включити у відповідні дії.

• Особистісний підхід у вивченні психіки людини. Люди відрізняються по своїх природних задатках, темпераменту, за силою нервової системи, з особистісного характеру: за потребами, мотивами, інтересами, поглядами. Все це необхідно враховувати, вивчаючи конкретної людини.

• Принцип історичного підходу до вивчення психіки людини. Вивчення розвитку людини в філогенезі (історія роду людського).