40. Розвиток особистості. Чинники, що впливають на її становлення

Людина розвивається, формується як творча особистість протягом усього свого життя. У цьому процесі поєднуються, тісно переплітаючись, впливи зовнішнього середовища, спадковості та виховання.

Розвиток людини — процес фізичного і психічного становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють цілеспрямоване виховання та навчання.

Формування особистості залежить від спадковості, середовища і виховання.

Найпершим чинником, що впливає на формування особистості, є спадковість. Спадковість — відновлення в нащадків біологічних особливостей батьків. Від біологічної спадковості залежить як те спільне, що визначає належність індивіда до людського роду загалом, так і те відмінне, що робить людей різними за зовнішнім виглядом і внутрішніми якостями.

Роль середовища у формуванні особистості. Не менше значення у формуванні особистості має вплив на неї навколишнього середовища. Середовище — сукупність зовнішніх явищ, які стихійно діють на людину і впливають на її розвиток.

Середовище, яке оточує індивіда від його народження до кінця життя, умовно можна поділити на природне середовище і соціальне. Чинниками природного середовища є клімат, рельєф, географічне положення тощо. Соціальне середовище утворюють соціальні групи, які безпосередньо чи опосередковано впливають на людину (сім'я, дитячий садок, школа, позашкільна установа, двір). У соціальному середовищі людина соціалізується — засвоює соціальний досвід, цінності, норми, установки, активно залучається до системи соціальних зв'язків, самостійно знаходить шляхи найефективнішого самовизначення в суспільстві. При цьому дитина не тільки залежить від середовища, а й сама є активною, діяльною істотою.

Роль виховання у формуванні особистості. Вирішальну роль у формуванні особистості відіграє процес виховання, що виконує такі функції:

- організація діяльності, в якій формується особистість; - добір змісту навчання і виховання, що спрямовує формування особистості у потрібному напрямі;- усунення впливів, які можуть негативно позначитися на формуванні особистості;- ізолювання особистості від несприятливих для її формування умов, які неможливо усунути.

41. Увага. Її властивості

Увага — спрямованість і зосередженість свідомості, що передбачає підвищення рівня сенсорної, інтелектуальної чи рухової активності індивіда.

У психології розрізняють мимовільну, довільну та після довільну увагу. Усі різновиди уваги тісно пов'язані між собою і за певних умов переходять одні в одних.

Мимовільна увага виникає несподівано, незалежно від свідомості, непередбачено, за умов діяльності чи відпочинку, на дозвіллі під впливом найрізноманітніших подразників, які впливають на той чи інший аналізатор організму. Мимовільна увага є короткочасною.

Довільна увага - це свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психічній діяльності. Основний компонент довільної уваги - воля. Силою волі людина здатна мобілізувати й зосередити свою свідомість на потрібній діяльності впродовж досить тривалого часу.

Після довільна увага виникає в результаті свідомого зосередження на предметах і явищах у процесі довільної уваги. Долаючи труднощі під час довільного зосередження, людина звикає до них, сама діяльність зумовлює появу певного інтересу, а часом і захоплює її виконавця, і увага набуває рис мимовільного зосередження.

В увазі виокремлюють такі її характерні властивості:

• Зосередженість, яка виявляється в мірі інтенсивності концентрації на предметах розумової або фізичної діяльності.

• Стійкість характеризується тривалістю зосередження на об'єктах діяльності.

• Розосередженість - це негативна особливість уваги, зумовлена послабленням сили зосередженості.

• Переключення - це навмисне перенесення уваги з одного предмета на інший, якщо цього вимагає діяльність.

• Концентрація - це ступінь зосередженості на кількох певних об'єктах.

• Розподіл виявляється в тому, що людина одночасно виконує кілька різновидів діяльності або одночасно контролює кілька об'єктів.

• Спрямованість - це утримання під контролем лише тих чи інших об'єктів.

• Обсяг - це така кількість елементів, які увага може охопити і сприйняти в най коротший час.

• Розсіяність - це перестрибування від одного зовнішнього об'єкта до іншого.

Однією з важливих характеристик уваги є зв'язок уважності з діяльністю і спрямованістю особистості.

Професіоналізація уваги складається так, як вона починає формуватися ще в школі.