8. Виховання, самовиховання, перевиховання

Виховання можна розглядати як у широкому, так і в вузькому сенсі.

Виховання у широкому сенсі розглядається як суспільне явище: вплив суспільства на особистість.

Виховання у вузькому сенсі розглядається як спеціально організована діяльність педагогів та учнів заради реалізації цілей освіти в умовах педагогічного процесу.

Виховання і самовиховання є двома взаємопов'язаними аспектами процесу формування особистості.

Самовиховання — свідома діяльність людини, спрямована на вироблення в собі позитивних рис і подолання негативних.

Перевиховання — виховний процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, що сформувалися під впливом негативних умов виховання.

Виправлення — складний психічний процес перебудови особистості, що відбувається під впливом перевиховання і самостійної роботи над усуненням відхилень у власній свідомості та поведінці.

9. Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів

Методи контролю — це способи взаємопов'язаної діяльності вчителя і учнів, спрямовані на виявлення та оцінювання змісту і характеру навчальних досягнень учнів. У школі застосовуються методи: усної перевірки (бесіда, розповідь учня); письмової перевірки (самостійні і контрольні роботи, твори, перекази, диктанти, графічні завдання тощо); практичної перевірки (дослід, практична робота, спостереження тощо); програмової перевірки (тести, перфокарти).

За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, в парах, фронтальною.

Види контролю засвоєння навчального матеріалу учнями зумовлю­ються дидактичною метою. Розрізняють попередній, поточний, періодичний (тематичний) та підсумковий контроль.

Попередній контроль проводиться на початку навчального року пе­ред вивченням нового розділу або теми й дає змогу виявити, чи готові учні до цього. Попередня перевірка знань здійснюється перед лабора­торними роботами, навчально-практичними заняттями з біології. Це спонукає учнів до систематичного вивчення й повторення навчального матеріалу.

Поточний контроль здійснюється майже на кожному уроці. Поточний контроль проводиться на початку уроку, щоб з'ясувати, як учні засвоїли попередній матеріал.

Періодичний контроль досить часто збігається з тематичним. На підставі його даних вживаються заходи для поліпшення організації нав­чального процесу, а також для запобігання зниженню успішності учнів. Тематичний контроль спрямований на перевірку основних знань із теми та рівня сформованості навчальних умінь. Він охоплює матеріал серії уроків і включає в себе як поточний контроль засвоєння матеріалу учнями, так і підсумковий — за всією темою, а його дані використову­ються для кількісного та якісного аналізу засвоєння програмної теми.

Підсумковий (заключний) контроль забезпечується під час проведен­ня перевідних і випускних екзаменів, а його дані використовуються як показники рівня засвоєння школярами навчального матеріалу.

За способом одержання інформації: усна, письмова, експерементальна, комп’ютерна