- •Принципи свідомості активності в навчанні
- •Класифікація методів дослідження: в педагогіці та в психології
- •Методологічні основи навчання
- •Планування психолого-педагогічного експерименту
- •Методи стимулювання навчальної діяльності
- •Тести, анкети, опитування, бесіди, інтерв’ю. Їх особливості.
- •Методи аналізу продуктів діяльності
- •Виховання, самовиховання, перевиховання
- •Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Теорії особистості
- •Рушійні сили розвитку особистості
- •Закономірності процесу виховання
- •Основні вимоги до уроку
- •Історичний шлях педагогіки і психології
- •Принцип міцності знань
- •Предмет психології. Задачі й принципи психології як науки
- •Шкільні нормативні документи
- •Місце психології в системі наук
- •Система педагогічних наук, зв’язок педагогіки з іншими науками
- •Особистість як соціальна категорія
- •Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в школі
- •Структура особистості
- •Види навчання
- •Проблема розвитку особистості
- •Поняття колектив. Розвиток дитини в колективі
- •Зміст освіти. Професійна орієнтація школярів
- •Роль біологічного і соціального факторів при формуванні особистості
- •Родинне виховання
- •Визначення діяльності
- •Основні форми і засоби навчального процесу
- •Причини невдач у навчанні. Дидактичні засоби боротьби з невдачами у навчанні
- •Види діяльності. Характеристика професійної діяльності вчителя. Функції професійної діяльності вчителя
- •Принципи виховання. Їх характеристика
- •Поняття про спілкування
- •Умови морального виховання. Релігія та мораль
- •Процес навчання. Двосторонній характер навчання
- •Характеристика особливостей спілкування
- •Структура навчального процесу
- •Пізнавальна активність особистості
- •Розвиток особистості. Чинники, що впливають на її становлення
- •Увага. Її властивості
- •Структура процесу засвоєння знань
- •Характеристика відчуттів та сприймання
- •Предмет, завдання педагогіки як науки. Основні педагогічні поняття
- •Пам’ять. Механізми пам’яті
- •Методи навчання. Їх класифікація.
- •Мислення. Види мислення
- •Образи уяви та уявлень
- •Культура спілкування. Функції педагогічного спілкування. Безпосереднє та опосередковане спілкування вчителя з учнями.
- •Загальна характеристика психологічних особливостей особистості
- •Поняття спілкування, педагогічне спілкування. Засоби педагогічного спілкування
- •Емоційно-чуттєва сфера
- •Педагогічна вимога як метод виховання
- •Характер
- •Методи формування досвіду суспільної поведінки
- •Поняття волі. Вольові якості людини
- •Завдання і зміст фізичного виховання школярів
- •Темперамент
- •Методична робота у загальноосвітній школі
-
Тести, анкети, опитування, бесіди, інтерв’ю. Їх особливості.
До групи методів емпіричного дослідження належать такі: спостереження, опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), тестування, рейтинг, вивчення продуктів діяльності досліджуваних (письмових, графічних, творчих і контрольних робіт), педагогічний експеримент.
Важливим способом дослідницької роботи є соціологічні методи — опитування. Методи опитування — це бесіда, інтерв'ю, анкетування. Вони можуть бути усними і письмовими.Бесіда — метод збирання фактів про психічні явища в процесі безпосереднього спілкування за спеціально розробленою програмою. Бесіду проводять за наміченим заздалегідь планом з виділенням питань, що потребують з'ясування, у вільній формі без запису відповідей співрозмовника.
Різновидом бесіди є інтерв'ювання, привнесене в педагогіку із соціології. Інтерв'ю (англ. Interview — зустріч, побачення) — метод отримання соціально-психологічної інформації шляхом усного опитування.
Дуже результативний метод дослідно-експериментальної роботи — анкетування. Анкетування — вид опитування, але не усного, а письмового. Це метод масового збирання матеріалу за допомогою анкети. Ті, кому адресовані анкети, дають письмові відповіді на запитання. Анкетування (лат. inquerere — розслідувати, шукати) — метод збирання фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально розробленою програмою. Анкети поділяють на відкриті (коли не обмежуються варіанти відповідей на запитання) і закриті (коли можливий вибір відповідей обмежується заздалегідь підготовленими варіантами).
У сфері дослідження явищ педагогічної дійсності важливим є застосування методу тестування. Тест (англ. test — випробування) — короткочасне стандартизоване випробування, спрямоване на визначення у того, кого досліджують, показників розвитку певних психічних властивостей. Тест — це стандартизований, обмежений за часом іспит. Він дає можливість із заздалегідь установленим ступенем імовірності визначити актуальний, наявний у людини на цей момент рівень знань, відносно стійкі особистісні властивості (у тому числі вміння і навички) і зразки, стійкі риси поведінки. Тести дають можливість одержати якісні та кількісні оцінки вимірюваних характеристик.
-
Методи аналізу продуктів діяльності
Відомо, що людина виявляє в діяльності свої знання, уміння та навички, здібності, психічні процеси, риси характеру тощо. Тому на підставі аналізу продуктів її діяльності можна визначити різні психічні якості та властивості особистості, рівень їх розвитку.
Цим методом широко користуються в історичній психології для вивчення психології людини в минулому, що є неможливим для безпосереднього спостереження або експериментування, з метою розуміння закономірностей психологічного розвитку людини, спираючись на закономірності її суспільно-історичного розвитку.
Метод аналізу продуктів діяльності широко використовується у віковій психології. Продуктами діяльності дітей є виконані ними письмові роботи, вироби, малюнки, моделі, фотографії тощо. Зіставлення робіт, виконаних учнем у різний час, на різних етапах навчання, дає змогу простежити його розвиток, формування вмінь та навичок, особливості вияву творчості тощо.
Метод аналізу продуктів діяльності можна використовувати і в процесі створення продукту. Спостерігаючи за процесом, можна виявити динаміку формування задуму, темп роботи, особливості вмінь та навичок, ставлення до виконання завдання тощо. На підставі таких спостережень можна зробити висновок про розвиток розумових, емоційних, вольових та індивідуально-особистісних якостей та властивостей особистості.