
- •Принципи свідомості активності в навчанні
- •Класифікація методів дослідження: в педагогіці та в психології
- •Методологічні основи навчання
- •Планування психолого-педагогічного експерименту
- •Методи стимулювання навчальної діяльності
- •Тести, анкети, опитування, бесіди, інтерв’ю. Їх особливості.
- •Методи аналізу продуктів діяльності
- •Виховання, самовиховання, перевиховання
- •Методи контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Теорії особистості
- •Рушійні сили розвитку особистості
- •Закономірності процесу виховання
- •Основні вимоги до уроку
- •Історичний шлях педагогіки і психології
- •Принцип міцності знань
- •Предмет психології. Задачі й принципи психології як науки
- •Шкільні нормативні документи
- •Місце психології в системі наук
- •Система педагогічних наук, зв’язок педагогіки з іншими науками
- •Особистість як соціальна категорія
- •Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в школі
- •Структура особистості
- •Види навчання
- •Проблема розвитку особистості
- •Поняття колектив. Розвиток дитини в колективі
- •Зміст освіти. Професійна орієнтація школярів
- •Роль біологічного і соціального факторів при формуванні особистості
- •Родинне виховання
- •Визначення діяльності
- •Основні форми і засоби навчального процесу
- •Причини невдач у навчанні. Дидактичні засоби боротьби з невдачами у навчанні
- •Види діяльності. Характеристика професійної діяльності вчителя. Функції професійної діяльності вчителя
- •Принципи виховання. Їх характеристика
- •Поняття про спілкування
- •Умови морального виховання. Релігія та мораль
- •Процес навчання. Двосторонній характер навчання
- •Характеристика особливостей спілкування
- •Структура навчального процесу
- •Пізнавальна активність особистості
- •Розвиток особистості. Чинники, що впливають на її становлення
- •Увага. Її властивості
- •Структура процесу засвоєння знань
- •Характеристика відчуттів та сприймання
- •Предмет, завдання педагогіки як науки. Основні педагогічні поняття
- •Пам’ять. Механізми пам’яті
- •Методи навчання. Їх класифікація.
- •Мислення. Види мислення
- •Образи уяви та уявлень
- •Культура спілкування. Функції педагогічного спілкування. Безпосереднє та опосередковане спілкування вчителя з учнями.
- •Загальна характеристика психологічних особливостей особистості
- •Поняття спілкування, педагогічне спілкування. Засоби педагогічного спілкування
- •Емоційно-чуттєва сфера
- •Педагогічна вимога як метод виховання
- •Характер
- •Методи формування досвіду суспільної поведінки
- •Поняття волі. Вольові якості людини
- •Завдання і зміст фізичного виховання школярів
- •Темперамент
- •Методична робота у загальноосвітній школі
-
Предмет, завдання педагогіки як науки. Основні педагогічні поняття
Педагогіка — сукупність теоретичних і прикладних наук, що вивчають процеси виховання, навчання і розвитку особистості.
Предмет педагогіки — навчально-виховна діяльність, що здійснюється в закладах освіти людьми, уповноваженими на це суспільством.
На всіх етапах розвитку головним завданням педагогіки була організація навчально-виховного процесу відповідно до потреб історичної доби, національних особливостей народу. На сучасному етапі головними завданнями педагогіки є: вдосконалення змісту освіти; вироблення принципово нових засобів навчання і навчального обладнання; модернізація існуючих форм та методів навчання і виховання; оптимізація політехнічної підготовки учнів; демократизація і гуманізація діяльності середньої та вищої шкіл.
Як і кожна наука, педагогіка має свій понятійний апарат, тобто систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. До основних категорій педагогіки належать «виховання», «освіта» й «навчання».
Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості.
У педагогіці поняття «виховання» вживають у широкому соціальному, в широкому педагогічному, вузькому педагогічному та в гранично вузькому педагогічному значеннях.
Виховання в широкому соціальному значенні охоплює весь процес формування особистості, що відбувається під впливом навколишнього середовища, життєвих обставин, умов суспільного ладу.
Виховання в широкому педагогічному значенні полягає у формуванні особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти, яка базується на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді.
Виховання, у вузькому педагогічному значенні — цілеспрямована виховна діяльність педагога з метою досягнення конкретної мети в колективі учнів (наприклад, виховання здорової громадської думки).
Виховання у гранично вузькому значенні розглядається як організований процес взаємодії вихователя і вихованця, спрямований на формування певних якостей особистості, на управління її розвитком.
На певному щаблі суспільного розвитку частиною виховання в широкому соціальному значенні стає освіта. Освіта — процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, набуття умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших рис особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.
Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя та учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння й навички. У живому педагогічному процесі всі педагогічні категорії взаємопов'язані та взаємозумовлені.
-
Пам’ять. Механізми пам’яті
Пам'ять — процеси запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування індивідом його попереднього досвіду.
Образи зовнішнього світу, що виникають у корі головного мозку, людина не тільки запам'ятовує, а й може тривалий час зберігати, відтворювати або забувати. Запам'ятовування, збереження, відтворення і забування є основними процесами пам'яті. Запам'ятовування — процес пам'яті, внаслідок якого закріплюється новий матеріал шляхом пов'язування його з раніше набутим.
Воно є закономірним продуктом дій суб'єкта щодо об'єкта. Запам'ятовування буває мимовільним і довільним.
Збереження — процес пам'яті, що забезпечує утримування результатів запам'ятовування протягом тривалого часу.
Відтворення — мнемічний процес, який забезпечує відновлення матеріалу, що зберігається в пам'яті.
Забування — мнємічний процес, внаслідок якого поступово втрачається чіткість закріпленого в пам'яті матеріалу, зменшується його обсяг, виникають помилки при відтворенні, стає неможливим відтворення, а потім і впізнавання.
+лекція