48. Відповідальність головного бухгалтера за порушення нормативних документів

Також згідно з п. 8 ст. 9 Закону про бухгалтерський облік відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи, а перелік таких осіб встановлюється керівником. Однією з таких осіб є головний бухгалтер, оскільки саме він контролює їх зміст. Хоча керівник може визначити й інших уповноважених осіб, які замість головного бухгалтера можуть підписувати такі документи.

Згідно зі ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 80732-X (далі – КпАП), головний бухгалтер несе адміністративну відповідальність у випадку:

– приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків;

– відсутності бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;

– внесення неправдивих даних до фінансової звітності;

– неподання фінансової звітності;

– несвоєчасного або неякісного проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей;

– порушення правил ведення касових операцій;

– перешкоджання працівникам державної контрольно-ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок;

– невжиття заходів до відшкодування винними особами збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності.

Підставою для кримінальної відповідальності є вчинення головним бухгалтером суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину і передбачене Кримінальним кодексом України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III (далі – КК).

До такої відповідальності за ст. 212 КК може бути притягнуто як керівника, так і головного бухгалтера, або іншу особу, на яку покладено виконання обов’язків щодо сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Таким чином, головний бухгалтер нестиме кримінальну відповідальність за:

а) умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що входять до системи оподаткування, яке призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,0 грн. – 51000,0 грн.), – штраф у розмірі від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100,0 грн. – 8500,0 грн.).

49. Централізація і децентралізація бухгалтерського обліку.

В залежності від місця узагальнення даних первинних документів, складання звітів і накопичувальних відомостей і забезпечення облікових регістрів, БО за формою організації ділиться на 3 організаційні форми:1) централізацію ; 2) часткову централізацію ; 3) децентралізацію.

Централізація – це організаційна форма БО, згідно з якою обліковий процес в адміністративних і методологічних аспектах внутрішньо регулює головний бухгалтер. Т. ч. в бухгалтерії підприємства зосереджується ведення синт., анал. і первинного обліку.

Часткова централізація – це форма організації БО, згідно з якою в апараті бухгалтерії підприємства зосереджується ведення аналітичного і синтетичного обліку.

В окремих виробничих підрозділах, бригадах, фермах, майстернях відбувається оформлення первинних документів (обліковий лист тракториста – машиніста, Реєстр відправлення зерна і т. д.)

Первинні документи з бригад і ферм надходять безпосередньо в бухгалтерію підприємства, де вони підлягають перевірці, групуванню, систематизації і бухгалтерському опрацюванню.

На підставі даних централізованого і частково централізованого обліку складається баланс і інші форми звітності.

Децентралізація – повний цикл обліку ведеться в кожному виробничому підрозділі (бригаді, фермі,відділу, рем.- механ. майстерні).

На підставі первинних документів складаються звіти, групувальні і накопичувальні відомості і передаються в централізовану бухгалтерією.

Після перевірки підсумкові дані записуються в облікові регістри.

Децентралізація обліку дозволяє приблизити бухгалтерський апарат до місця виникнення господарських операцій і здійснити більш якісний контроль за виробничими процесами.

Але в повному вигляді ця система не застосовується на крупних с/г підприємствах, виробничі підрозділи яких знаходяться за межами центральні садиби і інших населених пунктів.