Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Нова Зеландия РЕФЕРАТ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2018
Размер:
1.42 Mб
Скачать

Нова Зеландія (англ. New Zealand, маор. Aotearoa) — держава в південно-західній частині Тихого океану, розташована на двох великих островах (Острів Північний і Острів Південний) та великої кількості (приблизно 700) прилеглих дрібніших островів. Столиця країни — місто Веллінгтон. Населення Нової Зеландії становить близько 4 284 000 осіб (на листопад 2008 року). Держава побудована на принципах конституційної монархії і парламентської демократії і входить до числа розвинених країнсвіту.

У XI—XIV століттях країна була заселена вихідцями з Полінезії, європейські дослідники відкрили острови у 1642 році. Активне освоєння земель Великою Британією почалося з 1762 року. Однією з основних особливостей Нової Зеландії є географічна ізольованість. Найближчими сусідами країни є — на захід Австралія, відокремлена Тасмановим морем (найкоротша відстань — близько 1700 км); на північ острівні території — Нової Каледонії (близько 1400 км), Тонга (близько 1800 км) та Фіджі (близько 1900 км).

Королівство Нової Зеландії включає в себе незалежні в державному управлінні, але вільно асоційовані з Новою Зеландією острівні держави Острови Кука, Ніуе, а також несамоврядну територію Токелау і антарктичну Територію Росса.

Назва, дана країні маорі до появи тут перших європейців, не збереглася, але відомо, що острів Північний маорі іменували Те И́ка-а-Ма́уи (маор. Te Ika-a-Māui), що може бути переведено як «риба, що належить Ма́уї». Мауї — напівбог в легендах маорі, що зловив у океані величезну рибу, яка перетворилася після цього на острів. Острів Південний мав дві поширені назви: Те Ва́и Пау́наму (маор. Te Wai Pounamu) та Те Ва́ка-а-Ма́уи (маор. Te Waka a Māui). Перша назва може бути перекладена як «нефритова вода», а друга як «човен, що належить Мауї», вже згаданому вище напівбогу легенд маорі. До початку XX століття острів Північний часто іменувався корінними жителями Аотеаро́а ( Aotearoaопис файлу ), що може бути перекладено, як «країна довгої білої хмари» (ao = хмара, tea = білий, roa = довгий), і пізніше саме ця назва стала загальноприйнятою назвою в мові маорі для всієї країни.

Перший європейський мореплавець, який побував біля берегів цієї країни, голландець Абель Тасман, назвав її «Staten Landt». Саме ця назва була трансформованою голландськими картографами в латинське Nova Zeelandia на честь однієї з провінцій Нідерландів —Зеландія (нід. Zeeland) і в голландську назву Nieuw Zeeland[1]. Пізніше британський мореплавець Джеймс Кук використовував англійську версію цього імені, New Zealand, у своїх записах, і саме вона стала офіційною назвою країни. Українська назва, Нова Зеландія, є точним перекладом історично сформованого імені.

Принципи державного устрою

Нова Зеландія є унітарною державою, заснованою на принципах  конституційної монархії  і парламентської демократії. В основу системи державного устрою покладено принцип  Вестмінстерської моделі  парламентаризму.

Нова Зеландія спільно з Токелау, антарктичною територією Росса і вільно асоційованими державами Острови Кука та Ніуе складають Королівство Нової Зеландії.

У Новій Зеландії немає кодифікованої конституції, однак існує ряд Конституційних Указів, перший з яких був прийнятий у 1846 році, а останній у 1986 році. Вони, конституційні звичаї і ряд інших законодавчих актів та положень формулюють основні принципи державного устрою. Деяке число актів британського законодавства історично увійшли в конституційну базу Нової Зеландії. Одними з найважливіших серед них є Білль про права 1689 року і Конституційний Указ 1852 року. У політичному житті країни було зроблено декілька спроб введення єдиної конституції країни (остання з них, 1986 року, не знайшла підтримки).

На відміну від сусідньої Австралії, в Новій Зеландії не проводилися національні референдуми з питання переходу до республіканської форми правління, а обговорення обмежуються політичними дебатами і всі сторони дотримуються політики необхідності подальших обговорень. Дві основні партії країни мають протилежні думки з даного питання — лейбористи визнають можливість проголошення республіки, в той час як Національна партія виступає за збереження наявного статусу країни.

Глава держави

Главою держави є монарх Нової Зеландії. З 6 лютого 1952 року на престолі знаходиться королева Єлизавета II (Queen Elisabeth II, Elizabeth Alexandra Mary Windsor). Її офіційний титул — Єлизавета Друга, Божою милістю Королева Нової Зеландії і її інших королівств і територій, Глава Співдружності, Захисниця Віри (Elizabeth the Second, By the Grace of God, Queen of New Zealand and Her other Realms and Territories, Head of the Commonwealth, Defender of the Faith). Статус монарха визначено конституційним принципом «царює, але не керує» (reign but not rule), і монарх не має істотного політичного впливу, зберігаючи політичний нейтралітет. Тим не менше, ряд функцій законодавчо закріплені за монархом і можуть бути виконані лише їм. Серед найбільш важливих повноважень — призначення генерал-губернатора і підписання Указу про таке призначення; оголошення скликання або розпуску Парламенту країни[3]. Нова Зеландія, спільно з низкою інших країн-учасниць Співдружності Націй, втілює принцип поділу монарха, закладений в Декларації Бальфура 1926 року.

Основні географічні відомості

Нова Зеландія розташована в південно-західній частині Тихого океану в полінезійському трикутнику в центральному районі півкулі води. Основну територію країни складають два острови, що мають відповідні назви — острів Південний та острів Північний. Західне узбережжя островів омивається Тасмановим морем, інші береги країни — Тихим океаном. Острова Південний і Північний розділеніпротокою Кука. Крім двох основних островів, Новій Зеландії належить близько 700 островів значно меншої площі, більшість з яких безлюдні. Найбільшими з них є острів Стюарт, острова Антиподів, острів Окленд, острови Баунті, острови Кемпбелл, архіпелаг Чатемта острів Кермадек. Загальна площа країни становить 268 680 км². Це робить її трохи меншою за своїми розмірами, ніж Італія абоЯпонія, але дещо більше Великої Британії. Довжина берегової лінії Нової Зеландії становить 15 134 кілометра.

Південний острів — найбільший острів Нової Зеландії та 12-й за величиною острів на планеті, його площа становить 151 215 км². На острові проживає приблизно одна четверта частина населення країни. Уздовж острова з півночі на південь тягнеться хребет складчастих гір Південні Альпи, найвищою вершиною яких є гора Кука (43°35′44.69″ пд. ш. 170°08′27.75″ сх. д. (G), інша офіційна назва — Аоракі) висотою 3754 метри. Крім неї на Південному острові є ще 18 вершин заввишки більше 3000 м. Східна частина острова більш рівнинна і практично повністю зайнята сільськогосподарськими угіддями. Західне узбережжя острова заселене набагато менш щільно. Тут збереглися значні масиви практично недоторканої природи з незайманим рослинним і тваринним світом. Західна частина знаменита також численними національними парками, фіордами та льодовиками, що спускаються зі схилів Південних Альппрямо в Тасманове море. Найбільше озеро острова — Те-Анау (друге за площею озеро Нової Зеландії).

Північний острів, площею 115 777 км², 14-й за величиною острів на планеті. Острів значно менше гористий, ніж Південний, і більш зручний для створення населених пунктів і морських портів, саме тому на ньому проживає велика частина населення і тут розташовані найбільші міста країни. Найвищою точкою Північного острова є активний вулкан Руапеху (39°16′ пд. ш. 175°34′ сх. д. (G)) висотою 2797 метрів. Північний острів відрізняється високою вулканічною активністю: з шести вулканічних зон країни п'ять розташовані на ньому. У самому центрі Північного островарозташоване озеро Таупо, найбільше озеро у Новій Зеландії. З нього бере свій початок річка Уаїкато, довжина якої становить 425 кілометрів, що робить її найдовшою річкою у Новій Зеландії.

Рельєф

Рельєф Нової Зеландії представляє в основному височини і гори. Більше 75 % території країни лежить на висоті більше 200 м над рівнем моря. Більшість гір Північного острова не перевищують висоту 1800 м, 19 піків Південного острова вище 3000 м. Прибережні зони Північного острова представлені просторими долинами. На західному узбережжі Південного острова розташовані фіорди.

Клімат

Клімат Нової Зеландії змінюється від теплого субтропічного на півночі Північного острова, до прохолодного помірного на півдні і в центральних регіонах Південного острова; в гірських районах переважає суворий альпійський клімат. Ланцюг високих Південних Альп розділяє країну навпіл і, заступаючи шлях переважним західним вітрам, ділить її на дві різні кліматичні зони. Західне узбережжя Південного острова — сама волога частина країни, східна частина, що перебуває всього в 100 кілометрах від неї — найсухіша.

Східно-Австралійська течія, що проходить через Тасманове море між Австралією і Новою Зеландією, робить клімат островів і східного узбережжя Австралії більш теплим і вологим, тропічним замість субтропічного; сприяє поширенню тропічної морської фауни в субтропічні області вздовж південно-східного узбережжя Австралії і Нової Зеландії.

На більшій частині Нової Зеландії рівень опадів становить від 600 до 1600 міліметрів на рік. Вони розподіляються відносно рівномірно протягом року, за винятком більш сухого літнього періоду.

Середня річна температура становить від +10 °C на півдні, до +16 °C на півночі. Найхолодніший місяць — липень, а найтепліші місяці — січень та лютий. На півночі Нової Зеландії відмінності між зимовими і літніми температурами не дуже значні, але на півдні і в передгірних районах різниця досягає 14 °C. У гористих районах країни із збільшенням висоти температура різко знижується, приблизно на 0,7 °C кожні 100 метрів.

В Окленді, найбільшому місті країни, середньорічна температура становить + 15,1 °C, при цьому найвища зафіксована температура склала +30,5 °C, а мінімальна −2,5 °C. У столиці країни, Веллінгтоні, середньорічна температура становить +12,8 °C, максимальна зафіксована температура +31,1 °C, мінімальна −1,9 °C[26].

Кількість сонячних годин у році відносно висока, особливо в районах, захищених від західних вітрів. У середньому по країні вона становить не менше 2000 годин. Рівень сонячної радіації дуже високий на більшій частині країни. Снігопади вкрай рідкісні в прибережних районах півночі країни і в західній частині Південного острова. В інших регіонах незначні і нетривалі снігові опади можливі в зимові місяці. Нічні заморозки в зимовий час можуть мати місце по всій території країни.