
- •Елементи кінематики
- •1.1.1.Векторні характеристикимеханічного руху– переміщення, шлях, швидкіст та прискорення
- •1.1.2. Рух точки по колу, кутова швидкість і кутове прискорення
- •1.1.3. Зв’язок кутових та лінійних величин
- •1.1.4. Плоскопаралельний рух
- •1.2. Динаміка точки та системи матеріальних точок
- •1.2.1. Закони Ньютона
- •1.2.2. Принцип відносності Галілея
- •1.2.3. Закон динаміки системи матеріальних точок
- •1.2.4. Закон збереження імпульсу
- •1.2.5. Центр мас (інерції) системи матеріальних точок. Теорема про рух центру мас
- •1.2.6. Рух тіл змінної маси
- •1.2.7. Сили інерції. Рух у неінерціальних системах відліку
- •1.2.8. Еквівалентність сил інерції і сил тяжіння
- •1.3. Динаміка обертального руху
- •1.3.1. Момент сили та момент імпульсу
- •1.3.2. Рівняння моментів
- •1.3.3. Рівняння моменту імпульсу для обертання навколо нерухомої осі. Момент інерції
- •1.3.4.Приклади на закон збереження моменту імпульсу
- •1.3.5. Момент інерції. Теорема Гюйгенса-Штейнера
- •1.3.6. Вільні осі обертання. Уявлення про гіроскопи
- •1.3.7. Умови рівноваги твердого тіла.
- •1.4. Закон збереження енергії
- •1.4.1. Енергія, робота та потужність
- •1.4.2. Кінетична енергія поступального та обертального рухів
- •1.4.3. Консервативні сили. Потенціальна енергія
- •1.4.4. Енергія пружно деформованого тіла
- •1.4.5. Потенціальна енергія матеріальної точки у гравітаційному полі та в однорідному полі тяжіння
- •1.4.6. Закон збереження енергії у механіці
- •1.4.7. Пружний та непружний удари тіл та частинок
- •1.5. Всесвітнє тяжіння
- •1.6. Елементи механіки суцільних середовищ
- •1.6.1. Деформація розтягу (стиску)
- •1.6.2. Деформація зсуву
- •1.6.3. Деформація кручення
- •1.6.4. Деформація згину
- •1.6.5. Енергія пружної деформації
- •1.6.6. Аеро- та гідродинаміка
- •1.6.7. Сили в’язкого тертя
- •1.6.8. Види течії в’язкої рідини
- •1.6.9. Рух твердих тіл у рідинах та газах
- •1.7. Елементи спеціальної теорії відносності
1.6.1. Деформація розтягу (стиску)
Звернімося
до досліду. Закріпимо один кінець
гумового шнура завдовжки
і потягнемо за інший кінець з постійною
силою
.
Шнур прийде в нове положення рівноваги
з довжиною
(рис. 1.65). Таку найпростішу деформацію
можна охарактеризувати відносним
видовженням:
, (1.154)
при цьому видовженню відповідає ε > 0, а стиску – ε < 0.
Відмітимо також, що при розтягу тіла його поперечні розмір d зменшується до величини d1. Такий поперечний стиск характеризується параметром
(1.155)
Дослідним
шляхом встановлено, що відношення
до
приблизно однакове для різних деформацій
одного і того ж матеріалу. Тому у теорії
пружності матеріал характеризується
коефіцієнтом Пуассона:
. (1.156)
Числове значення коефіцієнта Пуассона лежить у межах: 0 < μ ≤ 1/2.
Для ізотропних матеріалів, що мають однакові механічні властивості по усім напрямкам, 1/4 < μ ≤ 1/3, зокрема, для металів μ = 3/10. Для гуми (продукту вулканізації каучуку) внаслідок практичної нестискуваності коефіцієнт Пуассона μ = 1/2. Для пористих матеріалів (наприклад, коркової винної пробки) μ ≈ 0. У той же час невеликого значення цієї величини у пробки виявляється достатньо, щоб більш-менш легко вийняти пробку штопором: розтягуючись, вона трохи стискається. До речі, саме через це штопор не повинен бути надто жорстким: хороший штопор пружинить, розтягується і разом з тим розтягує пробку по всій її довжині. Пробка із-за цього по всій довжині стає трохи тоншою, що і допомагає її витягнути.
Як установив Гук, при послідовному зростанні навантаження на початку деформації розвиваються рівномірно по довжині стрижня і зростають пропорційно навантаженню, тобто
(1.157)
Величина
називається нормальною механічною
напругою у торцевому перерізі стрижня.
Співвідношення (1.157) виражає закон Гука
для деформації розтягу (чи стиску).
Коефіцієнт Е
називається модулем пружності (або
модулем Юнга). Одиницею вимірювання
модуля Юнга є паскаль:
[E] = Н/м2=Па.
Фізичний
зміст модуля Юнга: модуль Юнга дорівнює
такій нормальній напрузі, яку необхідно
прикласти, щоб тіло розтягнути удвічі
(тобто, щоб відносне видовження стало
рівне одиниці), якщо б такі великі
деформації були б можливі. Насправді,
вже при значно менших деформаціях
відбувається руйнування тіла.
Модуль
Юнга Е та коефіцієнт Пуассона μ
повністю характеризують пружні
властивості ізотропного матеріалу. Усі
інші пружні постійні можуть бути виражені
через Е та
μ.
Зокрема, модуль всебічного стиску К
(що характеризує об’ємний стиск як:
,
де р
– тиск) виражається через Е
та μ
співвідношенням:
. (1.158)
Модуль
зсуву G
(див. нижче його означення) виражається
через Е
та
співвідношенням:
(1.159)
Дослід показує, що закон (1.157) виконується лише в певному інтервалі напруг. Якщо розтягувати стрижень, послідовно збільшуючи від нуля прикладену до нього силу, то щоразу після зняття навантаження, деформація зникає. Однак, при деякій напрузі σ ≥ σпр з’являється залишкове видовження. Ця напруга σпр називається межею пружності.
На
рисунку 1.66 зображена залежність
деформації від напруги, що називаєтьсядіаграмою
розтягу.
Необхідно відмітити, що закон Гука
виконується лише в області пружності
– області пропорційності, коли 0 ≤ σ ≤ σп,
де σп
– межа пропорційності.
При
зростанні навантаження спостерігається
явище текучості, тобто зростання довжини
зразка при постійному навантаженні
,
що називається межею
текучості.
Відмітимо, що течія матеріалу відбувається
рівномірно по усій довжині стрижня. За
межами області текучості подальше
видовження стрижня супроводжується
зростанням
.
Однак деформації уже будуть розподілені
неоднаково по довжині стрижня (рис.
1.67) – у деякому місці з’являється шийка.
При напрузі σм,
що називається межею міцності, у цьому
послабленому перерізі відбувається
розрив.
Напругу,
яку даний матеріал здатний витримати
на практиці, не руйнуючись і не зазнаючи
небезпечної деформації, називаютьдопустимою
і позначають [σ].
Зазвичай [σ] < σпр,
і усі розрахунки проводять на основі
закону Гука. Щоб забезпечити міцність
при усіх обставинах, допустима напруга
вибирається як частина межі міцності
σм,
зокрема, для металів [σ] = 0,2∙σм,
а для дерева
[σ] = 0,1∙σм.
Число, що показує, у скільки разів межа
міцності більша за допустиму напругу,
називається запасом
міцності,
тобто
(1.160)
Слід зазначити, що найбільші деформації, які може витримати матеріал, визначаються протяжністю області текучості. Якщо область текучості велика, то матеріал називається пластичним. Такий матеріал, як, наприклад, сталь здатний витримати значні навантаження без руйнування. Навпаки, якщо область текучості незначна, то цей матеріал крихкий. Крихкі матеріали, наприклад, чавун, руйнуються при деформаціях ε ≥ εпр. Однак у ряді випадків і пластичні деформації можуть руйнуватися при малих деформаціях ε ≈ εпр (наприклад, сталь при температурах, нижчих за –45 оС).