- •Елементи кінематики
- •1.1.1.Векторні характеристикимеханічного руху– переміщення, шлях, швидкіст та прискорення
- •1.1.2. Рух точки по колу, кутова швидкість і кутове прискорення
- •1.1.3. Зв’язок кутових та лінійних величин
- •1.1.4. Плоскопаралельний рух
- •1.2. Динаміка точки та системи матеріальних точок
- •1.2.1. Закони Ньютона
- •1.2.2. Принцип відносності Галілея
- •1.2.3. Закон динаміки системи матеріальних точок
- •1.2.4. Закон збереження імпульсу
- •1.2.5. Центр мас (інерції) системи матеріальних точок. Теорема про рух центру мас
- •1.2.6. Рух тіл змінної маси
- •1.2.7. Сили інерції. Рух у неінерціальних системах відліку
- •1.2.8. Еквівалентність сил інерції і сил тяжіння
- •1.3. Динаміка обертального руху
- •1.3.1. Момент сили та момент імпульсу
- •1.3.2. Рівняння моментів
- •1.3.3. Рівняння моменту імпульсу для обертання навколо нерухомої осі. Момент інерції
- •1.3.4.Приклади на закон збереження моменту імпульсу
- •1.3.5. Момент інерції. Теорема Гюйгенса-Штейнера
- •1.3.6. Вільні осі обертання. Уявлення про гіроскопи
- •1.3.7. Умови рівноваги твердого тіла.
- •1.4. Закон збереження енергії
- •1.4.1. Енергія, робота та потужність
- •1.4.2. Кінетична енергія поступального та обертального рухів
- •1.4.3. Консервативні сили. Потенціальна енергія
- •1.4.4. Енергія пружно деформованого тіла
- •1.4.5. Потенціальна енергія матеріальної точки у гравітаційному полі та в однорідному полі тяжіння
- •1.4.6. Закон збереження енергії у механіці
- •1.4.7. Пружний та непружний удари тіл та частинок
- •1.5. Всесвітнє тяжіння
- •1.6. Елементи механіки суцільних середовищ
- •1.6.1. Деформація розтягу (стиску)
- •1.6.2. Деформація зсуву
- •1.6.3. Деформація кручення
- •1.6.4. Деформація згину
- •1.6.5. Енергія пружної деформації
- •1.6.6. Аеро- та гідродинаміка
- •1.6.7. Сили в’язкого тертя
- •1.6.8. Види течії в’язкої рідини
- •1.6.9. Рух твердих тіл у рідинах та газах
- •1.7. Елементи спеціальної теорії відносності
1.4. Закон збереження енергії
1.4.1. Енергія, робота та потужність
Розглянуте раніше поняття «імпульс» (), що характеризує інертні властивості тіла і є деякою мірою руху тіла, не завжди можна застосувати для оцінки зміни характеру руху тіла. Наприклад, розглянемо рух тіла за наявності тертя, в результаті якого тіло зупиняється (), при цьому механічний рух перетворюється у теплову форму руху (молекул), і імпульс тіла не може бути мірою такого руху. Отже, потрібна інша, універсальна міра руху, що дозволяла б врахувати перехід від однієї форми руху до іншої, тобто що була б єдиною кількісною мірою руху у всіх його формах. Такою фізичною величиною є енергія.Енергія – це кількісна міра руху матерії в усіх формах цього руху.
У природі постійно протікають процеси, що супроводжуються перетворенням однієї форми руху матерії в іншу, а енергія є єдиною мірою, що характеризує кількісні та якісні зміни руху, що відбуваються при цьому. Ці зміни зумовлені взаємодією тіл системи, як між собою, так і з зовнішніми тілами. Оскільки рух є невід’ємним атрибутом матерії (способом її існування), будь-яке тіло має певний запас енергії, що є мірою цього руху. Таким чином, енергія – це єдина кількісна міра руху в усіх формах його прояву і лише умовно для кількісної оцінки якісно різних форм руху і відповідно до них взаємодій вводиться поняття механічної, теплової, електромагнітної і інших видів енергії.
Зміна механічного руху тіла зумовлена силами, що діють на нього з боку інших тіл. Тому для кількісної оцінки обміну енергією між взаємодіючими тілами вводиться поняття роботи сили.
Робота є мірою передачі енергії від одного тіла до іншого.
Елементарною роботою сили на малому переміщенні називається скалярний добуток:
(1.107)
де α – кут між векторами та. В залежності від кута робота може бути додатною (), від’ємною () і рівною нулю ().
В загальному випадку, коли тіло, рухаючись по криволінійній траєкторії, проходить скінченний шлях, можна уявно розбити цей шлях на безкінечно малі елементи, на кожному з яких силу можна вважати постійною, і елементарна робота визначається рівнянням (1.107), тоді загальна робота на усьому шляху визначається
(1.108)
і називається криволінійним інтегралом вектора вздовж траєкторіїL.
При дії на тіло одночасно декількох сил загальна робота визначатиметься:
тобто робота результуючої декількох сил рівна алгебраїчній сумі робіт, виконаних кожною із сил окремо.
Одиницею роботи в системі СІ є джоуль (Дж). 1 Дж = 1м·1с.
Потужність – це робота, віднесена до одиниці часу:
(1.109)
По-іншому потужність можна записати:
(1.110)
Таким чином, одну і ту ж потужність можна розвинути або за рахунок дії великої сили, що спричинює малу швидкість тіла (наприклад, сила тяги двигуна повільного трактора), або ж за рахунок відносно незначної дії сили, що спричинює велику швидкість тіла (наприклад, сили тяги двигуна спортивного автомобіля).
Одиницею потужності в системі СІ є ватт (Вт). 1 Вт = 1 Дж/1 с. Однією з позасистемних одиниць вимірювання потужності, що часто зустрічається в автомобільній індустрії, є кінська сила. 1 к.с. = 736 ватт.