- •Цимбалюк а. В., Аністратенко ю. І.
- •Тема 1.8. Способи забезпечення виконання платниками
- •3. Функції податків. Класифікація податків
- •Класифікація:
- •3. Залежно від платника:
- •4. Залежно від форми оподаткування:
- •7. Залежно від періодичності стягнення:
- •8. Залежно від обліку податкового платежу:
- •4. Поняття та сутність оподаткування. Принципи оподаткування.
- •Тема 1.2. Структура (елементи) податку, її правове
- •1) Платники податків (ст. 15 пку):
- •2) Об’єкт оподаткування (ст. 22 пку):
- •3) База оподаткування (ст. 23 пку):
- •4) Одиниця виміру бази оподаткування (ст. 24 пку):
- •5) Ставка податку (ст. 25, 26, 27, 28, 29 пку):
- •6) Строк сплати податку та збору (ст. 31, 32 пку):
- •7) Податковий період (ст. 33, 34 пку):
- •8) Податковий обов’язок (ст. 36, 37, 38 пку):
- •3. Податкова звітність та податкова декларація.
- •4. Податкові пільги та їх класифікація.
- •Тема 1.3. Податкове право та податкове законодавство.
- •2. Принципи податкового права. Джерела податкового права. Кодифікація податкового законодавства.
- •3. Основи міжнародного податкового права. Поняття та види податкових міжнародних договорів. Поняття, види та методи усунення подвійного оподаткування.
- •5) Нарахування пені та штрафних санкцій на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах.
- •Поняття, види та методи усунення подвійного оподаткування.
- •Тема 1.4. Податкові правовідносини та податково-правові норми.
- •Види податкових правовідносин:
- •2. Об’єкти та суб’єкти податкових правовідносин.
- •Структура податкової норми:
- •Тема 1.5. Правове регулювання податкової системи України.
- •2. Порядок встановлення та скасування податків в Україні.
- •4. Правове регулювання офшорних механізмів в Україні.
- •Тема 1.6. Податкові органи в Україні. Організація
- •1. Органи дпс, як особливий суб’єкт податкових правовідносин.
- •Система податкових органів в Україні.
- •Глава 5. Ст. 61-62 пку закріплюють правове регулювання поняття податкового контролю в Україні. А саме:
- •Податковий контроль здійснюється шляхом:
- •3. Податкові перевірки, їх види та класифікація. Порядок оформлення їх результатів.
- •4. Способи захисту платниками своїх прав та законних інтересів.
- •Тема 1.7. Відповідальність за порушення податкового
- •1. Відповідальність за порушення податкового законодавства, її види та підстави для застосування.
- •Класифікація податкових правопорушень може здійснюватись за різними критеріями:
- •2. Підстави притягнення платників податків до фінансово-економічної відповідальності.
- •3. Адміністративна відповідальність. Повноваження органів дпс щодо розгляду справ по адмінправопорушеннях.
- •4. Кримінальна відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
- •Тема 1.8. Способи забезпечення виконання платниками податкового законодавства.
- •1. Поняття податкового обов’язку, його виникнення і припинення. Гарантії забезпечення виконання зобов’язань по сплаті податків та зборів.
- •2. Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платників податків.
- •3. Податкова застава, її зміст та підстави виникнення.
- •4. Адміністративний арешт активів платника та його види.
- •5. Строки давності та їх застосування.
- •Особлива частина.
- •Тема2.1. Оподаткування прибутків підприємств.
- •Загальна характеристика податку на прибуток підприємств
- •Податок на прибуток підприємств
- •2. Платники податку на прибуток.
- •3. Прибуток, як об’єкт оподаткування, порядок його визначення.
- •Валові витрати виробництва і обігу ± убиток ( приріст ) балансової вартості запасів на складах, в незавершеному виробництві і залишках готової продукції
- •Стаття 138 Податкового Кодексу встановлює склад витрат та порядок їх визнання, а саме:
- •4. Ставки податку на прибуток підприємств. Порядок нарахування та сплати податку.
- •Порядок обчислення (нарахування) податку:
- •5. Поняття безнадійної та сумнівної заборгованості та порядок її врегулювання.
- •Тема 2.2. Правове регулювання оподаткування фізичних осіб.
- •1.Податок з доходів фізичних осіб, його правове регулювання. Платники та об’єкт оподаткування.
- •Податок з доходів фізичних осіб
- •2. Поняття оподаткованого доходу та його види.
- •3. Податкова знижка, податковий кредит та податкові соціальні пільги.
- •4. Ставки податку, порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
- •5. Декларування доходів громадян.
- •Тема 2.3. Непрямі податки.
- •1. Сутність непрямого оподаткування та його правове регулювання.
- •2. Податок на додану вартість, його характеристика.
- •Загальна характеристика податку на додану вартість
- •3. Платники пдв, їх реєстрація в органах дпс.
- •4. Операції, що підлягають оподаткуванню пдв. Порядок обчислення та сплати пдв. Ставки пдв. Порядок застосування «0» ставки.
- •Тема 2.4. Акцизний податок.
- •1. Поняття та класифікаційні ознаки акцизного податку.
- •Класифікаційні ознаки акцизного податку:
- •Акцизний податок
- •3. Підакцизні товари та ставки податку. Порядок обчислення податку. Контроль за сплатою.
- •4. Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
- •Тема 2.5. Митні платежі.
- •1. Митні платежі в системі оподаткування, їх види. Мито, що стягується при переміщенні товарів через митну територію України.
- •Загальна характеристика та ознаки мита:
- •2. Поняття митної вартості та методи її визначення. Порядок нарахування та сплати мита.
- •3. Державне мито, його правове регулювання. Платники та об’єкт
- •Загальні ознаки та характеристика державного мита:
- •Тема 2.6. Майнове оподаткування.
- •1. Сутність та види майнового оподаткування.
- •2. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.
- •3. Плата за землю.
- •Загальна характеристика та ознаки плати за землю:
- •Тема 2.7. Місцеві податки і збори.
- •1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
- •2. Єдиний податок.
- •Структурно – логічна схема розрахунку єдиного податку:
- •Загальна характеристика та ознаки Єдиного податку з фізичних осіб:
- •Єдиний податок з фізичних осіб
- •3. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
- •4. Збір за місця для паркування транспортних засобів.
- •5. Туристичний збір.
- •Тема 2.8. Природоохоронні платежі.
- •2. Збір за спеціальне використання води.
- •Загальна характеристика та ознаки збору за спеціальне використання водних ресурсів:
- •3. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
- •Збір за спеціальне використання лісових ресурсів
- •Тема 2.9. Ресурсні платежі.
- •1. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
- •2. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні.
- •3. Плата за користування надрами.
- •Тема 2.10. Спеціальні податкові режими.
- •1. Фіксований сільськогосподарський податок.
- •2. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії виробленої кваліфікованими когенераційними установками.
- •3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ та споживачів усіх форм власності.
- •Термінологія курсу
- •Тестові завдання для самоконтролю
- •Екзаменаційні питання з курсу «податкове право»
- •Список рекомендованої літератури Нормативні джерела
- •Закони України
- •Укази Президента
- •Постанови та Декрети кму
- •Підручники
- •Додатки
3. Основи міжнародного податкового права. Поняття та види податкових міжнародних договорів. Поняття, види та методи усунення подвійного оподаткування.
Міжнародний договір є найважливішим джерелом міжнародного податкового права.
Податковий договір (угода) має подвійну природу, з одного боку , він регулюється міжнародним правом. З іншого – після його інкорпорації в національне податкове право стає елементом внутрішньо – державного податкового законодавства.
За юридичною силою міжнародні податкові угоди бувають двох видів:
Які мають більшу юридичну силу порівняно з Національними податковими законами (Україна, Росія);
Мають рівну юридичну силу (США, Англія).
Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 статті 103 ПКУ.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 статті 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом державної податкової служби запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов’язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом державної податкової служби.
У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 статті 103 ПКУ доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.
У разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.
Орган державної податкової служби перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку орган державної податкової служби приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України.
У разі відмови в поверненні суми податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.
Орган Державного казначейства України на підставі висновку органу державної податкової служби перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента.
Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення органу державної податкової служби про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України.
Кошти, які за рішенням органу державної податкової служби повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається.
В ст. 103 ПКУ визначається:
1) Порядок надання допомоги у стягненні податкового боргу в міжнародних правовідносинах;
2) Узгодження суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах;
3) Відкликання податкових повідомлень в міжнародних правовідносинах або податкових вимог;
4)Заходи щодо стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах;