Семінарсько-практичне заняття за т. 15–16 Тема. Планування, аналіз, звітність та аудит у сфері праці

Мета роботи:

– Навчальна: відпрацювання навичок з розрахунку показників з праці на підприємстві. Відпрацювання навичок проведення розрахунків для аналізу показників з праці на підприємстві.

– Виховна:розвивати економічне мислення та вміння раціонально застосовувати різні методики аналізу та планування показників з праці.

Методичні рекомендації до виконання роботи

Аналіз та планування показників з праці є двома взаємопов’язаними та взаємозалежними елементами управління трудовими ресурсами на підприємстві.

План по праці – важливий розділ стратегічного плану підприємства, він складається з:

– плану по чисельності та складу працюючих;

– плану підвищення продуктивності праці;

– плану по фонду оплати праці;

– плану з організації праці.

Аналіз трудових показників здійснюється в напрямах:

– аналіз структури та динаміки робочої сили;

– аналіз використання робочого часу;

– аналіз продуктивності праці;

– аналіз формування та використання фонду заробітної плати;

– аналіз організації та нормування праці.

Методика розрахунку показників з праці має такий виг­ляд:

1. Планування й аналіз чисельності працівників.

Розрахунок загальної потреби підприємства в кадрах за укрупненим методом виглядає таким чином:

, (96)

де Ч –загальна потреба підприємства в кадрах;

О – обсяг виробництва;

В – запланований виробіток на одного працюючого.

Планова чисельність основних робітників визначається одним із методів:

– за трудомісткістю виробничої програми:

(ос.); (97)

(ос.), (98)

де – сумарна трудомісткість виробничої програми, н-год;

–кількість одиниць продукції, яку необхідно виготовити у плановому періоді, шт.;

–дійсний фонд часу роботи одного робітника (визначається за балансом робочого часу середньоспискового робітника), н-год;

–середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві;

–норма часу на обробку однієї деталі, н-год; хв.

Також за даним методом використовують формулу:

, (99)

де Т_пф– корисний фонд часу одного працівника;

Т_пр – час, необхідний для виконання виробничої програми.

; (100)

де n – кількість номенклатурних позицій виробів у виробничій програмі;

Ni – кількість виробіві-ї номенклатурної позиції;

Ті – трудомісткість процесу виготовлення виробуі-ї номенклатурної позиції;

Кв – коефіцієнт виконання норм часу;

– за нормами обслуговування:

(ос.) (101)

де n– загальна кількість одиниць устаткування, яка обслуговується, од.;

–кількість змін роботи устаткування;

–коефіцієнт спискового складу, який обчислюється як відношення явочної чисельності робітників до їх спускової чисельності;

–норма обслуговування на одного робітника, од;

– за нормами виробітку:

(ос.), (102)

де – планова кількість виробів, натур. од.;

–годинна норма виробітку одного робітника, натур. од.

Якщо виробничий об’єкт або устаткування обслуговується групою робітників і розміщення їх всередині об’єкта не визначається, розрахунок чисельності здійснюється за нормативами. Нормативи чисельності визначаються через норми обслуговування або норми часу обслуговування:

(103)

або

(104)

де Р– обсяг робіт;

Но– норма обслуговування виражена в таких самих одиницях, що й обсяг роботи;

Ф– фонд робочого часу (за зміну, місяць);

Тно– норма часу обслуговування для відповідного періоду.

Чисельність допоміжних робітників (кранівників, комірників, комплектувальників та ін.), для яких не можна установити обсяг робіт, норму обслуговування, розраховується за робочими місцями:

(105)

де О– кількість робочих місць;

З – число змін;

Коб– коефіцієнт приведення явочної чисельності до облікової.