Розв’язання

1. Розраховуємо тарифну ставку ІІІ розряду:

Тст_ІІІ = Т₁·К_ІІІ = 1,3·1,33 = 1,729 грн.

2. Розраховуємо фонд часу відпрацьованого робітником за місяць відповідно до плану:

Фч_ПЛ =N·Тзм = 22·7,2 = 158,4 год.

3. Розраховуємо фонд часу відпрацьованого робітником за місяць фактично:

Фч_Ф =Q·Нч₁ = 200·1,09 = 218 год.

Отже, працівник перевиконав своє завдання на 59,6 год. (218–158,4), або виготовив 55 виробів понаднормово (59,6/1,09).

4. Розраховуємо суму заробітної плати працівника:

а) за планове виконання роботи:

З_ТАР = Тст_ІІІ·Фч_ПЛ = 1,729·158,4 = 273,87 грн;

б) за понаднормове виконання (премія):

П = 3·Тст_ІІІ(Фч_Ф–Фч_ПЛ) = 3·1,729·59,6 = 309,15 грн;

в) доплата за шкідливі умови праці:

Д = З_ТАР·0,12 = 273,87·0,12 = 32,86 грн.

Отже, загальний заробіток працівника становить:

З_ЗАГ = З_ТАР + П + Д = 273,87 + 309,15 + 32,86 = 615,88 грн.

Відповідь: 615,88 грн.

Для оплати праці застосовують дві форми заробітної плати, що базуються на тарифній системі – відрядна та погодинна.

Відрядна та погодинна форми оплати праці поділяються на кілька систем.

Відрядна поділяється на системи: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна.

Сутність прямої системи оплати праці полягає в тому, що розмір заробітної плати залежить від кількості виробленої продукції відповідної якості і розцінки.

Загальний відрядний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці розраховується за формулою:

^, (70)

де N_i – обсяг виготовленої продукції певного виду;

P_i– розцінка за одиницю продукції певного виду.

Відрядна розцінка (P_в)визначається за формулами:

1. На основі норм виробітку:

^, (71)

де Т_ст– годинна чи денна тарифна ставка відповідного розряду;

Н_вир– норма виробітку за одиницю часу.

2. На основі норми часу:

, (72)

де Н_ч– норма часу, хв.

Приклад 2. Необхідно визначити заробіток токаря за місяць, якщо відомо, що він протягом цього періоду виконав такий обсяг робіт: валикі ступінчасті – 100 шт. за встановленою розцінкою 1,26 грн за грн, втулки конічні – 500 шт. за розцінкою 98 к. за грн, болти – 300 шт. за розцінкою 72 к. за грн.

Розв’язання:

Нараховуємо заробітну плату працівнику за прямою відрядною системою оплати праці, скориставшись формулою (4.1.):

Звідр. = 1,26·100 + 0,98·500 + 0,72·300 = 832 грн.

Відповідь: 832 грн.

Відрядно-преміальна система оплати праці, сутність якої полягає у тому, що, крім відрядного заробітку, робітникові нараховується премія за виконання та перевиконання певних показників.

Розмір премії встановлюється у відсотках до відрядного чи тарифного заробітку.

Загальний заробіток за відрядно-преміальної системи оплати праці розраховується за формулою:

, (73)

де З_в. З_пог. – заробіток відрядний чи погодинний;

П₁, П₂, П_n– розмір премії у відсотках до відповідного заробітку.

Приклад 3.Необхідно визначити вид та розмір заробітної плати фрезерувальника, якщо він за місяць виготовив 173 вироби при завданні 130. Норма часу на виконання операції становить 1,4 нормо-годин, а годинна тарифна ставка становить 1,8 грн. Процент доплат за виконання плану становить 9 %, а процент доплат за кожен процент перевиконання плану – 1,5 %.

Розв’язання:

Обчислюємо розцінку за один виріб за формулою (4.3.):

Рв = 1,8·1,4 = 2,52 грн за виріб.

Знайдемо ступінь перевиконання плану виробництва у відсотках:

(173/130·100 %)–100 % = 33 %

Використовуючи формулу (4.4.), розраховуємо розмір заробітної плати фрезерувальника за місяць за відрядно-преміальною системою:

Зв.п. = (2,52·130)(1 + (9 + 1,5·33)/100)) = 519,25 грн.

Відповідь: 519,25 грн.

Сутність відрядно-прогресивної системи оплати праціполягає у тому, що заробіток за виконання завдання у межах норми виплачується за постійними розцінками, а виробіток понад завдання (норми) – за підвищеними розцінками, які збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання.

Загальний заробіток при застосуванні цієї системи визначається за формулою (З_заг):

, (74)

де N_н– обсяг продукції у межах завдання;

∆N – збільшення обсягу продукції понад норми;

Р _пост.– постійна розцінка;

Р_пр– прогресивна розцінка.

Знаходимо постійну розцінку:

, (75)

де Н_ч– норма часу на один виріб.

Розцінка прогресивна:

, (76)

де К_збіль. – збільшення розцінки на вироби (100 + %).

Також загальний виробіток за відрядно-прогресивною системою розраховується за формулою:

, (77)

де – вихідна база для нарахування прогресивних доплат, виражена у відсотках виконання норм виробітку, частка одиниці;

– коефіцієнт виконання норм виробітку;

– коефіцієнт збільшення прямої відрядної розцінки за шкалою прогресивних доплат.

Приклад 4. Визначити вид оплати праці та розмір зарплати працівника, якщо він за місяць виготовив 220 виробів при завданні 180. Вихідна база для нарахування доплат – 110 % виконання плану. Трудомісткість виробництва продукції становить 1,1 нормо-години. Якщо план перевиконано в інтервалі від 1 до 10 %, розцінка зростає на 25 %, якщо в інтервалі 11-25 % – на 50 %, якщо в інтервалі 26–40 % – на 75 %, якщо більше 40 % – на 100 %. Годинна тарифна ставка, згідно з трудовими нормативами, становить 3,6 грн.

Розв’язання:

Визначаємо відрядну розцінку на один виріб за формулою (4.3.):

Рв = 3,6·1,1 = 3,96 грн за виріб

Обчислюємо коефіцієнт виконання норм виробітку:

220/180 = 1,22.

Отже, план перевиконано на 22 %. Тому за понаднормово виготовлені вироби розцінка зростає на 50 % відповідно до наведеної шкали.

Вихідна база для нарахування доплат – 110 % виконання плану, тобто k_вих = 1,1.

Розраховуємо заробітну плату працівника за відрядно-прогресивною системою оплати праці (1.5.2.):

Ззаг = 3,69·180(1 + (1,1·0,5)/1,22) = 1034,14 грн.

Відповідь: 10 34,14 грн.

Загальний заробіток при непрямій-відрядній системі оплати праці визначається за формулами:

, (78)

де Р_непр– непряма відрядна розцінка;

N_факт– фактичний обсяг виконаного завдання.

Непряма відрядна розцінкарозраховується за формулою:

, (79)

де Т_{ден.доп.}– денна тарифна ставка допоміжного робітника, праця якого оплачується за непрямою відрядною системою, грн;

Н_об. – кількість робочих місць, які обслуговуються за установленими нормами;

В_пл. – планова норма виробітку, яка встановлена для кожного виробничого об’єкта.

, (80)

де Т_ст– тарифна ставка допоміжного робітника;

Н_{вир.сер.}– середній показник виконання норм виробітку робітників.

Приклад 5.Необхідно визначити заробітну плату чергового робітника та вид оплати його праці, якщо він обслуговує 20 робітників, зайнятих в основному виробництві. Його годинна тарифна ставка становить 3,3 грн. Фактичне виконання завдання за робочими об’єктами обслуговування становить 18 200 виробів. Планова норма виробітку, встановлена для кожного обслуговуваного виробничого об’єкта, становить 8 виробів на годину.

Розв’язання:

Обчислюємо непряму відрядну розцінку за формулою (4.7.):

Р_непр = 3,3/(20·8) = 0,02 грн за виріб

Обчислюємо заробітну за непрямою системою оплати праці:

З_заг = 18200·0,02 = 364 грн.

Відповідь: 364 грн.

Сутність акордної системи оплати праціполягає в тому, що відрядна розцінка встановлюється не на окрему операцію, а на весь комплекс робіт загалом на основі діючих норм часу. При цій системі заздалегідь визначаються обсяг і строк їх виконання.

Погодинна форма оплати праці має дві системи:

Пряма погодинна, за якою заробітна плата обчислюється за годинними та денними тарифними ставками і фактично відпрацьованим часом за формулою:

, (81)

де Т_ст – годинна чи денна тарифна ставка;

Ф_ф– фактично відпрацьований час.

Приклад 6.За місяць токар ІІІ розряду відпрацював 22 дні. Тривалість робочої зміни становить 8 годин. Тарифна ставка І розряду робіт – 2,4 грн на годину. Тарифний коефіцієнт, винайдений за тарифною сіткою відповідно до умов праці, має значення 1,33. Необхідно обчислити суму заробітної плати токаря за місяць.

Розв’язання:

Нараховуємо суму заробітної плати за прямою погодинною системою оплати праці:

З_поч = 22·8·2,4·1,33 = 561,79 грн.

Відповідь: 561,79 грн.

Погодинно-преміальна системапередбачає, крім погодинної оплати праці, премії за виконання і перевиконання встановлених показників.

, (82)

де – відсоток премії, встановлений керівництвом підприємства за досягнення певних кількісних і якісних показників до тарифного заробітку.

Приклад 7.За місяць слюсарVрозряду відпрацював 20 днів. Тривалість робочої зміни становить у середньому 7–8 годин. Тарифна ставка І розряду робіт – 2,5 грн на годину. Тарифний коефіцієнт, винайдений за тарифною сіткою відповідно до умов праці, має значення 1,4. Необхідно обчислити суму заробітної плати токаря за місяць. За якісне виконання виробничого завдання слюсарю нараховується премія в розмірі 20 % до тарифного заробітку.

Розв’язання:

Нараховуємо суму заробітної плати за погодинно-преміальною системою оплати праці:

З_поч.пр. = 20·7,8·2,5·1,4·1,2 = 655,2 грн.

Відповідь: 655,2 грн.

Для оплати праці колективу (бригади) застосовується як відрядна, так і погодинна форма оплати праці.

Колективна відрядна розцінка визначається за формулами (Рк):

; (83)

де ∑Т – сума тарифних ставок членів бригади, грн;

Н_вир.бр.– бригадна норма виробітку.

, (84)

де ∑Т•Н_ч– сума добутку тарифних ставок, які відповідають розряду робіт, грн. та норм часу;

Н_ч– норми часу відповідно по кожному розряду на кожен виріб.

Ефективним методом розподілу заробітної плати є врахування кількості та якості праці.

Є кілька методів розподілу заробітку:

відповідно до встановлених розрядів і відпрацьованого часу;

за тарифними коефіцієнтами і відпрацьованим часом (тобто відрядний заробіток, який припадає на 1 коефіцієнт – годину).

за присвоєними розрядами і відпрацьованим часом, враховуючи коефіцієнт трудової участі (КТУ).

Сутність першого методуполягає у тому, що розраховується відрядний заробіток та премії, також тарифний заробіток кожного члена бригади та у цілому – бригади за фактично відпрацьований час; потім визначається коефіцієнт відрядного заробітку за формулою:

, (85)

де З_в, З_тар. – відповідно відрядний і тарифний заробітки бригади, грн.

Фактичний заробіток кожного члена бригади розраховується множенням його тарифного заробітку на коефіцієнт відрядного заробітку (К_з).

За другим методомрозподіл бригадного заробітку між членами бригади здійснюється множенням тарифного коефіцієнта на кількість відпрацьованих годин; вартість 1-ї коефіцієнт-години визначається діленням загальної суми бригадного заробітку на загальну кількість коефіцієнт-годин; сума заробітку кожного члена бригади розраховується множенням кількості його коефіцієнт-годин на вартість 1-ї коефіцієнт-години.

За третім методом з урахуванням КТУ є два методи:

Перший метод. Послідовність розрахунку заробітної плати кожного члена бригади наступна:

1. Визначається загальний бригадний заробіток (З_бр.заг.), в який включається відрядний заробіток, усі види премій, економія по фонду заробітної плати бригади та інші види колективної оплати, за формулою:

; (86)

де N – обсяг роботи, виконаний бригадою;

P_i– розцінка за відповідний вид продукції;

П – премії бригади;

Е _з – економія по фонду оплати праці;

Д _інш.– інші види колективної оплати.

2. Розраховується тарифний заробіток кожного члена бригади і у цілому:

; (87)

, (88)

де Т_ст– погодинна тарифна ставка кожного члена бригади;

Ф_фі– фактично відпрацьований час кожним членом бригади;

n– кількість членів бригади.

3. Визначається сума заробітку колективу ∆З_бр., яка розділяється пропорційно розрахунковому заробітку – це відрядний приробіток, сума премій, економія по фонду заробітної плати та інші колективні доплати:

. (89)

4. Визначається розрахунковий заробіток бригади у цілому і кожного робітника за формулою:

, (90)

де КТУ – коефіцієнт трудової участі окремого робітника.

. (91)

5. Розраховується коефіцієнт відношення відрядного приробітку, премій, економії по фонду заробітної плати та інших доплат до розрахункового заробітку (К _розр):

. (92)

6. Визначається відрядний приробіток, премія, економія по фонду заробітної плати та інші доплати кожного члена бригади:

. (93)

7. Розраховується загальна заробітна плата кожного члена бригади:

. (94)

Другий метод. У бригадах, укомплектованих робітниками одного розряду, які, однак, фактично відпрацювали різний час, сума, яка підлягає розподілу, ділиться на суму КТУ – годин усієї бригади. Одержана величина множиться на кількість КТУ – годин кожного робітника.

Індивідуальна з/п кожного працівника при безтарифній системі – це його частка (пай) у фонді з/п, який зароблений усім колективом.

Формула розрахунку:

, (95)

де ЗП_і– індивідуальна заробітна плата, грн;

ФОПкп – фонд оплати праці колективу (дільниці цеху), який підлягає розподілу між працівниками, грн;

К_і– коефіцієнт кваліфікованого рівня, який присвоєно і-му працівникові трудовим колективом у момент введення “безтарифної” системи (в балах, частинах одиниці або інших умовних одиницях);

КТУ_і– коефіцієнт трудової участі в поточних результатах діяльності, який присвоюють і-му працівникові трудовим колективом на період, за який здійснюється оплата;

Т_і – кількість робочого часу, відпрацьованого і-м працівником за період, за який здійснюється оплата (год., дні);

i = 1, 2, …, n – кількість працівників, які беруть участь у розподілі фонду оплати праці, осіб.