22. Матриця “Бостонської консалтингової групи”.

Згідно з положенням у матриці виділяють чотири основні види стратегічних господарських підрозділів підприємства:

• зірки, • знаки питання (або "важкі діти", "дикі кішки"), • дійні корови, • собаки (або "кульгаві качки").

"Знаки питання" — це ті СГП, які діють на швидкозростаючому ринку збуту, але не мають на ньому конкурентних переваг (їхня ринкова частка невелика). Як правило, ці СГП виробляють товари, які перебувають на початковій стадії життєвого циклу і тому вимагають великих фінансових витрат.

Маркетингові стратегії щодо "знаків питання ":

• інтенсифікація зусиль — вкладання коштів у розвиток СГП,

• виключення СГП зі складу портфеля бізнесу підприємства.

"Зірки" — це ті СГП підприємства, які є ринковими лідерами. Вони приносять підприємству певний прибуток, але потребують ще більших капіталовкладень. Якщо ріст ринку уповільнюється, "зірка" перетворюється у "дійну корову".

Основна маркетингова стратегія щодо "зірок" — стратегія підтримання конкурентних переваг.

"Дійні корови" — такі СГП підприємства, товари яких досягли фази зрілості і приносять великі прибутки за незначних потреб у фінансуванні (оскільки ринок звужується, а не зростає). "Дійна корова" може утворитися із "зірки", якщо ринок її збуту звужується, але підприємство не втрачає конкурентних переваг.

Маркетингові стратегічні альтернативи щодо "дійних корів":

• підтримання існуючого стану,

• стратегія "збору урожаю",

"Собаки" — такі СГП підприємства, товари яких перебувають на стадії спаду і не мають конкурентних переваг (їхня ринкова частка невелика). Вони приносять незначний прибуток підприємству, який рекомендується інвестувати в розвиток "знаків питання" або підтримання "зірок".

Маркетингові стратегічні альтернативи щодо "собак ":

• стратегія "збору урожаю";

• стратегія елімінації (виключення);

• стратегія розвитку (дуже рідко, якщо ринок має перспективу до збільшення).

Значення і переваги матриці Бостонської консультативної групи:

• матриця дає змогу порівняти конкурентні позиції СГП у складі портфеля бізнесу підприємства;

• вона дає змогу раціонально розподіляти ті фінансові ресурси, які має підприємство (первинне призначення цієї матриці полягало у визначенні потреб і напрямів фінансування диверсифікованих підприємств);

• матриця дає можливість визначення стратегій подальшого розвитку СГП підприємства;

• їй властива певна простота використання: визначення ринкової частки і темпів росту ринку не потребують надто великих зусиль.

23. Класифікація маркетингових стратегій.

Маркетингові стратегії класифікують за такими ознаками.

1. Залежно від терміну їх реалізації:

• довгострокові; • середньострокові; • короткострокові.

2. Залежно від стратегії життєвого циклу товарів фірми:

• маркетингові стратегії на стадії впровадження товару на ринок; • маркетингові стратегії на стадії росту;

• маркетингові стратегії на стадії насичення ринку; • маркетингові стратегії на стадії спаду.

3. За станом ринкового попиту:

• стратегія конверсійного маркетингу; • стратегія креативного маркетингу;

• стратегія стимулюючого маркетингу; • стратегія синхромаркетингу;

• стратегія підтримуючого маркетингу; • стратегія ремаркетингу; • стратегія демаркетингу.

4. Залежно від загальноекономічного стану фірми та її маркетингових спрямувань розрізняють три види базових маркетингових стратегій фірми:

• стратегія виживання; • стратегія стабілізації; • стратегія росту.

5. За елементами маркетингового комплексу:

• товарна стратегія; • цінова стратегія; • стратегія товарного руху; • стратегія просування.

6. За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):

• стратегія цінового лідерства; • стратегія диференціації; • стратегія фокусування (концентрації).

7. Залежно від виду диференціації:

• стратегія товарної диференціації; • стратегія сервісної диференціації; • стратегія іміджевої диференціації;

• стратегія кадрової диференціації.

8. Залежно від конкурентного становища фірми та її маркетингових спрямувань:

• стратегії ринкового лідера; • стратегії челенджерів; • стратегії послідовників; • стратегії ринкової ніші.

9. Залежно від співвідношення відносної ринкової частки фірми та темпу росту її ринку збуту (за матрицею Бостонської групи) або залежно від конкурентоспроможності СГП та привабливості його ринку збуту (за матрицею "Дженерал Електрик"):

• стратегія розвитку; • стратегія підтримання; • стратегія збирання урожаю; • стратегія елімінації.

10. Залежно від методу обрання цільового ринку:

• стратегія товарної спеціалізації; • стратегія сегментної спеціалізації; • стратегія одно сегментної концентрації; • стратегія вибіркової спеціалізації; • стратегія повного охоплення.

11. Залежно від ступеня сегментації ринків збуту фірми:

• стратегія недиференційованого (агрегованого) маркетингу; • стратегія диференційованого маркетингу;

• стратегія концентрованого маркетингу.