30. Фактори, що характеризують стан галузі й умови конкуренції в ній.

Галузі значно відрізняються за своїми характеристиками, конкуренцією усередині них і перспективами розвитку. Темпи технічного прогресу можуть коливатися від високих до низьких. Необхідний розмір капіталовкладень може бути великий чи незначний. Ринок може бути від локального до світового. Виробники випускають стандартну чи високодиференційовану продукцію. Конкуренція в галузі може бути сильною чи слабкою, вона може орієнтуватися на ціни, післяпродажне обслуговування, якість тощо. При аналізі загальної ситуації в галузі і конкуренції в ній використовується набір прийомів, що дозволяє правильно оцінити умови галузі, що змінюються, і визначити характер і рівень конкурентної боротьби в ній. Це дозволяє виробити стратегію, яка відповідає загальній ситуації в галузі і зробити висновки про її привабливість для вкладення коштів компанії.

Щоб визначити загальне положення в галузі і конкуренцію в ній - треба отримативідповіді на 7 запитань:

1) Які основні економічні показники, що характеризують галузь?

2) Які конкурентні сили діють у галузі і який ступінь їхнього впливу?

3) Що викликає зміну в структурі конкурентних сил галузі і який вплив цих факторів у майбутньому?

4) У яких компаній найбільш сильні/слабкі конкурентні позиції?

5) Хто швидше за все визначає, в якій області піде конкурентна боротьба в найближчому майбутньому?

6) Які ключові фактори визначать успіх чи невдачу в конкурентній боротьбі?

7) Наскільки приваблива галузь з погляду перспектив одержання прибутку вище середнього?

31. Підходи до оцінки привабливості галузей.

Оцінка привабливості галузі з погляду окремої компанії галузі припускає облік наступних додаткових аспектів:

- конкурентна позиція компанії в галузі, чи буде позиція компанії підсилюватися чи слабшати (міцна позиція лідера нехай навіть не в настільки привабливій галузі може все-таки приносити досить значний прибуток),

- потенціал компанії скористатися уразливістю більш слабких конкурентів (тим самим, перевівши непривабливу галузеву ситуацію в потенційно цікаву для компанії можливість),

- чи ізольована дана компанія (чи здатна вона захищатися) від дії факторів, що роблять галузь у цілому непривабливої, чи збільшує тривалу участь компанія у виробництві даної галузі її можливості зміцнення своїх позицій в інших галузях, у яких вона представлена.

Остаточний висновок про привабливість галузі і конкурентної ситуації в ній буде мати важливе значення для вибору стратегії компанії.

32. Види стратегій розподілу.

Виділяють наступні стратегії розподілу:

Інтенсивний розподіл - це стратегія розподілу товарів повсякденного попиту, призначена для широкого кола споживачів (цигарки, гумка, сувеніри тощо).

Ексклюзивний розподіл організовується як розподіл нових товарів, що імпортуються як ексклюзивні дорогі товари. Ця стратегія забороняє посередникам реалізувати товари конкурентів. Стратегія дозволяє виробнику контролювати роботу посередників і вимагати від них дотримання політики цін, стимулювання та сервісу (автомобілі, електронна техніка, салони одягу тощо).

Селективний розподіл пов'язаний з оптимізацією кількості торгових посередників таким чином, щоб забезпечити охоплення ринку, потрібне виробнику. В той же час контролюється робота посередників.

У системі розподілу товару важливе місце посідають такі функції, як:

-транспортування товару від виробника до споживача;

-підтримання на підприємстві товарних запасів;

-пакування, складування та зберігання товару;

-опрацювання замовлень і адміністративні витрати, пов'язані з вищезазначеними функціями.