- •3. Змістовна частина лекційний матеріал
- •Тема 1: болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи: завдання, принципи та етапи формування.
- •1. Болонський процес в системі вищої освіти країн Європи: інтеграція і демократизація європейської вищої освіти.
- •2. Болонський процес в історичному аспекті
- •3. Документи Болонського процесу Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція (1997р.)
- •Сорбоннська декларація (1998 р.)
- •Болонська декларація (1999 р.)
- •Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, 29-30 березня 2001 року, Саламанка
- •Комюніке конференції європейських міністрів,
- •18-19 Вересня 2003 року, Берлін
- •Конференція міністрів вищої освіти Європи, 19-20 травня 2005 року, Берген
- •4. Ключові позиції Болонського процесу
- •1. Введення дворівневого навчання.
- •2. Запровадження кредитної системи.
- •3.Контроль якості освіти.
- •4. Розширення академічної мобільності.
- •5.Забезпечення працевлаштування випускників.
- •6.Забезпечення привабливості європейської системи освіти.
- •Тема 2: системи вищої освіти в країнах європи План
- •Доступ до вищої освіти для іноземних студентів в країнах Європи
- •2. Трансформацій вищої освіти країн Європи: університетська і не університетська освіта.
- •3. Присудження кваліфікації внз країн Європи.
- •Тема 3: система та структура кваліфікацій європейського простору вищої освіти. Концепція «навчання впродовж життя». План
- •Кваліфікації і ступені
- •2. Структура ступенів "бакалавр - магістр - доктор"
- •3.Додаток до диплому і його функції
- •1. Інформація, що ідентифікує власника кваліфікації
- •Тема 4: євроінтеграція україни в галузі вищої освіти: забезпечення якості підготовки фахівців План
- •Система вищої освіти України
- •2. Інтеграція освіти і науки України у європейський простір
- •3. Реформування вищої освіти України до вимогами Болонського процесу
- •4. Розширення доступу до вищої освіти України
- •5. Нормативно-правова підтримка України у приєднанні до Болонського процесу
- •Тема 5: європейська система перезарахування кредитів - ects План
- •Поняття естs: ознаки та документи
- •Кредити естs
- •3.Кооддинитори естs
- •4. Інформаційний пакет
- •1. Навчальний заклад
- •(Може подаватися інформація про Конкурс по денній/зарчній формі навчання по факультетам)
- •V. Приклади успішної реалізації
- •Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системою
- •2. Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •Організаційно-методичне забезпечення кмсонп
- •Форми організації навчання в умовах кмсонп
- •Контроль успішності та шкала оцінювання знань студента.
- •Словник наукови термінів
- •Поточний та підсумковий контроль Тести для поточного контролю
- •Тема 1. Тести для самоконтролю
- •Тема 2. Тести для самоконтролю
- •Тема 3. Тести для самоконтролю
- •Тема 4. Тести для самоконтролю
- •Тема 5. Тести для самоконтролю
- •Тема 6. Тести для самоконтролю
- •Тема 1. 1.А); 2.Б); 3. В); 4. Б); 5.Б); 6.Г); 7. В); 8. В); 9. Г); 10. Б); 11. А); 12 г).
- •Список рекомендованої літератури Основна
V. Приклади успішної реалізації
Опис структури курсу з присвоєнням ступенів
Тема 6. ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ
ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ
План
Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системою
Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП
Форми організації навчання в умовах КМСОНП.
Контроль успішності та шкала оцінювання знань студента.
Література:
Основна.
Болонський процес: Нормат.-правові докум./ Уклад. З.І. Тимошенко, І.Г.Оніщенко, А.М.Грехов, Ю.І.Палеха. - К.: Європ. ун-т, 2004.- 102 с.
Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посіб./ Ред. Кремень В.Г.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004.- 384 с.
Гурч Л. Деякі аспекти впровадження європейської системи ECTS у вищу освіту України// Персонал. - 2004.- №12.- С.68-73.
Мороз І.В. Кредитно-модульна система організації навчального процесу: (Довідник для студентів).- К.: Освіта України, 2005.- 90 с.
Додаткова
Головатий М. Організаційно-методичні засади інтеграції національної системи освіти України в європейську систему освіти відповідно до Болонського процесу// Освіта і управління. - 2005.- Т.8., №3-4.- С.157-160.
Зайцев М.О. Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу як чинник реформування освіти в контексті Болонського процесу: проблеми та прогнози // Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти. - 2004.- С.135-137.
Петренко В.Л. Державний стандарт вищої освіти у контексті Болонського процесу = Болонський процес в Україні// Проблеми освіти.- 2005.- Ч. 2, Вип. 46.- С.80-117.
Проблеми адаптації вищої освіти в Україні до європейських стандартів і принципів Болонського процесу: Матеріали міжнар. наук. конф. 23-26 берез. 2004 р.Ужгород (Україна) - Сніна (Словаччина)/ Упоряд. Х.М.Олексика.- Ужгород, 2004.- 227 с.
Товажнянський Л.Л. Болонський процес: цикли, ступені, кредити: Монографія/ Л.Л.Товажнянський, Є.І.Сокол, Б.В.Клименко.- Х.: НТУ "ХПІ", 2004.- 144 с.
Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системою
Задля запровадження наведеної моделі стандартизованого Додатку до диплома у вищій школі України має бути впроваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу та система об'єктивного педагогічного контролю знань.
Підставами для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні є наступне:
1. інтеграція до Європейського простору вищої освіти;
2. входження до Болонського процесу;
3. вступ до Світової організації торгівлі;
4. реалізація дистанційної форми вищої освіти.
Впровадження модульно-кредитної системи у вищий школі України переслідує наступні цілі:
1.досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, що є надбанням випускника;
2. затребування українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;
3. затвердження загальносприйнятної та порівнянної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;
4. впровадження стандартизованого додатка до диплому, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;
5. стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об'єктивної оцінки якості знань;
6. забезпечення "прозорості" системи вищої освіти та слушного академічного та професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень і таке інше).
Кредитно-модульній системі, як невід'ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції.
Перша - сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого.
Друга - акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.
Запровадження кредитно-модульної системи є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.
Модулі конструюються як системи навчальних елементів, об'єднаних ознакою відповідності визначеному об'єкту професійної діяльності. Останній розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру і зміст і що дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента.
Модульна організація змісту навчальної дисципліни менш за все с механічним перенесенням розділів програми до навчальних модулів, оскільки вимагає глибокої аналітико-логічної роботи над змістовим наповненням дисципліни, структурування її як системи, а не довільного конгломерату наукової інформації.
Другою умовою реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є можливість виділити генеральні наскрізні ідеї професійної діяльності, на розкриття і засвоєння яких спрямований кожний модуль.
Для студента - майбутнього фахівця - важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень.
Модулі – це функціонально завершені частини курсу, сукупність теоретичних і практичних занять відповідного призначення, змісту та структури з розробленою системою навчально-методичного та індивідуально-психологічного забезпечення
За таких умов зменшується частка прямого, зовні завданого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів роботи студентів під керівництвом викладача (тьютора) та самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об'єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання.
Створення системи кредитів має полегшити порівняння закінчених курсів і сприяти максимальному розширенню мобільності студентів.
Кредит (credit) - умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи окремої дисципліни (курсу), виконаної студентом під час навчання. Кредит - мінімальна одиниця, яка точно документується, часто означає навчання впродовж тижня (суму аудиторної і самостійної роботи студента), (в Україні 1 кредит становить – 36 годин, а 1 навчальний рік – 54 кредити).
Заліковий кредит – це одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.
Проблемою для вищої школи України у контексті Болонського процесу є:
по-перше, визначення витрат навчального часу студента певного актуального рівня розвитку на адекватне вивчення навчального матеріалу в об'ємі модуля, тобто ув'язування навчальною модуля з кредитами;
по-друге, розробка методики розрахунку педагогічного навантаження викладачів вищої школи в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу та навчального навантаження студента, а також взаємозв’язок між ними.
Кредитно-модульна система має розвиватися в Україні в рамках реалізації, зокрема, дистанційної освіти поза залежністю від Болонського процесу. Безсумнівно, що модульна технологія навчання є незамінною для дистанційної освіти.