3. Присудження кваліфікації внз країн Європи.

Щоб зрозуміти наскільки відрізняються системи освіти в країнах Європи

розглянемо системи присудження ступенів і кваліфікацій про вищу освіту на прикладі 3-х європейських країн: Великобританії, Італії та Німеччини.

Великобританія має тривалу історію і традиції навчання іноземців в своїх вищих навчальних закладах. Британська освіта дає кваліфікацію міжнародного рівня і має високу якість по широкому колу предметів. Всі навчальні заклади Великобританії мають акредитацію Британської Ради або інших уповноважених організацій. Рівень викладання дуже високий, і більше 90% студентів успішно закінчують університети і інститути.

Термін "вища освіта" (Higher Education) у Великобританії відноситься до програм, мета яких - присудження ступеню (Degree): ступені бакалавра (Bachelor Degree), магістра (Master Degree) або доктора (Doctoral or PHD Degree). Вищу освіту можна здобути у ВНЗ (degree courses) і продовжити його в аспірантурі (postgraduate study). Навчання на degree courses дає ступінь бакалавра (в деяких випадках - магістра), його можна отримати у ВНЗ, деяких коледжах (higher education colleges) або середньо-освітніх установах. Студенти, що захистилися, можуть продовжити навчання до отримання ступеня магістра (куди включається також і диплом МВА) або доктора.

Більшість університетських курсів у Великобританії тривають від двох до чотирьох років. Курси з перервою на практику можуть збільшити цей термін ще на рік, а медичні і ветеринарні курси тривають п'ять років. Це основний курс, після якого студенти отримують ступінь бакалавра (Bachelor Degree). У Англії і Уельсі для отримання ступеня бакалавра потрібно три роки навчання, в Шотландії - чотири. У разі, коли для отримання якогось ступеня потрібне не тільки навчання, але і виробнича практика (Sandwich courses), загальний термін відповідно подовжиться. У деяких університетах і коледжах від тих студентів, які мають намір отримати вчений ступінь в деяких специфічних областях (мистецтво, дизайн та ін.), вимагають спочатку пройти базовий курс, а потім вже три роки займатися у вибраній області. Навчальний курс, що закінчується привласненням ступеню бакалавра в таких областях, як медицина, стоматологія і архітектура, може бути дуже тривалою, до семи років.

У Великобританії існує декілька типів ступеня бакалавра, назва яких залежить від спеціалізації навчання. Чотири основні ступені: бакалавр в галузі мистецтв BA (Bachelor of Arts), бакалавр в галузі наук BSC (Bachelor of Science), бакалавр в інженерній галузі BENG (Bachelor of Engineering), бакалавр в юридичній галузі BL (Bachelor of Law). Є ще декілька ступенів бакалавра, наприклад, в медицині і стоматології. Ступінь бакалавра присуджується після трьох- або чотирирічного навчання за спеціалізованими програмами на денному відділенні університету або коледжу.

Продовження терміну навчання ще на один рік (по філософських спеціальностях – два) дозволяє отримати ступінь магістра (Master Degree). Є дві великі групи програм, спрямовані на отримання ступеня магістра: перша - орієнтована на дослідницьку діяльність; друга – учбові програми підвищення кваліфікації по одній із спеціалізацій.

Учбові магістерські програми організовані таким чином: після 8 - 9 місяців лекцій і семінарів здаються іспити, а потім студенти протягом 3 - 4 місяців працюють над дипломним проектом. За наслідками іспитів і дипломної роботи привласнюється ступінь магістра.

Ступінь магістра часто називають магістром філософії M.Phil (Master of Philosophy). Щоб отримати цей ступінь, потрібно протягом 1-2 років вести під керівництвом старшого професорський-викладацького складу самостійну науково-дослідну роботу. Як правило, студенти не закінчують освіту на цьому ступені, а продовжують свою дослідницьку роботу з метою отримання ступеня доктора (доктори філософії - Doctoral or PHD Degree).

У Великобританії більшість програм, ведучих до отримання ступеня доктора, - це чисто дослідницькі проекти. Науковий керівник, в лабораторії або на кафедрі якого студент готується до отримання ступеня доктора, визначає для студента тему наукового дослідження і забезпечує необхідні для досліджень можливості (робоче місце, устаткування і матеріали). Зазвичай на завершення дослідницької програми йде 2 - 3 року. До кінця цього періоду студент повинен опублікувати отримані результати в офіційних звітах, в наукових або спеціалізованих журналах і написати дисертацію за опублікованими матеріалами. Ступінь доктора привласнюється після успішного захисту дисертації.

Італійські університети, приймаючи учнів 13-річної середньої школи, присуджують лише чотири види дипломів:

1) Diploma universitario коротких циклів стандартною тривалістю 2-3 роки в університетах і так званих scoule dirette a fini speciali, які мають бути перетворені у майбутньому на повні "дипломні" курси,

2) Diploma di laurea – повний диплом після 4-6 років загальних культурних і наукових студій, який дає право на титул "dottore". Представники регульованих професій (лікарі, архітектори та ін.) для початку фахової діяльності мають скласти державний професійний екзамен. З більшості фахів навчання триває 4 роки, з інженерії, архітектури, стоматології - 5 років, з медицини – 6 років.

3) Diploma di specializzazione – професійна кваліфікація спеціаліста після додаткових 1-2 років навчання за програмами, які визначають самі університети (підготовка вчителів ліцеїв тощо).

4) Dottorato di ricerca (Ph.D.) – введене з 1980 р. звання доктора з наукових досліджень, які здійснюються під наглядом і за рішенням Collegio dei docenti з даної дисципліни. Студії тривалістю 3-5 років дають аспіранту змогу виконати самостійні пошуки з оригінальними результатами.

 У Німеччини присудження кваліфікації залежить від виду програми навчання (спеціалізації). Одержанням диплома закінчуються курси інженерії, економіки, соціальних і природничих наук, магістерським посвідченням – мистецькі і гуманітарні, хоч межі між цими документами досить нечіткі і в 50 університетах за одне й теж надають то один, то другий документ. Диплом чи магістерське посвідчення видають і після 1-2 років поглибленого додаткового навчання, яке відбувається після виконання програми другого циклу.

Дипломний ступінь присуджують усі види ВНЗ після проведення екзамену і виконання письмової дипломної роботи, яка засвідчує вміння студента розглядати проблеми свого фаху. В дипломі вказують головну спеціалізацію. Для інженерних спеціальностей загальним є звання "Diplom-Ingenieur", для інших поряд зі словом "диплом" вказується фах: Diplom-Physiker. Диплом є базовим документом для початку праці, особливо в промисловості і бізнесі.

Звання магістра – Magister Artium (M.A.) присуджується в мистецьких і гуманітарних спеціальностях після такої ж системи (екзамени і дипломна робота), як і для отримання диплома, але деталі процедури залежать від ВНЗ. У посвідченні магістра спеціалізація не вказується, наводиться лише уніфіковане "М.А".

Навіть на прикладі трьох країн бачимо, що національні системи освіти характеризуються різноманіттям профілів вищої освіти та ступенів, що присвоюються випускникам, які навчались за тими чи іншими університетськими програмами.

Дані наведені у довіднику ЮНЕСКО за 1996 рік свідчать, що системи освіти десяти країн характеризують всі відомі в Європі моделі вищої освіти. Наприклад, ступінь бакалавра як першого циклу навчання мали тільки 3 європейські країни, а магістра - 4. Кількість типів документів про закінчення навчальних програм університетського рівня знаходиться в межах: від 2-х у Швеції та 5-ти у Німеччині, Голландії, в Англії, Італії - до 14-ти, та 23-х - у Франції.

Зважаючи на перелічені розбіжності в системах освіти країн Європи, варто зазначити, що проголошення країнами учасницями Болонського процесу принципів побудови спільного європейського освітнього простору не означає, що в цих країнах вони вже реалізовані. Якщо бути точним, то перший етап такого завдання планувалося виконати до 2005 року, а остаточно завершити – до 2010 року. Але, розуміємо, що швидко відмовитись від установлених традицій усім буде непросто.