5. Нормативно-правова підтримка України у приєднанні до Болонського процесу

Запровадження вивчення доку­ментів, які регламентують приєднання до Болонського процесу, є великою школою європейської державності і громадянськості на теренах України. Засвоєння ма­теріалів Болонського процесу, безумовно, буде сприяти наближенню України до європейських стандартів і кри­теріїв не лише в галузі освіти, а й входженню її до Європейського Союзу.

Протягом 1995-2004 pp. МОН Україні на основі міжнародних документів з питань демократії, гуманізації в галузі освіти і прав людини здійснило ряд заходів по створенню нової нормативно-правової бази національної вищої освіти України. Прийнятий в Україні комплекс нормативно-правових документів, пройшов апробацію на міжнародному рівні і визначає ідеологію реформування всієї освітньої галузі. Це закони України «Про освіту» та «Про вищу освіту», Національна доктрина розвитку освіти, що підписана Президентом України, пройшли експертизу Ради Європи. До нас приїздили спеціальні комісії експертів, які безпосередньо в наших університетах і коледжах ознайомлювались із практикою впровадження задекларованих законодавством норм. Відрадно, що їхній висновок був позитивний.

Основними новаціями цих Законів є: двоступеневість освітніх циклів, введення системи контролю якості через ліцензування і акредитацію, виборність ректорів, розширення прав органів самоврядування тощо.

Сьогодні в Україні на законодавчому рівні вже затверджено систему стандартів з кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та профілю підготовки. Стандарти, розроблені вже для 80 % напрямів підготовки і містять усі вимоги до компетентності та кваліфікаційну характеристику і системи діагностики якості знань. Розроблено форму додатку до диплома європейського зразка. Оскільки в рамках Болонського процесу прийнято рішення видавати такий додаток безкоштовно всім студентам, які закінчать університет після 2005 року, нам тепер доведеться приймати відповідну постанову уряду, щоб вирішити фінансові питання. Зауважу: розвиваючи Болонський процес, пропонується, крім національного диплома, видавати також міжнародний диплом єдиного для Європи зразка, який повинен визнаватися роботодавцями на європейському ринку праці.

Гострими є питання щодо недосконалість правової бази, яка регулює порядок встановлення організаційно-правових форм діяльності вищих навчальних закладів. Така база має суперечливий характер і в разі її неврегульованості може спричинити вкрай негативні наслідки для усієї системи освіти України, а не лише для недержавних ВНЗ. Тобто Верховна Рада України має ухвалити такі зміни до Закону України «Про освіту» та до Закону України «Про вищу освіту», в яких передусім було б чітко визначено організаційно-правову форму недержавних вищих закладів освіти України.

Інша нагальна проблема – питання юридичної форми, статусу недержавних вищих закладів освіти України або, власне, питання існування і функціонування в Українській державі приватної власності загалом. Його врегулювання має бути предметом першочергової уваги Міністерства юстиції України, Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, інших виконавчих органів влади.

В Законі України "Про вищу освіту" (стаття 21) йдеться, що в Україні можуть діяти вищі навчальні заклади різних форм власності (державної, приватної тощо) та типів: університети, академії, інститути, консерваторії - III-IV рівень акредитації, коледжі та технікуми (училища) - І-ІІ рівень акредитації.

Державному вищому навчальному закладу IV рівня акредитації відповідно до законодавства може бути наданий статус національного, а за рішенням Кабінету Міністрів України - певні додаткові повноваження. На сьогодні, статус національного в Україні має 81 університет.

Порядок створення, реорганізації та ліквідації вищих навчальних закладів визначено Законом України „Про вищу освіту" та відповідними постановами Кабінету Міністрів України і здійснюється за обов'язковими процедурами ліцензування та акредитації для закладів. Вищі навчальні заклади III або IV рівня акредитації державної форми власності створюються Кабінетом Міністрів України (як засновником).

Вищі навчальні заклади України IV рівня акредитації відповідно до законодавства іноземних держав та за згодою Міністерства освіти і науки України можуть створювати за кордоном свої структурні підрозділи. Слід зазначити, що усі типи вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації пропонують програми повної вищої освіти університетського типу.

Державні гарантії якості освіти реалізуються через систему ліцензування та акредитації уведену у 1992 році, яка постійно вдосконалюється. Механізми ліцензування та акредитації освітньої діяльності навчального закладу і його окремих спеціальностей та програм підготовки належать в Україні до основних інструментів, що забезпечують внутрішню й зовнішню оцінку якості організації підготовки на національному та міжнародному рівнях.

Державна атестація вищих закладів освіти є основною формою контролю за навчально-виховним процесом, ефективним використанням матеріально-технічного, науково-педагогічного потенціалу та якістю підготовки спеціалістів у вищій школі.

Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами лише за умов наявності ліцензій, що видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ліцензії засвідчують спроможність навчального закладу здійснювати підготовку на рівні стандартів, що захищає молодь від неякісних освітніх послуг.

В Україні проводиться також акредитація вищого навчального закладу в цілому, що ще має назву - інституціональна. Це процедура державного визначення його статусу. ВНЗ може бути акредитованим за певним рівнем акредитації, якщо не менше двох третин спеціальностей, за якими він здійснює освітню діяльність, є акредитованими за цим рівнем. Закон України "Про вищу освіту" (стаття 28) встановлює 4 рівні акредитації вищих навчальних закладів (І-IV). Головними критеріями для акредитації вищого навчального закладу за IV рівнем є діяльність його аспірантури і докторантури, високий рівень наукової та науково-технічної діяльності. ВНЗ III-IV рівнів акредитації включені до державного реєстру наукових установ.

Нині акредитація вищого навчального закладу в цілому або з окремого напряму чи спеціальності складається з трьох основних етапів:

• проведення вищим навчальним закладом самоаналізу;

• проведення зовнішньої громадсько-державної експертизи;

• розгляд справи в ДАК з прийняттям відповідного рішення щодо видачі сертифіката.

Термін дії сертифіката не може перевищувати 10 років. В разі порушень умов ліцензування сертифікати про акредитацію напряму, спеціальності або вищого навчального закладу можуть бути анульовані відповідно до чинного законодавства.

Принцип Болонського процесу - єдність навчання і наукових досліджень є органічною частиною загальної системи наукового і науково-технічного сектору економіки України, що ефективно сприяє соціально-економічному розвитку держави. З метою наукового супроводження впровадження сучасних методик Указом Президента України від 4 березня 1992 року було створено Академію педагогічних наук України.

Розглядаючи одне з провідних положень Болонської декларації, а саме про Мобільність студентів та персоналу, можемо зазначити, що Закон України "Про вищу освіту" підтримує розвиток мобільності студентів і викладачів. Цьому сприяє й те, що 3 грудня 1999 року Україною ратифіковано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (Закон України № 1273-XIV ВР).