- •3. Змістовна частина лекційний матеріал
- •Тема 1: болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн європи: завдання, принципи та етапи формування.
- •1. Болонський процес в системі вищої освіти країн Європи: інтеграція і демократизація європейської вищої освіти.
- •2. Болонський процес в історичному аспекті
- •3. Документи Болонського процесу Велика хартія університетів (Magna Charta Universitatum)
- •Лісабонська конвенція (1997р.)
- •Сорбоннська декларація (1998 р.)
- •Болонська декларація (1999 р.)
- •Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій, 29-30 березня 2001 року, Саламанка
- •Комюніке конференції європейських міністрів,
- •18-19 Вересня 2003 року, Берлін
- •Конференція міністрів вищої освіти Європи, 19-20 травня 2005 року, Берген
- •4. Ключові позиції Болонського процесу
- •1. Введення дворівневого навчання.
- •2. Запровадження кредитної системи.
- •3.Контроль якості освіти.
- •4. Розширення академічної мобільності.
- •5.Забезпечення працевлаштування випускників.
- •6.Забезпечення привабливості європейської системи освіти.
- •Тема 2: системи вищої освіти в країнах європи План
- •Доступ до вищої освіти для іноземних студентів в країнах Європи
- •2. Трансформацій вищої освіти країн Європи: університетська і не університетська освіта.
- •3. Присудження кваліфікації внз країн Європи.
- •Тема 3: система та структура кваліфікацій європейського простору вищої освіти. Концепція «навчання впродовж життя». План
- •Кваліфікації і ступені
- •2. Структура ступенів "бакалавр - магістр - доктор"
- •3.Додаток до диплому і його функції
- •1. Інформація, що ідентифікує власника кваліфікації
- •Тема 4: євроінтеграція україни в галузі вищої освіти: забезпечення якості підготовки фахівців План
- •Система вищої освіти України
- •2. Інтеграція освіти і науки України у європейський простір
- •3. Реформування вищої освіти України до вимогами Болонського процесу
- •4. Розширення доступу до вищої освіти України
- •5. Нормативно-правова підтримка України у приєднанні до Болонського процесу
- •Тема 5: європейська система перезарахування кредитів - ects План
- •Поняття естs: ознаки та документи
- •Кредити естs
- •3.Кооддинитори естs
- •4. Інформаційний пакет
- •1. Навчальний заклад
- •(Може подаватися інформація про Конкурс по денній/зарчній формі навчання по факультетам)
- •V. Приклади успішної реалізації
- •Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системою
- •2. Педагогічний експеримент щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
- •Організаційно-методичне забезпечення кмсонп
- •Форми організації навчання в умовах кмсонп
- •Контроль успішності та шкала оцінювання знань студента.
- •Словник наукови термінів
- •Поточний та підсумковий контроль Тести для поточного контролю
- •Тема 1. Тести для самоконтролю
- •Тема 2. Тести для самоконтролю
- •Тема 3. Тести для самоконтролю
- •Тема 4. Тести для самоконтролю
- •Тема 5. Тести для самоконтролю
- •Тема 6. Тести для самоконтролю
- •Тема 1. 1.А); 2.Б); 3. В); 4. Б); 5.Б); 6.Г); 7. В); 8. В); 9. Г); 10. Б); 11. А); 12 г).
- •Список рекомендованої літератури Основна
2. Інтеграція освіти і науки України у європейський простір
В традиційній системі освіти відбуваються суттєві зміни, формуються нові завдання і цілі, здатні повніше задовольняти людину знаннями, вміннями та навичками. Україна не стоїть осторонь освітніх процесів, що відбуваються у Європі і світі. Вона бере активну участь у підвищенні якості освіти, розширенні академічної мобільності, запровадженні нових стандартів освіти законодавчо підкріплюючи це право.
Входження України в Болонський процес у 2005 році слід розглядати в контексті співробітництва й інтеграції з Європою.
Запровадження вивчення документів, які регламентують приєднання до Болонського процесу, є великою школою європейської державності і громадянськості на теренах України. Засвоєння матеріалів Болонського процесу, безумовно, буде сприяти наближенню України до європейських стандартів і критеріїв не лише в галузі освіти, а й входженню її до Європейського Союзу.
Серед основних завдань створення єдиного європейського освітнього простору є: створення умов для максимальної академічної мобільності студентів та підвищення якості вищої освіти. Але тут постають деякі питання які слиж невідкладно вирішувати.
Одніим з них є приведення вітчизняної чотирьохрівневої системи вищої освіти до тієї форми, яка в Європі є найприйнятнішою. Важливим кроком таких структурних змін став початок переходу до багаторівневої вищої освіти за моделями розвинених країн, але з урахуванням вітчизняного досвіду та можливостей. Міністерство освіти й науки України вже зараз здійснило певні кроки і у вищих навчальних закладах створено систему вищої освіти за зразком (бакалавр- фахівець- магістр).
Наступне питання, що невід’ємно пов’язане з інтегарійним процесом, розкрите в Лісабонській конвенції і стосується визнання документів про освіту у Європейському регіоні. Сама Конвенція ратифікована парламентом України 4 грудня 1999 року і має всі ознаки закону. В ній записано, що всі країни, які її підписали, - а на сьогодні, це 54 країни і не тільки Європейські - до Лісабонської конвенції приєдналися Канада, Сполучені Штати Америки, Бразилія, Нова Зеландія, Австралія і ще інші країни, - дійсно всі наші дипломи визнають за кордоном через процедуру визнання, а всі дипломи, які отримані в названих країнах визнаються, таким чином, і в Україні.
Стосовно визнання закордонних кваліфікацій, Україна підписала основні конвенції Ради Європи і ЮНЕСКО про взаємне визнання дипломів, має чимало двосторонніх угод з багатьма країнами по співробітництву в галузі освіти і науки.
Міжнародна інтеграція України у сфері вищої освіти і науки здійснюється в рамках 83 міжурядових і 46 міжвідомчих угод з 61 країною світу, 17 із яких - міжурядові угоди про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені і вчені звання. На узгодження іноземним партнерам розіслано майже 90 проектів міжнародних угод у галузі освіти і науки. Вищі навчальні заклади співпрацюють з країнами ЄС у рамках різних наукових і освітніх програм. Так, лише за 10 років реалізації Трансєвропейської програми співпраці в галузі вищої освіти - TEMPUS здійснено 126 проектів у 40 вищих навчальних закладах України, що є вагомим внеском у модернізацію вищої освіти України. В рамках діючої програми "Спільний простір Європейської вищої освіти" університети України відкривають факультети Європейських студій та започатковують Європейські навчальні курси. Багато університетів України спільно із університетами інших країн Європи розробили узгоджені освітньо-професійні програми і тепер мають змогу видавати випускникам окрім українського диплома також диплом університету - закордонного партнера.
Загалом щорічно понад 10 тисяч українських громадян виїздять на навчання та стажування за кордон. Близько 9 тисяч українських викладачів, науковців, аспірантів і студентів беруть участь у реалізації міжнародних програм і проектів. 27 тисяч іноземних студентів із 110 країн світу, серед яких 28 країн Європи, 40 країн Азії, 30 країн Африки та 12 країн Латинської Америки, отримують освіту в Україні.
Для прийняття європейського стандарту оцінки знань і якості навчання має бути створена визнана іншими країнами державно-суспільна система атестації і контролю якості з центрами в регіонах (у тому числі у ВНЗ), незалежними від органів управління освітою. Така незалежність може бути забезпечена участю в їхній роботі студентів, представників підприємств-замовників, аудиторських фірм і інших співтовариств, зацікавлених в якості освіти.
В Україні освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське і світове співтовариства
Сьогодні в України реалізується програма навчання протягом усього життя людини. Країни-учасниці Болонського процесу підкреслюють важливий внесок вищої освіти у впровадження довічного навчання в реальність. Вони приймають міри щоб спрямувати національну політику своїх країн до цієї мети і спонукати ВНЗ збільшити можливості навчатися незалежно від віку, включаючи визнання попередньої освіти. Вони підкреслюють, що такі дії повинні бути невід'ємною складовою діяльності вищої освіти.