- •Vі. Змістовий модуль 5
- •Кінематичні характеристики гармонічних коливань.
- •Швидкість і прискорення точки при гармонічному коливанні.
- •Зв’язок гармонічного коливання з обертальним рухом. Графічний метод опису гармонічного коливання.
- •Додавання коливань.
- •Додавання двох взаємно перпендикулярних коливань. Фігури Ліссажу.
- •Динаміка гармонічного руху. Рух під дією пружних і квазіпружних сил.
- •Рівняння руху простих механічних коливань систем:
- •Коливальні системи та їх енергія.
- •Динамічне рівняння вільних (власних) гармонічних коливань.
- •Згасаючі гармонічні коливання.
- •Динамічні параметри згасаючих коливань.
- •Резонанс
- •Елементи акустики Природа звуку
- •Швидкість звуку в твердих тілах, рідинах, газах і її вимірювання.
- •Об’єктивні і суб’єктивні характеристики звуку
- •Основні кінематичні характеристики
- •Поширення коливань в однорідному середовищі
- •Швидкість поширення хвилі.
- •Рівняння площини бігучої хвилі.
- •Миттєвий розподіл зміщення, швидкості прискорення і деформації у хвилі.
- •Енергія пружної хвилі.
- •|Інтерференція механічних хвиль. Сферичні хвилі. Хвильове рівняння
- •Принцип суперпозиції. Когерентні хвилі
- •Інтерференція механічних хвиль. Умова максимуму і мінімуму
- •Принцип Гюйгенса
- •Френель (французький учений) пояснив, чому немає хвилі у зворотному напрямі (явище принципу Гюйгенса-Френеля інтерференції). Стоячі хвилі
- •Практичне заняття 5.1 Тема: Механічні коливання. Кінематика гармонічних коливань Основні формули та методичні рекомендації
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Практичне заняття 5.2 Тема: Динаміка гармонічних коливань. Основні формули та методичні вказівки:
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Перелік компетентностей п’ятого змістового модуля
- •Питання для самоконтролю п’ятого змістового модуля
- •Банк завдань до п’ятого змістового модуля
- •Кінематика та динаміка механічних коливань
- •Розрахункові задачі
- •Кінематика гармонічних коливань
- •Динаміка гармонічних коливань.
- •Якісні задачі
Зв’язок гармонічного коливання з обертальним рухом. Графічний метод опису гармонічного коливання.
Розглянемо рівномірний обертальний рух математичної точки, описавши його векторним способом. Нехай радіус-вектор , що визначає положення цієї точки відносно плоскої системи відлікуОХУ, рівномірно обертається навколо центра О з кутовою швидкістю ω. Розглянемо проекцію радіус-вектора на вісь ОХ.
, де (φ0 – кут між вектором і віссюОХ в момент часу t=0), а . Тоді одержимо:
,
тобто маємо рівняння гармонічного коливання матеріальної точки.
Таким чином, проекцію кінця радіус-вектора, що обертається з кутовою швидкістю ω можна розглядати як зміщення точки при гармонічному коливанні, причому циклічна частота коливань дорівнює кутовій швидкості обертання радіус-вектора, а амплітуда коливань – його модулю.
Рис. 5.6. |
Додавання коливань.
а) Додавання коливань одного напрямку з однаковими частотами.
Нехай додаються два гармонічні коливання
, однакового напряму і частоти, але з різними амплітудами і фазами.
Використаємо метод векторних діаграм, згідно якого гармонічне коливання графічно можна представити у вигляді радіус-вектора, який обертається, модуль якого дорівнює амплітуді коливання, а кутова швидкість обертання дорівнює циклічній частоті коливань.
|
Рис. 5.7. |
Таким чином, гармонічні коливання х1 і х2 можна представити як проекції векторів і, які обертаються з кутовою швидкістюω. Так як ω = соnst, то кут.γ = сonst → γ =α1 – α2 = ωt+φ02 – ωt – φ01= φ02 – φ01 = const.
Так як сума проекцій векторів іна деяку вісь дорівнює проекції на цю вісь вектора=+, то результуюче коливання можна графічно представити у вигляді проекції вектора, що обертається з тією швидкістюω (γ =сonst).
Тобто: х = х1 + х2=А cosα, де α = ωt + φ0, х = А cos(ωt + φ0).
Висновок. Якщо точка одночасно приймає участь у двох гармонічних коливаннях, що відбуваються в одному напрямку з однаковою частотою, то результуюче коливання також буде гармонічним коливанням, що відбувається в тому ж напрямку і з тією ж частотою, що і складові коливання.
Знайдемо початкову фазу і амплітуду результуючого коливання в момент часу t=0 : α1 = φ01, α2 = φ02, α = φ0.
Тоді з рисунка 5.7. випливає, що
(5-5)
Амплітуду результуючого коливання знайдемо, використовуючи теорему косинусів:
(5-6)
З (5-6) видно, що амплітуда результуючого коливання залежить від різниці фаз складових коливань. Якщо (п = 0,1,2...) то . У випадку, тобто складові коливання відбуваються у протилежних фазах, то амплітуда результуючого коливання, бо за означенням амплітуда величина додатна.
б) Додавання коливань одного напрямку з різними частотами.
Якщо додати два гармонічні коливання одного напрямку з різними частотами, то вектори іобертаються з різними кутовими швидкостямиі. В результаті чого кутγ між ними γ= γ(t). Тому, модуль вектора результуючого коливання =+буде змінюватись з часом, так як і його кутова швидкість. У випадку коли частоти коливаньтаблизькі за значеннями, виникає явище, яке називається биттям. У цьому випадкуі результуючий рух можна розглянути як періодичне коливання з пульсуючою амплітудою. Частота таких коливань дорівнює середньому арифметичному значенню частот складових коливань.
Висновок. Результуюче коливання не є гармонічним.