- •Vі. Змістовий модуль 5
- •Кінематичні характеристики гармонічних коливань.
- •Швидкість і прискорення точки при гармонічному коливанні.
- •Зв’язок гармонічного коливання з обертальним рухом. Графічний метод опису гармонічного коливання.
- •Додавання коливань.
- •Додавання двох взаємно перпендикулярних коливань. Фігури Ліссажу.
- •Динаміка гармонічного руху. Рух під дією пружних і квазіпружних сил.
- •Рівняння руху простих механічних коливань систем:
- •Коливальні системи та їх енергія.
- •Динамічне рівняння вільних (власних) гармонічних коливань.
- •Згасаючі гармонічні коливання.
- •Динамічні параметри згасаючих коливань.
- •Резонанс
- •Елементи акустики Природа звуку
- •Швидкість звуку в твердих тілах, рідинах, газах і її вимірювання.
- •Об’єктивні і суб’єктивні характеристики звуку
- •Основні кінематичні характеристики
- •Поширення коливань в однорідному середовищі
- •Швидкість поширення хвилі.
- •Рівняння площини бігучої хвилі.
- •Миттєвий розподіл зміщення, швидкості прискорення і деформації у хвилі.
- •Енергія пружної хвилі.
- •|Інтерференція механічних хвиль. Сферичні хвилі. Хвильове рівняння
- •Принцип суперпозиції. Когерентні хвилі
- •Інтерференція механічних хвиль. Умова максимуму і мінімуму
- •Принцип Гюйгенса
- •Френель (французький учений) пояснив, чому немає хвилі у зворотному напрямі (явище принципу Гюйгенса-Френеля інтерференції). Стоячі хвилі
- •Практичне заняття 5.1 Тема: Механічні коливання. Кінематика гармонічних коливань Основні формули та методичні рекомендації
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Практичне заняття 5.2 Тема: Динаміка гармонічних коливань. Основні формули та методичні вказівки:
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Перелік компетентностей п’ятого змістового модуля
- •Питання для самоконтролю п’ятого змістового модуля
- •Банк завдань до п’ятого змістового модуля
- •Кінематика та динаміка механічних коливань
- •Розрахункові задачі
- •Кінематика гармонічних коливань
- •Динаміка гармонічних коливань.
- •Якісні задачі
Зв’язок гармонічного коливання з обертальним рухом. Графічний метод опису гармонічного коливання.
Розглянемо
рівномірний обертальний рух математичної
точки, описавши його векторним способом.
Нехай радіус-вектор
,
що визначає положення цієї точки відносно
плоскої системи відлікуОХУ,
рівномірно обертається навколо центра
О з кутовою швидкістю ω.
Розглянемо проекцію радіус-вектора
на вісь ОХ.
,
де
(φ0
– кут між вектором
і
віссюОХ
в момент часу t=0),
а
.
Тоді одержимо:
,
тобто маємо рівняння гармонічного коливання матеріальної точки.
Таким чином, проекцію кінця радіус-вектора, що обертається з кутовою швидкістю ω можна розглядати як зміщення точки при гармонічному коливанні, причому циклічна частота коливань дорівнює кутовій швидкості обертання радіус-вектора, а амплітуда коливань – його модулю.
|
|
|
Рис. 5.6. |
Додавання коливань.
а) Додавання коливань одного напрямку з однаковими частотами.
Нехай додаються два гармонічні коливання
![]()
,
однакового напряму і частоти, але з
різними амплітудами і фазами.
Використаємо метод векторних діаграм, згідно якого гармонічне коливання графічно можна представити у вигляді радіус-вектора, який обертається, модуль якого дорівнює амплітуді коливання, а кутова швидкість обертання дорівнює циклічній частоті коливань.
|
|
|
Рис. 5.7. |
Таким
чином, гармонічні коливання х1
і х2
можна
представити як проекції векторів
і
,
які обертаються з кутовою швидкістюω.
Так як ω
= соnst,
то кут
.γ
= сonst → γ =α1
– α2
= ωt+φ02
– ωt – φ01=
φ02
– φ01
= const.
Так як
сума проекцій векторів
і
на
деяку вісь дорівнює проекції на цю вісь
вектора
=
+
,
то результуюче коливання можна графічно
представити у вигляді проекції вектора
,
що обертається з тією швидкістюω
(γ =сonst).
Тобто: х = х1 + х2=А cosα, де α = ωt + φ0, х = А cos(ωt + φ0).
Висновок. Якщо точка одночасно приймає участь у двох гармонічних коливаннях, що відбуваються в одному напрямку з однаковою частотою, то результуюче коливання також буде гармонічним коливанням, що відбувається в тому ж напрямку і з тією ж частотою, що і складові коливання.
Знайдемо початкову фазу і амплітуду результуючого коливання в момент часу t=0 : α1 = φ01, α2 = φ02, α = φ0.
Тоді з рисунка 5.7. випливає, що
(5-5)
Амплітуду результуючого коливання знайдемо, використовуючи теорему косинусів:
![]()
(5-6)
З (5-6)
видно, що амплітуда результуючого
коливання залежить від різниці фаз
складових коливань. Якщо
(п
= 0,1,2...) то
.
У випадку
,
тобто складові коливання відбуваються
у протилежних фазах, то амплітуда
результуючого коливання
,
бо за означенням амплітуда величина
додатна.
б) Додавання коливань одного напрямку з різними частотами.
Якщо
додати два гармонічні коливання одного
напрямку з різними частотами, то вектори
і
обертаються з різними кутовими швидкостями
і
.
В результаті чого кутγ
між ними
γ=
γ(t).
Тому, модуль вектора результуючого
коливання
=
+
буде змінюватись з часом, так як і його
кутова швидкість. У випадку коли частоти
коливань
та
близькі за значеннями, виникає явище,
яке називається биттям. У цьому випадку
і результуючий рух можна розглянути як
періодичне коливання з пульсуючою
амплітудою. Частота таких коливань
дорівнює середньому арифметичному
значенню частот складових коливань.
Висновок. Результуюче коливання не є гармонічним.


