- •Vі. Змістовий модуль 5
- •Кінематичні характеристики гармонічних коливань.
- •Швидкість і прискорення точки при гармонічному коливанні.
- •Зв’язок гармонічного коливання з обертальним рухом. Графічний метод опису гармонічного коливання.
- •Додавання коливань.
- •Додавання двох взаємно перпендикулярних коливань. Фігури Ліссажу.
- •Динаміка гармонічного руху. Рух під дією пружних і квазіпружних сил.
- •Рівняння руху простих механічних коливань систем:
- •Коливальні системи та їх енергія.
- •Динамічне рівняння вільних (власних) гармонічних коливань.
- •Згасаючі гармонічні коливання.
- •Динамічні параметри згасаючих коливань.
- •Резонанс
- •Елементи акустики Природа звуку
- •Швидкість звуку в твердих тілах, рідинах, газах і її вимірювання.
- •Об’єктивні і суб’єктивні характеристики звуку
- •Основні кінематичні характеристики
- •Поширення коливань в однорідному середовищі
- •Швидкість поширення хвилі.
- •Рівняння площини бігучої хвилі.
- •Миттєвий розподіл зміщення, швидкості прискорення і деформації у хвилі.
- •Енергія пружної хвилі.
- •|Інтерференція механічних хвиль. Сферичні хвилі. Хвильове рівняння
- •Принцип суперпозиції. Когерентні хвилі
- •Інтерференція механічних хвиль. Умова максимуму і мінімуму
- •Принцип Гюйгенса
- •Френель (французький учений) пояснив, чому немає хвилі у зворотному напрямі (явище принципу Гюйгенса-Френеля інтерференції). Стоячі хвилі
- •Практичне заняття 5.1 Тема: Механічні коливання. Кінематика гармонічних коливань Основні формули та методичні рекомендації
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Практичне заняття 5.2 Тема: Динаміка гармонічних коливань. Основні формули та методичні вказівки:
- •Приклади розв’язку типових задач
- •Задачі для самостійного розв’язування та домашнього завдання
- •Перелік компетентностей п’ятого змістового модуля
- •Питання для самоконтролю п’ятого змістового модуля
- •Банк завдань до п’ятого змістового модуля
- •Кінематика та динаміка механічних коливань
- •Розрахункові задачі
- •Кінематика гармонічних коливань
- •Динаміка гармонічних коливань.
- •Якісні задачі
Принцип суперпозиції. Когерентні хвилі
Властивість незалежного поширення одиночного хвильового процесу називається принципом суперпозиції.
Наслідком цього принципу є те, що зсув частинки середовища у будь-який момент часу рівний геометричній сумі зсувів, які одержує частинка, беручи участь у кожному з складових процесів.
Явище накладення двох або більше хвиль, що приводить до стаціонарного посилення коливань середовища в одних точках простору і ослабленню в інших, тобто явище, при якому відбувається перерозподіл енергії коливань в просторі, називається інтерференцією хвиль.
Інтерференція хвиль спостерігається при накладенні таких хвиль, які мають:
однакову частоту;
постійну в часі різницю фаз у кожній точці простору;
створюють коливання уздовж однієї прямої.
Хвилі, що задовольняють цим трьом умовам і джерела, що створюють їх, називаються когерентними.
Інтерференція механічних хвиль. Умова максимуму і мінімуму
Нехай в середовищі розповсюджується дві плоскі хвилі, що мають частоту (рис. 5.22). Візьмемо на плоских джерелах т. О1 і т. О2 та проведемо з них два промені. Уздовж променів розповсюджуються хвилі, в яких зсув змінюється згідно із законом:
У точці В складаються коливання:
Рис. 5.22. |
Початкові фази:
;
Складання дає результат коливання:
, де
, де – різниця найкоротших відстаней, що проходять хвилями від джерел коливання до даної точки середовища, називається різницею ходу хвиль.
Амплітуда результуючих коливань залежить від різниці фаз між хвилями, що інтерферують:
або від різниці ходу хвиль, що інтерферують.
Результуюча амплітуда досягає максимуму при зсуві фаз:
, деn = 0, 1, 2,…, тобто , тобто при парному числі напівхвиль або при цілому числі хвиль.
Мінімум результуючої амплітуди, тобто мінімум інтерференційної картини спостерігається при:
, тобто при різниці ходу:
,
тобто у разі непарного числа напівхвиль.
Принцип Гюйгенса
У 1960 р. Гюйгенсом (голландським фізиком) був запропонований метод побудови фронту хвилі у момент часу t+∆t, якщо відоме його положення у момент часу t і швидкість розповсюдження хвиль в даному середовищі.
На основі експериментально отриманих фактів Гюйгенс дійшов висновку, що кожна точка фронту хвилі є самостійним джерелом сферичних вторинних хвиль, огинання яких дає нове положення фронту хвилі (рис. 5.23).
Рис. 5.23. |
Френель (французький учений) пояснив, чому немає хвилі у зворотному напрямі (явище принципу Гюйгенса-Френеля інтерференції). Стоячі хвилі
Особливий випадок інтерференції представляє результат складання двох зустрічних хвиль з однаковою частотою і амплітудою. Такі хвилі, що виникають як результат складання двох зустрічних хвиль з однаковою амплітудою і частотою, називаються стоячими хвилями.
Припустимо, що падаюча і відбита плоскі хвилі розповсюджуються в середовищі без згасання, володіючи однаковою амплітудою А0. Нехай х співпадає з одним із променів. Початок координат помістимо в точці, в якій обидві хвилі мають одну фазу, що дорівнює нулю.
Тоді рівняння падаючої хвилі:
.
Результуючий зсув:
Це і є рівняння стоячої хвилі. З цього рівняння виходить, якщо ми зафіксуємо деяку точку з координатами х, то для частинки, що знаходиться в цій точці, рівняння гармонічних коливань матиме амплітуду, що змінюється згідно із законом:
У точках, де , амплітуда результуючого коливання у будь-який момент часу рівна 0. Такі точки називаютьсявузлами. У ці точки падаюча і відбита хвилі приходять в протифазах.
У точках, де , амплітуда результуючого коливання має максимум, рівний подвоєній амплітуді зсуву складових хвиль. Ці точки називаютьсяпучностями.
У пучності падаюча та відображена хвилі приходять в одній фазі.
Положення вузлів визначається умовою:
де n = 0, 1, 2,…
Звідки координати вузлових точок:
.
Відстань між двома сусідніми вузлами рівна:
.
Звідки:
Відстань між двома сусідніми пучностями рівна
.
Відстань між сусідніми вузлом і пучністю: .
Рис. 5.24. |
Графік 5.24 показує, в яких межах коливаються різні точки середовища, в якій утворилася стояча хвиля.
Стояча хвиля зсувів супроводжується утворенням стоячих хвиль швидкостей і деформацій. Найбільшого значення деформація досягає у вузлах зсуву і перетворюється в нуль у пучностях.
Рис. 5.25. |
На рис. 5.25 Показано миттєвий розподіл зміщень частинок середовища для стоячої хвилі у момент часу і.
У стоячій хвилі, на відміну від тієї, що біжить не відбувається зміни повної енергії, оскільки падаючі і відбиті хвилі однакової амплітуди несуть однакову енергію в протилежних напрямах. Тому повна енергія результуючої стоячої хвилі залишається постійною. Відбувається лише перехід енергії з потенціальної у кінетичну і навпаки.