апопій
.pdfФірмова торгівля вітчизняних і зарубіжних фірм зосереджена, зазвичай, у
великих містах. Ця форма торгівлі нині прогресує. Але світовий досвід показує,
що можливості фірмової торгівлі обмежені, тому її перспективи проблематичні,
особливо у таких видах, як торгівля товарами легкої промисловості й продтоварами.
Сектор соціально орієнтованої торгівлі має забезпечити торговельним обслуговуванням спеціальний контингент споживачів: студентів, військовиків,
робітників, працівників режимних установ. Відповідно й мережа таких підприємств не є загальнодоступною. Вона розміщена на підприємствах, в
установах, у військових частинах. В умовах кризи цей сектор повинен розширюватися, але реально він прискорено звужується, і причина цього — нестача коштів на отримання соціально орієнтованих об'єктів торгівлі.
Управлінський аспект у сфері торгівлі складний. Якщо на макрорівні й у масштабах області розвиток і функціонування торгівлі координується і якось управляється, то на низовому рівні, де розташована основна маса підприємств,
торгівля, по суті, не керована. Адже більшість міст і райцентрів не мають спеціального координаційного органу торгівлі або він надзвичайно обмежений у повноваженнях.
3
В Україні нові комерційні підприємства на споживчому ринку виконують тільки збутові чи посередницькі функції.
У підприємствах Європейських країн операції комерційного обслуговування і збуту, хоча і тісно пов'язані, але функціонально представлені різними структурними одиницями. Підприємства України у своїй країні поєднують збутові і комерційні функції в єдиній системі.
Комерційні служби фірм держав з ринковою економікою являють собою єдиний комплекс з організаційною структурою керуючої і керованих підсистем,
зв'язаних зі спільним вирішенням стратегічних і тактичних завдань.
Вітчизняні комерційні служби являють собою сукупність основних відділів,
кожний з яких вирішує спектр властивих їм завдань.
Спеціальні комерційні служби на першій стадії:
Комерційний відділ — організує і керує оперативною діяльністю по експортній і внутрішній реалізації політики.
Відділ кон'юнктури і цін — вивчає ринки збуту, аналіз рухів цін.
Відділ по рекламі — комплексна комунікаційна політика.
На другій стадії:
Окрема ланка по маркетингу — замість відділів кон'юнктури і цін, —
відділ по рекламі.
Комерційний відділ підсилюється.
На третій стадії:
Відділ по маркетингу
здобуває статус керування і включає підвідділи:
комплексних ринкових досліджень;
вивчення окремих сегментів ринку;
маркетингового планування;
збутових територій і ринкових квот;
контроль за рухом товарів;
реклама і стимулювання продажу і т.д.
Комерційний відділ
підготовка, висновок і реалізація контрактів,
організація техобслуговування,
контроль за документообігом і т.д.
Функції комерційних служб
У цілому характеристика основних напрямків діяльності комерційної
служби складається з:
Вивчення ринку, на якому діє підприємство.
Дослідження комерційної діяльності основних конкурентів.
Розвиток і підвищення ефективності комерційної діяльності фірми.
Планування аналізу комерційної діяльності фірми.
Здійснення рекламних заходів.
Частка в ціноутворенні.
У прогнозуванні й у розрахунку доходів і витрат фірми.
Зперелічених напрямків діяльності комерційної служби найменший розвиток одержали маркетингові аспекти (3 останніх).
Рекламні заходи. Дотепер рекламні заходи проводилися зазаявкою підприємств спеціалізованими рекламними стендами. Нині частиною великих ринкових суб'єктів, рекламні підприємства (передаються) комерційній службі.
Зогляду на досить дорогу ціну рекламних організацій, особливо телевізійну, її використовувати можуть, тільки підприємства, що мають постійний і досить великий дохід. Це приводить до того, що питому вагу внутрішнього ринку посіла реклама імпортної продукції, однак з розвитком ринкових відносин найбільший обсяг в рекламних заходах посідатимуть займати товари і фірми, представлені вітчизняними виробниками.
Частка у встановленні цін. До останнього часу комерційні відділи не беруть участі у ціноутворенні. Воно було функцією керівників підприємства
ідержави.
Вумовах ринку ціна установлюється вільно і на її розмір, насамперед,
впливає ступінь ефективності комерційної діяльності, особливо раціональність установлення господарських зв'язків, а також рівень прибутковості і рентабельності господарської діяльності.
Процес прогнозування зі складанням фінансової звітності. Основою для неї служить прогноз збуту, відповідальність за який несе комерційна діяльність.
В обов'язки оперативних працівників комерційних служб входить:
Вивчення ринків постачальників і споживачів.
Розробка пропозицій щодо оптимізації схем закупівлі і збуту товарів на основі принципів логістики.
Обробка отриманих комерційних пропозицій постачальників.
Робота з традиційними і перспективними споживачами продукції підприємства.
Розробка контрактів з визначенням цін, способів розрахунків, гарантій платежу.
Оптимізація схем перевезень вантажів.
Визначення обсягів і місць розташування складів.
Для ефективного прогнозування комерційна служба повинна надавати повну й об'єктивну оцінку про стан ринкового середовища, діяльності конкурентів основних тенденцій розвитку загального економічного і загального оточення.
Питання для самоконтролю
1.Які провідні функції торгівлі?
2.Як виглядає функціональна структурна модель торгівлі?
3.Що собою являють соціальні форми торгівлі?
4.У чому полягає особливість організаційної побудови торгівлі?
Тема: Суб’єкти і об’єкти комерційної діяльності
План
1.Суб’єкти комерційної діяльності та їх класифікація
2.Види суб’єктів комерційної діяльності на товарному ринку
3.Основні об’єкти комерційної діяльності. Вимоги до об’єктів комерційної діяльності
Література: Комерційна діяльність:
Підручник (за ред..проф В.В.Апопія)
ст. 47-69
1
Суб'єктами комерційної діяльності відповідно до чинного законодавства України можуть бути фізичні та юридичні особи.
Фізична особа —суб'єкт комерційної діяльності.
Фізичні особи — громадяни України або інших держав, які здійснюють комерційну діяльність за таких умов:
—вони повинні бути правота дієздатними;
—не мати заборон або обмежень на заняття комерційною діяльністю у зв'язку зі своїм службовим становищем чи з інших причин (це стосується військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, осіб з непогашеною судимістю та ін.);
—бути зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності.
Фізична особа може бути зареєстрована як підприємець зі створенням або без створення юридичної особи. Зазвичай, підприємці не створюють юридичної особи, а виступають як приватні підприємці. У такому випадку для державної реєстрації фізичні особи подають паспорт, реєстраційну картку, документ, що засвідчує сплату за державну реєстрацію. Орган державної реєстрації вносить
відповідні дані до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності й видає свідоцтво про державну реєстрацію, а також ідентифікаційний номер фізичної особи.
Підприємець, який створює юридичну особу, подає установчі документи
— статут, реєстраційну картку встановленого зразка, квитанцію про сплату реєстрації.
Юридичною особою визнається організація, підприємство, які наділені відокремленою власністю і можуть відповідати майном за свої зобов'язання.
Юридична особа повинна мати самостійний баланс,поточні рахунки,
від свого імені виступати у суді, набувати майнові й немайнові права.
Господарюючий суб'єкт отримує права юридичної особи лише після його державної реєстрації.
Багатоукладна економіка створює умови для організації юридичних осіб різноманітних організаційно-правових форм, які можна поділити на прості й складні.
До простих організаційно-правових форм можна віднести такі:
Підприємство — самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює комерційну діяльність. Залежно від форми власності підприємства можуть бути індивідуальні, сімейні, приватні,
колективні, унітарні, дочірні, спільні.
Торговельне підприємство можна віднести до категорії малих, якщо чисельність працюючих не перевищує 15 осіб для роздрібних і до 25 осіб для оптових підприємств.
Господарське, або партнерське, товариство — це господарюючі суб'єкти, юридичні особи, створені згідно з угодою юридичними і фізичними особами через об'єднання майна, капіталу для здійснення комерційної діяльності. Кожний партнер є членом товариства і несе відповідальність у межах зробленого ним внеску. Це не стосується командитних та товариств з додатковою відповідальністю.
До господарських товариств, що діють на принципах партнерства, можна віднести: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю,
товариство з додатковою відповідальністю, командитне товариство.
Акціонерне товариство — має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості. Засновниками і акціонерами товариства можуть бути юридичні та фізичні особи. Вони несуть майнову відповідальність у межах зробленого внеску. Акціонерні товариства бувають двох видів: відкриті (ВАТ) і закриті (ЗАТ). Якщо у ВАТ акції розповсюджуються через вільну купівлю-продаж на біржах, то ЗАТ не мають права їх публічно продавати, а лише розповсюджувати між засновниками.
Кооператив — це автономна асоціація осіб, які добровільно об'єдналися для забезпечення своїх економічних, соціальних і культурних потреб товариства з додатковою відповідальністю та командитні товариства несуть майнову відповідальність у повному обсязі. Інші види — тільки в межах зроблених їхніми учасниками внесків.
Корпоративні структури мають можливість формувати фінансові ресурси за рахунок емісії акцій, облігацій. Відповідно стабільнішою в них є стратегія розвитку, конкурентна спроможність. Водночас такі організаційно-правові форми менш оперативні в динамічних ринкових ситуаціях.
Кооперативні форми соціально справедливі, демократичні, але в комерційній сфері пріоритетними виступають інші цінності: доходи, прибутки,
дивіденди, які не характерні для них, тому комерційна діяльність у кооперативах обмежена.
Отже, кожна організаційно-правова форма має свої плюси і мінуси, тому в практичній діяльності їх слід кваліфіковано використовувати для досягнення комерційного успіху і послаблення позицій конкурента.
Правове становище суб'єктів комерційної діяльності характеризує важливий, але тільки один аспект їхнього функціонування. Другим, не менш важливим, аспектом може бути виявлений через них аналіз за видами комерційної діяльності, тобто крізь призму функціональної діяльності.
2
За видами комерційної діяльності суб'єкти відрізняються залежно від змісту комерційної діяльності, характеру комерційних операцій, сфери функціонування.
Для сфери роздрібної торгівлі найбільш характерними є наведені нижче суб'єкти:
Магазин — це підприємство роздрібної торгівлі, яке реалізує товари і надає послуги, що призначаються для остаточного споживання. Магазин займає окрему споруду або приміщення. Для нього характерна наявність торгового залу, підсобних і допоміжних приміщень. Магазин — це узагальнене поняття.
Воно поширюється на більшість типів роздрібних підприємств — торгові центри, універмаги, спеціалізовані та дрібнооптові підприємства. За своїм правовим статусом магазин може бути юридичною або неюридичною особою.
Організаційно-правова форма магазину не обмежується, але найбільш розповсюдженими є підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю, філія і дочірнє підприємство.
Магазин посідає провідне місце у сфері роздрібної торгівлі. Загалом налічується 87 тис. од. типів і видів магазинів. їх частка в загальній кількості господарюючих суб'єктів цієї сфери становить 65 % .
Аптека — це стаціонарний пункт роздрібного продажу лікувальних засобів і товарів санітарії та гігієни, який займає окреме приміщення і має торговий зал для покупців, а також інші приміщення функціонального призначення. Як і магазини, аптеки можуть мати різний правовий статус.
Підприємство громадського харчування — це їдальні, кав'ярні, закусочні,
бари, буфети, ресторани, фабрики-кухні. Вони займають окремі приміщення або споруди, які мають зазвичай зал, обладнаний столиками та стільцями, а
також виробничі та підсобні приміщення. Більшість підприємств громадського харчування є юридичними особами. Кількість підприємств громадського харчування за останні роки стабілізувалася; зараз їх є близько 34—35 тис. од.,
що становить 25 % від загальної кількості суб'єктів у сфері роздрібної торгівлі.
Підприємство побутового обслуговування — включає стаціонарні центри, салони, майстерні, цехи, які займають окрему споруду або приміщення і відповідно обладнані. Вони виконують роботи і надають послуги населенню,
пов'язані з ремонтом предметів особистого споживання та домашнього вжитку.
Інші види послуг, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності в Україні, не належать до сфери комерційного бізнесу.
Особливий інтерес у сфері роздрібної торгівлі викликає такий суб'єкт, як
ринок. Це підприємство сфери торгівлі, яке виконує функції надання послуг із забезпеченням умов для здійснення купівлі-продажу продовольчих і непродовольчих товарів за вільними цінами. Основними продавцями на ринку є фізичні особи — підприємці й не підприємці, а покупцями — населення.
Залежно від асортименту товарів ринки поділяються на продовольчі,
речові, автомобільні, універсальні, спеціалізовані.
За статусом ринки в Україні бувають формальні й неформальні (неза-
реєстровані). Формальні ринки є юридичними особами.
Кількість ринків прискорено зростає — приблизно 200—250 од. на рік.
Нині у сфері роздрібної торгівлі функціонує 2320 ринків. З них близько половини належить до споживчої кооперації.
У сфері оптової торгівлі типовими є такі суб'єкти.
Оптова база — майновий комплекс, технологічно оснащений для забезпечення комерційних, торговельно-оперативних та торгово-технологічних процесів. За призначенням бази поділяються на оптово-збутові, оптово-
закупівельні, оптово-торговельні, вихідні, перевалочні тощо. Найбільш характерна організаційно-правова форма оптової бази — акціонерне товариство або спільне підприємство (в системі споживчої кооперації).
Сьогодні оптові бази не відіграють провідну роль на оптовому ринку товарів та послуг. їх частка в забезпеченні роздрібного товарообігу залишається надзвичайно низькою — 9—10%. При цьому варто зазначити, що їх кількість за останні роки не зменшилася. Нині функціонує не менше як 1450 оптових баз.
Товарні склади, склади-холодильники дрібнооптових фірм — це спеціально пристосовані приміщення для зберігання товарних запасів і
формування асортименту товарів. Ця мережа значною мірою не легалізована.
Вона відіграє провідну роль в оптово-складському і транзитному оборотах.
Організаційно-правовий статус дрібнооптових фірм різноманітний, але переважають товариства з обмеженою відповідальністю.
Оптові продовольчі ринки — це структуровані організаційно-правові форми, основною метою яких є реалізація оптових партій сільськогосподарської продукції й продуктів їх переробки. За товарним профілем оптові продовольчі ринки можуть бути поділені на ринки худоби і м'яса та м'ясопродуктів; масла, жирів та молокопродуктів; овочів, плодів та продуктів їх переробки; зерна і хлібопродуктів; цукру і кондитерських виробів;
технічних культур. У територіальному плані ринки поділяються на: сільські,
міські, районні й міжрегіональні. Організаційно-правовою формою ринку зазвичай є акціонерне товариство або господарське товариство.
В Україні процес створення оптових продовольчих ринків тільки розпочався.
Оптово-роздрібні підприємства займають окрему споруду з торговельними, складськими та допоміжними приміщеннями. Таке підприємство є багатофункціональним. Воно здійснює оптову і роздрібну торгівлю товарами легкої промисловості, культтоварами, меблями,
будматеріалами. Характерним представником такого підприємства є магазин-
склад із купівлі-продажу палива, будматеріалів, лісоматеріалів, габаритних товарів. В організаційно-правовому плані такі підприємства набувають форми господарського товариства або кооперативного підприємства.
У сфері комерційного посередництва господарюючі суб'єкти проходять стадію становлення. При цьому їх межі прискорено розширюються, охоплюючи біржі, аукціони, дистриб'юторів, брокерські фірми, консигнаторів, лізингові компанії тощо. До них належать такі суб'єкти:
Біржа — особливий вид організаційно оформленого і регулярно функціонуючого ринку, де здійснюється торгівля 40—45 видами біржових товарів або цінними паперами. Головне завдання біржі — створення умов для торговельно-посередницької діяльності. Біржі поділяються на фондові, товарні