- •1. Схема управління асинхронним електродвигуном за допомогою магнітного пускача.
- •2. Схема управління реверсивним асинхронним електродвигуном за допомогою магнітного пускача
- •3. Автоматичні вимикачі до 1000 в
- •4. Магнітні пускачі
- •5. Підготовка деталей до розмітки
- •6. Правила заточування слюсарських інструментів, кути заточування
- •7. Перерахувати випадки використання кернера, порядок роботи, заточування.
- •9. Розмічувальні роботи
- •10. Електричні кола змінного синусоїдного струму
- •11. Електричні кола трифазного струму
- •12. Коло синусоїдного струму. Побудова векторних діагарм.
- •13. Основні схеми зєднання фаз трифазних електричних кіл
- •14. Призначення та схеми ввімкнення трансформаторів струму та напруги.
- •15. Навести схему приєднання до мереж (до і вище 1000 в) амперметрів, вольтметрів, ватметрів і фазометрів.
- •19. Трансформатори напруги
- •20 Трансформатори струму
- •21. Електролюмінесценсія. Газорозрядні лампи низького тиску
- •22. Стартерна схема запалювання газорозрядних ламп. Типи стартерів. Призначення конденсаторів у схемі запалювання.
- •23. Монтаж світильників для освітлення територій підприємств, вулиць і площ.
- •24. Монтаж світильників у виробничих приміщенняхмеханічних цехів
- •25 .Особливості монтажу освітлювальних пристроїв та установок
- •26. Розєднувачі
- •27.Високовольтні вимикачі, їх призначення. Дайте класифікацію вимикачів за принципом гасіння електродуги.
- •28. Що таке електроустановка,Споживач електричної енергії , приймач електричної енергії
- •31. Провідники в електричних мережах
- •32. Мастральні ,радіальні та змішані схеми електропостачання
- •37. Монтаж тросової проводки
- •38. Розробка кабелів і монтаж кабельних муфт
- •40. Прокладка проводів і кабелів в лотках
- •41.Монтаж електропроводок захищеними і плоскими проводами:
- •43. Пробивні роботи і роботи по закріпленню опорних конструкцій до буд. Конструкцій.
- •44. Прокладання кабелів у виробничих приміщеннях.
- •45.Монтаж квартирної електропроводки
- •46.Конструкція і принцип дії асинхроного двигуна
- •47. Поляризація діалектрика
- •48.Явища ,які відбуваються при прикладенні постійної напруги до діелектрика.Коефіцієнт абсорбації
- •49. Монтаж електродвигунів і апаратури керування
- •50. Експериментальне визначення однойменних клем обмоток ад.
- •51. Типи кабелів та їх позначення. Вибір кабелів для прокладання в траншеях і виробничих приміщеннях.
- •52. Монтаж вторинних кілна панелях та пультах
- •53.Прокладання кабелів в траншеях
- •54 . Елекродугове зварювання
- •55.Монтаж пристроїв заземлення
- •56. Монтаж силових трансформаторів
- •57.Однофазні трансформатори, принцип дії та призначеня.
- •58. Монтаж повітряних ліній напругою вище 1000 в.
- •64. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню.
- •65. Права громадян на оп(охорону праці) при укладанні трудового договору
- •66. Права працівників на оп при укладанні трудового договору
- •67.Служба охорони праці
- •68. Основними причинами електротравматизму є:
- •69.Як вимірюють опір ізоляції?
- •70. Технічні заходи безпеки при виконанні робіт із знаттям напруги
- •71. Монтаж заземлюючих пристроїв. Яке значення опору заземлюючих пристроїв ру -0,4 є допустимим?
- •72. Технічні заходи безпеки привиконанні робіт із зняттям напруги
- •73. Через який період проводиться профілактичні випробування захисних засобів
- •74.Організаційні заходи безпеки.Плакати та знаки безпеки
- •75 . Занулення електрообладнання
- •76.Вимоги до електротехнічного персоналу
- •77. Автоматичні системи пожежогасіння
- •78. Фактори, які впливають на ураження в електроустановках. Електрозахистні засоби.
- •79. Особливості електротравматизму
- •80. Вимоги доперсоналу для отримання іі та ііі групи з елекронебезпеки
- •Завдання та обов’язки[ред.]
- •Кваліфікаційні вимоги[ред.]
- •Завдання та обов’язки[ред.]
- •Кваліфікаційні вимоги[ред.]
- •81. Спалах.Температура спалаху
- •82. Поділ матеріалів за здатністю горіти
- •83.Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом
- •84. Штучне дихання
- •85. Непрямий масаж серця
- •86. Вогнестійкість. Ступені вогнестійкості
- •87.Категорії приміщень і виробництва за вибуховою і пожежною небезпекою Категорії виробництва за пожежною небезпекою
- •88. Пожежна сигналізація
- •89.Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники
22. Стартерна схема запалювання газорозрядних ламп. Типи стартерів. Призначення конденсаторів у схемі запалювання.
СТ. 1 ст.2 –утримувачі стартерів.Стартер це пристрій призначений для автоматичного замикання і розмикання ланцюгів передпускового підігріву електродів люмінісцентних трубчастих лапм низького тиску при їх роботі у поєднанні з електромагнітними баластами в мережах змінного струму частотою 50 (60) Гц.В основному стартери мають незаймистий пластиковий корпус і конденсатор для заглушення радіоперешкод. Стартери поділяються на типи 20С-127призначені для роботи з лампами потужністю 4,6,8, 15,18, 20 Вт; та типу 80С-220-1 на потужність 13, 20,25,30,32,36,58,40,65,70,80 Вт. Паралельно стартеру піключають конденсатор невеликої ємності, який слугує для забезпечення умови винекнення резонансу струму спільно з індуктивністю дроселя і , як наслідок, запалювання лампию при вісутності конденсатора цей імпульс буде занадто коротким, а амплітуда занадто велика і енергія, накопичена в дроселі витратиться на розряд в стартері.
23. Монтаж світильників для освітлення територій підприємств, вулиць і площ.
Для зовнішнього освітлення можна використовувати будь-які джерела світла.
Для охоронного освітлення територій підприємств, якщо охоронне освітлення нормально не вмикається, а вмикається автоматично від дії охоронної сигналізації, розрядні лампи застосовувати не допускається.
Освітлювальні прилади зовнішнього освітлення (світильники, прожектори) можна встановлювати на спеціально призначених для такого освітлення опорах, а також на опорах повітряних ліній до 1 кВ, опорах контактної мережі електрифікованого міського транспорту всіх видів струмів напругою до 600 В, стінах і перекриттях будівель і споруд, щоглах (у тому числі щоглах блискавковідводів, які стоять окремо), технологічних естакадах, площадках технологічних установок і димових труб, парапетах та огородженнях мостів і транспортних естакад, на металевих, залізобетонних та інших конструкціях будівель і споруд незалежно від відмітки їх розташування, можна підвішувати їх на тросах, укріплених на стінах будівель та опорах, а також установлювати на рівні землі та нижче.
Установлювати світильники зовнішнього освітлення на опорах ПЛ(Повітряних Ліній) до 1 кВ слід:
- під час обслуговування світильників з телескопічних вишок з ізолювальною ланкою – як правило, вище проводів ПЛ або на рівні нижчих проводів ПЛ у разі розміщення світильників і проводів ПЛ з різних сторін опори. Відстань по горизонталі від світильника до найближчого проводу ПЛ повинна бути не менше ніж 0,6 м;
- під час обслуговування світильників з використанням інших засобів – нижче проводів ПЛ. Відстань по вертикалі від світильника до проводу ПЛ (у просвіті) повинна бути не менше ніж 0,2 м, відстань по горизонталі від світильника до опори (у просвіті) повинна бути не більше ніж 0,4 м.
Над проїзною частиною вулиць, доріг і площ світильники слід установлювати на висоті не менше ніж 6,5 м.
Над контактною мережею трамвая світильники треба встановлювати на висоті не менше ніж 8 м до головки рейки, над контактною мережею тролейбуса – на висоті не менше ніж 9 м від рівня проїзної частини. Відстань по вертикалі від проводів ліній вуличного освітлення до поперечок контактної мережі або підвішених до поперечок ілюмінаційних гірлянд повинна бути не менше ніж 0,5 м.
Над бульварами та пішохідними доріжками світильники слід установлювати на висоті не менше ніж 3 м.
Опори установок освітлення площ, вулиць, доріг слід розташовувати на відстані не менше ніж 1 м від лицьової грані бортового каменю до зовнішньої поверхні цоколю опори на магістральних вулицях і дорогах з інтенсивним транспортним рухом і на відстані не менше ніж 0,6 м – на інших вулицях, дорогах і площах. Цю відстань дозволяється зменшувати до 0,3 м за умови відсутності маршрутів міського транспорту та вантажних машин. Якщо немає бортового каменю, відстань від кромки проїзної частини до зовнішньої поверхні цоколю опори повинна бути не менше ніж 1,75 м.
На територіях промислових підприємств відстань від опори зовнішнього освітлення до проїзної частини рекомендується брати не менше ніж 1 м. Допускається зменшувати цю відстань до 0,6 м.