- •1. Схема управління асинхронним електродвигуном за допомогою магнітного пускача.
- •2. Схема управління реверсивним асинхронним електродвигуном за допомогою магнітного пускача
- •3. Автоматичні вимикачі до 1000 в
- •4. Магнітні пускачі
- •5. Підготовка деталей до розмітки
- •6. Правила заточування слюсарських інструментів, кути заточування
- •7. Перерахувати випадки використання кернера, порядок роботи, заточування.
- •9. Розмічувальні роботи
- •10. Електричні кола змінного синусоїдного струму
- •11. Електричні кола трифазного струму
- •12. Коло синусоїдного струму. Побудова векторних діагарм.
- •13. Основні схеми зєднання фаз трифазних електричних кіл
- •14. Призначення та схеми ввімкнення трансформаторів струму та напруги.
- •15. Навести схему приєднання до мереж (до і вище 1000 в) амперметрів, вольтметрів, ватметрів і фазометрів.
- •19. Трансформатори напруги
- •20 Трансформатори струму
- •21. Електролюмінесценсія. Газорозрядні лампи низького тиску
- •22. Стартерна схема запалювання газорозрядних ламп. Типи стартерів. Призначення конденсаторів у схемі запалювання.
- •23. Монтаж світильників для освітлення територій підприємств, вулиць і площ.
- •24. Монтаж світильників у виробничих приміщенняхмеханічних цехів
- •25 .Особливості монтажу освітлювальних пристроїв та установок
- •26. Розєднувачі
- •27.Високовольтні вимикачі, їх призначення. Дайте класифікацію вимикачів за принципом гасіння електродуги.
- •28. Що таке електроустановка,Споживач електричної енергії , приймач електричної енергії
- •31. Провідники в електричних мережах
- •32. Мастральні ,радіальні та змішані схеми електропостачання
- •37. Монтаж тросової проводки
- •38. Розробка кабелів і монтаж кабельних муфт
- •40. Прокладка проводів і кабелів в лотках
- •41.Монтаж електропроводок захищеними і плоскими проводами:
- •43. Пробивні роботи і роботи по закріпленню опорних конструкцій до буд. Конструкцій.
- •44. Прокладання кабелів у виробничих приміщеннях.
- •45.Монтаж квартирної електропроводки
- •46.Конструкція і принцип дії асинхроного двигуна
- •47. Поляризація діалектрика
- •48.Явища ,які відбуваються при прикладенні постійної напруги до діелектрика.Коефіцієнт абсорбації
- •49. Монтаж електродвигунів і апаратури керування
- •50. Експериментальне визначення однойменних клем обмоток ад.
- •51. Типи кабелів та їх позначення. Вибір кабелів для прокладання в траншеях і виробничих приміщеннях.
- •52. Монтаж вторинних кілна панелях та пультах
- •53.Прокладання кабелів в траншеях
- •54 . Елекродугове зварювання
- •55.Монтаж пристроїв заземлення
- •56. Монтаж силових трансформаторів
- •57.Однофазні трансформатори, принцип дії та призначеня.
- •58. Монтаж повітряних ліній напругою вище 1000 в.
- •64. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню.
- •65. Права громадян на оп(охорону праці) при укладанні трудового договору
- •66. Права працівників на оп при укладанні трудового договору
- •67.Служба охорони праці
- •68. Основними причинами електротравматизму є:
- •69.Як вимірюють опір ізоляції?
- •70. Технічні заходи безпеки при виконанні робіт із знаттям напруги
- •71. Монтаж заземлюючих пристроїв. Яке значення опору заземлюючих пристроїв ру -0,4 є допустимим?
- •72. Технічні заходи безпеки привиконанні робіт із зняттям напруги
- •73. Через який період проводиться профілактичні випробування захисних засобів
- •74.Організаційні заходи безпеки.Плакати та знаки безпеки
- •75 . Занулення електрообладнання
- •76.Вимоги до електротехнічного персоналу
- •77. Автоматичні системи пожежогасіння
- •78. Фактори, які впливають на ураження в електроустановках. Електрозахистні засоби.
- •79. Особливості електротравматизму
- •80. Вимоги доперсоналу для отримання іі та ііі групи з елекронебезпеки
- •Завдання та обов’язки[ред.]
- •Кваліфікаційні вимоги[ред.]
- •Завдання та обов’язки[ред.]
- •Кваліфікаційні вимоги[ред.]
- •81. Спалах.Температура спалаху
- •82. Поділ матеріалів за здатністю горіти
- •83.Надання першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом
- •84. Штучне дихання
- •85. Непрямий масаж серця
- •86. Вогнестійкість. Ступені вогнестійкості
- •87.Категорії приміщень і виробництва за вибуховою і пожежною небезпекою Категорії виробництва за пожежною небезпекою
- •88. Пожежна сигналізація
- •89.Первинні засоби пожежогасіння. Вогнегасники
4. Магнітні пускачі
Магнітний пускач містить в собі електромагніт змінного струму, контактну групу, теплове реле і' кнопкову станцію. В свою чергу електромагніт складається з нерухомої частини, па якій розміщена котушка, та рухомої частини, підпертої пружиною.
Якір електромагніта з'єднаний з групою рухомих контактів, які при подачі напруги на котушку з'єднуються з нерухомими, і замикають таким чином необхідне коло. При відключенні напруги контакти розмикаються. Для усунення вібрації електромагніта в місці зіткнення рухомої і нерухомої частин в магнітопроводі розташований короткозамкнєний виток.
Теплове реле - це розподільна складова частина пускача, де на двох фазах розташовані пагрівачі з біметалевими пластинами, які при протіканні струму більшого за номінальний, нагріваються і відхиляючись, розмикають коло котушки. На всіх нагрівачах {вставках теплових реле) вказують струми (струми -„ перевантаження), при перевищені яких спрацьовує теплове реле.
При значному зниженні напруги на котушці пускача, а також при втраті напруги, якір відпадає, виключаючи при цьому пускач, завдяки чому не відбувається перекидання ("опрокидьівание") асинхронних двигунів і вихід з ладу, це ж відвертає його при відновлені напруги. Котушка магнітних пускачів надійно спрацьовує при зниженні напруги не більш як па 15 відсотків номінальної.
5. Підготовка деталей до розмітки
1 Вибір компонентів фарбування, виходячи із чистоти обробки пове- рхонь:
необроблені - фарбують меленою крейдою, розведеною у воді зі столярним клеєм;
- чисто оброблені поверхні покривають розчином мідного купоросу (2-3 ложки на склянку води);
точно оброблені поверхні покривають лаками, що швидко сохнуть;
- кольорові метали не фарбуютьліічим.
2 Раціональний вибір креслярки залежно від матеріалу деталі, на яку наносять розмітку:
-при розмітці .грубих і попередньо оброблених деталей використовують сталеву креслярку;
-для відшліфованих поверхонь готових деталей використовують латунні креслярки;
-дія тонких, кінцево оброблених поверхонь використовують м'які олівці. 23 Кути нахилу креслярок:
в протилежщ сторону лінійки 75-80 градусів;
а сторону руху креслярки 75-80 градусів;
УВАГА ! Риску проводять тільки один раз, якщо риска погано нанесена, стару зафарбовують і наносять нову. .-. 2.4 Порядок розмітки:
наносять основні центральні риски;
наносять вісі;
наносять горизонтальні риски;
наносять вертикальні риски;
наносять риски відмінні від кута 90 гратусів.
6. Правила заточування слюсарських інструментів, кути заточування
1 Перевірити заточувальний станок:
наявність заземлення;
наявність і цілісність захисної огорожі абразивного крута;
міцність і точність встановлення абразиву;
проміжок між кругом і підставкою (2-3 мм);
міцність кріплення підставки і її цілісність;
наявність захисного екрана і міцність його кріплення, а при його відсутності використовувати окуляри.
УВАГА!
дозвіл на ввімкнення станка необхідно отримати в учбового майстра чи викладача;
при виявленні неполадок станок не вмикати, а про неполадки попередити учбового майстра або викладача;
без скранчика чи захисних окулярів працювати заборонено.
Прийоми заточування креслярки:
розмістити креслярку на бокову поверхню заточувального круга під невеликим кутом нахилу, і, витримуючи кут нахилу, легким натисканням рівномірно обертати креслярку пальцями правої руки.
Кут заточування креслярки 15-20 градусів;
для запобігання відпуску робочої поверхні при перегріванні періодично потрібно охолоджувати креслярку водою.
Прийоми зат очування кернера:
розточування кернера і технологія заточування аналогічні креслярці;
кут заточування 60 градусів.
Прийоми заточування циркуля:
звести ніжки циркуля до повного контакту;
циркуль взяти лівою рукою за стопорний гаинт, правою - за шарнірне з'єднання, заточити спочатку кінець однієї ніжки, потім другої, витримуючи кут заточування, однакову висоту ніжок і повний контакт їх робочих частин;
доводку виконати на бруску, і обережно зняти задирки з внутрішньої сторони.
5 Прийоми заточування зубила і крейцмейселя:
правою рукою взяти зубило так, щоб голівка впиралась в долоню, великий палець був зверху, а інші пальці міцно обхвачували зубило або пальцями лівої; руки взяти зубило ближче до леза так, щоб великий палець був зверху;
положити зубило на. підставку фаскою до заточувального крута. Обережно наблизити зубило до круга і зняти фаску рівним шаром з однієї і другої сторін під потрібним кутом, витримавши однакову шириігу обох фасок;
не допускати перегрівання і відпуску зубила.